Вже зараз є кілька різновидів нового китайського коронавірусу, оскільки він мутує та ослаблюється у нехарактерному для себе середовищі організму людини.

Старша наукова співробітниця відділу інтерферону та імуномодуляторів Інституту мікробіології та вірусології НАН України Надія Жолобак в експрес-інтерв’ю Tvoemisto.tv розповіла, чим відрізняється новий коронавірус від грипу, чому важливо дотримуватись простих, на перший погляд, рекомендацій про миття рук та що допоможе уникнути епідемії COVID-19 в Україні.

Яка різниця між грипом і коронавірусом? Що схожого і відмінного?

Сам по собі коронавірус не схожий на вірус грипу, тому що належить до іншої родини вірусів. Але симптоми захворювання, що викликає новий коронавірус, схожі з симптомами захворювання, що викликає будь-який респіраторний вірус, зокрема і вірус грипу. Хоча певні особливості необхідно відзначити: на початкових етапах можливе трензиторне порушення функції шлунково-кишкового тракту, переважна відсутність нежитю на фоні зниження чутливості до запахів, зазвичай незначне підвищення температури, сухий кашель, утруднене дихання.

Розкажіть про механізм зараження коронавірусом.

Зараз наполягають на тому, щоб вживати термін «крапельний», а не «повітряно-крапельний», коли ідеться про спосіб передачі. Під час розмови, чхання, кашлю людина виділяє велику кількість дрібнодисперсних крапель рідини, у яких можуть бути присутні не тільки коронавіруси, а й будь-які мікроорганізми, що живуть в порожнині рота і в дихальних шляхах. Взагалі у порожнині рота людини є надзвичайно велика кількість найрізноманітніших мікроорганізмів (бактерій та вірусів), в тому числі й умовно-патогенних.

Просто вони не завдають людині шкоди, оскільки активний місцевий імунітет захищає нас від їх можливого шкідливого впливу. Коли ми з вами розмовляємо, ці мікроорганізми з дрібними краплями рідини потрапляють в навколишнє середовище, потрапляють на слизову очей, носа, рота або на шкіру, в тому числі, й рук. Але сльози, чихання і кашель забезпечують видалення можливих новоприбулих мікроорганізмів з поверхні верхніх дихальних шляхів – це природні, еволюційно сформовані системи захисту. А от якщо ви руками, на яких присутні будь-які можливі збудники інфекції, доторкатиметесь до слизової очей, носа, рота, то можете перенести ці мікроорганізми у сприятливе середовище.

Запитання від партнера MamaItalianoPizza. Скільки вірус живе на різних поверхнях, зокрема на продуктах, чи піці? І чи може він взагалі жити на них?

Свого часу були суперечки про те, чи вірус живе, чи не живе, тобто чи він сам по собі живий об’єкт, чи ні. Так от, поза клітиною вірус не проявляє ознак життя. Тому краще говорити не про те, що вірус живе на поверхнях, а про те, що він зберігає здатність інфікувати.

Щодо зберігання коронавірусом здатності до інфікування є дослідження, але вони дуже різні. Думаю, важливо не те, скільки він може зберігати цю здатність на різних поверхнях, зокрема на фруктах, овочах, руках, пластику, дереві, а важливо те, що їх треба старанно мити і не чекати, поки вірус втратить свою інфекційність сам по собі.

Ще можу сказати, що вірус дуже швидко, протягом кількох хвилин, втрачає свою інфекційність під дією ультрафіолету. Тому сонячна погода сприяє зменшенню імовірності інфікуватись будь-яким респіраторним вірусом, зокрема і коронавірусом.

Довідка Tvoemisto.tv.:

Як розповіла головна епідеміологиня Львівської області, лікарка-інфекціоніст Наталія Тімко, в умовах карантину, коли рекомендовано максимально обмежити контакти із іншими людьми, доставка продуктів і готової їжі є поширеною і цілком безпечною, головне – часто мити руки.

«Коли людині доставили їжу, вона помила руки, відкрила картонний контейнер, ще раз помила руки, взяла столові прибори і спокійно їсть. Якщо ми говоримо, що поверхня могла бути контамінованою ( потрапляння в певне середовище будь-якого домішку),  тоді ми миємо руки або протираємо її спиртовмісним антисептиком і спокійно споживаємо їжу. Якоїсь наглої небезпеки в тому немає», – говорить Наталія Тімко.

Вона додає, що страви, що проходять термічну обробку, є стовідсотково безпечними для споживання і немає жодної загрози інфікування через їжу.

Це ж стосується і продуктів, які приїжджають в Україну з Італії чи Іспанії, де зараз лютує коронавірус.

«Якщо ми їх миємо або якщо вони підлягають термічній обробці – запікаються, наприклад, чи варяться, то вони є абсолютно безпечні. Якщо ми не облизуємо коробку, то проблем немає. Просто треба мити руки після контакту з упаковкою. Картонну упаковку просто викидаємо і миємо руки так само», – говорить епідеміологиня.

Що допоможе уникнути масової захворюваності?

Якщо ми будемо дотримуватись правил санітарії та гігієни, і не тільки власної, а й соціальної, то епідемії у нас як такої взагалі може не бути. Треба проінформувати людей про те, як потрібно себе поводити. Потрібно перед виходом на вулицю добре продумати, куди іти, як іти, що робити, до чого зайвий раз доторкатись, а до чого не потрібно, що робити при поверненні з вулиці додому.

Варто одразу перевзутись, зняти вуличний одяг, переодягнутись у домашній, а перед тим старанно вимити руки і обличчя. Руки потрібно мити теплою водою з милом, а не просто намочити водою. І робити це треба правильно – в Індії зараз навіть розповсюджують відео про те, як мити руки, тому що далеко не всі люди вміють це робити – просто капнути милом і потерти 2-3 рази – це не дає ефекту, на таких руках можуть залишитися збудники не тільки коронавірусу, а й інші бактерії, що можуть становити загрозу для здоров’я. Якщо люди навчаться правильно мити руки і правильно вести себе в громадських місцях, то імовірність виникнення будь-якої епідемії буде значно нижчою.

Щодо одягу з вулиці – чи потрібно його додатково обробити, чи вірус сам втратить здатність до інфікування?

Звичайно, вірус втрачатиме здатність до інфікування. Одяг з вулиці найкраще зберігати у спеціальних шафах, у закритому гардеробі при вході.

Як вірус діє в організмі людини? Чи лише легені він вражає?

Вірус не спрямований на легені, тому що вірус «не знає», що таке легені, що таке інші органи. Вірус взаємодіє зі специфічними рецепторами клітин. Саме цей коронавірус взаємодіє зі специфічними рецепторами, що відповідають за нашу імунну відповідь і одночасно за регуляцію тиску. Скорочено вони називаються АПФ. Найбільша кількість цих рецепторів є в клітинах шлунково-кишкового тракту і досить велика – на поверхні нижніх дихальних шляхів. І коли вірус уперше потрапляє в організм, то основний період інкубації триває саме у шлунково-кишковому тракті, де найбільше цих рецепторів, кращі умови для розмноження вірусу. А коли вже накопичилась критична кількість вірусів, то вони потрапляють у дихальні шляхи і різко, оскільки їх є вже багато, викликають гостре захворювання – легеневу пневмонію.

Що відбувається тоді в легенях?

Запальний процес, що починається в клітинах легень, призводить до їх набряку. Втрачається міцність стінок судин, якими циркулює кров, через них просочується рідина в альвеоли, в результаті чого альвеоли заповнюються міжклітинною рідиною, порушується адекватний газообмін. В такому стані людина відчуває, що у неї утруднене дихання.

Чи мутує вірус? Він ослаблюється, чи навпаки – стає сильнішим?

Це РНК-вмісний вірус, він здатен до постійних змін. Оскільки РНК-ланцюжок у коронавірусі є довгий, то зміни тут мають здатність відбуватися з більшою імовірністю, ніж в короткому ланцюжку – є чому змінюватись. Новий коронавірус мутує, і вже зараз розрізняють кілька його різновидів. Цей вірус – новий для людей, і коли він потрапляє в чутливий, але нехарактерний для нього, організм, то він змінює свою інфекційність: вона зменшується. Так було і з коронавірусами SARS і MERS, а зараз про них згадують лише в контексті приналежності до родини коронавірусів. Відповідні процеси ідуть із SARS-Cov-2; він не такий страшний, як паніка навколо нього.

Якщо людина перехворіла у неважкій формі, наприклад, чи може вона заразитись знову, чи імунітет буде діяти протягом якогось часу?

Зазвичай, якщо людина перехворіє у неважкій формі, то у неї сформується імунна відповідь, адже вже при першому контакті організм мав здатність зупинити вірусну інфекцію і не дати розвинутись важкій формі захворювання. Якщо людина перехворіла, то у неї в крові циркулюють антитіла до вірусу, який викликав це захворювання. Тому повторне потрапляння вірусу, особливо відразу після хвороби, зазвичай не буде реалізовуватись в класичному інфекційному процесі. У Китаї якраз для того, щоб лікувати важких хворих, брали кров у людей, які перехворіли на COVID-19 у легкій формі, оскільки у них в сироватці крові є антитіла до цього вірусу. Таку сироватку вводили важкохворим, які самі не справлялись з інфекцією. Цей метод пасивної імунізації давно відомий, він дозволяє витягувати важких хворих.

Але повторне захворювання може бути, наприклад, у тих людей, у кого ослаблена імунна відповідь. Таке ж буває і з грипом. Наприклад, діти в садочку можуть з невеликим інтервалом хворіти кілька разів, тому що попередня інфекція ослабила імунну відповідь, вони повністю не відновилися і мають новий контакт із збудником. Таке може бути з будь-якою інфекцією і з будь-якою людиною, якщо ослаблена імунна відповідь.

Тому головне завдання – берегти здоров’я. Насамперед потрібне правильне здорове харчування – достатня кількість вітамінів та мікроелементів у раціоні, достатня кількість білків, жирів (в тому числі й тваринних) та вуглеводів. На це потрібно зважати, тому що зараз деякі люди обмежують себе в білковій, масній їжі, і цим вони наражають себе на більшу імовірність не тільки перехворіти, але й заразитись повторно.

Багато центрів працюють над вакциною, але вона буде, з дотриманням усіх процедур, не раніше, ніж за рік. А вірус тим часом мутує. Чи буде ця вакцина помічною за рік?

Я також маю питання, наскільки вона буде адекватною, якщо вірус активно мутує. Крім того, потрібно зважити, що вакцина потрібна для людей з групи ризику – насамперед, медиків, а також літніх людей, а вони зазвичай мають ослаблену імунну відповідь. І постає питання, чи зможуть вони сформувати адекватну імунну відповідь на введення вакцини.

Тому, на мою думку, головне – це правильна поведінка, соціальна і власна санітарія та гігієна. І не тільки на період епідемії, а як норма життя.

Розмовляла Олександра Бодняк

Фото: Unsplash

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.