Наскільки для України ймовірний сценарій вторгнення російського контингенту із окупованої території Молдови – так званого Придністров’я, Tvoemisto.tv розпитало у політолога, проректора Українського Католицького Університету Дмитра Шеренговського.

Як росіяни використовують зараз так зване Придністров’я і наскільки серйозною сьогодні є ця загроза?

Так зване Придністров’я – це один із ризиків, при чому один із бажаних з боку росії. Починаючи з 2014 року, вони хотіли створити «сухопутний коридор» від Сходу України по Приазов’ю і відповідно аж до Придністров’я. У такий спосіб повністю відрізати Україну від моря. Очевидно, що цей план, який сидів в голові у російського керівництва, щоби швиденько зайти і окупувати, якщо не всю Україну, то принаймні Київ, не спрацював, тому план, який є зараз, як ми бачимо – це спроба реалізувати попередні, 2014 року. 

Насправді, що є в тому так званому Придністров’ї – це велике питання, бо вони доволі довгий час не пускали жодних міжнародних організацій на свою територію, навіть ОБСЄ. Фактично зрозуміти, що там діється, можна хіба що з аналітичних робіт тих, хто туди їздив приватно, а такі випадки були.

Читайте також: Кремль планував створити концтабори для українців у Сибіру

Із одного боку ми маємо офіційні цифри, а з іншого – реальність. Наприклад, говорять, що мобілізаційний потенціал так званого Придністров’я може бути до 20 тисяч осіб. Але, чи справді він такий є – велике питання, бо задекларовані їхні війська на рівні 8 тисяч, плюс сили міліції, російський контингент. 

Як найсправді виглядає боєздатна сила в цілому, достеменно невідомо. Однак якась є, і ми маємо це розуміти. Я пригадую, що у 2021 році до 200 російських військовослужбовців приїжджали туди на ротацію у межах так званих миротворчих військ, які там ще з 90-х років стоять. 

Із іншого боку – там багато боєприпасів ще з часів Радянського Союзу. Частина з них є законсервованою, вона не обслуговувалася, бо на це не було коштів. Частина, як вважається, може бути розпродана через різні корупційні схеми. Ще частина – це мотлох. Тому, коли ми бачимо статистику в орієнтовні 20-22 тонни різних боєприпасів, що з того є робочим – незрозуміло. Проблема в тому, що склади боєприпасів доволі близько розміщені до кордону з Україною. І там є також зенітно-ракетні комплекси, танки, бронетранспортери, кулемети. 

Навіть в українських соцмережах ширилися такі заклики, що «нумо домовимося із Молдовою і нападемо на так зване  Придністров’я». Це те, що зараз просуває російська риторика, але схожі розмови час від часу з’являлися і у нашому інфопросторі. У випадку конфлікту у так званому Придністров’ї, то однозначно це зачепить Одещину. 

Звідси можна й судити. Я сумніваюся, що там є якийсь великий бойовий потенціал, тим більше, що армія там, яка залишилася – це «кращий» зразок радянської армії, де служба строковиків відбувається формально, коли фарбують траву, процвітає воєнщина. Мобілізаційний потенціал, це, по суті, просто люди, які там проживають, без бойового досвіду та навичок.

Читайте також: Росіяни розгорнули «Іскандери» біля українського кордону

Ще з іншого боку якийсь потенціал все ж є. Його можуть застосувати і про це забувати не варто, тим більше, беручи до уваги ті обстріли, які відбувалися по Одещині в останні дні. Цілком можна допустити, що росія почне обстрілювати Одеську область і зможе використати ті війська, щоби відтягнути увагу від театру бойових дій на лініях зіткнення. Бо після потоплення крейсера «Москва» російські кораблі відійшли трохи далі, це означає що росії потрібно використовувати інші комплекси, аби стріляти на більшу відстань, застосовуючи потужніші і дорожчі ракети, в тому числі – крилаті. 

Щодо того, чи зроблять російські війська у так званому Придністров’ї якийсь злам, то маю сумнів. Це люди, які ніколи не воювали. За різними данними, це армія радянського зразка, яка, ймовірно, «напакована» старою зброєю. Оце є найбільший виклик. Тому неприємності вони точно можуть нам стоворити, але якоїсь карколомної зміни не буде.

Який у них шанс блокувати чи захопити Одесу? 

Взяти Одесу вони точно не зможуть. Можемо порівнювати з військами, які штурмували Київ, Харків та Суми. Не артилерією та ракетами, а військами, які намагалися взяти ці міста і не взяли, а придністровської потуги ще менше. 

Утім вони можуть відкрити ще одну точку наступу, на яку прийдеться скеровувати більші сили. З відкритих джерел зрозуміло, що Одещина добре захищена – є регулярні війська, морпіхи, нацгвардія, флот. Але частина з них була дислокована для допомоги Миколаївщині та Херсонщині, тому різко треба буде перекривати той напрям. Це повною мірою може стоворити потребу перекинути ці сили на Одещину. Таким чином, це може допомогти росії збільшити натиск на Приазов’я. 

З економічної точки зору бойові дії на Одещині будуть дуже проблемною точкою, бо навіть зараз можливими і неможливими способами пробуємо експортувати наші зернові. Наприклад – через румунський порт Констанца на Чорному морі, перескладуючи зерно в гирлі Дунаю. І так, говорять, що Констанца тріщить, бо не може витримати кількості українських поставок зернових. Тому це є прямі економічні втрати, які можуть настати у випадку активних бойових дій. 

Читайте також: Росія мілітаризує українських дітей на тимчасово окупованих територіях

Також можна побачити, що Молдова дуже не хоче провокувати і дестабілізовувати цю ситуацію. Це можна судити хоча б з політики санкцій, оскільки вона не стала в активну позицію підтримки України. Я знаю, що стосовно цього питання у них проводили дебати. Із нашого боку є невелика образа, але є розуміння того, що Молдова не хотіла наражатися на відкритий конфлікт із росією. Подібно як і грузинська влада. Тому, вони офіційно західні санкції не підтримували. Неофіційно це відбувалося, бо, наприклад, з росії до Молдови не було прямих перельотів, хоча ніхто не забороняв літати до Кишинева. Просто цих рейсів не було, їх не обслуговували. Так само розривалися контракти із російськими компаніями, хоча відкрито вони не хотіли цього робити. 

У Молдові мотивували це тим, що у них просто немає ресурсів, немає армії, щоби справитися, якщо раптом росія почне обстрілювати молдовські міста. І якщо раптом придністровська ватага здійметься і піде не на Україну, а на Молдову, то там її не буде чим спинити.

Також треба розуміти, що хоча зараз при владі проєвропейські партії, проєвропейська президентка, уряд з прем’єркою, але, тим не менше, значна частина молдован, близько третини, є доволі проросійськими, ще частка має сентименти щодо радянщини. І навіть скасовуючи і забороняючи до 9 травня «колорадські» стяги і символіку, це викликає багато дискусій та непорозуміння всередині молдовського суспільства. Для них це крихка річ і це потрібно брати до уваги. 

Тому я розумію, що Молдова не буде використовувати ситуацію і користуватися нагодою війни в Україні, щоби вирішити питання із так званим Придністров’ям. Хоча для нас воно може бути достатньо проблемним.

Які сили у Молдови, щоб дати раду із так званим Придністров’ям самостійно? 

Молдова не має багато сил, офіційно до 6 тисяч військовослужбовців. Ще є мобілізаційний потенціал в кілька сотень тисяч. Це майже та кількість, яку за офіційними даними може протиставити так зване Придністров’я. Останні роки там проводили навчання та певні доукомплектування. У Молдові ж немає сил, щоби впоратися самостійно. Станом на зараз у Молдови діє офіціний нейтралітет і вона завжди виступала проти розміщення миротворчих сил. Також вона оголошувала, що не має жодних планів ні щодо НАТО, ні щодо ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку, Ташкентський договір – військово-політична міжнародна організація, до якої входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, росія, Таджикистан – прим. ред.). 

Читайте також: Президенти Польщі й країн Балтики відвідали Бородянку 

Таким чином, не має можливості навіть ввести якісь іноземні формування, щоби підсилити Кишинів. Наприклад, зараз російські ЗМІ поширюють дезінформацію, що начебто молдовани домовилися із румунами і будуть вводити війська. Проте для цього треба змінювати Конституцію, а Молдова – не росія, щоби неофіційно прийняти це рішення.

Чи вдасться минути гострої фази протистояння на цьому фронті, чи ні? 

Як Молдова, так і так зване Придністров’я скликають Раду Безпеки (станом на 20:00 за Київським часом російські війська у так званому Придністров’ї переведені у повну бойову готовність – прим. ред.).

Зранку в новинах йшлося, що цивільні люди починають виїжджати із так званого Придністров’я на сторону підконтрольну Кишиневу, що там утворилися черги. Вже почалися масові рухи і це те, що Молдові доведеться вирішувати. Я би не відкидав можливості ескалації, та не наполягав, що вона точно буде. Але тут питання, який надалі буде сценарій в росіян. Можливо, для того, щоби дестабілізовувати Молдову – навряд, щоби Україну – цілком ймовірно. У будь-якому випадку буде спроба звинуватити у всьому Україну.

Тобто, якщо з боку так званого Придністров’я почнеться наступ на Україну, то Молдова продовжить мовчати?

Так, я думаю, що так. Ясно, що будуть обговорювати питання запровадження надзвичайного стану, але вести бойові дії офіційний Кишинів із так званим Придністров’ям навряд чи буде.

Роман Тищенко-Ламанський

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.