Фото: ЛОДА
«Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
Валерій Курко як командир третього батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади був одним із захисників Донецького аеропорту. 10 січня його призначили керівником територіальної оборони Львівщини.
Розкажіть, будь ласка, чому територіальна оборона не менш важлива, ніж ЗСУ?
У контексті можливості військового вторгнення Росії питання територіальної оборони стало надзвичайно важливе. Основи законодавчої бази територіальної оборони заклали ще у 2017 році. З першого січня 2022 року наші підрозділи постали як новий вид сил, невід’ємна частина ЗСУ.
Треба розуміти це поняття, бо люди часто його плутають з добровольчими формуваннями та партизанським рухом. Сили територіальної оборони – це окремий вид сил, такий самий, як сили спеціальних операцій, сили підтримки, медичні сили та інше.
Читайте також: Національний спротив – це ми
Сили територіальної оборони відповідають за захист державних кордонів України і формуються та діють в межах нового територіального розподілу України. Львівська область є частиною Західного регіону. У нашій області сім новоутворених районів і сім батальйонів плюс одна бригада.
У Львова є особливість, оскільки це місто з населенням більш ніж 900 тисяч людей. У разі загострення і оголошення повної або часткової мобілізації – з мобілізаційної групи моєї бригади розгортається ще одна бригада.
Які особливості формування і комплектації сил територіальної оборони?
Наразі ми комплектуємо організаційне ядро як у бригаді, так і в батальйонах. У мирний час в бригаді передбачено від 90 до 120 чоловік, які підписують контракт у ЗСУ, в кожному з батальйонів – до 50 людей. У воєнний час решту особового складу доукомплектують за рахунок тих, що вже зараз можуть підписати контракт для служби в резерві. Кількість особового складу під час воєнного часу – близько 500 людей. Але їх може бути менше чи більше. Все залежить від штатної організаційної структури.
Читайте також: «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
Якщо охочі підписують контракт для служби в резерві, то під час оголошення повної або часткової мобілізації кожен боєць буде чітко знати, в якому підрозділі він служить, хто командир, де отримати зброю, одяг та забезпечення від форми одягу, шолом та бронежилет.
Особовий склад угруповання, як правило, буде виконувати обов'язки в межах своїх територіальних громад. Проте не виключено, що воїнів територіальної оборони залучатимуть на більш загрозливих напрямках за наказом президента чи Головнокомандувача.
Які завдання сьогодні у сил територіальної оборони?
Зараз найбільш важливе завдання – укомплектувати підрозділи на Львівщині за штатом мирного часу. Також важливо обладнати місця зберігання зброї, щоб зброя була у підрозділах, а не на складах, організувати роботу пунктів управління, а також обладнати режимно-секретні органи.
Миттєво нічого не робиться. Проте ми рухаємося у правильному напрямку і наполегливо працюємо над вирішенням цих завдань.
Читайте також: Як записатися до територіальної оборони на Львівщині
Як реагує територіальна оборона на можливе вторгнення Росії?
Ми навчаємо особовий склад та допомагаємо підрозділам стати спроможними виконувати завдання. Найголовніше – це життя військовослужбовця, і тому ми робимо акцент на первинному навчанні. Базовою для кожного військовослужбовця є загальна військова підготовка. Також ми будемо зосереджувати роботу на тактичній, вогневій підготовці та тактичній медицині.
Досвід 2014 – 2015 років свідчить, що також дуже важливо розуміти мінну безпеку та мінно-вибухову справу. Це те, з чим ми стикалися на перших фазах війни найчастіше. Від вишколеності особового складу залежить збереження життя та здоров’я кожного окремого солдата. Тактичні ж дії підрозділу будуть залежати від ситуації, яка складеться на той чи інший час.
Наразі сили територіальної оборони почали розгортатися. Зараз розробляються і програми підготовки, і варіанти можливих дій та застосування підрозділів, але на це потрібен час. Як говорить наш головнокомандувач, у нас немає кнопки із назвою «Перемога», яку достатньо натиснути.
У Львові провели військовий вишкіл для комунальників
Як швидко можна розгорнути сили територіальної оборони?
Неможливо точно відповісти на питання, скільки часу нам потрібно: день, тиждень чи місяць. Все залежить від достатньої кількості громадян України, які укомплектують наші підрозділи за штатом військового часу в резерві.
Моє завдання як командира – заздалегідь підготувати особовий склад, щоби в мінімальний термін зібрати підрозділ і оцінити його готовність до застосування. Говорячи про мінімальний термін, варто розуміти, що для виконаннь завдань потрібні люди підготовлені та навчені. У мене наратив один – краще, ніж я сам та мій підрозділ, роботу не зможе виконати ніхто.
Читайте також: Усі укриття Львова нанесуть на одну інтерактивну карту. Де шукати
Як міста можуть підготуватися до можливого наступу?
Сили територіальної оборони дуже тісно пов’язані з органами місцевого самоврядування. Я командир бригади Львівської області. Керівником зони територіальної оборони є голова ЛОДА. Я, як командир бригади, буду начальником штабу зони і його першим заступником. У районах територіальну оборону організовують голови районних державних адміністрацій. Командири моїх батальйонів будуть очолювати штаби районів оборони.
Звичайно, одне із завдань наших підрозділів – взяття під охорону об’єктів критичної інфраструктури та стратегічних об’єктів. Проте їх буде визначати голова ОДА, я буду військовою складовою процесу.
Як бійці тероборони зараз можуть допомогти жителям Харкова?
Харків доволі далеко від Львова, щоби говорити про нагальну допомогу тут і зараз. У нас різні завдання, хоча теоретично нас можуть скерувати і під Харків.
Читайте також: Окупація Харкова може бути метою Росії, – Зеленський
Проте варто розуміти, що в Україні потужні Збройні сили. Ми маємо, зокрема, і військові формування, розташовані в тій області. Її не кинули напризволяще. То інший регіон, але там все прораховано і забезпечено.
Чого варто навчитися в умовах відкритої війни?
З власного досвіду хочу сказати, що вкрай важливо розуміти основи мінної безпеки, володіти різними видами зброї та основами тактичної медицини. Я можу однозначно сказати, що дуже великий відсоток смертей серед військових настає саме від втрати крові. Наскільки грамотно та швидко солдат чи його побратим надасть першу медичну допомогу – настільки більше шансів буде зберегти життя іншому солдату.
Чи здатні військові налагодити комунікацію, якщо мобільні телефони перестануть працювати?
Військові без зв’язку не залишаться. Ми здатні розгорнути пункти управління та організувати надійний зв’язок, який не буде залежати від мобільних вишок наших операторів. Взагалі мобільний зв’язок для військових не є основним засобом зв’язку, а під час ведення бойових дій і поготів.
Як можна записатися до підрозділів і чи активно зараз це роблять містяни?
Поки що працює єдиний центр – через колишні військкомати: у сімох районах міста та обласний. Вони скерують людей до мене, я буду про них знати і приймати на службу в резерві.
Треба проводити роз’яснювальну роботу, потужно інформувати населення та запрошувати вступати у лави територіальної оборони: Захистиш свою домівку – захистиш Україну.
Читайте також: Мої 15 пунктів, як підготуватись до ймовірного нападу Росії. Поради дилетантки
Нагадаємо, що з 1 січня запрацював закон про національний спротив. Він передбачає формування батальйонів тероборони. Йдеться, зокрема, й про залучення цивільного населення до військової справи, а також про навчання людей задля злагодженої поведінки під час загрози. Для того, щоб з’ясувати, що змінить новий закон про національний спротив з 1 січня, як Львів готується до ймовірної загрози і які є можливості міста і області в організації тероборони, Тvoemisto.tv організувало публічну дискусію не тему «Чи готовий Львів і область організувати оборону у разі наступу чи надзвичайних ситуацій». Переглянути дискусію можна тут:
Як записатися до територіальної оборони на Львівщині, читайте тут.
Роман Тищенко-Ламанський
Повна або часткова публікація тексту без письмової згоди редакції заборонена і вважається порушенням авторських прав.
Інтерв'ю Твого міста
- Як Львів готується до нових викликів. Інтерв'ю з першим заступником мера
- «Це ж ваш підвал, то хто має створити вам умови?» Інтерв’ю з львівським рятувальником
- Школи Львівщини почали навчання. Які зміни чекають учнів та вчителів
- Як працює львівська «швидка» та яких змін очікувати. Інтерв'ю з директором «екстренки»
- Навіщо Львівському медуніверситету дві лікарні та що зі вступом. Інтерв'ю з ректором
- «Люди хочуть знати, з ким служитимуть». Розмова про вакансії в армії
- Чи вплинула мобілізація на туризм на Львівщині та що обирають туристи
- Бронювання, відстрочка та повноваження ТЦК на Львівщині. Інтерв'ю з керівником апарату ОДА
- Головний патрульний Львівської області: «Червону зону ми не перетнули»
- Павло Шеремета: «Нам потрібні інновації, інакше завтра може не настати»
- Чи спрацює Саміт миру щодо України. Інтерв'ю з послом Швейцарії
- «Ветерани думають, що витягнуть себе, як барон Мюнхгаузен». Інтерв’ю із сексологинею
- Кожна 5-6 пара в Україні безплідна. Інтерв’ю з директоркою перинатального центру
- Які об'єкти на Львівщині пошкодили ракети. Розмова з головною архітекторкою області
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат