
Фото: images.prom.ua
Як бізнес у Львові готується до блекауту та кому потрібні генератори
У львівських компаній Tvoemisto.tv дізналося, як вони забезпечують себе резервними джерелами електроживлення та наскільки готові до ймовірного блекауту. Також ми запитали у продавців, яка ситуація на ринку, чи суттєво зріс попит на генератори та який генератор варто обрати для великого підприємства, індивідуального будинку чи квартири.
Як готуються до блекауту львівські компанії
«Ще 24 лютого ми зрозуміли, що можуть виникати різні ситуації. Тоді й купили генератор для !FESTrepublic, щоб забезпечити себе електропостачанням, бо позиціонували цю локацію як одне з безпечних місць. Уже після обстрілів у жовтні вирішили обмежити використання електроенергії в закладах: ввечері у наших ресторанах, де це можливо, вимикаємо зайве світло, і відвідувачі сидять при свічках», – розповів керівник PR-відділу Холдингу емоцій «!FEST» Тарас Маселко.
Одна з найбільших мереж ресторанів у Львові купила 10 додаткових генераторів. Зі слів Тараса Маселка, два з них уже поставили у !FESTrepublic, отже, за відсутності електроенергії заклад буде повністю забезпечений автономним живленням від резервних джерел. Однак не всі заклади холдингу будуть забезпечені на сто відсотків, адже є речі, від яких можна відмовитися.
Читайте також: Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
Крім того, деякі заклади, наприклад «Реберня» (їх у Львові три), мали генератори ще до 24 лютого, оскільки там працюють грилі, які мають гідрофільтри та нагрівають воду, тому там повинно бути безперебійне постачання електроенергії.
Фото ілюстративне
Так власники підприємств намагаються забезпечити себе резервними джерелами електроживлення. Обирають, виходячи з того, якої потужності генератор потрібен тому чи тому закладу. Підприємець Роман Зафійовський розповів, що купує генератори для автосервісу та складу, а також має генератор для власного будинку. І якщо для складських приміщень, як і для дому, підійдуть побутові генератори потужністю 3-5 кВт, то для автосервісу потрібні потужніші, які витримують навантаження від 10 кВт.
«Для складських приміщень вистачає простого однофазного генератора. Він не надто дорогий, коштує в межах 25 тисяч гривень. Мовиться про 4-кіловатні генератори, хоча я взяв трохи з запасом – на 5 кіловатів. Його повністю вистачає, щоби було світло, працював комп’ютер, на інші дрібні побутові потреби. У себе вдома використовую такий самий електрогенератор.
А от що стосується автосервісу, то тут все значно складніше, тому що є енергозатратне обладнання, є трифазні мотори. Тобто такий генератор має бути зі стабілізацією напруги між фазами, щоби витримував навантаження 10 кіловатів і більше. Його вартість становить від 2-2,5 тисячі євро», – пояснює Роман Зафійовський.
Власники бізнесів розуміють, що краще вкласти гроші у генератор і «відбити» його вартість за певний період роботи, аніж мати прямі збитки. Мовиться і про конкуренцію: той, хто забезпечений резервним електроживленням, стовідсотково перемагає конкурентів.
У львівській ІТ-компанії SoftServe оснащувати виробничі центри дизель-генераторами почали ще в 2014 році, після того, як почався Майдан. Там, де через специфіку офісних будівель не було фізичної можливості їх поставити, живлення отримували від пріоритетної лінії електропостачання. У такий спосіб компанія повністю усунула ризики відсутності електроенергії до початку цієї війни, повідомив старший віцепрезидент з адміністративних питань SoftServe Юрій Стогній.
«Наші дизель-генератори працюють автономно та розраховані на будинкову інфраструктуру, яка бере на себе навантаження. Поки дизель-генератори досягають продуктивної потужності, а це приблизно 2 хвилини, будинкові упси (джерела безперебійного живлення – Ред.) беруть на себе перепади напруги. І в комплексі це дає потужний результат.
Наші дизель-генератори – це великі машини, які мають ємкість від 250 до 900 літрів і можуть працювати 24/7, але за умови вчасного їх заправлення, тобто можуть витримувати тривале навантаження. Що цікаво, ті машини, на які припадає навантаження від офісу, можуть працювати від 8 до 12 годин, деякі – й до 15 годин безперервно на одній заправці», – розповідає він.
Читайте також: Кабмін скасував податки на ввезення генераторів
Зі слів Юрія Стогнія, після масштабних відключень електроенергії 10 жовтня компанія вирішила забезпечити свої дизель-генератори додатковою заправкою, наразі готується купити велику кількість резервних джерел електроживлення.
Ще однією перевагою системи електропостачання у SoftServe є те, що у менш пріоритетних офісах вони вимикають подачу електроенергії в ручному режимі, і працівники переходять працювати на інші локації. Таким чином оптимізують споживання електроенергії від дизель-генераторів. Крім того, обмежувати споживання світла можуть не тільки в будівлях, а й на окремих поверхах, якщо вони заповнені на 50, 30 або 20%, зауважив віцепрезидент з адміністративних питань SoftServe.
Фото ілюстратвине
Які генератори підійдуть для підприємств і для приватних будинків
Львівська міська рада затвердила програму, за якою ОСББ компенсовуватимуть половину вартості куплених генераторів. Раніше у матеріалі Tvoemisto.tv керівники львівських ОСББ розповідали, як готуються до зими. Деякі ще кілька місяців тому закупили генератори на випадок надзвичайної ситуації через обстріли країни-агресора та масштабні відключення електропостачання.
Девелопер Сергій Барановський, працюючи на ринку генераторів з 2010 року, стверджує, що попит на них за останні місяці стрімко зріс. Україна не має і не виробляє генераторів, тому їх везуть з-за кордону. І якщо раніше імпортери завозили по одному контейнеру генераторів раз на пів року-рік, то зараз обсяги постачання – 12 контейнерів. Тобто попит зріс щонайменше в 10 разів.
Зазначимо, що серед виробників бензинових генераторів є відома південнокорейська компанія Hyundai, китайська Odwerk, ще одна китайська Hwasdan і європейська Tekhmann.
Щодо популярних світових брендів, які спеціалізуються на виготовленні дизельних генераторів, то це компанії Himoinsa (Іспанія), Aggreko (Нідерланди), SDMO (Франція), Atlas Copco (Швеція), Caterpillar (США).
Сергій продає генератори потужністю до 10-12 кВт. Більш потужними, для підприємств, не торгує. Каже, побутових генераторів уже практично немає в найближчих до нас країнах – усі вони або вже в Україні, або незабаром прибудуть в Україну.
«Скажу, що всі сусідні країни вже не мають генераторів для побутових потреб. У Туреччині немає, у Польщі, у ближніх чи дальніх країнах Європи також. Спочатку продаються дешеві генератори, потім середньої вартості, а потім дорожчі. Ті, які ще можна привезти з Європи, дорогі. Зі слів перевізників, європейці вже почали й для себе купувати генератори про всяк випадок», – зазначив Сергій Барановський.
Він радить обирати генератори відомих брендів. Але тоді завдання покупця – придбати товар не за «всі гроші світу», не переплатити. Другий варіант – покупець має знати продавця, у якого купує генератор, щоби бути впевненим, що він не надурить.
Девелопер пояснює, що генератори бувають, як правило, дизельними та бензиновими, а також звичайними й інверторними. Дизельні найбільше підходять для великих підприємств, а не для хатнього використання. Оскільки вони важкі, по-іншому працюють, аніж бензинові, та складніші в обслуговуванні. Так, у них чудова шумоізоляція, система охолодження, але вони суттєво дорожчі. Хороший дизельний генератор коштує від 100 тис. грн.
Фото ілюстративне
«Для приватних будинків радив би бензиновий, тому що він простіший в обслуговуванні, в будь-яку погоду заведеться, є більше спеціалістів, які його зможуть відремонтувати. Попри всі гарантійні зобов’язання, користуватися генераторами треба намагатися так, щоби вони не ламалися. У Львові небагато фахівців, які ремонтують генератори, і вони вже завалені роботою на місяць. А ще не почався холодний сезон.
У роботі генераторів важливими є регламентні заміни мастила. Це тільки так здається, що купив генератор і маєш щастя. Перша заміна відбувається через 20 мотогодин роботи. Потім кожна наступна заміна мастила – це 50 мотогодин», – пояснює продавець.
Читайте також: Як мешканцям багатоповерхівок у Львові отримати компенсацію за генератори. Інструкція
Також є газові генератори, які теж бувають двох типів: компактні, які розраховані на спалювання зрідженого газу з балонів (у бак деяких можна заливати бензин), та стаціонарні – великі й потужні, які розраховані на підключення до системи централізованого газопостачання (на встановлення таких потрібен дозвіл газопостачальної компанії).
Якщо обирати між звичайними та інверторними, то перші краще підійдуть для індивідуальних будинків, а другі – для квартир. Стандартні генератори – це квадратні станції вагою від 40 кг, які гучно працюють, як трактор. Інверторні, як легкові автомобілі, працюють тихо, легше заводяться і мають значно менші габарити – як валізка.
Сергій Барановський також пояснив, що у звичайних генераторах є ротори з алюмінієвою або мідною (в кращих виробників) обмоткою. Натомість в інверторних двигун внутрішнього згоряння працює від струму, який подається в мережу за допомоги плат, а не обмотки, що робить їх легшими. Однак мають невелику потужність – переважно 1,4-1,6 кВт. Наприклад, завдяки генератору потужністю 1,6 кВт можна включити в квартирі котел, холодильник, усе світло, ноутбук, зарядити телефони.
Для індивідуального будинку потрібна потужність від 3 кВт, оскільки в ньому працює насос. Ще одна відмінність інверторного генератора від звичайного в тому, що перший видає чисту синусоїду, тобто від нього запускається будь-який котел, побутова техніка, а зі звичайним не все буде заряджатися.
Також варто розуміти: що більша потужність генератора, то більше палива він споживатиме. Якщо потужність становить 3 кВт, то генератор використовуватиме 1-1,5 л палива за годину, якщо ж 5 кВт – то 3-3,5 л. Навіть якщо не використовувати генератор на повну потужність, він все одно споживатиме таку ж кількість палива.
Юлія Осим
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
Війна і наступ Росії
- «Ми не можемо просто так загинути», або Три правила Залужного
- «Як можна звикнути до війни?!» – співвласник «Кави Мілітарі» у Львові
- росію лякає не Трамп, а дещо інше. До чого готуватись українцям у 2025 році
- «Я втратила ногу, але є й хороша новина»
- «Війна – це завжди нагода». Якою є Україна майбутнього та чого чекати в наступні роки
- «Мама заховала повістку, а тато сказав». Розвідник, який воює та записує війну на вініли
- Якою буде нова Україна. Розмова з Віталієм Портниковим і Ярославом Грицаком
- Як росіяни захопили Вугледар і що буде далі
- «Важкий день для Львова». Репортаж з вулиці, де загинуло семеро людей
- «Завтра може все змінитись і кожному доведеться хапати зброю»
- Повістки, відстрочка, штрафи й ТЦК. Усе про зміни в мобілізації в Україні
- «Я хотів повіситись, але вдома чекали діти», – ветеран, що пережив полон
- Зібрав 7 мільйонів і пішов воювати. Історія добровольця
- Два роки тому на Львівщині загинуло щонайменше 60 військових. Кого за це судять
- «Повернути своє життя». Як відновлюють будинки на Стрийській після прильоту ракет
- Як Львів пережив масовану повітряну атаку. Деталі і коментарі
- «Казав, що має кілька патронів». Мати полоненого «азовця» чекає на його повернення
- Друга зима в окопах. Чи можлива ротація бійців, які давно воюють
- Новий етап війни, Або що відбувається на фронті
- Удар «шахедів» по Львову. Що летіло на Львівщину та куди влучили
- Віталій Портников: «Вагнер» у білорусі не для того, щоби бавитися в пасочки
- «Я пів року не бачив сонця і неба». «Азовець» Святослав Сірий про війну і полон
- «Я пішла шукати кицю – так і зберегла своє життя»
- «Я міг залишатися дома, але я тут», – викладач УКУ, який пішов на фронт
- «Хто я в цій війні». Волонтерка військового госпіталю Наталія Арестова
- «Хто я в цій війні». Медична кураторка патронатної служби «Азов» Дзвінка Сіра
- Як минув рік повномашстабної війни для Львова: спогади, цифри, фото
- «За рік бійці втомилися, але в них є місія». Інтерв’ю з військовим психологом
- «Я тут заради сім’ї та країни». Історія бійця з книжкою Тімоті Снайдера
- «Бійців з окупованих територій навколішках не проводжають». Історія польської волонтерки
- Віталій Портников: «Українці завжди робили свій вибір»
- Без світла, але без вас. Як львів'яни рятуються у випадках знеструмлення
- «Війна оголила правду про нас», – волонтерка Устя Стефанчук
- Танкіст, який звільняв Ізюм: «Ми знаємо наші танчики до кожного гвинтика»
- Що означають масові ракетні обстріли та до чого готуватись. Прогноз експерта
- «Чоловік багато зробив, аби Маріуполь був українським», – дружина «азовця»
- Віталій Портников: «Формула перемоги у цій війні очевидна»
- «Ядерний удар, обмін полонених та мобілізація – це політична гра путіна», – експерт
- «Мамо, хто, як не я?». Історія азовця «Калини» з Львівщини, якого звільнили з полону
- «Моя роль – благословити сина і чекати на нього», – мама героя
- Влада з волонтерами не конкуренти. Яким є рішення для порозуміння
- Мама азовця: «Син просив, щоб ми молилися за них щодня»
- На чий бік стане світ? Аналіз промов Зеленського та путіна з початку великої війни
- «День Незалежності для росії – як кістка в горлі, треба бути готовим до всього», – експерт
- Двоє навіть поплили через річку. Як на кордоні ловлять ухилянтів та що на них чекає
- «Ми намацали больові точки противника». Військовий експерт про зміну стратегії на війні
- Переродження. Історія львівського панк-рокера, який вчиться бути військовим лікарем
- Наш прапор – мирний, але з кров’ю стає червоно-чорним. Історія Іванки Крип’якевич-Димид про сина-героя
- «Уявіть, що війна буде тривати десять років». Микола Савельєв про передову і тероборону
- Воїн світла. Спогади про героя Тараса Жеребецького
- «Я божеволію». Як рідні шукають зниклих безвісти військових і куди їм звертатися
- «Кожен чимось жертвував, щоб вивезти поранених за кордон». Історія фельдшерки
- «Потрібно бути готовими». Військовий експерт про наступ білорусі і ескалацію на сході
- Яку зброю Україні передають союзники та що потрібно ще для перемоги
- «Треба йти до кінця» – львів’янка Оля Біщук, яка воює у складі тероборони на cході України
- «Він був таким крутим чуваком». Сестри Артемія Димида про Героя і війну
- «Той, хто вмів літати». Спогади про Героя Артемія Димида
- Як у Львові оцифровують підбиту російську техніку. Репортаж із 3D-студії
- Острівець освіти. Як українські вчителі відкрили у Румунії школу для біженців
- 100 днів опору. Історії захисників, які наближають нашу перемогу
- «Коли є питання життя і смерті, то є бажання продовжити рід». Як війна впливає на стосунки
- «Все дуже складно». Олексій Францкевич про можливе вторгнення Білорусі
- Шок пройшов. Як нам спільно відбудовувати Україну
- «Україна знову має годувати світ». Що може змінитися для нашої держави у червні
- «Цінності важливіші за інтереси». Валерій Пекар про те, як Україна змінює світ
- Броня перемоги. Хто виготовляє бронежилети для військових і як їх перевіряють
- «Британці пишаються Україною». Найстаріший волонтер світу у Львові підтримав українців
- Які ракети запускає росія на Львівщину і чому не всі вдається збити
- «Це нова піхота, за якою – життя». Як зберегти тероборону і що треба у ній змінити
- Я не знав, чи у мене залишилися очі. Історія львівського розвідника
- Це вже не війна, а полювання. Мама пораненого азовця зі Львова про бій за «місто Марії»
- Є дві речі, на які ти маєш вплив під обстрілами. Історія «джавелінщика»
- «Зарубати слона кинджалом». Чому бійців з тероборони відправили у «гарячі точки»
- «Ми опинилися в 1944-му році». Віталій Портніков про уроки Другої світової війни
- «Наше головне завдання – вижити». Директорка «Території терору» про історію опору
- «Хочу дихати своїм повітрям і допомагати вдома». Історія біженки, яка повернулася додому
- Російський фарфор і раритетні ікони. Що знайшли в будинку «імператора» Козака у Львові
- (Не) їдуть без екіпіровки. Чи забезпечує держава військового всім необхідним
- Що зміниться для України, якщо путін офіційно оголосить війну. Прогноз експерта
- 1 травня: чи варто його святкувати, а чи скасувати як елемент радянщини
- Слава Україні! Історія прикордонника, який підірвав себе заради побратимів
- «У Бога закінчилося терпіння». Психолог про «затяжну» війну і як вона змінить українців
- «Ці рани надто глибокі». Як у село біля Маріуполя прийшли окупанти
- «Щоби забрати поранених вночі, ми їдемо навпомацки». Як воює парамедик із «Госпітальєрів»
- Взяти Одесу вони точно не зможуть. Політолог про ймовірне вторгнення з Придністров’я
- Гроші, робота, освіта. На що можуть розраховувати біженці з України за кордоном
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Будуть масивніші бомбардування. Експерт про 9 травня, цілі росії і новий виток війни
- «У концтаборі ми знали, що союз розпадеться. З росією буде те саме», – Мирослав Маринович
- Чому у XXI столітті люди здатні на таке насильство? Військовий капелан про путіна, росіян та Європу
- «Захищав людей у маршрутці й на вулиці». Спогади про оператора і воїна Юрія Олійника
- Чи вигідна Україні мирова з росією. Реакція експертів
- «Ми не можемо продати нашу свободу за тимчасову уявну безпеку», – Святослав Вакарчук
- Леви охороняють Львів, або Як місто рятує свої пам’ятки
- 12 днів у підвалі. Історія маріупольця, якому вдалося евакуюватися до Львова
- «Кожен позов, кожне невиконане росією рішення, є ще одним доказом для всіх», – правник
- Гуманітарка має стати на рейки. Як і хто координує допомогу на Львівщині
- «Фото та відео руйнувань дуже важливі для міжнародного суду над Росією», – юрист
- «Наші діти подорослішали на роки». Репортаж з колишнього дитбудинку у Львові
- Це мільйон доларів на день. Андрій Садовий про переселенців та життя у час війни