«Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
Нещодавно митрополит Епіфаній сказав, що ПЦУ може в майбутньому перейти на святкування Різдва за григоріанським календарем, «якщо це буде сприймати український народ». Чому зараз цього сприйняття немає і що потрібно для того, щоб воно з’явилось?
Проблема в тому, що ніхто не пояснює людям, що вони і так святкують Різдво 25 грудня. Просто вони живуть у світському житті за одним календарем, а в церковному – за іншим. Подивіться у церковний календар: там біля 7 січня у другій колонці буде написано «25 грудня» або просто «25». Тобто люди, які думають, що відзначають 7 січня, насправді роблять це 25 грудня. Церква використовує календар, що відстає на 13 днів від календаря, що ми вживаємо на щодень. Це просто потрібно пояснити.
Читайте також: Офіційно. В Україні запровадили вихідний на Різдво 25 грудня
Слова про те, що «наші діди святкували 7 січня» – це примітивний самообман. Наші прадіди святкували 6 січня, бо ще 100 років тому різниця між календарями була у 12 днів, а ще перед тим – 5 січня тощо. Юліанський календар навіть на момент встановлення Різдва, у четвертому столітті, вже запізнювався на 3 дні. Взагалі Різдво мало би святкуватись 22 грудня, коли починає рости день. Але вже встановлено 25 грудня, і всі так святкують.
Я не розумію, коли церковні люди говорять «якщо народ захоче». Вони ж не узгоджують з народом усі питання – наприклад, ставлення до гріха. Багато рішень ухвалюються в Церкві, і до вірян просто доноситься, як має бути. На те вони і пастирі, щоб покерувати питаннями, що в першу чергу стосуються внутрішньоцерковного життя.
Як мала би розгортатись ця інформаційна кампанія? Від кого вона мала би іти – від церкви, від держави?
Держава могла би хіба допомагати. Вона має свій світський календар і церковні проблеми її не стосуються.
Церква мала би почати з пояснення людям, чому так є, чому католицька церква живе за григоріанським календарем, чому більшість православних церков живуть за новоюліанським календарем, за яким Різдво також є 25 грудня. Лише ті церкви, що так чи так споріднені з російською, живуть за юліанським календарем, що запізнюється.
Читайте також: На Різдво до Остапа. Як львівський художник зібрав у своїй квартирі триста гостей
Тобто ініціатива мала би іти від церкви. Чи зараз вона є? Яким має бути перший крок?
Для мене перший крок був зроблений 6 років тому, коли на Майдані у ніч з 24 на 25 грудня всі молились, співали колядки і вітали один одного з Різдвом Христовим. Важливим було відчуття, що ми споріднені з європейським світом таким чином. І це був своєрідний протест проти святкування Різдва разом з «русскім міром». Зараз шостий рік іде війна, а ми далі не можемо вирватись.
Ініціатива може іти і від простих мирян, і від священиків – від будь-кого, хто є частиною церкви. Звісно, дата має бути встановлена зверху, але ініціативи потрібні знизу. І вони є – і на рівні громадських організацій, і церковних кіл, і соцмереж. Упродовж останніх трьох років з кінця листопада дискусія завжди пожвавлюється.
Читайте також: Справжнє Різдво: шість оригінальних колядок та щедрівок
Хто швидше до цього дійде – УГКЦ чи ПЦУ? Чи зможуть вони синхронізуватись в цьому процесі?
Власне, без синхронізації немає сенсу це робити. Зараз для ПЦУ питання дати святкування Різдва було би і кроком до визначення, чи ми є самостійні. Матірною церквою ПЦУ є Константинопольська, що відзначає Різдво 25 грудня, але ми надалі у «московському стилі».
А для УГКЦ це вже просто питання раціональності, адже в діаспорі люди живуть за григоріанським календарем, і було би нормально, якби так було в усьому греко-католицькому світі. Найкраще, якби це відбулося синхронно – і в ПЦУ, і в УГКЦ, і в інших церквах України. До слова, Українська лютеранська церква з минулого року відзначає Різдво 25 грудня.
Ідеться не лише про зміну однієї дати – Різдва. Це тягне за собою й інші зміни.
Насправді все просто. Церковний новий рік починається 1 вересня, а не 14. І ми маємо від 1 вересня, спокійно, без усіляких мук сумління, іти за цим календарем, щоб все збігалось. Тобто Різдво – 25 грудня, день святого Миколая – 6 грудня. Бо 19 грудня – це те ж 6 грудня, але як за старим годинником, що запізнюється і аж тоді показує правильну годину.
Читайте також: Різдвяні традиції гуцулів
Різниця між новоюліанським календарем, за яким живуть більшість православних, і григоріанським є лише щодо так званих рухомих свят – Великодня та інших. Але це питання не лише наше, а загальнохристиянське. Це питання ми сьогодні не вирішимо, хоча ініціатива теж буде важливою.
А перейти на святкування Різдва 25 грудня – у цьому немає зараз проблеми.
Якби до такого рішення прийшли і УГКЦ, і ПЦУ, як би це офіційно мало бути оформлено? Які документи потрібні?
Рішення синодів єпископів в УГКЦ та архиєрейських соборів у ПЦУ. Але до цього на загальнонаціональному рівні мали би іти обговорення. Свого часу була кампанія, що пояснювала потребу в усиновленні дітей, проблему сирітства. Це обговорювалось на національному рівні десь років 15 тому, була наглядна агітація. І з того часу сиріт у дитячих будинках стало значно менше. Тобто питання вирішується. Так і зараз. Потрібна якісна інформаційна кампанія, яку підтримають не лише УГКЦ і ПЦУ, а також, можливо, протестанти. Для протестантів це також проблема, бо їхні одновірці за кордоном святкують 25 грудня.
Читайте також: На зимові свята через Львів курсуватимуть два потяги із Запоріжжя та Дніпра
Така загальноукраїнська кампанія могла би привести до того, щоб представники різних конфесій на високому рівні зібрались разом і ухвалили рішення.
У цій ситуації важливіше не те, як це буде робитись, а бажання це робити. «Краще нічого не змінювати» – характерна для нас риса. Нащо нам щось змінювати, якщо і так добре? Але не треба себе обманювати – календар запізнюється.
Виглядає дивно, особливо для православних, виступати проти російської агресії, казати, що ми нарешті стали канонічно незалежними від Москви, але далі залишатися в полоні їхнього календаря.
Якби такий перехід відбувся, чи це би вплинуло на сприйняття України в світі?
Люди, які мислять, сприймуть це добре. Звісно, варто очікувати і на поширення протилежних настроїв. Багато людей не розуміють проблеми, вони впевнені, що і князь Володимир святкував Різдво 7 січня.
Важливо те, що це проблема не світу, а нас. Ми тут маємо визначитися самі для себе, де ми є. Чи ми повертаємось до того календаря, що є природним і що ним користуються більшість православних церков і католицька церква.
У часовій перспективі, коли ці зміни в свідомості могли би відбутись?
Якщо ми нічого робити не будемо, то треба чекати століття, а то й більше. Мене колись питали, коли може відбутись об’єднання православних церков України. Два роки тому я був песимістом і казав, що їм легше посваритись, ніж об’єднатися. Але завдяки попередньому президентові і Константинопольському патріархату питання вирішили, за пасивної участі українських православних. Тоді за нас зробили більшу частину роботи.
Читайте також: Львівський гурт Курбаси: деякі колядки існують вже тисячі років
А в цій ситуації так не буде. Чим більш узгоджено представників різних церков будуть над цим працювати, тим швидше це може відбутися.
Не варто очікувати цього через рік, звісно. Але відкладати далі вже нема куди. Бо за якийсь час хтось скаже – «а яка різниця?». І оце совкове формулювання буде означати, що цим людям добре жити в полоні. Українці можуть говорити про високі матерії, але не могти зробити елементарні речі.
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Інтерв'ю Твого міста
- Як Львів готується до нових викликів. Інтерв'ю з першим заступником мера
- «Це ж ваш підвал, то хто має створити вам умови?» Інтерв’ю з львівським рятувальником
- Школи Львівщини почали навчання. Які зміни чекають учнів та вчителів
- Як працює львівська «швидка» та яких змін очікувати. Інтерв'ю з директором «екстренки»
- Навіщо Львівському медуніверситету дві лікарні та що зі вступом. Інтерв'ю з ректором
- «Люди хочуть знати, з ким служитимуть». Розмова про вакансії в армії
- Чи вплинула мобілізація на туризм на Львівщині та що обирають туристи
- Бронювання, відстрочка та повноваження ТЦК на Львівщині. Інтерв'ю з керівником апарату ОДА
- Головний патрульний Львівської області: «Червону зону ми не перетнули»
- Павло Шеремета: «Нам потрібні інновації, інакше завтра може не настати»
- Чи спрацює Саміт миру щодо України. Інтерв'ю з послом Швейцарії
- «Ветерани думають, що витягнуть себе, як барон Мюнхгаузен». Інтерв’ю із сексологинею
- Кожна 5-6 пара в Україні безплідна. Інтерв’ю з директоркою перинатального центру
- Які об'єкти на Львівщині пошкодили ракети. Розмова з головною архітекторкою області
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат