Фото: Університет банківської справи
«Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
Про історію університету
Університет банківської справи створили за ініціативи Національного банку України у 2006 році. Основою для нього став Львівський банківський інститут, який почав свою роботу 10 травня 1940 року. Це, можна сказати, і є дата заснування нашого вишу.
У 2006 році інститути, що готували фахівців для Національного банку і фінансово-кредитної системи та розміщувалися у Львові, Черкасах, Харкові та Києві, за рішенням Нацбанку об'єднали в єдиний мережевий університет із центром у Києві. Ще один інститут, який входив до університету, Севастопольський, у 2014 році було анексовано разом із пів островом.
У 2015 році Національний банк України передав університет у підпорядкування Міністерству освіти і науки України.
У 2019 році вийшла нова редакція закону України «Про вищу освіту». Відповідно до цього закону заборонялося функціонування філій університетів у п’яти великих містах: Києві, Львові, Харкові, Дніпрі та Одесі. Тому ми були змушені припинити інститути у Харкові, Києві та Львові й змінити місцезнаходження університету з Києва на Львів.
Проблеми на суму у мільярд гривень
Наказ МОН, який припиняв функціонування наших інститутів у Харкові та Львові, абсолютно не врегульовував майнові питання. Ми обговорювали питання передачі майна із керівництвом Харківського Національного Університету ім. Каразіна, до якого, згідно із наказом, приєднали і наш Харківський інститут.
Проте через відсутність належно оформленого наказу МОН питання передачі майна нашого університету у Харкові вже майже два роки не врегульоване. Майно розташоване в екологічній зоні Харкова, Олексіївці. Там просто казка. Поблизу новозбудована станція метро. Там розміщений і навчальний корпус, і великий гуртожиток на 420 місць. Вартість однієї землі площею 3,5 гектарів становить 840 мільйонів гривень.
Ми написали вісім листів, неодноразово телефонували у Міністерство, щоби нам видати наказ прямої дії, щоби створити комісію для передачі майна у Харкові. Міністр Сергій Шкарлет обіцяв підтримувати університет у Львові та укрупнити його. Процес укрупнення університету та процес передачі майна у Харкові мали відбуватися паралельно – крок за кроком.
Однак замість наказу прямої дії ми отримали інформацію, що міністр Шкарлет подав у Кабмін проект з пропозицією реорганізувати наш університет. Із керівництвом університету, колективом та студентами наміри про реорганізації МОН в жодний спосіб не обговорювали.
Саме це найбільше обурює. Колектив мають за ніщо. Порушуються законне право людей на працю, на доступ до інформації, закон «Про вищу освіту», відповідно до якого всі рішення мають прийматися прозоро, обговорюватися та висвітлюватися на кожному етапі прийняття. В нашому випадку цього не було. Колектив і студентів просто помножили на нуль без жодних об’єктивних підстав.
Про приєднання до ЛНУ імені Івана Франка
Я припускаю, що причина нашого приєднання до ЛНУ – це невирішений конфлікт через землю і майно в Харкові. Вочевидь, Шкарлет подумав: нема вишу – нема проблем.
У нас не було підтвердженої інформації про те, чи дійсно документи про приєднання до ЛНУ підготовлені і чи взагалі вони є в міністерстві. Усе було на рівні чуток. Аж ось 2 лютого ми дізнаємося зі ЗМІ, що наш університет реорганізований і розпорядження підписане. Причому документ цей був оформлений ще 29 грудня. В «Урядовому кур’єрі» (офіційне видання Кабінету міністрів – Ред.) він з'явився 4 лютого. Все відбувалося без розголосу та поспіхом.
Від самого Львівського національного університету, до якого нас мали приєднати, не було жодних дзвінків, жодних зустрічей із керівництвом. Ми, тобто Університет банківської справи, терміново зібрали у себе конференцію трудового колективу, на якій ухвалили рішення не підтримувати розпорядження і оскаржити його в суді.
Причини для реорганізації університетів
Рішення про ліквідацію чи реорганізацію вишу повинне базуватися на певних критеріях. Для прикладу, університет не виконує ліцензійні вимоги, порушує певні права чи свободи, вимоги акредитації. Щодо нас немає жодної з перелічених підстав для реорганізації.
Про показники успішності університету
У нас добрі показники діяльності, стабільно входимо у рейтинг 100 кращих університетів країни, маємо якісні наукові розробки та освітні проєкти на рівні стратегічних завдань держави. Також спільно з Національним банком України працювали над стратегією розвитку фінансового ринку, підвищенням рівня фінансової грамотності, маємо багато проєктів з Міністерством стосовно роботи з ветеранами, банківськими установами, вітчизняними та іноземними фінансовими компаніями.
Понад те, ми залишилися єдиним профільним закладом банківської справи в Україні і зберегли цю профільність навіть у назві. Ми продовжуємо готувати кадровий резерв для Нацбанку і фахівців для фінансово-кредитної системи. Ми співпрацюємо і із USAID (Агентство США з міжнародного розвитку – прим. ред.) у багатьох проєктах, ми є членами дев’яти міжнародних організацій. Також ми співпрацюємо з університетами Польщі, Балтії та Німеччини за програмами подвійних дипломів.Навіть великі університети не мають такої кількості проєктів, як наш. Тому ми просто шоковані розпорядженням про реорганізацію. Ми весь час очікували грамотно складеного законного наказу Міносвіти, а не розпорядження Кабміну.
Реорганізація університету сильно вдарить по всіх тих програмах – вони можуть просто припинитися, але найгірше те, що банківська система, яка зараз бурхливо розвивається, потребує зовсім інших фахівців із спеціалізованими навичками. Відкритий банкінг, цифровізація, кібербезпека у фінансових технологіях – все це повинні знати сучасні фахівці, яких потребує ринок. Реорганізація університету призведе до нестачі таких фахівців, що може негативно відобразитися на фінансовій стабільності та безпеці держави.
Про те, що колектив Університету банківської справи планує робити далі
Зараз наші студенти активно працюють з усіма студентськими організаціями, підготували петицію про відставку Сергія Шкарлета. Вони обурені, бо свідомо вибирали навчання у нашому виші.
Ми глибоко поважаємо Львівський національний університет імені Франка. Я пишаюся тим, що є випускницею цього вишу. Спільно з колегами ми реалізували багато гарних справ. І мені видається, що ситуація із реорганізацією є обурливою не тільки для нас, але й створює напруження для наших колег із ЛНУ.
У нас виш економічного профілю. Франковий виш у своєму складі має потужний економічний факультет – багато наших спеціальностей дублюється. Тому для нас незрозумілою є місце нашого університету, інститутів і кафедр у складі ЛНУ.
Перш за все хвилюється колектив, бо студенти захищені та все одно отримають дипломи. Бюджетники збережуть місця, а контрактники будуть платити стільки ж, або за ціною програм у ЛНУ. Трудовий же колектив дуже сильно занепокоєний, оскільки у багатьох людей закінчуються контракти.
Про петицію щодо відставки міністра МОН Сергія Шкарлета
Я і мої колеги вважаємо, що закриття вишів, створення хаосу і паніки серед освітян у час, коли країна перебуває в надзвичайно важких політичних реаліях, є антидержавницькою позицією.
Такі дії підривають засади Конституції України і права студентів, трудового колективу, порушують автономію навчальних закладів. Він уже раз продемонстрував це на прикладі Києво-Могилянської академії.
Тепер настала черга нашого університету. Ми зареєстрували петицію про відставку міністра освіти та науки Сергія Шкарлета. Ми віримо, що Кабмін скасує безпідставно прийняте розпорядження про реорганізацію університету.
Коли Прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчіль під час Другої Світової Війни отримав проект бюджету країни і побачив там скорочення видатків на освіту та науку, то він дав розпорядження його переробити. Він сказав, що не розуміє, за що Британія тоді воює. Я переконана, що це зараз актуально і для України.
Роман Тищенко-Ламанський
Фото: Університет банківської справи
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Інтерв'ю Твого міста
- Як Львів готується до нових викликів. Інтерв'ю з першим заступником мера
- «Це ж ваш підвал, то хто має створити вам умови?» Інтерв’ю з львівським рятувальником
- Школи Львівщини почали навчання. Які зміни чекають учнів та вчителів
- Як працює львівська «швидка» та яких змін очікувати. Інтерв'ю з директором «екстренки»
- Навіщо Львівському медуніверситету дві лікарні та що зі вступом. Інтерв'ю з ректором
- «Люди хочуть знати, з ким служитимуть». Розмова про вакансії в армії
- Чи вплинула мобілізація на туризм на Львівщині та що обирають туристи
- Бронювання, відстрочка та повноваження ТЦК на Львівщині. Інтерв'ю з керівником апарату ОДА
- Головний патрульний Львівської області: «Червону зону ми не перетнули»
- Павло Шеремета: «Нам потрібні інновації, інакше завтра може не настати»
- Чи спрацює Саміт миру щодо України. Інтерв'ю з послом Швейцарії
- «Ветерани думають, що витягнуть себе, як барон Мюнхгаузен». Інтерв’ю із сексологинею
- Кожна 5-6 пара в Україні безплідна. Інтерв’ю з директоркою перинатального центру
- Які об'єкти на Львівщині пошкодили ракети. Розмова з головною архітекторкою області
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат