Фото: Дмитро Тарадайка

Фото: Дмитро Тарадайка

Новий етап війни, Або що відбувається на фронті

2083 0
Нещодавно головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що війна з росією перейшла в етап «позиційної», коли обидві сторони не просуваються вперед та ведуть важкі виснажливі бої. Tvoemisto.tv розпитало у військового експерта Петра Черника, чи справді цей етап війни є негативним для України, також поговорили про те, що відбувається на фронті, чого чекати від зустрічі Сі Цзіньпіня і Джо Байдена та чи є позиція Угорщини перешкодою вступу до ЄС для України.

Що зараз відбувається на фронті, особливо на південній ділянці? Адже нещодавно були новини про успіхи в Криму та Himars у Скадовську. Генштаб просить не повідомляти деталей про фронт, але розкажіть в загальному, яку маємо ситуацію.

Фронт зараз ділиться на дві великі частини: східний плацдарм та південний. На східному є дихотомія – це Бахмут та Авдіївка. Вони – ворота Донеччини. Путін точно віддав наказ вийти на адміністративні кордони цих двох районів. У росії усвідомлюють, що стратегічної мети ліквідації української державності не досягають, тому перед власним перепризначенням на посту президента Путіну потрібні хоча б якісь результати. Якби йому вдалося цей план реалізувати, то продати населенню, що вони досягли цілей спецоперації, було б дуже просто. 

Читайте також: Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»

На південному плацдармі ми на половину «прорубали» так звану «лінію Суровікіна» під Запоріжжям. Десь посередині там точаться люті бої. Також є цікаві процеси, що стосуються лівого берега Дніпра. Загалом ми маємо зуміти вийти на північне Приазов‘я, закріпитися в районі Молочного лиману, таким чином перерізати сухопутну артерію Криму. У такий спосіб південний плацдарм буде обвалений. 

Щодо Бахмута, то там точаться важкі бої. Але панівні висоти наші. Поступово, маленькими кроками, але рухаємося уперед і в нас є шанс взяти його в оперативне оточення. 

Отже, у нас є дві стратегічні цілі: обвал південного плацдарму та оточення Бахмуту. Якщо це буде реалізовано – це буде колосальний крок уперед. 

Нещодавно Залужний прокоментував, що у війні ми досягли того стану, коли ні росія, ні Україна не може просунутися далі. Чи справді можна вважати це песимістичною ситуацією? Адже виходить, що Україна зупинила росіян і це може сприйматися з позитивного боку. 

Я сприймаю це як позитив, бо ми зупинили противника, прорубали великий плацдарм на Запорізькому напрямку, 10 на 10 км це неймовірно багато.

Цифри найкраще говорять за себе. За п’ять місяців нашого контрнаступу ми знищили 90 тисяч особового складу рф. Найяскравішими показниками також є перші шість днів бойових дій під час того, як рф активізувалася у боротьбі за Авдіївку. Тоді було знищено більше ніж 130 танків, 250 ББМ, 200 артилерійських установок, убито 5 тисяч росіян та близько 15 тисяч були поранені. 

Читайте також: Чому ми чекаємо, що буде, коли хлопці повернуться? - командир взводу

Тому я не вважаю, що ми маємо якісь підстави для песимізму. Звичайно, війна це жахливе явище і коментар Залужного це правильний сигнал головнокомандувача для того, щоб активізувати наших західних союзників. Нам потрібно багато зброї. Це боротьба кількості та якості. росія переважає в першому, а ми маємо переважати в другому. 

Те, що описав Залужний, – це про стратегію стримування та про те, що потрібно нам для перемоги. Зброя тут займає справді одне з чільних місць. Чи можемо ми говорити про те, що Україна системно перейшла до виробництва зброї? 

У цьому напрямку є колосальні рухи вперед. Твердо можу сказати, що маємо хороші показники і ми ще обов’язково побачимо їхній результат. 

Війна в Ізраїлі, здається, ще більше розпочала рух поділу світу на два табори. Як ви вважаєте, чи можемо ми зараз говорити, що з одного боку викристалізувались друзі росії, а з іншого боку цивілізований світ?

Ми можемо вже відходити від класичної політологічної градації. Ми ділили світ на країни першого світу – ліберальні розвинені капіталістичні демократії, другого світу – країни колишнього СРСР, та третього світу. Це вже не актуальне. Зараз з’явилася Глобальна Північ – євроатлантичний, ліберальний демократичний світ на чолі з США та Глобальний Південь – все решта. Тут є нюанси. росія розташована на півночі, але в частині політичної філософії вона відноситься до Глобального Півдня, Австралія розташована на півдні, але входить у Глобальну Північ. 

Ці два світи – це протистояння союзу демократій і великих тираній. У вісь зла входить росія, Китай, Північна Корея, Сирія, Білорусь, Іран і ще багато автократій на африканському континенті та в Латинській Америці. 

Чи можлива концепція G2? (ред.: проєкт неформального об’єднання США та Китаю) Було б добре, щоб вона склалася, китайці з американцями порозумілися і новий біполярний світ таки народився. Але, як на мене, більше питань до китайців, адже є невирішена проблема: що робити з росією? Її однозначно треба ділити. А там є великий Сибір: 13 млн кв. км, 33 мільйони населення. Найголовніше – це його велетенські матеріальні ресурси: ліс, нафта, газ, золото і озеро Байкал з 40% запасом прісної води. 

Дуже б хотілося, щоб під час зустрічі Сі Цзіньпіня і Байдена 15 листопада вони знайшли перші контури утворення цього біполярного світу. Бо наразі на росію, крім Китаю, більше ніхто не може вплинути. Хоча, якби поставили перед собою завдання завалити росію – не так це і важко. Треба ввести справжні санкції, по-справжньому обмежити їхню енергетику, обвалити ціну на нафту. 

Читайте також: «Ми вийдемо з цієї війни переможцями, але це буде дуже знекровлена країна»

Ця зустріч Сі Цзіньпіня і Байдена має стратегічне значення. Перш за все, вона свідчить про те, що в цьому переліку країн, які ви згадували, очевидно, Китай веде провідну політичну роль, від якої може залежати розвиток блоку, який утворився і в якому є росія. Чи будуть після зустрічі цих лідерів якісь події, за якими ми зможемо оцінити результат зустрічі? 

Однозначно, але ми трохи забігаємо наперед. Щоб це все оцінити, зустріч має відбутися. Тоді вже будемо розшифровувати дипломатичну мову на доступну та зрозумілу. 

Україна має непогані шанси стосовно членства в ЄС. Проте є країни, зокрема, Угорщина, які досі блокують євроінтеграцію України. Чи бачите ви, що позиція Угорщини може бути послаблена іншими країнами ЄС? 

Звісно, може. Все залежить від політичної волі провідних країн Європи. Перш за все, це Німеччина і Франція. Все буде залежати від того, наскільки в них будуть міцні позиції. Проблему з Орбаном не важко врегулювати. Наприклад, потрібно по-справжньому відсікти Угорщину від європейських грошей. 

Також дивіться: 

Інтерв'ю з з Валерієм Пекарем, викладачем Києво-Могилянської бізнес-школи і Львівської бізнес-школи УКУ:

  • про те, чи можемо ми отримати таку перемогу і справедливість, яких хочемо;
  • що буде нашою перемогою і чому повернення до кордонів 1991 року недостатньо;
  • чому Захід боїться як поразки, так і перемоги України;
  • що станеться, якщо демократичний світ не усвідомить загроз і неминучості розвалу російської імперії? 

 

 

Розмовляв Сергій Смірнов

Текст: Юлія Кметик

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

 

Війна і наступ Росії

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!