Горизонталь в Україні набагато сильніша, ніж вертикаль, і це створює справжню різницю між Україною і Росією.

Перед війною українці дивились у різних напрямках, зараз – всі єдині, є один вектор – перемогти у війні. При цьому росія, яку вважали монолітною, обов'язково розпадеться і помре як країна. На цьому наголосив дисидент, політв'язень та правозахисник Мирослав Маринович під час ефіру у студії Тvoemisto.tv.

Він вважає, що українська ідентичність була не уніфікованою, а радше мозаїчною та фрагментарною, через це Україні не вдавалося у різні часи створити свою могутню державу. Однак тепер ситуація змінюється.

«Моє розуміння української ідентичності базується на власному життєвому досвіді. Я досвідчив багато періодів української історії і можу сказати, що українська ідентичність не гомогенна, не уніфікована – вона мозаїчна. Це була трагедія українців у минулому, бо коли імперська уніфікованість була в центрі глобальної уваги, ті країни, що мали здатність так уніфікуватись, ставали здатними створити імперії – українці не могли цього зробити через свою фрагментованість, у мозаїчному статусі. Зараз, ситуація повільно змінюється, бо ми живемо в час, коли головним принципом є “єдність у різноманітності», – наголосив Мирослав Маринович.

За його словами, зараз українці можуть створити певну форму єдності, бо здатні зберегти свою розмаїтість і водночас бути об’єднаними.

«І ви зараз бачите націю, що почала знаходити свій modus vivendi на початку 90-х і спостерігаєте, як ми наближаємося до розуміння можелі win-win, намагаючись позбутися моделі win-lose у своєму житті. Бо на початку ми змагалися, хто кращі українці – на Сході чи на Заході. І зараз ми розуміємо, що наближаємось до системи, де всі люди є важливими, і ми за спільним круглим столом можемо продукувати ефект єдності, що збагатить наше суспільство», – пояснює дисидент.

Читайте також: За злочини відповідальний кожен, хто має російський паспорт. Реакція соцмереж на «Бучанську різанину»

У нормальному статусі, каже Мирослав Маринович, дуже складно знайти цю єдність, знайти один вектор спільних дій, тому урядам було досить важко консолідувати націю.

«Цікаво, що зараз під час війни нація є об’єднаною, є певний резонанс. Перед війною люди дивились у різних напрямках, зараз – всі єдині, є один вектор  - перемогти у війні. Це дуже дивний але важливий ефект і ми засвідчили цей ефект протягом наших Майданів – Помаранчевої революції 2004 і Революції Гідності 2013-14 років. Знову ж, ми мали ситуацію коли люди, які прибували до Києва, головної Площі, з різних регіонів України, одразу ж знаходили собі роль у спільному завданні. І це було дуже важливо», – переконаний правозахисник.

Українці, каже Мирослав Маринович, завжди об'єднувалися добровільно і вирішували, де їм бути вільними, як було за часів Запорізької Січі. Горизонталь в Україні завжди була набагато сильніша, ніж вертикаль.

«Утворюючи добровільну організацію зі схожою структурою, що складалася з сотень, вони жили своє власне життя, але коли була єдина мета – іти воювати, вони всі були консолідовані. Та сама картина. Зараз ми можемо сказати, що горизонталь в Україні набагато сильніша, ніж вертикаль. І це створює досить цікаву різницю між Україною і Росією. Британський оглядач Джеймс Шер описує це наступним чином: Росія має сильний уряд і слабке громадянське суспільство, Україна – навпаки, слабкий уряд (бо важко консолідувати людей) і сильне громадянське суспільство. І було важко протягом історії досягати успіху, коли ми мали горизонталь замість вертикалі. Але зараз є цікавий ефект», – пояснює дисидент.

Зараз горизонталі важливіші за вертикалі. Ось чому Occupy movement у Нью-Йорку, Umbrella movement у Гонконгу, навіть Мусульманська весна та інші події, включно з українським Майданом, мали цю спільну рису – сильні горизонталі і слабкі вертикалі, наголошує Мирослав Маринович.

Читайте також: «Вони бояться смерті сильніше, ніж ми». Психоаналітик Роман Кечур про путіна і росіян

«Україна почала у 1991 році з тієї ж точки, що й Росія, але країни рухаються у різних напрямках. Росія зміцнює свою вертикаль – ось чому авторитарний режим такий природній для росіян. Для України це навпаки. Мені важко уявити одного автократа, який буде рівною мірою авторитетним для різних регіонів України. Це причина того, що ми наближаємось до іншої цілі, що демократія для нас природна. Звісно, ця демократія не ідеальна, але ми прагнемо її захищати, як зараз», – говорить дисидент.

Як політичний в’язень Мирослав Маринович згадав про свій досвід у таборах і навів паралель, що тоді, в ув'язненні, вони відчували уже смерть Радянського Союзу. Так само він переконаний, що попри останні агонії путіна і його позування зі своєю армією та ядерною зброєю, уже зрозуміло, що ця країна розпадеться.

«Радянський уряд був дуже сильним, це був період Брежнєва, дуже консолідована сила. Вся країна поважала радянський союз. Але ми у в’язниці відчували смерть цієї держави. Ми були впевнені, що вона розвалиться, як це і сталося через кілька років після того, як нас звільнили із ув’язнення. Зараз це дуже схоже. Ми бачимо путіна, який позує зі своєю армією, другим у світі ядерним арсеналом як центр світової сили. Але ми відчуваємо смерть цієї структури, цієї країни. Я впевнений, що росія розпадеться у майбутньому. Зараз ми вважаємо що росіяни єдині, монолітні, але це не так. В певний момент, як це було під час розпаду срср, всі суб'єкти цієї російської федерації скажуть своє слово. Тому це буде схоже. Я не хвилююсь за Україну як державу, як націю. Мені страшно за людей, тому що стільки з них страждало і загинуло. Але як держава, я впевнений, ми візьмемо гору», – підсумував Мирослав Маринович.

Віталій Голіч

Фото: Іван Станіславський

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.