Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
Тендер на закупівлю сотні нових сучасних автобусів для Львова, що триває уже рік, знову продовжили – щонайменше, до 8 квітня. Минулого місяця довкола торгів розгорілось бурхливе обговорення: міський голова Львова Андрій Садовий на своїй фейсбук-сторінці раптом написав, що Європейський інвестиційний банк, що кредитує Львів для цієї закупівлі, буцімто вважає, що пропозиція білоруського МАЗу є найбільш прийнятною. Очільник Львова запитав у львів’ян та у прем’єра Дениса Шмигаля, чи має місто моральне право купувати автобуси у білорусів. Це стало великим сюрпризом, тому що під час розкриття тендерних пропозицій у квітні 2020 року стало відомо, що найкращу ціну пропонує українська компанія «Богдан».
Підприємство брало участь у такого типу тендерах у Кременчуці, Сумах, Івано-Франківську, Житомирі і, власне, у Львові. Розкажіть, як відбуваються закупівлі через міжнародних кредиторів.
Переважно, тендери, що проходять за участю Європейського інвестиційного банку, як-от львівський на закупівлю сотні автобусів, мають чіткі правила. Формується тендерний комітет: до його складу входять посадовці комунального підприємства міста, що буде використовувати техніку, консультанти банку. Цей комітет опрацьовує заявки і ухвалює рішення.
Тендер, про який говоримо, оголосили торік у лютому. Компанії-учасниці подали свої пропозиції, що мають чітко відповідати тендерним вимогам. У квітні минулого року тендерний комітет розкрив усі пропозиції, про що склав відповідний протокол. До часу розкриття тендерних пропозицій вже проведена вся робота, щоби вся техніка відповідала вимогам тендерних умов.
Далі тендерний комітет, представники банку, консультанти вивчають документацію, що надали учасники. За цим тендером це триває уже майже рік – такого у нас ще не було в жодному місті України. Зазвичай, на це йде 120 днів – за 4 місяці усе вивчають і ухвалюють рішення, орієнтуючись на конкретні критерії.
Нині ж виглядає на те, що закупівлю автобусів скеровують у площину обговорень. Зусилля ідуть не на вирішення справи – ми б уже контракт давним-давно закрили, і львів’яни б їздили у нових автобусах, – а на розмови.
Учасники тендеру мають зобов’язання не розголошувати деякі речі, що стосуються торгів. Ці правила ввели заради об’єктивності. Тож обговорення результатів тендеру, який ще не відбувся – це вплив на громадську думку.
Після розкриття тендерних пропозицій у квітні стало відомо, що найкращу ціну пропонує підприємство «Богдан». Після того, як з’явилось повідомлення, що у конкурсі перемагає МАЗ, у Львові стали припускати, що «Богдан» зняв свою тендерну пропозицію, аби розблокувати гарантійні кошти…
Це не так. Упродовж року мені приходять запити від тендерного комітету про те, щоб продовжити дію нашої тендерної пропозиції. Ми це робили вже чотири рази. Минулого тижня продовжили дію нашої тендерної пропозиції до 8 квітня 2021 року.
Так, є гарантія, відповідно, у нас заморожені кошти – ми не можемо використовувати у виробничому процесі. Але на кожен запит тендерного комітету ми продовжуємо дію нашої пропозиції, хоча минув рік і є інфляція, збільшення вартості виробництва тощо. Але автобуси для Львова – це принципове питання.
Читайте також: МАЗи розбрату. Чому Львів закупляв білоруські автобуси
Тендерний комітет має право, якщо йому потрібен час щось вивчити, щось допрацювати, просити продовжити дію тендерних пропозиції учасників. Цікаво, що торік, за два місяці після розкриття тендерних пропозицій, нам прийшов перший лист з проханням про продовження до листопад, до після виборів, так би мовити.
Чи були зауваження від тендерного комітету до продукції, яку пропонуєте, чи до стану справ на підприємстві?
Ні. Підприємство виконує такого типу контракти у співпраці з ЄІБ та ЄБРР у Луцьку, в Сумах, Харкові. Ми пропонуємо сучасний продукт, що відповідає усім тендерним вимогам.
Якими є ці вимоги? Чи може там бути захована можливість для зловживань?
Тендери, що проводять за правилами ЄІБ або ЄБРР – це світова практика. На мою думку, вони є найбільш об’єктивними. Ретельно прописана технічна специфікація, вивчається фінансова спроможність підприємства, збирається аналітична інформація про фінанси, про можливість виконання замовлення. Береться до уваги і досвід поставок. Наше підприємство відповідає усім вимогам.
Можливо, уже рік триває львівський тендер через те, що непросто його «зламати». Певен, якби це була закупівля за бюджетні кошти, то все б уже давно вирішилось.
Який саме автобус пропонуєте у цьому тендері?
Останню модель – A70132. Це сучасний міський 12-метровий автобус, низькопідлоговий, пристосований для перевезень пасажирів з інвалідністю та маломобільних груп. Він розрахований на перевезення 106 людей, з яких 30 – на сидячих місцях. За усіма технічними і екологічними показниками він відповідає тендерним вимогам.
Ми постачаємо свою продукцію у європейські країни, також робимо інжиніринг – конструювання продукції для деяких європейських замовників, зокрема для Польщі, Франції, Данії.
Комплектуючі яких виробників використовуєте?
По максимуму використовуємо українські комплектуючі. А те, що не виробляється в Україні, наприклад двигуни, коробки передач, мости вісі – закуповуємо за кордоном. Тому автобус A70132, хоч і складається переважно із деталей українських виробників, обладнаний двигуном Iveco (Італія), автоматичною коробкою передач Allison (США), передньою віссю та мостом компанії ZF (Німеччина).
Скільки коштує цей автобус? Зрозуміло, що це залежить від комплектації, але назвіть середню ціну, за якою продавали їх у інші міста?
Про запропоновану нами ціну для Львова не можу говорити до оголошення переможця тендеру. Ціна справді сильно залежить від комплектації, тому називати якісь цифри – не об’єктивно.
Читайте також: Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
Понад 70 автобусів «Богдан» поставлені в різні міста України: у Київ, Івано-Франківськ, Вінницю, Суми. У кожному місті були різні вимоги до комплектації: дехто здешевлював вартість за рахунок відмови від кондиціонерів, валідаторів, систем відеоспостереження, деякі міста робили навпаки. У вимогах до львівського тендеру ішлося про те, що автобус має бути обладнаний двома кондиціонерами – салону та кабіни водія.
Чи важко нині конкурувати у тендерах із сусідніми європейськими та білоруськими виробниками?
Конкурувати із світовими виробниками нам не важко, тому що у нас собівартість менша, ніж у Європі через хорошу ціну на комплектуючі українського виробництва. Але якість нашої продукції не гірша, ніж у європейських виробників і ця конкуренція лише стимулює нас ставати кращими.
А наші колеги з Білорусі конкурують переважно завдяки демпінгу – вони продають товар на експорт за цінами, нижчими від контрактних на міжнародних товарних ринках. І тут жодне бізнесорієнтоване підприємство не витримає конкуренції – це один з інструментів економічної війни.
Чи були передбачені певні преференції для українського виробника у тендері на закупівлю автобусів для Львова?
Ця пільга у тендері не прописана, але вона є у правилах ЄІБ. Там є такий норматив, що для вітчизняного виробника може використовуватися 15% коефіцієнт, що у ціновому факторі може сприяти на користь вітчизняному виробникові. Цікаво, що міський голова Львова не згадує про це. Навіть без цього коефіцієнту наша пропозиція є найвигіднішою.
Про надання цієї знижки можна говорити після того, коли оголосять переможця тендеру. До 8 квітня є час.
Читайте також: У Львові закуплять 250 електробусів. Коли на них можна буде їздити
Додамо, що у Верховній Раді є кілька законопроєктів про підтримку вітчизняного виробника, але їх досі не підтримали. Раніше автомобільні компанії зверталися до уряду з проханням про преференції для українських виробників під час закупівель. Їм все важче змагатися у тендерах із білоруськими компаніями, які знижують ціну свого продукту, тому що мають більшу підтримку від своєї держави.
Розмовляла Вікторія Савіцька
Інтерв'ю Твого міста
- Як Львів готується до нових викликів. Інтерв'ю з першим заступником мера
- «Це ж ваш підвал, то хто має створити вам умови?» Інтерв’ю з львівським рятувальником
- Школи Львівщини почали навчання. Які зміни чекають учнів та вчителів
- Як працює львівська «швидка» та яких змін очікувати. Інтерв'ю з директором «екстренки»
- Навіщо Львівському медуніверситету дві лікарні та що зі вступом. Інтерв'ю з ректором
- «Люди хочуть знати, з ким служитимуть». Розмова про вакансії в армії
- Чи вплинула мобілізація на туризм на Львівщині та що обирають туристи
- Бронювання, відстрочка та повноваження ТЦК на Львівщині. Інтерв'ю з керівником апарату ОДА
- Головний патрульний Львівської області: «Червону зону ми не перетнули»
- Павло Шеремета: «Нам потрібні інновації, інакше завтра може не настати»
- Чи спрацює Саміт миру щодо України. Інтерв'ю з послом Швейцарії
- «Ветерани думають, що витягнуть себе, як барон Мюнхгаузен». Інтерв’ю із сексологинею
- Кожна 5-6 пара в Україні безплідна. Інтерв’ю з директоркою перинатального центру
- Які об'єкти на Львівщині пошкодили ракети. Розмова з головною архітекторкою області
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат