
Фото: 24 канал
Взяти Одесу вони точно не зможуть. Політолог про ймовірне вторгнення з Придністров’я
Як росіяни використовують зараз так зване Придністров’я і наскільки серйозною сьогодні є ця загроза?
Так зване Придністров’я – це один із ризиків, при чому один із бажаних з боку росії. Починаючи з 2014 року, вони хотіли створити «сухопутний коридор» від Сходу України по Приазов’ю і відповідно аж до Придністров’я. У такий спосіб повністю відрізати Україну від моря. Очевидно, що цей план, який сидів в голові у російського керівництва, щоби швиденько зайти і окупувати, якщо не всю Україну, то принаймні Київ, не спрацював, тому план, який є зараз, як ми бачимо – це спроба реалізувати попередні, 2014 року.
Насправді, що є в тому так званому Придністров’ї – це велике питання, бо вони доволі довгий час не пускали жодних міжнародних організацій на свою територію, навіть ОБСЄ. Фактично зрозуміти, що там діється, можна хіба що з аналітичних робіт тих, хто туди їздив приватно, а такі випадки були.
Читайте також: Кремль планував створити концтабори для українців у Сибіру
Із одного боку ми маємо офіційні цифри, а з іншого – реальність. Наприклад, говорять, що мобілізаційний потенціал так званого Придністров’я може бути до 20 тисяч осіб. Але, чи справді він такий є – велике питання, бо задекларовані їхні війська на рівні 8 тисяч, плюс сили міліції, російський контингент.
Як найсправді виглядає боєздатна сила в цілому, достеменно невідомо. Однак якась є, і ми маємо це розуміти. Я пригадую, що у 2021 році до 200 російських військовослужбовців приїжджали туди на ротацію у межах так званих миротворчих військ, які там ще з 90-х років стоять.
Із іншого боку – там багато боєприпасів ще з часів Радянського Союзу. Частина з них є законсервованою, вона не обслуговувалася, бо на це не було коштів. Частина, як вважається, може бути розпродана через різні корупційні схеми. Ще частина – це мотлох. Тому, коли ми бачимо статистику в орієнтовні 20-22 тонни різних боєприпасів, що з того є робочим – незрозуміло. Проблема в тому, що склади боєприпасів доволі близько розміщені до кордону з Україною. І там є також зенітно-ракетні комплекси, танки, бронетранспортери, кулемети.
Навіть в українських соцмережах ширилися такі заклики, що «нумо домовимося із Молдовою і нападемо на так зване Придністров’я». Це те, що зараз просуває російська риторика, але схожі розмови час від часу з’являлися і у нашому інфопросторі. У випадку конфлікту у так званому Придністров’ї, то однозначно це зачепить Одещину.
Звідси можна й судити. Я сумніваюся, що там є якийсь великий бойовий потенціал, тим більше, що армія там, яка залишилася – це «кращий» зразок радянської армії, де служба строковиків відбувається формально, коли фарбують траву, процвітає воєнщина. Мобілізаційний потенціал, це, по суті, просто люди, які там проживають, без бойового досвіду та навичок.
Читайте також: Росіяни розгорнули «Іскандери» біля українського кордону
Ще з іншого боку якийсь потенціал все ж є. Його можуть застосувати і про це забувати не варто, тим більше, беручи до уваги ті обстріли, які відбувалися по Одещині в останні дні. Цілком можна допустити, що росія почне обстрілювати Одеську область і зможе використати ті війська, щоби відтягнути увагу від театру бойових дій на лініях зіткнення. Бо після потоплення крейсера «Москва» російські кораблі відійшли трохи далі, це означає що росії потрібно використовувати інші комплекси, аби стріляти на більшу відстань, застосовуючи потужніші і дорожчі ракети, в тому числі – крилаті.
Щодо того, чи зроблять російські війська у так званому Придністров’ї якийсь злам, то маю сумнів. Це люди, які ніколи не воювали. За різними данними, це армія радянського зразка, яка, ймовірно, «напакована» старою зброєю. Оце є найбільший виклик. Тому неприємності вони точно можуть нам стоворити, але якоїсь карколомної зміни не буде.
Який у них шанс блокувати чи захопити Одесу?
Взяти Одесу вони точно не зможуть. Можемо порівнювати з військами, які штурмували Київ, Харків та Суми. Не артилерією та ракетами, а військами, які намагалися взяти ці міста і не взяли, а придністровської потуги ще менше.
Утім вони можуть відкрити ще одну точку наступу, на яку прийдеться скеровувати більші сили. З відкритих джерел зрозуміло, що Одещина добре захищена – є регулярні війська, морпіхи, нацгвардія, флот. Але частина з них була дислокована для допомоги Миколаївщині та Херсонщині, тому різко треба буде перекривати той напрям. Це повною мірою може стоворити потребу перекинути ці сили на Одещину. Таким чином, це може допомогти росії збільшити натиск на Приазов’я.
З економічної точки зору бойові дії на Одещині будуть дуже проблемною точкою, бо навіть зараз можливими і неможливими способами пробуємо експортувати наші зернові. Наприклад – через румунський порт Констанца на Чорному морі, перескладуючи зерно в гирлі Дунаю. І так, говорять, що Констанца тріщить, бо не може витримати кількості українських поставок зернових. Тому це є прямі економічні втрати, які можуть настати у випадку активних бойових дій.
Читайте також: Росія мілітаризує українських дітей на тимчасово окупованих територіях
Також можна побачити, що Молдова дуже не хоче провокувати і дестабілізовувати цю ситуацію. Це можна судити хоча б з політики санкцій, оскільки вона не стала в активну позицію підтримки України. Я знаю, що стосовно цього питання у них проводили дебати. Із нашого боку є невелика образа, але є розуміння того, що Молдова не хотіла наражатися на відкритий конфлікт із росією. Подібно як і грузинська влада. Тому, вони офіційно західні санкції не підтримували. Неофіційно це відбувалося, бо, наприклад, з росії до Молдови не було прямих перельотів, хоча ніхто не забороняв літати до Кишинева. Просто цих рейсів не було, їх не обслуговували. Так само розривалися контракти із російськими компаніями, хоча відкрито вони не хотіли цього робити.
У Молдові мотивували це тим, що у них просто немає ресурсів, немає армії, щоби справитися, якщо раптом росія почне обстрілювати молдовські міста. І якщо раптом придністровська ватага здійметься і піде не на Україну, а на Молдову, то там її не буде чим спинити.
Також треба розуміти, що хоча зараз при владі проєвропейські партії, проєвропейська президентка, уряд з прем’єркою, але, тим не менше, значна частина молдован, близько третини, є доволі проросійськими, ще частка має сентименти щодо радянщини. І навіть скасовуючи і забороняючи до 9 травня «колорадські» стяги і символіку, це викликає багато дискусій та непорозуміння всередині молдовського суспільства. Для них це крихка річ і це потрібно брати до уваги.
Тому я розумію, що Молдова не буде використовувати ситуацію і користуватися нагодою війни в Україні, щоби вирішити питання із так званим Придністров’ям. Хоча для нас воно може бути достатньо проблемним.
Які сили у Молдови, щоб дати раду із так званим Придністров’ям самостійно?
Молдова не має багато сил, офіційно до 6 тисяч військовослужбовців. Ще є мобілізаційний потенціал в кілька сотень тисяч. Це майже та кількість, яку за офіційними даними може протиставити так зване Придністров’я. Останні роки там проводили навчання та певні доукомплектування. У Молдові ж немає сил, щоби впоратися самостійно. Станом на зараз у Молдови діє офіціний нейтралітет і вона завжди виступала проти розміщення миротворчих сил. Також вона оголошувала, що не має жодних планів ні щодо НАТО, ні щодо ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку, Ташкентський договір – військово-політична міжнародна організація, до якої входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, росія, Таджикистан – прим. ред.).
Читайте також: Президенти Польщі й країн Балтики відвідали Бородянку
Таким чином, не має можливості навіть ввести якісь іноземні формування, щоби підсилити Кишинів. Наприклад, зараз російські ЗМІ поширюють дезінформацію, що начебто молдовани домовилися із румунами і будуть вводити війська. Проте для цього треба змінювати Конституцію, а Молдова – не росія, щоби неофіційно прийняти це рішення.
Чи вдасться минути гострої фази протистояння на цьому фронті, чи ні?
Як Молдова, так і так зване Придністров’я скликають Раду Безпеки (станом на 20:00 за Київським часом російські війська у так званому Придністров’ї переведені у повну бойову готовність – прим. ред.).
Зранку в новинах йшлося, що цивільні люди починають виїжджати із так званого Придністров’я на сторону підконтрольну Кишиневу, що там утворилися черги. Вже почалися масові рухи і це те, що Молдові доведеться вирішувати. Я би не відкидав можливості ескалації, та не наполягав, що вона точно буде. Але тут питання, який надалі буде сценарій в росіян. Можливо, для того, щоби дестабілізовувати Молдову – навряд, щоби Україну – цілком ймовірно. У будь-якому випадку буде спроба звинуватити у всьому Україну.
Тобто, якщо з боку так званого Придністров’я почнеться наступ на Україну, то Молдова продовжить мовчати?
Так, я думаю, що так. Ясно, що будуть обговорювати питання запровадження надзвичайного стану, але вести бойові дії офіційний Кишинів із так званим Придністров’ям навряд чи буде.
Роман Тищенко-Ламанський
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Війна і наступ Росії
- «Ми не можемо просто так загинути», або Три правила Залужного
- «Як можна звикнути до війни?!» – співвласник «Кави Мілітарі» у Львові
- росію лякає не Трамп, а дещо інше. До чого готуватись українцям у 2025 році
- «Я втратила ногу, але є й хороша новина»
- «Війна – це завжди нагода». Якою є Україна майбутнього та чого чекати в наступні роки
- «Мама заховала повістку, а тато сказав». Розвідник, який воює та записує війну на вініли
- Якою буде нова Україна. Розмова з Віталієм Портниковим і Ярославом Грицаком
- Як росіяни захопили Вугледар і що буде далі
- «Важкий день для Львова». Репортаж з вулиці, де загинуло семеро людей
- «Завтра може все змінитись і кожному доведеться хапати зброю»
- Повістки, відстрочка, штрафи й ТЦК. Усе про зміни в мобілізації в Україні
- «Я хотів повіситись, але вдома чекали діти», – ветеран, що пережив полон
- Зібрав 7 мільйонів і пішов воювати. Історія добровольця
- Два роки тому на Львівщині загинуло щонайменше 60 військових. Кого за це судять
- «Повернути своє життя». Як відновлюють будинки на Стрийській після прильоту ракет
- Як Львів пережив масовану повітряну атаку. Деталі і коментарі
- «Казав, що має кілька патронів». Мати полоненого «азовця» чекає на його повернення
- Друга зима в окопах. Чи можлива ротація бійців, які давно воюють
- Новий етап війни, Або що відбувається на фронті
- Удар «шахедів» по Львову. Що летіло на Львівщину та куди влучили
- Віталій Портников: «Вагнер» у білорусі не для того, щоби бавитися в пасочки
- «Я пів року не бачив сонця і неба». «Азовець» Святослав Сірий про війну і полон
- «Я пішла шукати кицю – так і зберегла своє життя»
- «Я міг залишатися дома, але я тут», – викладач УКУ, який пішов на фронт
- «Хто я в цій війні». Волонтерка військового госпіталю Наталія Арестова
- «Хто я в цій війні». Медична кураторка патронатної служби «Азов» Дзвінка Сіра
- Як минув рік повномашстабної війни для Львова: спогади, цифри, фото
- «За рік бійці втомилися, але в них є місія». Інтерв’ю з військовим психологом
- «Я тут заради сім’ї та країни». Історія бійця з книжкою Тімоті Снайдера
- «Бійців з окупованих територій навколішках не проводжають». Історія польської волонтерки
- Віталій Портников: «Українці завжди робили свій вибір»
- Без світла, але без вас. Як львів'яни рятуються у випадках знеструмлення
- «Війна оголила правду про нас», – волонтерка Устя Стефанчук
- Як бізнес у Львові готується до блекауту та кому потрібні генератори
- Танкіст, який звільняв Ізюм: «Ми знаємо наші танчики до кожного гвинтика»
- Що означають масові ракетні обстріли та до чого готуватись. Прогноз експерта
- «Чоловік багато зробив, аби Маріуполь був українським», – дружина «азовця»
- Віталій Портников: «Формула перемоги у цій війні очевидна»
- «Ядерний удар, обмін полонених та мобілізація – це політична гра путіна», – експерт
- «Мамо, хто, як не я?». Історія азовця «Калини» з Львівщини, якого звільнили з полону
- «Моя роль – благословити сина і чекати на нього», – мама героя
- Влада з волонтерами не конкуренти. Яким є рішення для порозуміння
- Мама азовця: «Син просив, щоб ми молилися за них щодня»
- На чий бік стане світ? Аналіз промов Зеленського та путіна з початку великої війни
- «День Незалежності для росії – як кістка в горлі, треба бути готовим до всього», – експерт
- Двоє навіть поплили через річку. Як на кордоні ловлять ухилянтів та що на них чекає
- «Ми намацали больові точки противника». Військовий експерт про зміну стратегії на війні
- Переродження. Історія львівського панк-рокера, який вчиться бути військовим лікарем
- Наш прапор – мирний, але з кров’ю стає червоно-чорним. Історія Іванки Крип’якевич-Димид про сина-героя
- «Уявіть, що війна буде тривати десять років». Микола Савельєв про передову і тероборону
- Воїн світла. Спогади про героя Тараса Жеребецького
- «Я божеволію». Як рідні шукають зниклих безвісти військових і куди їм звертатися
- «Кожен чимось жертвував, щоб вивезти поранених за кордон». Історія фельдшерки
- «Потрібно бути готовими». Військовий експерт про наступ білорусі і ескалацію на сході
- Яку зброю Україні передають союзники та що потрібно ще для перемоги
- «Треба йти до кінця» – львів’янка Оля Біщук, яка воює у складі тероборони на cході України
- «Він був таким крутим чуваком». Сестри Артемія Димида про Героя і війну
- «Той, хто вмів літати». Спогади про Героя Артемія Димида
- Як у Львові оцифровують підбиту російську техніку. Репортаж із 3D-студії
- Острівець освіти. Як українські вчителі відкрили у Румунії школу для біженців
- 100 днів опору. Історії захисників, які наближають нашу перемогу
- «Коли є питання життя і смерті, то є бажання продовжити рід». Як війна впливає на стосунки
- «Все дуже складно». Олексій Францкевич про можливе вторгнення Білорусі
- Шок пройшов. Як нам спільно відбудовувати Україну
- «Україна знову має годувати світ». Що може змінитися для нашої держави у червні
- «Цінності важливіші за інтереси». Валерій Пекар про те, як Україна змінює світ
- Броня перемоги. Хто виготовляє бронежилети для військових і як їх перевіряють
- «Британці пишаються Україною». Найстаріший волонтер світу у Львові підтримав українців
- Які ракети запускає росія на Львівщину і чому не всі вдається збити
- «Це нова піхота, за якою – життя». Як зберегти тероборону і що треба у ній змінити
- Я не знав, чи у мене залишилися очі. Історія львівського розвідника
- Це вже не війна, а полювання. Мама пораненого азовця зі Львова про бій за «місто Марії»
- Є дві речі, на які ти маєш вплив під обстрілами. Історія «джавелінщика»
- «Зарубати слона кинджалом». Чому бійців з тероборони відправили у «гарячі точки»
- «Ми опинилися в 1944-му році». Віталій Портніков про уроки Другої світової війни
- «Наше головне завдання – вижити». Директорка «Території терору» про історію опору
- «Хочу дихати своїм повітрям і допомагати вдома». Історія біженки, яка повернулася додому
- Російський фарфор і раритетні ікони. Що знайшли в будинку «імператора» Козака у Львові
- (Не) їдуть без екіпіровки. Чи забезпечує держава військового всім необхідним
- Що зміниться для України, якщо путін офіційно оголосить війну. Прогноз експерта
- 1 травня: чи варто його святкувати, а чи скасувати як елемент радянщини
- Слава Україні! Історія прикордонника, який підірвав себе заради побратимів
- «У Бога закінчилося терпіння». Психолог про «затяжну» війну і як вона змінить українців
- «Ці рани надто глибокі». Як у село біля Маріуполя прийшли окупанти
- «Щоби забрати поранених вночі, ми їдемо навпомацки». Як воює парамедик із «Госпітальєрів»
- Гроші, робота, освіта. На що можуть розраховувати біженці з України за кордоном
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Будуть масивніші бомбардування. Експерт про 9 травня, цілі росії і новий виток війни
- «У концтаборі ми знали, що союз розпадеться. З росією буде те саме», – Мирослав Маринович
- Чому у XXI столітті люди здатні на таке насильство? Військовий капелан про путіна, росіян та Європу
- «Захищав людей у маршрутці й на вулиці». Спогади про оператора і воїна Юрія Олійника
- Чи вигідна Україні мирова з росією. Реакція експертів
- «Ми не можемо продати нашу свободу за тимчасову уявну безпеку», – Святослав Вакарчук
- Леви охороняють Львів, або Як місто рятує свої пам’ятки
- 12 днів у підвалі. Історія маріупольця, якому вдалося евакуюватися до Львова
- «Кожен позов, кожне невиконане росією рішення, є ще одним доказом для всіх», – правник
- Гуманітарка має стати на рейки. Як і хто координує допомогу на Львівщині
- «Фото та відео руйнувань дуже важливі для міжнародного суду над Росією», – юрист
- «Наші діти подорослішали на роки». Репортаж з колишнього дитбудинку у Львові
- Це мільйон доларів на день. Андрій Садовий про переселенців та життя у час війни