«Легка зброя є, мотивація є, а вмінь та досвіду, наразі, мало. Здобуваємо. Важкою і дуже дорогою ціною, людськими життями. Війна взагалі мало приємна робота... Але, якщо я тут, якщо у мені є потреба на фронті, то я маю її робити», – говорить один із бійців львівської тероборони Василь Яворський.

Яке місце тероборони?

Минулого тижня у Львові жінки, сестри, матері і дівчата тероборонівців вимагали від військової адміністрації повернути їхніх чоловіків із нульової та першої лінії фронту, адже тих відправили у «гарячі точки» без належної військової підготовки та відповідного оснащення. За їхньою інформацією, серед тероборонівців є чимало загиблих і поранених, тому вони закликали владу і військове керівництво цінувати життя оборонців. Тvoemisto.tv розпитало, що кажуть самі захисники, яка ситуація із теробороною з інших областей і що варто змінити.

Читайте також: «Зарубати слона кинджалом». Чому бійців з тероборони відправили у «гарячі точки»

Бійці тероборони хочуть захищати Україну, більшість готові воювати, але проблеми є – нестача зброї, неналагоджений зв'язок зі штабом та сусідніми підрозділами, нечіткість наказів, логістика, і нерозуміння командуванням бригади оперативної обстановки, говорить анонімно у коментарі Тvoemisto.tv один із захисників, що вступив у лави 103-тої бригади Сил територіальної оборони. Зараз він поранений.

Він каже, що ТРО ЗСУ повинні використовувати за призначенням, а для тих, хто готовий вести бій, мають створити умови вишколу і перевести в інші частини ЗСУ. Зараз фактично підрозділи тероборони виконують завдання на рівні Сил спеціальних операцій з дуже обмеженими засобами та ресурсами, без зв'язку та координації з іншими підрозділами на території, часто з нечітко поставленими завданнями.

Схожа ситуація і в інших бригадах, з інших областей. Так, один боєць із ужгородської тероборони каже, що їхній підрозділ не має підтримки, що вони під постійними обстрілами з мінометів, гранатометів, танків та літаків, з одними автоматами Калашникова і лопатами. Львівський розвідник в інтерв'ю Тvoemisto.tv теж підтвердив, що тероборона під Сумами, дядьки з автоматами, фактично голіруч протистояли росіянам і таки добре провчила москалів.

Читайте також: Я не знав, чи у мене залишилися очі. Історія львівського розвідника

Тероборона стала новим видом піхоти у ЗСУ і командування ще саме чітко і до кінця не знає, що робити із новими підрозділами. Так вважає боєць ТРО ЗСУ із 103-ї бригади Василь Яворський. За його словами, проблеми із забезпеченням були і будуть. У країні війна, армійське майно не безмежне, всього бракне, але з волонтерською поміччю вони одягнуті і не голодні. Щодо місця тероборони на фронті, то захисник говорить, що місце піхоти на війні, як би це не було страшно, – бути під постійними обстрілами.

«Так, це страшно... дуже страшно... але піхота – маркер, відмітка, де твоя територія, а де ворога. Там де стоїть піхота, і за її спиною – життя, вільна територія, не загарбана Україна, там куди дивиться піхота – територія, на яку ти мусиш прийти і вибити нечисть. ТРО – це новий вид піхоти... думаю, просто командування ще саме не знає, що з нами робити», – говорить захисник.

Ситуація потребує негайного втручання

Народний депутат із Львівщини Микола Княжицький на вихідних відвідав львівську тероборону на сході. У коментарі Тvoemisto.tv він розповів, що ситуація потребує негайного втручання.

За його словами, проблема, яка виникла із 103-ою бригадою, є характерною для всієї системи тероборони, тому президент Володимир Зеленський змінив командувача Сил територіальної оборони Збройних сил України. Тепер ним став генерал-майора Ігор Танцюра. 

Читайте також: У нас багато патріотів воюють і їх потрібно зберегти, або Ще раз про тероборону

«Частина бійців була не навчена, не було злагодження. Хлопці опинилися на вістрі оборони, бо агресор змінив напрямки планованих атак. Ця ситуація потребує втручання, і вона стосується не лише львівської бригади. Я був у хлопців з Івано-Франківська, вони у схожій ситуації. Ми бачили такі ж проблеми у закарпатської, вінницької бригад. Часто все залежить від керівників тих чи інших підрозділів, десь вони сильніші, десь слабші, але проблема загалом характерна для всієї системи тероборони», – наголошує Микола Княжицький.

Народні депутати обіцяють розробити закон, який передбачатиме обов'язкову інтенсивну підготовку для бійців тероборони, про яку говорив журналіст і військовий експерт Юрій Бутусов. Хоча будь-яке навчання, каже нардеп, потребує ефективного злагодження, співпраці з різними видами військ і підкріплення артилерією. 

«Правильний військовий менеджмент має змінити ситуацію, бо зараз, на жаль, тероборонівці перебувають у зоні високого ризику», – зазначив Княжицький.

Читайте також: На війну мають йти підготовлені люди. Для цього має бути прописаний закон

Один із адвокатів та юристів, який представляє інтереси одного з бійців львівської тероборони, у коментарі Тvoemisto.tv говорить, що тероборонівці опинилися на передовій через тактичні помилки і помилку командування, яке не орієнтувалося в оперативній обстановці. Питання навчання і забезпечення зараз вирішується. За його інформацією, бійців, які скажуть, що не готові з тих чи інших причин воювати, відправлять на блокпости, а тих, що писали рапорти нести службу на сході, залишаться у зоні бойових дій.

Все керівництво тероборони треба змінювати на молодих вмотивованих офіцерів, які хочуть розвивати цей рід військ, відводити такі підрозділи на полігони, готувати і відправляти у бій. Бо це військовий злочин – кидати «голих» бійців через немудрих менеджерів і командирів на смерть, говорить Тvoemisto.tv ще один боєць 103-ї бригади.

«Ми всі вмотивовані, прийшли воювати, але ми потребуємо: вишколу, зброї, бойової техніки, зв'язку, бойового злагодження, засобів медичної евакуації і завдань, які ми можемо виконувати. Ми не штурмовий підрозділ, ми – легка піхота і можемо бути допоміжними до інших сил. Ми не можемо стріляти кулеметами проти танків. От щойно почали видавати кращу зброю, нас трохи відвели і ми експрес-методом проходимо навчання, але воно не вирішує проблеми. Бо ми втрачаємо людей і не приносимо користі держави», – каже воїн-доброволець.

Одна війна на всіх

Бригадний генерал Збройних сил України, заступник командувача Сил територіальної оборони ЗСУ Сергій Собко після озвучених проблем взявся пояснювати, що в Силах ТрО сьогодні є понад сто тисяч людей, які донедавна були підприємцями, ІТ-фахівцями, фермерами, вчителями, лікарями. Він каже, що підрозділи сформовані впродовж останніх трьох місяців, а реалії війни вимагають виконання бойових завдань. Тому побратимства і навченості доводиться набувати в бою.

Читайте також: (Не) їдуть без екіпіровки. Чи забезпечує держава військового всім необхідним

«Підрозділам Київської бригади доводилося вступати в бої за Київ, Мощун, Бучу та Ірпінь через декілька годин, а інколи й хвилин після їх формування і отримання зброї. І сьогодні ці підрозділи ведуть бої з ворогом на півдні та сході України. Такий досвід змушені були отримувати Чернігівська, Сумська, Полтавська, Луганська, Донецька та Херсонська бригади. А Харківську бригаду Сил ТрО понад два місяці оборони міста злагодили до такого рівня, що її бійці здатні виконувати передові завдання зі звільнення територій Харкова та Харківщини.

Окремо хочу сказати про оборону Львова, Тернополя чи Ужгорода. Лиш одна думка про те, що нам доведеться оборонятися у Львові, Тернополі чи Ужгороді означатиме, що ми вже втратимо більшу частину території України. Саме тому для оборони цих міст нам сьогодні треба битися на сході та півдні. Відкидати противника далі, за межі наших кордонів», – говорить заступник командувача Сил територіальної оборони ЗСУ.

Військовий зазначає, що ведення війни – це завжди ухвалення рішень в умовах невизначеності. 

«У нас одна на всіх війна, одна на всіх армія та одна на всіх Україна. Ми переможемо. І важливо, щоб наша перемога також була одна на всіх. Щоб ми чесно дивилися один одному у вічі, знаючи, що кожен робив найбільше, що міг», – говорить Сергій Собко.

Христина Гоголь

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.