Наприкінці минулого тижня у Львові та в кількох інших містах України дружини військових, які воюють більш ніж 18 місяців, уже вдруге провели мирну акцію з вимогою визначити чіткі терміни служби їхніх чоловіків. А також, щоб їх демобілізували, дали відпустки та замінили іншими – тими, що мають такий самий громадянський обов’язок захисту держави. Зокрема, кажуть, що армія для їхніх чоловіків стала «кріпацтвом». Чи можлива за нинішніх умов демобілізація військових? Чи готують заміну тим, що за час повномасштабної війни стали чи не найбільш вправними бійцями?Які ризики загрожують нашій країні, якщо з поля бою підуть найкращі? Відповіді на ці запитання дізнавалося Тvoemisto.tv.

Життя має тривати й у тих, що на війні

Заклики з вимогою загальної або часткової демобілізації тих, які півтора року брали участь у бойових діях, почалися влітку. Зокрема, 24 серпня на сайті президента України була створена петиція Марією Смішко про надання можливості військовим демобілізуватися після 18 місяців служби, щоб відпочити пів року чи рік. У жовтні вона зібрала 25 тисяч підписів. Це вже третя петиція, яка набрала достатню кількість голосів для розгляду президентом України, але відповіді на жодну з них не було. 

Також у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт під №9142 від 24.03.2023 року Олексія Гончаренка, в якому пропонується, щоб громадяни України мали право на звільнення з війська через півтора року після мобілізації, якщо не хочуть продовжувати військову службу.

Читайте також: Дружини військових зібрались на мітинг під Львівською ОВА

Мирний пікет, на якому учасники вимагали демобілізації військових та визначення конкретних термінів служби, у Львові цими днями провели вже вдруге. Як і минулого разу, на пікет прийшла Алла Радченко – киянка, яка від початку повномасштабного вторгнення разом із двома дітьми мешкає в прихистку біля Львова. Її чоловік на війні більш ніж півтора року, майже без відпочинку.

«На війну мій чоловік пішов добровільно. Майже з перших днів повномасштабного вторгнення. А тепер невідомо, коли звідти повернеться», – каже вона.

Жінка розповідає, що у Львові мала намір зупинитися тільки на два дні, бо вирішила вивезти дітей за кордон. Чоловік мав зачекати її у Львові, щоб разом повернутися до Києва, але пішов і записався у Львівську ТрО. Відтоді й служить. У відпустку приходив лише раз, на два тижні. І то після того, як він та інші бійці висунули відповідну вимогу. До того їх не відпускали взагалі.

«Чоловік контракт не підписував, лише призивався. Разом із ним служать хлопці-контрактники, але все одно не можуть піти в тривалішу відпустку, ротацію або ж демобілізацію. В розумінні керівництва ротація – це як перекидання хлопців із однієї гарячої точки в другу, напівгарячу. Ми виступаємо за добровільну демобілізацію, бо життя мусить тривати не лише в тих, що у тилу, але й у тих, що на війні», – вважає співрозмовниця.

Вийшла на пікет у Києві й Катерина Цвігун. Жінка розповідає, що з чоловіком вони в шлюбі недавно, що у війську він довше, аніж встиг пожити з нею. Він сам прийшов до військкомату наприкінці березня 2022 року і потрапив до лав Нацгвардії. 

«Ми дуже любимо Україну, в нас не було навіть думок про те, щоб емігрувати чи відмовлятися від своїх обов'язків перед державою. Але всі люди втомлюються, особливо коли в твоїй роботі є потенційний ризик для життя і робочий графік абсолютно не нормований. Ти місяцями не бачиш родину, без нормальних побутових  умов, того ж гарячого душу. Звісно, це все можна перетерпіти, якби не відчуття цілковитої несправедливості в цій ситуації. Тобто людям, які добровільно стали на захист країни, «вліпили» довічну службу в армії без кінцевого терміну, в той час як інші живуть звичним життям і думають, що їх війна не торкнеться, що вони «пропетляли», – обурюється Катерина.

Жінка каже, що чоловіка свого часу запевнили: відслужиш рік – матимеш право на «дембель». А тепер пояснюють, що демобілізація неможлива під час дії воєнного стану. Військовим, які служать півтора-два роки, не дають відпустки. 

Демобілізувати чи скерувати на ротацію

Мобілізація в Україні відбувається складно, але ситуація не є катастрофічною. Територіальні центри комплектування постійно набирають людей. Про це ще на початку листопада заявив секретар РНБО Олексій Данілов:

«На початку війни була велика хвиля людей, які пліч-о-пліч стали на захист нашої країни. Процес триває, ми ні на день не зупиняли мобілізацію. У нас є центри комплектації, де працюють військові люди, які безпосередньо підпорядковані військовим. Вони призивають стільки людей для виконання обов'язків, скільки вважають за потрібне. Звичайно, питання складне, але це не означає, що воно настільки катастрофічне, що треба кричати «караул, все пропало».

І додав, що система набору налагоджена, а рішення, чи потрібна людина армії, за військовими.

Що стосується демобілізації тих, хто перебуває на війні від самого початку, то, зі слів представника президента у Верховній Раді Федора Веніславського, влада працює над тим, щоби військові мали можливість перепочинку.

«На жаль, Україна перебуває в стані неспровокованої повномасштабної війни, яку розв’язала російська федерація. Ми повинні розуміти, що ця війна, по суті, за збереження української державності, України як нації. Питання загальної або часткової демобілізації тих, що відслужили півтора року під час ведення бойових дій, навряд чи буде найближчим часом вирішене. Треба розуміти, що це дуже суттєві ризики для нашої держави загалом», – вважає він.

На думку Федора Веніславського, говорити про демобілізацію, на жаль, можуть лише ті політики, які «не зовсім відповідально ставляться до держави».

«Комітет з питань національної безпеки, оборони й розвідки, Офіс президента працюють над тим, щоб військові мали можливість перепочинку. Такі механізми передбачені, відбуваються планові ротації. Не можна сказати, що один підрозділ воює на передовій без перепочинку, їх відводять для відпочинку», – додав він.

А полковник запасу Олександр Поронюк каже, що тепер у суспільстві є підміна таких понять, як демобілізація і ротація. Демобілізація означає, що в країні має закінчитися воєнний стан і настати мир, відповідно, людей звільняють з армії, техніку ставлять на консервацію, а економіку переводять на мирні рейки. У тому, що деякі чиновники плутають слова «демобілізація» і «ротація», криється небезпека для всього суспільства.

«Усі ми добре розуміємо матерів, сестер, дітей, які хвилюються за своїх рідних на фронті. Але про демобілізацію наразі не може мовитися. Зараз ми повинні говорити про ротацію, тобто заміну військових, поповнення армії новими людьми та матеріальними ресурсами. Люди, які тривалий час перебувають на передовій, повинні мати змогу повернутися до родин, перепочити, відновитися, зняти стрес. Хтось після цього повернеться до мирного життя, а хтось перепочине і з новими силами знову стане до військової праці», – пояснює він.

Олександр Поронюк певен, що нам важливо готувати нові кадри. Така робота вже триває: поетапно формують нові частини для того, щоб ті, котрі давно на фронті, змогли приїхати на відпочинок на певний період. У той час Україну захищатимуть інші підготовлені бійці, і це буде справедливо, це більш планомірний підхід, який дозволить зменшити навантаження на військову частину, кожного військовослужбовця в ній. Та оскільки на фронті часто бувають загострення, це не завжди можна зробити.

Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат у коментарі Tvoemisto.tv додав, що зараз мобілізація до війська відбувається не так добре, як на початку повномасштабного вторгнення, тому замінити військових на передовій не так просто:

«Якщо мовиться про стрілецькі бригади, піхоту – це одне, а Повітряні сили, зенітно-ракетні війська – кардинально інше: у нас багато не так мобілізованих, як професіоналів. Хоча тут також буває по-різному – одні беруть відпустки, а другі працюють без відпочинку. Людей треба замінювати однозначно, давати їм перепочинок. Але якби їх було ким замінити, то замінили б», – каже Юрій Ігнат.

Багато мобілізаційних документів ще радянського зразка

Парамедик Андрій Жолоб із позивним «Бетон», який рятує життя побратимів із початку повномасштабної війни, зазначив, що незамінних людей немає, тому треба мобілізувати нових офіцерів і солдатів із перспективою заміни тих, які захищають країну з 24 лютого 2022-го. Однак цей процес має бути поступовим. Для прикладу, варто присилати нового офіцера на посаду заступника чинного командира з перспективою того, що через кілька місяців він замінить його у підрозділі.

Читайте також: «Мене вразило, що пасажири змовчали». Андрій Жолоб про фронт і тил

Андрій Жолоб наголосив, що в лікарні, де він працював, ніхто з лікарів, окрім нього, не пішов на війну: «Але ж вони також мають офіцерське звання, тому заміни вистачає у резерві».

До речі, торік у відпустці він пробув 10 і 15 днів, ще 10 днів мав на оздоровлення. Прикладів, коли хлопці йшли на ротацію на пів року, не знає, навіть не чув про таке.

«Тим, що тривалий час були на «нулі», однозначно потрібна демобілізація. Там уже психологічна руїна в голові. Для штабних можлива ротація», – каже він.

Зі слів Олександра Поронюка, ротація та відпочинок військових мають тривати шість-вісім місяців. Військова частина мусить перебувати на фронті, потім її відводять у пункт постійної дислокації. Тоді особовий склад відпочиває, оновлює техніку, озброєння, а командування доукомплектовує підрозділи. Відтак треба бути знову готовими до виконання бойових завдань. Щоправда, такий алгоритм дій можливий наразі лише в уяві.

«Безперечно, є такі військові частини та підрозділи, де бійці мають тривалі ротації, хоча в умовах війни це стосується далеко не всіх. На жаль, багато наших мобілізаційних документів написані чи перекладені з радянських без урахування нинішніх реалій. Через це виникають проблеми і в працівників ТЦК, і в пересічних громадян. Є проблеми з мобілізаційною нормативною базою. Треба терміново вирішувати це питання на вищому законодавчому рівні. Бажання наших громадян захищати державу є. Переконаний, що вище керівництво держави, Збройних сил України виконає всі покладені на них повноваження заради нашої перемоги!» – наголосив Олександр Поронюк.

Полковник запасу вважає, що «правила гри» мусять були однакові для всіх: «Мовиться про дотримання законів. Але чи багато людей зараз дотримуються закону «Про мобілізацію»? Щоби відбулася демобілізація, також потрібен закон».

Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

____________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.