«Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»

7012 0
До війни Львів був переповнений туристами. Площею Ринок годі було пройти, а в кав'ярнях і ресторанах знайти вільний столик. Тепер у середмісті переважно спокійно, в закладах харчування порожньо. Тvoemisto.tv запитало експертів, чи вдасться Львову повернути собі славу туристичного міста з його різноманітними кав’ярнями, ресторанами та музеями, як він змінюється і чи знову стане «воротами» в Україну та світ.

25 мільйонів гривень. Попри війну у Львові збільшився туристичний збір

До війни 60% гостей Львова були іноземцями, 40% – внутрішніми туристами з різних міст України, розповідає Tvoemisto.tv керівниця управління туризму ЛМР Христина Лебедь. Із початку вторгнення, згідно з останнім дослідженням, проведеним у місті, частка українських туристів становить 88,6%. Це переважно жителі Харкова, Києва, Запоріжжя, Тернополя та Херсона. Водночас 11,4%  – як правило, іноземні гості, переважно зі США, Польщі та Великої Британії.

«Ми не можемо стверджувати, що Львів перестав бути туристичним. Із початку війни ми використовуємо слово «гостинність», тому що всі люди, які відвідують Львів із різних причин, є нашими гостями, яким ми мусимо надати якісну послугу. Загалом у надзвичайних ситуаціях треба вміти використовувати свої сильні сторони», – каже Христина Лебедь.

Коли управління туризму почало працювати з переселенцями, то мандрівки містом та екскурсії були не тільки додатковим розвантаженням чи відпочинком для них, а й стали своєрідною адаптацією до міста, в яке вони прибули. Це допомагало гостям у логістиці та пересуванні Львовом.

До туристичного офісу, який працює в ратуші, впродовж місяця звертаються дві-три тисячі людей із типовими запитами. Для прикладу, де можна подивитися на місто з висоти, зазначає Христина Лебедь. Доволі популярною локацією у Львові став Меморіал пам'яті Героїв Небесної Сотні, звідки відкривається гарна панорама міста.

«Більшість гостей приїжджають із Києва, Дніпра, Харкова, Одеси, Запоріжжя, Вінниці. Якщо говорити про іноземців то з Польщі, США, Великої Британії, Чехії, Німеччини, Франції, навіть Індії та Австралії», – веде далі керівниця управління туризму. Метою своєї подорожі до Львова гості найчастіше називали: відпочинок (34,6%); зміну місця проживання (переселенці) – 19,7%; відвідини друзів і родини – 18,1%; роботу – 14,4%; волонтерство – 3,9%; транзит – 3,1%; участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях – 2,4%; виготовлення візи – 1,5% та короткочасні навчальні курси – 1,5%.

Середні витрати у Львові для українця (не в статусі внутрішньо переміщеної особи) на день становили 1450 грн (36 євро), а для іноземця –  2065 грн (52 євро). Сюди входили витрати на харчування, громадський транспорт, сувеніри, але без витрат на проживання і квитка до Львова. Загалом у 2022 році галузь гостинності принесла Львівській громаді 282 млн грн (у 2021-му – 245 млн грн).

Цього року до міського бюджету, зі слів очільниці управління туризму,  надійшли рекордні 25 млн грн туристичного збору. Торік вдалося “заробити” 19,7 млн, зокрема завдяки іноземним журналістам та дипломатичним місіям (у 2021 році було 11 млн 336 тис. грн - Ред.).

«Це важлива економічна складова сфери гостинності. Туристичний збір розподіляють на різні потреби міста. Звісно, за ідеальних умов ми воліли б використовувати ці кошти на туристичний потенціал і маркетинг, але під час війни гроші мають бути витрачені на стратегічні речі – потреби фронту, функціонування міста і допомогу», – коментує Христина Лебедь.

Попри складні економічні умови та війну, у Львові все-таки відкривають нові готелі та заклади. Приміром, торік запрацював “Готель іbis Lviv Center” на вулиці Івана Франка, 23а. Цього року, як каже чиновниця, відкрили ще майже 60 закладів харчування. Два заклади невдовзі відкриє відомий ресторатор, засновник понад 20 проєктів у Києві, Львові, Харкові та Одесі Алекс Купер. У місті вже працюють два його заклади: «Селям» на Джерельній та SHALOM на Братів Рогатинців.

«Також успішно працюють, для прикладу,“Білий шум” і вже друга кав'ярня «КІІТ». Заклади відкривають через відносну безпеку у Львові та близькість до кордону. Бачимо також тенденцію до відкриття нових локацій у районах. Це пов'язане з розвитком культури відпочинку, коли містяни вчаться використовувати власний простір та відпочивати», – пояснює Христина Лебедь.

Однак в управлінні туризму не можуть назвати, скільки закладів харчування припинили роботу, бо не мають такої статистики.

Читайте також: Це заради мами. Історія про різдвяного павука, немовля та воїна Макса 

Якщо говорити про 10 найбільш відвідуваних локацій у Львові, то це Стрийський парк і парк імені Івана Франка, а також площа Ринок, площа перед оперним театром, Личаківський цвинтар, Шевченківський гай, ратуша, Будинок учених, артцентр “Дзиґа” і Національний драматичний театр імені Марії Заньковецької. Серед іноземців популярні Стрийський парк, площа Ринок, оперний театр, Шевченківський гай, Будинок учених і парк імені Івана Франка.

«Ми перестали орієнтуватися на туристів»

 

Туристичний потік був непередбачуваний навіть у хороші доковідні часи. Тому рестораторам у Львові завжди було вигідно мати велику частку місцевих відвідувачів, оскільки це було «більш стабільно та зрозуміло», вважає ресторанний маркетолог Всеволод Поліщук.

«Із 2017 року ми почали серйозно змінювати мислення рестораторів з погляду того, як задовольнити туриста. Тобто у 2015 році в середмісті ми “ловили” туриста і сподівалися, що до нього приєднаються львів'яни зі своїми знайомими. Але з 2017-го вирішили залучати в наш заклад львів'ян, а вже якщо вони приведуть зі собою гостей із інших міст, покажуть їм заклад, це буде хорошим бонусом. Звісно, чек буде на меншу суму. Типовий турист-іноземець готовий витратити більше, але працювати зі стабільним потоком місцевих жителів суттєво цікавіше й ефективніше. Тому, в принципі, не можна сказати, що ринок не готовий до відсутності туриста», – вважає він.

Нині, каже Всеволод Поліщук, набагато більша проблема на ринку з працівниками: «Все-таки Львів є одним із міст-лідерів, у якому мешканці регулярно відвідують заклади громадського харчування, щоби пообідати чи повечеряти. Проте зараз нам бракує робочих рук. Рятувало те, що багато переселенців готові були працювати в 2022 році, але тепер повертаються додому – в Харків, Київ, Миколаїв, інші міста».

Очікуємо серйозного обвалу

Фактично з жовтня цього року відбулося падіння ринку в середньому на 30-40%, веде далі Всеволод Поліщук. Реагувати на це закриттям починають зазвичай на четвертий-п’ятий місяць і навіть пізніше. Ресторатори очікують у наступні півроку-рік серйозного обвалу ринку.

«З огляду на те, як погіршується загальний психологічний стан у суспільстві, зменшується платоспроможність львів'ян і критично бракує працівників, ринок дуже сильно просідає», – каже він.

Ще одна проблема, про яку говорить ресторанний маркетолог, полягає в тому, що з'явилася частка людей, які переїхали до Львова з грошима, але, не маючи досвіду в ресторанному бізнесі, почали диктувати інші умови на ринку. Тому дуже важливо розуміти місцевий ринок, менталітет, специфіку Львова.

«Львів асоціюється з ресторанами, красивими вивісками, хоча не всі розуміють, наскільки це важкий, складний і ризикований бізнес, не дуже прибутковий. Якщо умовна середня ставка майстра з випікання піци – 1 500 гривень на день, то дехто почав платити 2000, щоб до нього хтось перейшов. Отже, такі підприємці не змогли прорахувати до кінця бізнес-модель і через півтора-два роки закрилися, бо на таких умовах справді працювати не дуже вигідно. Тому складна ситуація на ринку погіршується ще й такими непрофесійними рухами, хоча загалом, якщо приїжджають люди з різних міст, це дає можливість розвиватися всім», – пояснює Всеволод Поліщук. 

Туристичну економіку витіснить індустріальна

 

На думку доктора економічних наук Ростислава Слав’юка, туристично-готельна, відпочинкова модель Львова зменшилася до мінімуму. І хоча сфера обслуговування туристів розвиватиметься й надалі, бо людей стало більше – понад мільйон, то навряд чи домінуватиме.

«Сектор забезпечення туристів не буде домінувати в найближчі пять  років, але потреба в обслуговуванні людей зостанеться. Певна кількість людей залишатиметься у Львові надовго. Ті, що перебували тут певний час, приглядатимуться до ринку житла. Це вже будуть не класичні туристи, а люди, які розглядатимуть варіант замешкати у Львові, бо він опиниться серед перших у переліку міст, які обиратимуть мігранти», – прогнозує експерт.

На його думку, туристичну економіку почне витісняти індустріальна. Розвиватиметься сектор промисловості. Ця економіка була релокована і ще буде інвестуватися. Отже, їй знадобиться інфраструктура, якою користувалися туристи, щоби пожвавлювати промислові сектори.

“До Львова та області переїхали підприємства з промисловим виробництвом, зі своїм обладнанням. Є статистика, що один відсоток працездатного населення міста був задіяний на тих релокованих підприємствах. Це доволі непоганий показник. Розпочалося відновлення сектору, який забезпечує оборонну промисловість. Львів традиційно мав об'єкти промисловості, які працювали на армію. Тому сюди приїжджатимуть експерти, менеджери, представники банків, які кредитуватимуть. Це пожвавить рух населення і доходів у місті», – прогнозує доктор економічних наук.

Також Львів формуватиметься як транспортний, залізничний хаб.

«Під час війни через наше місто пройшла величезна кількість людей, що знову ж таки дало кошти в бюджет завдяки торгівлі, перевезенню, роботі закладів харчування. Замість туристів кошти до бюджету принесли мігранти, які їхали через Львів. Звісно, ці люди не залишали гроші в ресторанах і кавярнях, де колись сиділи туристи, адже їм було не до цього», – вважає Ростислав Слав’юк.

Якщо вдасться реалізувати ідеї щодо транспортного, залізничного хабу, то вони дадуть місту можливість заробляти на інвесторах. Сюди приїжджатимуть експерти, спеціалісти, зокрема в оборонній сфері, які приноситимуть гроші, але не як туристи, а як інвестори, які укладатимуть нові контракти. 

“Що стосується транспортних переміщень, то на Львів чекає бум. Щойно мине гаряча фаза війни, як кількість охочих приїхати в Україну збільшиться у рази. І їхатимуть вони саме через Львів. Людям буде цікаво десь тимчасово зупинитися. Буде великий рух населення різних категорій, тому, на мою думку, на нас ще чекатиме дефіцит площ для організації харчування і готелів для приїжджих, які інвестуватимуть або ж прямуватимуть далі», – каже Ростислав Слав’юк. 

Читайте також: Критичне марнотратство? Як під час війни у Ходорові будують спорткомплекс 

Треба по-справжньому любити Львів

“Львів є воротами в Україну. Він залишатиметься містом, яке зустрічатиме гостей. Очікуємо великої кількості іноземців після нашої перемоги, і не лише дипломатів. Тож варто подумати, як забезпечити їх необхідною інфраструктурою, надавати якісні послуги. Також великий потенціал криється в локальних крафтових виробниках, які зможуть підсилити своє виробництво завдяки зацікавленості міжнародних партнерів. Гості матимуть змогу ознайомитися з містом, із його культурою через локальні вироби. І нашим завданням буде затримати їх тут”, – висловлює думку Христина Лебедь.

Ресторанний маркетолог Всеволод Поліщук також вважає, що Львів залишиться частково туристичним, бо туризм у світовій класифікації є не тільки відпочинковим чи культурно-ознайомчим, а й діловим.

Водночас багато моментів потребують доопрацювання та переосмислення. Якщо не зміниться транспортна система, проїзд через центр, то Львів залишиться непривабливим для туриста, каже Ростислав Слав'юк:

“Хіба привабить туристів «нерухомий» центр, де скрізь транспорт, де навіть на пішохідних зонах припарковані автівки? Для того, щоб центр почав приносити туристичний дохід, його треба звільнити від ділових структур і транспорту. Потрібно забрати побитий транспорт, автомобілі, які часто перешкоджають входу до того ж музею».

Усі ці кроки, зміни потребуватимуть нового менеджменту. Якщо змінити управління Львовом на наступні п’ять років після війни, то можна буде потроїти довоєнний бюджет міста, переконаний він.

Читайте також: «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова 

А доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України, голова Археологічної комісії НТШ Микола Бандрівський каже, що Львів уже не буде таким, як до війни.

“Чи буде він таким, як інші центральноєвропейські міста? Зважаючи на архітектуру, на спадок минулих років, напевно, частково так. Але Львів має свою специфіку: на відміну від центральноєвропейських міст, де при владі мери, які піклуються, дбають і розуміють значення свого міста, ми, на жаль, маємо владу, яка «трошки для міста і трошки для себе». Так не може бути. Ми маємо речі, які ще не працюють на повну потужність. Скажімо, той же Високий замок. Із ним пов'язані безліч історій, велика кількість знахідок. А нині це заліснена пустка в гущавині з кількома стежками. Те саме стосується Кайзервальду і Знесіння. Там постійно є охочі заграбастати якусь земельну ділянку. Тому річ у людях. До влади мають прийти ті, що любитимуть своє місто, старатимуться передати наступним поколінням той Львів, який ми знаємо”, – вважає Микола Бандрівський.

Христина Гоголь

Фото: Іван Станіславський/Твоє місто

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

__________________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

 


Міські акценти

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!