
«На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
«Тепер на вас усіх чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ, Харків, Одесу, Маріуполь… Ви будете вбиті всі», – каже актриса у соціальному ролику, який облетів російські канали. Його зняли у Львові декілька тижнів тому, і він одразу ж поширився мережею, набираючи мільйонні перегляди. Утім реакція на нього була неоднозначна: хтось поширював його залюбки, а хтось звинуватив режисера в підігруванні росії. Росіяни використовують відео як пропаганду, говорячи, що саме таким є обличчя українського нацизму, і закликають «своїх» до мобілізації для війни з Україною, а Захід – відмовитися від підтримки «нацистського» режиму Києва.
Тим часом режисер ролика зазначив, що відео влучило в ціль, виконало свою головну мету – налякати й деморалізувати ворога.
Росіяни злякались
У Львові зняли відео, на якому акторка у вишиванці та з синцями на обличчі погрожує відплатою росіянам за жертви війни, за загиблих і закатованих жителів українських міст. Каже, що загарбники ніколи не повернуться додому, в Росію. Дівчина тримає в руках серп, робить рух і наче перерізає горло акторові-чоловіку в смугастій кофтині – російському окупантові.
Відео розлетілося соцмережами. У Росії його підхопили ЗМІ, називаючи Україну «новою ІДІЛ» (невизнана ісламістська терористична держава – Ред.). Щоправда, в ІДІЛ були реальні страти, а не відеоролики. Також у відео росіяни побачили заклики до екстремізму та розпалювання міжнаціональної ворожнечі, незважаючи на те, що це саме Росія напала на Україну, що ця війна призвела до тисяч жертв серед мирного населення.
В інтерв’ю одній із російських газет членкиня комітету Ради Федерації з конституційного законодавства і державного будівництва Ольга Ковітіді зазначила, що «відео ще раз підтверджує правильність спеціальної військової операції, проведеної Росією».
«Психотичний пропагандистський відеоролик, знятий від імені глобалістичного українського маріонеткового режиму, містить садизм у стилі ІДІЛ і жартівливе послання проти всіх росіян», – пише одне з іноземних видань, чи не дослівно транслюючи російські наративи.
У ролику знялась акторка Андріана Курилець-Кметюк. Вона керує однією з театральних студій у Львові, колись працювала в театрі імені Марії Заньковецької. Росіянина зіграв актор Першого українського театру Ігор Данчук. Режисером ролика є Степан Грицюк, який раніше працював тележурналістом на кількох місцевих телеканалах.
«Воно влучило в ціль». Думка режисера
«Ця дівчина – образ України. Вона на пшеничному полі з серпом. Сходить сонце… Нас вважали хліборобською нацією, нацією, котра не чинить спротиву. Тепер це змінилося: серп, яким жнуть пшеницю, перетворився на знаряддя вбивства, і кожен окупант, який приходить на нашу землю, має померти», – розповідає режисер Степан Грицюк.
З його слів, це відео адресоване росіянам і воно дійшло до адресата, показало, що в Україні їх ніхто не стрічатиме квітами як визволителів. Головна мета ролика – налякати, деморалізувати ворога.
«Так, це посил окупантам, він потрапив за призначенням, його показали всі їхні канали. Посил у тому, що ви, окупанти, будете вбиті. Не ми до вас прийшли, а ви до нас. Жінка вбиває не росіянина, вона символічно вбиває окупанта. Це така символічна відсіч, і це про кіно», – веде далі режисер.
Ролик має українську озвучку та англійські субтитри. Степан Грицюк
пояснює, що англійську використав для того, аби повідомити світ, що українці протистоятимуть, боротимуться, але визнає, що, ймовірно, помилився:
«Можливо, треба було зробити субтитри російською, але мені здалося, що вони і так зрозуміють. Те, як Україна бореться з росіянами, це певний феномен у світі. Цими англійськими субтитрами я хотів пояснити світові, що ми не були такими, що ми – миролюбна нація, але вони нас вбивали, вони нас ешелонами вивозили в табори».
На закид про те, що росія використовує його ролик у своїй пропаганді, режисер каже, що ворог будь-що переведе у вигідне йому русло – і звитяжців «азовців», і фото з Бучі.
«Я стежу за російськими новинами. Вони продукують такі фейки, що на голову не налазить, будь-яку ситуацію можуть перекрутити і використати», – каже він.
Читайте також: Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
Степан Грицюк признався, що акторці, яка знялася в ролику, погрожували, бо в мережу скинули її номер телефону. А ще намагалися зламати сторінку у фейсбуці.
Режисер додає, що незабаром працюватиме з командою над ще одним відео. Називає цю роботу волонтерською, бо зйомки ніхто не фінансує.
«Це кіно. Не лише військові захищають, борються, а й митці долучаються до цього процесу. Так було завжди. Вони воліють перемагати за допомоги музики, за допомоги кіно, літератури», – наголошує він.
Не треба говорити більше, аніж сталося
Натомість львівський режисер і кліпмейкер Тарас Химич вважає, що цей відеоролик є провокацією, яка може зіграти на руку росії.
«Так, є ненависть, боротьба, але це по-іншому виражається. Це посилання на язичництво, на якусь помсту. Це явна провокація. Не допускаю того, що це хтось помилився. Серп, використаний для помсти, це так неприродно. І посилання до язичництва – типовий російський світ. Це жодного стосунку не має до Львова, до України», – каже він, звертаючи увагу на згадку про «прадавнього українського бога», яка є в ролику.
Тарас Химич припускає, що ролик може стати підсиленням для російської пропаганди, призначеної для Заходу, утім заспокоює, що вона недієва, бо світ давно зрозумів, хто такі українці, хто на кого напав:
«Фільми про історію України англійською мовою на іноземних ресурсах негативно коментують тільки російські боти. Західний світ судить зі справ і може побачити, хто така Україна, хто на кого напав. Цей ролик спрямований на розкрутку медіа, проросійських сил на Заході. Думаю, якби він з’явився до війни, то, можливо, мав би вплив, але не тепер. Україна нині дуже потужно тримає інформаційний фронт, є багато англомовної інформації, яка в тому числі зачіпає іноземців. Як на мене,саме тут пропаганда «русского міра» програє світоглядно».
Кліпмейкер певен, що українці випередили свій час, коли створювали Західно-Українську державу і Українську. Об’єднуючись, вони пропагували політичні цінності, які тоді ще не всюди розуміли.
«Ще сто років тому, коли інші країни, наприклад Німеччина, перейшли до диктатури, Україна, у 1918 – 1919 роках впроваджувала систему, подібну до американської. Ми маємо дуже довгу історію політичного і культурного світогляду, і він вибухнув зараз. Це та традиція,що є в нашій крові», – додав він.
Тарас Химич каже, що світ слухає, уряди слухають, політики приїжджають в Бучу і бачать усі злочини: «Не треба говорити більше, аніж сталося. Маємо робити свою справу, тримати свій культурний фронт».
Вікторія Савіцька
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян