Як війна вплинула на якість освіти школярів, чому так важливо з нового навчального року навчатися не дистанційно, а офлайн та коли можемо побачити оновлену концепцію новітньої історії в підручниках, Тvoemisto.tv запитало в проректорки Київського університету ім. Бориса Грінченка, міністерки освіти і науки 2016-2019 років Лілії Гриневич.

Два роки пандемії та війна, безперечно, вплинули на освіту в Україні. Як, на вашу думку, це позначилося на навчальному процесі та успішності школярів?

Справді, спочатку через коронавірус, а тепер через війну в дітей виникли великі прогалини у навчанні. За останні три місяці вони пережили багато стресових ситуацій, чимало з них постраждали від війни. Покинути свої домівки і переїхати в інші регіони України були змушені 3 мільйони дітей. За даними ЮНІСЕФ, орієнтовно 2,2 мільйона тепер перебувають у інших країнах. Фактично двоє з трьох дітей були переміщені внаслідок бойових дій.

Діти, які пережили обстріли, втікали, переховувались у бомбосховищах чи просто були змушені переїхати кудись із дому – далеко від друзів, у нове мовне середовище – пережили серйозні стресові ситуації. Тому маємо зрозуміти, як подолати прогалини в навчанні, а також яким чином загоїти психологічні травми, які так чи інакше впливатимуть на їхнє життя надалі, зокрема здатність навчатися.

Як можемо допомогти заповнити ці прогалини. Що для цього потрібно?

Перш за все, учителям треба запланувати аудит того, що діти знають. Але ця перевірка знань має бути дружньою, тобто не контролювати, а діагностувати, щоб допомогти.

Читайте також: Три виші Львова потрапили у топ-10 «найцитованіших» університетів України

У багатьох країнах світу навіть під час коронавірусу держава виділяла кошти на додаткові години для вчителів, особливо математики, щоб вони безкоштовно консультували дітей. Учень, який багато пропустив у шкільній програмі або чогось добре не зрозумів, не зможе рухатися далі, тож проблема відсутності знань тільки збільшуватиметься. Україна також могла б підтримати дітей додатковими уроками, оплаченими з бюджету. Це можуть бути також дистанційні курси, наприклад, під час літніх таборів. Тоді діти і відпочиватимуть, і додатково навчатимуться, ненав’язливо – по дві години на день.

Важливим є й питання психологічної допомоги у закладі освіти. Поки що її стан, який зараз є, незадовільний. Шкільний психолог не може впоратися з такою кількістю дітей і з тими викликами, які постали. Психологічна служба мусить вчасно діагностувати порушення у дітей, щоб вони не поглиблювалися.

Чи є в Україні такі приклади підтримки і додаткового навчання дітей учителями?

Поки що ні. Принаймні держава цього не анонсувала. Але це в планах. Зараз беремо участь в обговоренні організації дозвілля дітей, які є на територіях, що були під окупацією. Зокрема і щодо того, щоб діти годину-дві могли присвятити тій же математиці, природничим наукам. Це потрібно для того, щоб вони почувалися впевненіше перед новим навчальним роком.

Як ви оцінюєте ефективність дистанційної освіти спочатку через карантин, а тепер через війну?

Дистанційна освіта, можливість навчатися онлайн у будь-якому випадку буде частиною освітнього процесу. Навіть коли ми повернемося до нормального життя, то завдяки системі онлайн можна зробити цікавий цифровий навчальний контент  доступним в кожній школі України .

Але дистанційна освіта не може бути єдиною формою освіти, бо втрачається багато важливих функцій – насамперед, індивідуальний зворотний зв’язок, спілкування, соціалізація, командна робота, формування соціальних стосунків, виховання, співпереживання.

Читайте також: Чи потрібна вашій дитині вища освіта та як правильно обрати університет. Поради випускника Кембриджу

Є багато освітніх результатів, яких ми не можемо досягти тільки завдяки дистанційному навчанню. Отже, майбутнє за змішаним навчанням, хоча справжня освіта – це освіта, яка формується через стосунки між людьми.

Чи можете оцінити якість дистанційної освіти?

Характерною рисою дистанційного навчання в Україні є поглиблення нерівності в доступі до якісної освіти. У нас і так той доступ нерівний, що засвідчило міжнародне дослідження якості освіти PISA, проведене в 2018 році. Діти з родинним з вищим соціальним старусом маю о значно більші шанси на кращі результати навчання. А дистанційна освіта все це ще більше поглибила.

Річ у тім, що є діти, які навчаються в кращих школах, живуть у більш забезпечених родинах, мають удома девайси, доступ до інтернету, а отже і більшу можливість доступу до якісного дистанційного навчання. А ось дітям із соціально незахищених сімей, які живуть у малих містечках або селищах, де поганий інтернет, де немає вдома смартфона чи комп’ютера або ж у сім’ї кілька дітей і один планшет на всіх, ситуація гірша.

Крім того, дистанційна освіта потребує високої самодисципліни дитини. Всі ми розуміємо, що часто цій дисципліні мають сприяти батьки. Якщо вони не цікавляться дитиною, то й успішність буде ще гіршою.

Це ви про соціальну складову. А як щодо освітнього процесу, як війна вплинула на якість навчання?

Переконана, що цей вплив також величезний. На жаль, в Україні, на відміну від багатьох інших країн, не проводили спеціальних моніторингових досліджень, щоби побачити, як дистанційне навчання під час пандемії вплинуло на  досягнення дітей, але результати  таких досліджень у інших країнах показують, що успішність школярів знизилася на 20-25%. Не думаю, що Україна чимось відрізняється. Просто у нас є знижена успішність, яка може мати різні причини.

Війна ж призвела до того, що частина дітей взагалі випали з навчання, і на перший план вийшли питання збереження їх життя і їх безпеки.

Які найбільші проблеми ви зараз бачите в освіті та як їх можна подолати?

У нас є великі виклики, але є й шанси. Війна в Україні ще не закінчилася, маємо готуватися до нового навчального року. І це треба робити в умовах великої міграції дітей. Для початку варто оцінити, якою є мережа навчальних закладів, щоб охопити всіх дітей освітою. Далі, зважаючи на те, що є прогалини у навчанні, наслідки тривалої дистанційної освіти, треба зрозуміти, як і де можна організувати саме очне навчання. І ось тут важливим є питання безпеки, тому держава, органи місцевого самоврядування відразу після завершення цього навчального року повинні почати підготовку до нового навчального року, будівництва або облаштування укриттів.

Ще одне – наступне впровадження реформи «Нова українська школа» та оновлення змісту освіти. Під час війни має бути проведена корекція змісту, адже розуміємо, що Україна зможе стати повністю вільною та  незалежною лише тоді, коли матиме сильну спроможність як мілітарна держава.

Читайте також: Нам потрібен план для освіти під час війни

Вагомими чинниками  є формування патріотизму, національної ідентичності та вміння захищати свою країну. Це все мають реалізовувати вчителі. Тому переосмислення професії і статусу вчителя в Україні також на часі.

Оскільки ви зачепили реформу «Нова українська школа», скажіть, чи вдалося в Україні реалізувати її, як планували?

Коли формувалася реформа НУШ, визначали бачення випускника в трьох його якостях: багатогранна особистість, здолана керуватися морально-етичними принципами і брати на себе громадянську відповідальність; патріот із розвиненою національною ідентичністю, інноватор, здатний шукати інноваційні рішення проблем. Зараз можемо впевнено сказати, що, формуючи мету тоді, ми заглянули в майбутнє.

Мета НУШ залишається такою ж. На цьому етапі ми завершили реформу НУШ у початковій школі, тобто діти, які цього року закінчили 4 клас, пройшли навчання за новим державним стандартом і тепер перейдуть до 5 класу. І зараз дуже важливо приділити увагу оновленню змісту освіти  в базовій і старшій школі та відповідним методам навчання.

За вашими спостереженнями, чи багато вчителів виїхали за кордон?

Зідно зі статистикою, орієнтовно понад 25 тисяч учителів зараз перебувають за кордоном. Це багато. Частина з них уже повертається в Україну, але реальну цифру побачимо до початку нового навчального року.

Варто також не забувати, що за кордон виїхали й дуже багато учнів. За офіційними даними, щонайменше 800 тисяч. І скільки їх повернеться до 1 вересня в Україну, а скільки залишиться в інших країнах, ми також точно не знаємо.

Те саме стосується студентів, викладачів університетів. Для України важливо, щоб діти і молодь повернулися. Навіть із тими дітьми, які поки що залишаються навчатися за кордоном, важливо тримати певний зв’язок. Експертне середовище вже зараз спонукає владу, аби вона домовлялася з міністерствами освіти інших країн про те, щоб українські діти могли реалізувати під час свого навчання за кордоном українознавчу складову. Так дітей буде легше повернути і вони швидше включаться в українську освіту.

Наскільки важливо повернути дітей за парти, особливо учнів початкових класів?

Це дуже важливо. Саме для дітей молодшого шкільного віку дуже складно організувати якісне й ефективне дистанційне навчання. Ці діти ще не вміють концентрувати увагу, їм потрібен взаємозв’язок із учителем. Дистанційне навчання впливає і на дітей середньої школи, де також є прогалини.

Свою результативність дистанційне навчання показує хіба що в старших класах – там, де є краща самодисципліна і мотивація. Наприклад, учні вже знають, що доведеться складати ЗНО, бо більше ніхто за них цього зробити не зможе.

Але для повернення дітей важливим є питання безпеки в школах. Як її можна покращити?

Насамперед треба перемогти загарбників, мати сучасну ППО, важке озброєння, яке зможе вберегти наші території та захистити усіх нас. Звісно, це глобальний вимір безпеки, але є і локальний – укриття, де діти зможуть ховатися в разі небезпеки, а також організованість. Тобто кожен із нас, і діти у тому числі, повинен знати, як поводитися в тій чи тій ситуації. Хорошим прикладом тут для нас є Ізраїль. Завдання освіти – навчити правильно діяти  в різних надзвичайних ситуаціях, вміти долати стрес.

Читайте також: Яким буде завершення навчального року у школах Львова та області

Яка ваша думка про національне мультипредметне тестування, що замінило традиційне ЗНО?

Національний мультипредметний тест – це рішення, яке виникло в особливих, кризових умовах, тому оцінювати його з погляду якості складно. Скажу так: це тестування зробили для того, аби не знівелювати процедуру змагальності та конкурсності при скасуванні традиційного ЗНО.

Тестування насамперед потрібне тим, що хочуть вступати на бюджет. Якщо ж йдеться про платне навчання, тестування на більшість спеціальностей тепер можна й не проходити, лише внутрішні співбесіди, іспити і подати мотиваційний лист.

Тест спростили – в один день можна скласти українську мову, математику та історію України. Пункти тестування будуть по всій Україні і за кордоном, де зосереджені наші випускники. Уже визначені пункти, де можна буде скласти мультипредметний тест, якщо випускник воліє навчатися за державним замовленням.

А як цей мультипредметний тест може вплинути на механізми цьогорічного вступу?

Вихід був такий – не проводити тестування взагалі, просто брати всіх за результатами співбесіди чи внутрішніми іспитами. Але при цьому небезпідставно лунали докори, що Україна все ще не відійшла від корупції в освіті. Тож для тих, що претендують на державні місця, важливо було створити критерії оцінки знань. Тобто бюджетні місця отримають ті, що краще підготовлені до вступу у виш. Всі інші також можуть вступати без проходження тестування, але при цьому будуть зобов’язані платити за навчання.

До цього часу було інакше: ті, що ішли на контракт, мусили скласти ЗНО. Тепер є певне полегшення правил, і це збільшує доступ до вищої освіти. Хоча тут також багато корупційних ризиків.

Чи буде, на вашу думку, оновлена концепція викладання у школах новітньої історії України, зважаючи на теперішні події, на війну?

Вона мусить бути оновлена. З перспективи війни триває переоцінка  історичних подій, це «підсвічує» певні помилки, показує події з різних боків. Це нова оптика, через яку можемо глянути на історію України, історію наших відносин як із росією впродовж століть, так і в міжнародному контексті.

Понад те, маємо велику кількість героїв, яких нам дала ця  національно-визвольна війна. Отже, сторінки цієї війни можуть утворити цілий розділ новітньої історії та величезний виховний пласт, який допоможе формувати нашу національну ідентичність.

Як гадаєте, чи зможемо ми цю оновлену концепцію побачити в підручниках уже в новому навчальному році?

Упевнена, що вона має бути вже з нового навчального року. Подібний досвід ми мали в 2014-ому. І навіть якщо не  було часу організувати друк нових підручників, то випускали додатки. Зараз це все можна організувати в електронному вигляді. Це можуть бути додатки до підручників, рекомендації для вчителів, які можна було б використовувати уже з нового навчального року. Звісно, це всього лиш експертне побажання, а нам важливо, щоб це були дії МОН.

Розмовляла Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.