Фото: pedrada.com.ua
Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
Пандемія коронавірусу триває вже два роки, школярі вчаться то на дистанційному, то офлайн. Цього разу перехід на «дистанційку» став досить очікуваним, а проте, і батьки, і вчителі, і учні знову мають серйозне випробування: не найкращу якість онлайн-уроків або ж їх відсутність. Тvoemisto.tv дізналося, що не так із онлайн-навчанням у львівських школах, хто відповідальний за відсутність уроків у онлайні та як цю ситуацію можна покращити.
Уже другий тиждень львівські школярі 5 – 11 класів офіційно перебувають на дистанційному навчанні. Щоправда, деякі учні, цілі класи і навіть школи через велику кількість хворих на коронавірус дітей або вчителів у форматі онлайн проводять набагато більше часу. У початковій школі (1 – 4 класи) на дистанційне навчання перейшли 86% дітей. Сьогодні ж учасників навчального процесу попередили, що «дистанційка» триватиме щонайменше тиждень.
Реалії навчання львівських учнів
«Три уроки онлайн у Zoom, чотири відео у Classroom, два уроки онлайн у Zoom, два відео у Classroom, три уроки взагалі пропускають. І так щодня. Хіба це навчання?» – питає мама семикласниці Марія Ладига.
Жінка не захотіла називати навчальний заклад, де вчиться її син, оскільки каже, що питання вже вирішує на рівні школи.
Читайте також: Чи відправили молодшу школу у Львові на дистанційне навчання
«Так далі тривати не може!.. Мало того, що уроки проводять якихось 20 хвилин, то ще й половини з них, а то і більше, взагалі немає. А потім вимагають від дітей знань… Я вже поскаржилася класному керівникові, справа дійшла до дирекції. Наразі мені пояснили, що багато вчителів відсутні на уроках через захворюваність. Також пообіцяли, що ситуацію виправлять», – каже Марія Ладига.
Із приводу дистанційного навчання у батьків виникло чимало запитань.
«У старшої доньки-восьмикласниці на урок виходять 15-17 учнів із 32-ох. І нічого дивного тут не знайдеш – то урок є, то його немає, то він онлайн, то просто скидають домашнє завдання і вказують дату здачі. Діти плутаються з годинами, днями, посиланнями, логікою викладання кожного предмета. До речі, зауважила: більшість присутніх учнів на уроці навіть не вмикають камери. Що діти у цей час роблять – слухають вчителя чи ні, невідомо», – нарікає Зоряна Луц.
Жінка каже, що набагато простіше з цим у ще однієї її доньки - другокласниці. Уроки вчителька проводить регулярно, бо одна. І щодня їх по чотири-п’ять.
Читайте також: Організовуйтесь у групи, або Як батькам пережити онлайн-навчання у дітей
«Торік у Даринки також було дистанційне навчання. Тоді більше стресували і діти, і вчителька. Діти не слухалися, перебивали одне одного, хотіли наввипередки щось про себе розповісти. Цього року якось усе простіше, я б сказала, звичніше. Але все одно бачу прогалини в успішності доньки. Уроки тривають 15 хвилин. Не встигне вчителька щось нове пояснити, як уже кінець уроку. Я працюю з дому онлайн, постійно зайнята. Відповідно, до вечора молодша дитина, як і старша, робить те, що хоче. Як правило, «сидить» у ґаджетах», – веде далі Зоряна Луц.
«Сьогодні це може бути пояснення нової теми, завтра і післязавтра – просте скидання домашнього завдання, а відтак контрольна на час. Дехто з учителів узагалі може не вийти на урок без жодного попередження і подальших відпрацювань», – розповідає мама ще однієї восьмикласниці Ірина Колодруб.
Уроки в дитини тривають по 20 хвилин. За день із семи за розкладом онлайн проводять не більш ніж чотири.
Однак львів’янка Анна Федунь, діти якої навчаються у четвертому і п’ятому класах, каже, що дистанційним навчанням задоволена.
Читайте також: «Де абонементи у божевільню?» Львів'яни обурені, чому діти вчаться онлайн
«Мої діти – Софія і Омелян – більш-менш самостійні. Часом пропускають якийсь урок, та загалом учителі дуже дисципліновані й організовані щодо проведення уроків у Zoom чи формування домашніх завдань. Для нас, батьків, пріоритет не в навчанні, а в можливості дати дітям достатньо часу на відпочинок і прогулянки», – каже співрозмовниця.
З її слів, у школі, де вчаться її син і донька , деякі вчителі хворіють, тому не завжди «вмикаються». Але й це вона не вважає проблемою.
«Якщо є всі уроки через Zoom, то це дуже втомлює дитину. Ми живемо трошки інакше, аніж інші родини. У нас цінність освіти не на першому місці, тому ставлення до дистанційного навчання позитивне: дитина може довше поспати, у зручний час зробити домашнє завдання», – додає жінка.
Двоє дітей львів’янина Миколи Белічука, які навчаються у другому та четвертому класах, як і більшість львівських школярів, також на «дистанційці». Чоловік каже, що за майже три роки, відколи діє карантин, такий «досвід» навчання у нього великий. Зокрема, побачив багато недоліків.
«Перша проблема – ми з дружиною працюємо віддалено, і двійко дітей також удома. В нас нема стільки столів, стільців, техніки. Друга проблема – повний хаос в організації навчання. Є чати, де вчителі пояснюють батькам, куди дітям треба заходити. Далі батьки повинні все це передати дітям. Плутаються всі. Доводиться ще раз все переглядати, пояснювати, нагадувати», – каже Микола Белічук.
На думку батька, все це можна спростити, якщо Міністерство освіти і науки розробить програму дистанційної освіти, а вчителі будуть більш «наближені» до своїх учнів.
«Найбільша проблема в теперішньому дистанційному навчанні – це те, що дітей ніхто не готував до нього, а також те, що й учителів не готували до дистанційного навчання. Вийшло так, що люди, які не підготовлені до дистанційного навчання, готують інших, які також не підготовлені. Теперішній час такий: у кожного є смартфон, чимало техніки, яка дозволяє підключати додатки, що полегшують роботу. І про це вчителям мало розповідають: як створити менеджмент свого часу і правильно планувати роботу», – пояснює чоловік.
Із його слів, учителі спілкуються з учителями, хоча мали б більше співпрацювати з учнями. Як варіант мали б скласти список дітей, їхні електронні адреси, де створювали б події у календарі. Відтак, заходячи у свій календар, дитина чітко розумітиме, які сьогодні уроки, на котру годину і як туди зайти (додаючи опис, як підключитися).
Читайте також: «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
Ще одна проблема – відсутність зворотного зв’язку з учителем. У більшості випадків він дає дітям домашнє завдання і чекає на його здачу, тобто учень має його зробити, сфотографувати і скинути. Ставлять учителям запитання, кажуть, що не зрозуміли тему чи не здали, бо на це є причини, одиниці.
«Працюючи з учнями дистанційно, вчитель не може використовувати формат «я вам зараз поясню». Хто зрозумів – добре,а хто ні – ваші проблеми, нехай пояснять батьки. Це у школі вчитель стоїть перед 30 учнями, кожного бачить, контролює і може пояснити аудиторії тему. На дистанційному навчанні це неефективно. Має бути інший підхід», – додає батько двох учнів.
«Вудочку дали – рибку ловіть самі»
Директорка Навчально-методичного центру освіти Львова Леся Приставська в коментарі Тvoemisto.tv зазначила, що кожна школа у місті давно обрала для себе одну або дві платформи, на якій проводить онлайн-уроки. Це переважно Google Classroom, Zoom, Meet. Керівництво шкіл зобов’язане моніторити, як проходить дистанційне навчання. Крім того, всі вчителі пройшли курси вдосконалення методів і засобів дистанційного навчання.
«Кожна школа у нас автономна. Тож те, як проходить у навчальному закладі дистанційне навчання, залежить від керівника школи. Контроль якісного проведення онлайн-уроків покладений на директора. Тобто вудочку – методи і засоби для таких занять – ми їм дали, а рибу ловити їм», – запевняє Леся Приставська.
З її слів, Навчально-методичний центр доступу до Classroom чи Zoom не має. Контроль та перевірку вони можуть здійснювати лише тоді, коли є скарги від батьків і на вимогу управління освіти. Минулого року таких скарг було кілька, цього року жодної.
Читайте також: Пустіть дітей до школи. У Львові батьки закликали відновити очне навчання. Фото, відео
Всі уроки винятково в Zoom проводити неможливо, є поняття домашнього завдання, самостійного навчання.
«Наші діти зараз зовсім інші, вони сучасні, тому набагато швидше зроблять завдання на ґаджеті, аніж читають із книжки та щось конспектують», – каже освітянка.
На її думку, львівські учителі вже здобули дистанційні навики проведення уроків, знімають відео, розробляють слайди, тому й нарікань на якість проведення онлайн-уроків стає щораз менше.
Леся Приставська також наголошує, що відповідальність за присутність, як і відсутність учнів на уроках лежить не лише на дітях, а й на батьках.
«Учасниками освітнього процесу є батьки, вчителі та учні. Це триєдність. Якщо звідти випадає хоча б одна ланка, повноцінність і якість втрачаються. Дітям варто нагадувати, що дистанційне навчання – це не канікули (як багато хто думає), що на уроках треба бути присутнім і домашні завдання ніхто не скасовував», – додає директорка Навчально-методичного центру Леся Приставська.
До речі, за даними МОН, викладання навчального матеріалу під час суцільного відеоуроку тривалістю 35-40 хвилин визнали неефективним, адже учень втомлюється і перестає сприймати інформацію.
Існують певні вимоги, скільки часу діти різного віку можуть безперервно працювати з технічними засобами під час уроку, щоб не завдавати шкоди здоров’ю.
Ці вимоги сформульовані у Санітарному регламенті:
для учнів 1 класів – не більш ніж 10 хвилин;
для учнів 2 – 4 класів – не більш ніж 15 хвилин;
для учнів 5 – 7 класів – не більш ніж 20 хвилин;
для учнів 8 – 9 класів – 20 – 25 хвилин;
для учнів 10-11 (12) класів на одній годині занять – до 30 хвилин, на другій годині – 20 хвилин;
при здвоєних навчальних заняттях для учнів 10-11 (12) класів – не більш ніж 25-30 хвилин на першому навчальному занятті та не більш ніж 15-20 хвилин на другому.
Також під час онлайн-уроку, коли діти нерухомо сидять біля екранів, учитель повинен не забувати про чергування розумової активності з фізичною, пропонуючи учням руханки та ігри, проводячи гімнастику для очей. Як це варто робити, можна подивитися у Методичних рекомендаціях.
(Не)складне вирішення
Якщо у класі чи школі батьки або діти побачили порушення, в управлінні освіти радять насамперед звернутися до класного керівника чи дирекції школи, щоби з’ясувати причину, чому не проводять онлайн-уроки. А якщо директор не відреагував на прохання чи заяви – тоді потрібно звернутися до відповідного управління (департаменту, відділу) освіти.
За час карантину та переходу учнів на дистанційне навчання до львівського управління освіти надходило кілька скарг від батьків через те, що вчителі не вийшли на урок, а лише скидали домашнє завдання. Одну вчительку навіть притягнули до дисциплінарної відповідальності.
Хоча, на думку Миколи Белічука, звинувачувати вчителів чи дирекцію школи в неякісному проведенні онлайн-уроків не варто. Про це мало б подбати Міністерство освіти і науки України. Наприклад, розробити програму на основі онлайн-курсів, де можна було б проходити тестування. Якби така програма була, певна частина дітей могла б перейти на домашнє навчання або це стало б додатковим мотивувальним чинником, щоби після школи учень (чи учениця) прийшов додому і переглянув відео, закріплене за пройденим матеріалом.
«Перед тим як проводити урок, дитина має перебувати в зрозумілому їй середовищі. Це може бути ютуб-канал, інша платформа. Їй би пояснили і за результатами пояснення влаштували перевірку знань – короткий блок запитань і короткі відповіді. На основі цього підходу можна було б визначити, чи дитина зрозуміла те, що їй сказали, чи ні. Це для сучасних дітей набагато ближче, аніж довго слухати вчителя, який читає з книжки», – каже Микола Белічук.
На його думку, ефективно навчатися в єдиному просторі можна за допомоги застосунку Microsoft Teams. В одному рішенні є змога проводити заняття, наради, скидати завдання, файли. Учні, студенти, викладачі, педагоги та працівники можуть зустрічатися, працювати, створювати контент і ділитися ресурсами у Office 365 Education. Там простий, інтуїтивно зрозумілий функціонал.
Створювати чати, наради, організовувати заняття і завдання, співпрацювати та обмінюватися файлами можна безкоштовно!
Також у Microsoft Teams обговорення та роботу в команді можливо спростити, розділивши класи на невеликі групи. Ще однією можливістю співпраці в класі є Microsoft Whiteboard (цифрова дошка, інтегрована в Teams).
Непоганою альтернативою, на думку Миколи Белічука, є Рrometheus.org.ua – платформа для створення та проходження різних курсів, яка може стати доповненням до основного матеріалу.
Ольга Шведа
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян