
Фото: Maks Levin
«Це нова піхота, за якою – життя». Як зберегти тероборону і що треба у ній змінити
Яке місце тероборони?
Минулого тижня у Львові жінки, сестри, матері і дівчата тероборонівців вимагали від військової адміністрації повернути їхніх чоловіків із нульової та першої лінії фронту, адже тих відправили у «гарячі точки» без належної військової підготовки та відповідного оснащення. За їхньою інформацією, серед тероборонівців є чимало загиблих і поранених, тому вони закликали владу і військове керівництво цінувати життя оборонців. Тvoemisto.tv розпитало, що кажуть самі захисники, яка ситуація із теробороною з інших областей і що варто змінити.
Читайте також: «Зарубати слона кинджалом». Чому бійців з тероборони відправили у «гарячі точки»
Бійці тероборони хочуть захищати Україну, більшість готові воювати, але проблеми є – нестача зброї, неналагоджений зв'язок зі штабом та сусідніми підрозділами, нечіткість наказів, логістика, і нерозуміння командуванням бригади оперативної обстановки, говорить анонімно у коментарі Тvoemisto.tv один із захисників, що вступив у лави 103-тої бригади Сил територіальної оборони. Зараз він поранений.
Він каже, що ТРО ЗСУ повинні використовувати за призначенням, а для тих, хто готовий вести бій, мають створити умови вишколу і перевести в інші частини ЗСУ. Зараз фактично підрозділи тероборони виконують завдання на рівні Сил спеціальних операцій з дуже обмеженими засобами та ресурсами, без зв'язку та координації з іншими підрозділами на території, часто з нечітко поставленими завданнями.
Схожа ситуація і в інших бригадах, з інших областей. Так, один боєць із ужгородської тероборони каже, що їхній підрозділ не має підтримки, що вони під постійними обстрілами з мінометів, гранатометів, танків та літаків, з одними автоматами Калашникова і лопатами. Львівський розвідник в інтерв'ю Тvoemisto.tv теж підтвердив, що тероборона під Сумами, дядьки з автоматами, фактично голіруч протистояли росіянам і таки добре провчила москалів.
Читайте також: Я не знав, чи у мене залишилися очі. Історія львівського розвідника
Тероборона стала новим видом піхоти у ЗСУ і командування ще саме чітко і до кінця не знає, що робити із новими підрозділами. Так вважає боєць ТРО ЗСУ із 103-ї бригади Василь Яворський. За його словами, проблеми із забезпеченням були і будуть. У країні війна, армійське майно не безмежне, всього бракне, але з волонтерською поміччю вони одягнуті і не голодні. Щодо місця тероборони на фронті, то захисник говорить, що місце піхоти на війні, як би це не було страшно, – бути під постійними обстрілами.
«Так, це страшно... дуже страшно... але піхота – маркер, відмітка, де твоя територія, а де ворога. Там де стоїть піхота, і за її спиною – життя, вільна територія, не загарбана Україна, там куди дивиться піхота – територія, на яку ти мусиш прийти і вибити нечисть. ТРО – це новий вид піхоти... думаю, просто командування ще саме не знає, що з нами робити», – говорить захисник.
Ситуація потребує негайного втручання
Народний депутат із Львівщини Микола Княжицький на вихідних відвідав львівську тероборону на сході. У коментарі Тvoemisto.tv він розповів, що ситуація потребує негайного втручання.
За його словами, проблема, яка виникла із 103-ою бригадою, є характерною для всієї системи тероборони, тому президент Володимир Зеленський змінив командувача Сил територіальної оборони Збройних сил України. Тепер ним став генерал-майора Ігор Танцюра.
Читайте також: У нас багато патріотів воюють і їх потрібно зберегти, або Ще раз про тероборону
«Частина бійців була не навчена, не було злагодження. Хлопці опинилися на вістрі оборони, бо агресор змінив напрямки планованих атак. Ця ситуація потребує втручання, і вона стосується не лише львівської бригади. Я був у хлопців з Івано-Франківська, вони у схожій ситуації. Ми бачили такі ж проблеми у закарпатської, вінницької бригад. Часто все залежить від керівників тих чи інших підрозділів, десь вони сильніші, десь слабші, але проблема загалом характерна для всієї системи тероборони», – наголошує Микола Княжицький.
Народні депутати обіцяють розробити закон, який передбачатиме обов'язкову інтенсивну підготовку для бійців тероборони, про яку говорив журналіст і військовий експерт Юрій Бутусов. Хоча будь-яке навчання, каже нардеп, потребує ефективного злагодження, співпраці з різними видами військ і підкріплення артилерією.
«Правильний військовий менеджмент має змінити ситуацію, бо зараз, на жаль, тероборонівці перебувають у зоні високого ризику», – зазначив Княжицький.
Читайте також: На війну мають йти підготовлені люди. Для цього має бути прописаний закон
Один із адвокатів та юристів, який представляє інтереси одного з бійців львівської тероборони, у коментарі Тvoemisto.tv говорить, що тероборонівці опинилися на передовій через тактичні помилки і помилку командування, яке не орієнтувалося в оперативній обстановці. Питання навчання і забезпечення зараз вирішується. За його інформацією, бійців, які скажуть, що не готові з тих чи інших причин воювати, відправлять на блокпости, а тих, що писали рапорти нести службу на сході, залишаться у зоні бойових дій.
Все керівництво тероборони треба змінювати на молодих вмотивованих офіцерів, які хочуть розвивати цей рід військ, відводити такі підрозділи на полігони, готувати і відправляти у бій. Бо це військовий злочин – кидати «голих» бійців через немудрих менеджерів і командирів на смерть, говорить Тvoemisto.tv ще один боєць 103-ї бригади.
«Ми всі вмотивовані, прийшли воювати, але ми потребуємо: вишколу, зброї, бойової техніки, зв'язку, бойового злагодження, засобів медичної евакуації і завдань, які ми можемо виконувати. Ми не штурмовий підрозділ, ми – легка піхота і можемо бути допоміжними до інших сил. Ми не можемо стріляти кулеметами проти танків. От щойно почали видавати кращу зброю, нас трохи відвели і ми експрес-методом проходимо навчання, але воно не вирішує проблеми. Бо ми втрачаємо людей і не приносимо користі держави», – каже воїн-доброволець.
Одна війна на всіх
Бригадний генерал Збройних сил України, заступник командувача Сил територіальної оборони ЗСУ Сергій Собко після озвучених проблем взявся пояснювати, що в Силах ТрО сьогодні є понад сто тисяч людей, які донедавна були підприємцями, ІТ-фахівцями, фермерами, вчителями, лікарями. Він каже, що підрозділи сформовані впродовж останніх трьох місяців, а реалії війни вимагають виконання бойових завдань. Тому побратимства і навченості доводиться набувати в бою.
Читайте також: (Не) їдуть без екіпіровки. Чи забезпечує держава військового всім необхідним
«Підрозділам Київської бригади доводилося вступати в бої за Київ, Мощун, Бучу та Ірпінь через декілька годин, а інколи й хвилин після їх формування і отримання зброї. І сьогодні ці підрозділи ведуть бої з ворогом на півдні та сході України. Такий досвід змушені були отримувати Чернігівська, Сумська, Полтавська, Луганська, Донецька та Херсонська бригади. А Харківську бригаду Сил ТрО понад два місяці оборони міста злагодили до такого рівня, що її бійці здатні виконувати передові завдання зі звільнення територій Харкова та Харківщини.
Окремо хочу сказати про оборону Львова, Тернополя чи Ужгорода. Лиш одна думка про те, що нам доведеться оборонятися у Львові, Тернополі чи Ужгороді означатиме, що ми вже втратимо більшу частину території України. Саме тому для оборони цих міст нам сьогодні треба битися на сході та півдні. Відкидати противника далі, за межі наших кордонів», – говорить заступник командувача Сил територіальної оборони ЗСУ.
Військовий зазначає, що ведення війни – це завжди ухвалення рішень в умовах невизначеності.
«У нас одна на всіх війна, одна на всіх армія та одна на всіх Україна. Ми переможемо. І важливо, щоб наша перемога також була одна на всіх. Щоб ми чесно дивилися один одному у вічі, знаючи, що кожен робив найбільше, що міг», – говорить Сергій Собко.
Христина Гоголь
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.Війна і наступ Росії
- «Ми не можемо просто так загинути», або Три правила Залужного
- «Як можна звикнути до війни?!» – співвласник «Кави Мілітарі» у Львові
- росію лякає не Трамп, а дещо інше. До чого готуватись українцям у 2025 році
- «Я втратила ногу, але є й хороша новина»
- «Війна – це завжди нагода». Якою є Україна майбутнього та чого чекати в наступні роки
- «Мама заховала повістку, а тато сказав». Розвідник, який воює та записує війну на вініли
- Якою буде нова Україна. Розмова з Віталієм Портниковим і Ярославом Грицаком
- Як росіяни захопили Вугледар і що буде далі
- «Важкий день для Львова». Репортаж з вулиці, де загинуло семеро людей
- «Завтра може все змінитись і кожному доведеться хапати зброю»
- Повістки, відстрочка, штрафи й ТЦК. Усе про зміни в мобілізації в Україні
- «Я хотів повіситись, але вдома чекали діти», – ветеран, що пережив полон
- Зібрав 7 мільйонів і пішов воювати. Історія добровольця
- Два роки тому на Львівщині загинуло щонайменше 60 військових. Кого за це судять
- «Повернути своє життя». Як відновлюють будинки на Стрийській після прильоту ракет
- Як Львів пережив масовану повітряну атаку. Деталі і коментарі
- «Казав, що має кілька патронів». Мати полоненого «азовця» чекає на його повернення
- Друга зима в окопах. Чи можлива ротація бійців, які давно воюють
- Новий етап війни, Або що відбувається на фронті
- Удар «шахедів» по Львову. Що летіло на Львівщину та куди влучили
- Віталій Портников: «Вагнер» у білорусі не для того, щоби бавитися в пасочки
- «Я пів року не бачив сонця і неба». «Азовець» Святослав Сірий про війну і полон
- «Я пішла шукати кицю – так і зберегла своє життя»
- «Я міг залишатися дома, але я тут», – викладач УКУ, який пішов на фронт
- «Хто я в цій війні». Волонтерка військового госпіталю Наталія Арестова
- «Хто я в цій війні». Медична кураторка патронатної служби «Азов» Дзвінка Сіра
- Як минув рік повномашстабної війни для Львова: спогади, цифри, фото
- «За рік бійці втомилися, але в них є місія». Інтерв’ю з військовим психологом
- «Я тут заради сім’ї та країни». Історія бійця з книжкою Тімоті Снайдера
- «Бійців з окупованих територій навколішках не проводжають». Історія польської волонтерки
- Віталій Портников: «Українці завжди робили свій вибір»
- Без світла, але без вас. Як львів'яни рятуються у випадках знеструмлення
- «Війна оголила правду про нас», – волонтерка Устя Стефанчук
- Як бізнес у Львові готується до блекауту та кому потрібні генератори
- Танкіст, який звільняв Ізюм: «Ми знаємо наші танчики до кожного гвинтика»
- Що означають масові ракетні обстріли та до чого готуватись. Прогноз експерта
- «Чоловік багато зробив, аби Маріуполь був українським», – дружина «азовця»
- Віталій Портников: «Формула перемоги у цій війні очевидна»
- «Ядерний удар, обмін полонених та мобілізація – це політична гра путіна», – експерт
- «Мамо, хто, як не я?». Історія азовця «Калини» з Львівщини, якого звільнили з полону
- «Моя роль – благословити сина і чекати на нього», – мама героя
- Влада з волонтерами не конкуренти. Яким є рішення для порозуміння
- Мама азовця: «Син просив, щоб ми молилися за них щодня»
- На чий бік стане світ? Аналіз промов Зеленського та путіна з початку великої війни
- «День Незалежності для росії – як кістка в горлі, треба бути готовим до всього», – експерт
- Двоє навіть поплили через річку. Як на кордоні ловлять ухилянтів та що на них чекає
- «Ми намацали больові точки противника». Військовий експерт про зміну стратегії на війні
- Переродження. Історія львівського панк-рокера, який вчиться бути військовим лікарем
- Наш прапор – мирний, але з кров’ю стає червоно-чорним. Історія Іванки Крип’якевич-Димид про сина-героя
- «Уявіть, що війна буде тривати десять років». Микола Савельєв про передову і тероборону
- Воїн світла. Спогади про героя Тараса Жеребецького
- «Я божеволію». Як рідні шукають зниклих безвісти військових і куди їм звертатися
- «Кожен чимось жертвував, щоб вивезти поранених за кордон». Історія фельдшерки
- «Потрібно бути готовими». Військовий експерт про наступ білорусі і ескалацію на сході
- Яку зброю Україні передають союзники та що потрібно ще для перемоги
- «Треба йти до кінця» – львів’янка Оля Біщук, яка воює у складі тероборони на cході України
- «Він був таким крутим чуваком». Сестри Артемія Димида про Героя і війну
- «Той, хто вмів літати». Спогади про Героя Артемія Димида
- Як у Львові оцифровують підбиту російську техніку. Репортаж із 3D-студії
- Острівець освіти. Як українські вчителі відкрили у Румунії школу для біженців
- 100 днів опору. Історії захисників, які наближають нашу перемогу
- «Коли є питання життя і смерті, то є бажання продовжити рід». Як війна впливає на стосунки
- «Все дуже складно». Олексій Францкевич про можливе вторгнення Білорусі
- Шок пройшов. Як нам спільно відбудовувати Україну
- «Україна знову має годувати світ». Що може змінитися для нашої держави у червні
- «Цінності важливіші за інтереси». Валерій Пекар про те, як Україна змінює світ
- Броня перемоги. Хто виготовляє бронежилети для військових і як їх перевіряють
- «Британці пишаються Україною». Найстаріший волонтер світу у Львові підтримав українців
- Які ракети запускає росія на Львівщину і чому не всі вдається збити
- Я не знав, чи у мене залишилися очі. Історія львівського розвідника
- Це вже не війна, а полювання. Мама пораненого азовця зі Львова про бій за «місто Марії»
- Є дві речі, на які ти маєш вплив під обстрілами. Історія «джавелінщика»
- «Зарубати слона кинджалом». Чому бійців з тероборони відправили у «гарячі точки»
- «Ми опинилися в 1944-му році». Віталій Портніков про уроки Другої світової війни
- «Наше головне завдання – вижити». Директорка «Території терору» про історію опору
- «Хочу дихати своїм повітрям і допомагати вдома». Історія біженки, яка повернулася додому
- Російський фарфор і раритетні ікони. Що знайшли в будинку «імператора» Козака у Львові
- (Не) їдуть без екіпіровки. Чи забезпечує держава військового всім необхідним
- Що зміниться для України, якщо путін офіційно оголосить війну. Прогноз експерта
- 1 травня: чи варто його святкувати, а чи скасувати як елемент радянщини
- Слава Україні! Історія прикордонника, який підірвав себе заради побратимів
- «У Бога закінчилося терпіння». Психолог про «затяжну» війну і як вона змінить українців
- «Ці рани надто глибокі». Як у село біля Маріуполя прийшли окупанти
- «Щоби забрати поранених вночі, ми їдемо навпомацки». Як воює парамедик із «Госпітальєрів»
- Взяти Одесу вони точно не зможуть. Політолог про ймовірне вторгнення з Придністров’я
- Гроші, робота, освіта. На що можуть розраховувати біженці з України за кордоном
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Будуть масивніші бомбардування. Експерт про 9 травня, цілі росії і новий виток війни
- «У концтаборі ми знали, що союз розпадеться. З росією буде те саме», – Мирослав Маринович
- Чому у XXI столітті люди здатні на таке насильство? Військовий капелан про путіна, росіян та Європу
- «Захищав людей у маршрутці й на вулиці». Спогади про оператора і воїна Юрія Олійника
- Чи вигідна Україні мирова з росією. Реакція експертів
- «Ми не можемо продати нашу свободу за тимчасову уявну безпеку», – Святослав Вакарчук
- Леви охороняють Львів, або Як місто рятує свої пам’ятки
- 12 днів у підвалі. Історія маріупольця, якому вдалося евакуюватися до Львова
- «Кожен позов, кожне невиконане росією рішення, є ще одним доказом для всіх», – правник
- Гуманітарка має стати на рейки. Як і хто координує допомогу на Львівщині
- «Фото та відео руйнувань дуже важливі для міжнародного суду над Росією», – юрист
- «Наші діти подорослішали на роки». Репортаж з колишнього дитбудинку у Львові
- Це мільйон доларів на день. Андрій Садовий про переселенців та життя у час війни