
Андрій Новак, економіст
Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
Чому в Україні зростають ціни?
Інфляція має два види: інфляція попиту та інфляція пропозиції. У нас зараз інфляція пропозиції, тобто у виробників суттєво підвищилася собівартість продукції через різке зростання цін на енергоносії. А енергоносії – це обов’язковий елемент собівартості всіх без винятку товарів і послуг. Ні виробник, ні торговець не може працювати собі на збиток. Коли зросла собівартість, вони змушені підвищувати ціну. Це і є причиною інфляції в Україні.
У цей же час, або не розуміючи, або спеціально шкодячи, Національний банк України (НБУ) бореться з інфляцією, підвищуючи облікову ставку (нещодавно її уже вкотре підвищили до 10%). Однак підвищення облікової ставки не зменшить ціни на газ. Шляхом підвищення облікової ставки можна боротися тільки з інфляцією попиту. Інфляція попиту – це коли у людей на руках багато грошей і вони, купуючи товари і послуги, підвищують попит на них.
Це не про теперішню ситуацію в Україні. В українців сьогодні немає зайвих коштів, особливо в опалювальний сезон. Майже всі гроші люди витрачають на найнеобхідніше: їжу, оплату житлово-комунальних послуг, транспорт і зв’язок.
Пересвідчитися в цьому можна завдяки тому, що коли відновилася девальвація гривні, була певна паніка, але не було ажіотажу на валюту: біля жодного обмінника я не спостерігав черги навіть із чотирьох-п’яти осіб.
Чи варто очікувати на зменшення цін у квітні, коли такої кількості газу вже не буде потрібно?
Звичайно, коли зменшується витратна частина, собівартість, тоді є принаймні можливість не підвищувати ціни. Як правило, ринок має таку тенденцію, що якщо вже товари чи послуги купують за новими, вищими цінами, то ні виробники, ні торговці не хочуть їх знову знижувати.
Як за останній час змінився паритет купівельної спроможності?
Коли темпи росту цін вищі за темпи росту доходів, то купівельна спроможність знижується. Тобто за навіть номінально більші гроші ми можемо купити менше товарів і послуг. Це якраз те, що зараз відбувається в Україні. Крім того, змінюється структура споживання залежно від цін на ті чи інші товари і послуги. Наприклад, останнім часом доволі різко зросли ціни на м’ясну, молочну групу товарів, на яйця. Звісно, споживачі менше купують цих продуктів – більше тих, що дешевші.
Чи пов’язані ціни із курсом валют та з новинами про гіпотетичну російську агресію?
Коли відбувається девальвація гривні, тобто подорожчання іноземних валют, то, звичайно, це призводить до подорожчання імпортних товарів, бо ми їх купуємо за іноземну валюту. Відтак це призводить до подорожчання вітчизняних товарів і послуг.
Поки що девальвація відбулася, можна сказати, незначна. Ми вже звикли до зовсім іншої амплітуди девальвації. У нас девальвація три-п’ять відсотків сприймається як норма, хоча це неправильно і це далеко не норма. Для твердих валют така девальвація вже є шоком, обвалом.
Девальвація гривні – це девальвація наших із вами доходів, тобто зниження нашої купівельної спроможності, що, своєю чергою, призводить до зниження внутрішнього ринку споживання, до зниження ВВП країни (валовий внутрішній продукт – один із найважливіших показників розвитку економіки, який висвітлює підсумок виробничої діяльності всіх людей у державі – ред.).
Гривня девальвує штучно. Девальвація відбувається на міжбанківському валютному ринку, де між собою торгують банки. Я так розумію, що через скупчення російських військ біля кордонів України на валютному ринку вирішили гарно «пограти», заробити на курсі. Здійснювати валютні спекуляції може лише той, хто має первинну інформацію, як діятиме НБУ кожного торгового дня. А це неможливо без відома чи співучасті керівництва НБУ.
У разі якихось надмірних коливань курсу валюти Нацбанк повинен їх гасити золотовалютними резервами. Проте він цього не робить у достатній кількості, хоча має для цього всі можливості. У нас зараз рекорд золотовалютних резервів.
Нам здається, що різниця в курсі 20-30 копійок – це небагато, але коли за торговий день проводять операцій на сотні мільйонів гривень, то ці копійки перетворюються на десятки мільйонів гривень заробітків з нічого. І ми, споживачі, в підсумку все це оплачуємо.
Чи ви можете спрогнозувати, що буде з цінами протягом місяця?
Якщо не буде більшої девальвації гривні, то, в принципі, за місяць мало що зміниться. Триватиме опалювальний сезон, і українці далі витрачатимуть величезні суми на оплату комунальних послуг. Тому ціни мають залишитися приблизно на рівні січня-грудня, якщо, звичайно, не буде форс-мажорів.
Як ви оцінюєте ідею запровадити продуктові картки?
Вважаю, що ідея ця не була підготовлена і правильно подана. Її автори взяли за зразок нібито американський варіант, проте назвали і подали як «продовольчі картки». Через це в українців, жителів колишнього Радянського Союзу, виникла асоціація з величезним дефіцитом продовольства. Саме через дефіцит і з’явилися свого часу продовольчі картки. Таким чином радянська держава розподіляла між громадянами продукти.
Американський варіант – цільово допомогти в такий спосіб малозабезпеченим, як правило, безробітним. За ці картки далеко не все можна купити, ніякого алкоголю, тютюну – лише життєво необхідні продукти.
Варто було б запропонувати нам це як американський варіант, але назвати їх точно не «продовольчі картки», а соціальні чи товарні.
Такий вид допомоги від держави – це нормально, тільки треба розширити перелік товарів, які можна придбати за продуктові картки, зокрема ліки.
Одною з ключових ролей, яку виконує держава, є соціальна функція, яка в тій чи іншій формі здійснюється практично у всіх країнах. Наприклад, субсидії – це та ж сама соціальна підтримка малозабезпечених.
Чи реально уникнути стрімкого зростання цін, відмовившись від російського газу?
Абсолютно реально. Україна є виробником усіх видів енергоресурсів: і газу, і електроенергії, і пального. Ми можемо наростити це виробництво. Перш за все варто було б змінити ситуацію на енергетичному ринку, від якого починається отой ланцюг собівартості. Далі нарощувати власне енерговиробництво (усі види енергоресурсів) і наостанок змінити формулу нарахування тарифу.
Зараз в Україні діє формула з так званим імпортним паритетом. Ми беремо імпортну ціну на європейському хабі і встановлюємо в себе аналогічний тариф: 1000-1200 доларів за куб.
Треба змінити цей підхід, скасувавши принцип дії формули «Амстердам плюс» (З квітня 2017 року ціна на природний газ для населення визначається за формулою: середнє значення ціни природного газу на нідерландському газовому хабі (TTF) плюс вартість доставки цього газу в Україну – ред.).
Треба повернутися до «принципу коктейлю» – газовий коктейль, електрококтейль, де ⅔ – це наша ціна, грубо кажучи, 100 доларів за куб, а ⅓ – ціна на європейському ринку. Тоді загальна ціна газу зараз би становила максимум 400 доларів за куб, а не 1000.
Роман Тищенко-Ламанський
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Інтерв'ю Твого міста
- «Ви не самі!» Хто стане новим світовим лідером і чого сподіватися Україні в 2025-му
- Кожен з нас Зеленський в Овальному кабінеті? Психолог про емоції та Трампа
- Нова база, гроші та простої. Інтерв'ю про АТП у Львові, яке обслуговує більшість маршрутів
- «Будуть нові корпуси». Розмова про лікарню Святого Луки у Львові
- Зміни в медицині Львівщини. Чого очікувати і як працює реформа МСЕК
- «Все, що добре – то львів'яни, а в усіх проблемах винен Садовий». Інтерв'ю з мером
- «Про цей район Львова шириться багато міфів». Інтерв'ю з заступником мера
- Чи будуть у Львові нові автобусні маршрути і куди ще може поїхати трамвай. Інтерв'ю
- Як Львів готується до нових викликів. Інтерв'ю з першим заступником мера
- «Це ж ваш підвал, то хто має створити вам умови?» Інтерв’ю з львівським рятувальником
- Школи Львівщини почали навчання. Які зміни чекають учнів та вчителів
- Як працює львівська «швидка» та яких змін очікувати. Інтерв'ю з директором «екстренки»
- Навіщо Львівському медуніверситету дві лікарні та що зі вступом. Інтерв'ю з ректором
- «Люди хочуть знати, з ким служитимуть». Розмова про вакансії в армії
- Чи вплинула мобілізація на туризм на Львівщині та що обирають туристи
- Бронювання, відстрочка та повноваження ТЦК на Львівщині. Інтерв'ю з керівником апарату ОДА
- Головний патрульний Львівської області: «Червону зону ми не перетнули»
- Павло Шеремета: «Нам потрібні інновації, інакше завтра може не настати»
- Чи спрацює Саміт миру щодо України. Інтерв'ю з послом Швейцарії
- «Ветерани думають, що витягнуть себе, як барон Мюнхгаузен». Інтерв’ю із сексологинею
- Кожна 5-6 пара в Україні безплідна. Інтерв’ю з директоркою перинатального центру
- Які об'єкти на Львівщині пошкодили ракети. Розмова з головною архітекторкою області
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет