
«Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
Ігореві Юхновському 96 років. Тепер він займається переважно теоретичною фізикою, а до цього понад двадцять років перебував у політиці. Був лідером першої опозиційної фракції у Верховній Раді, депутатом чотирьох скликань та керівником Українського інституту національної пам’яті. Багато років працює над новою Конституцією України.
Голова Народної ради Ігор Юхновський у сесійній залі поруч із Лесем Танюком Фото: zbruc.eu
Запитую в Ігоря Юхновського, як у нього справи, і він одразу ж ділиться своїми роздумами про війну:
«Якось у неділю в одній передачі на російському телебаченні я почув, як оглядач каже, що вони ведуть війну задля встановлення історичної справедливості. Звичайно, причина абсурдна, але нам варто задуматися на цим, щоби зрозуміти, як бути далі».
Що ви маєте на увазі?
Ми часто говоримо про наших гетьманів, про Київську Русь, але ми так багато не знаємо про того ж Пилипа Орлика. Він звертався до запорозької знаті, до тих великих воїнів і на основі їхніх традицій писав конституцію, що була зародком нашої держави.
Ось згадую, які причини були в Катерини ІІ, щоби війною мандрувати Україною. Річ у тім, що Запорожжя вело постійну війну з турецькою державою, козаки нападали на Константинополь, грабували і ставали багатшими, були знаними вояками у всій Європі. І коли старішали, то бралися за господарство та успішно провадили його. Довкола Запорожжя розкинулися величезні господарства, і войовничий дух був.
Катерина не злякалася Запорозької Січі. Вона злякалася цих господарств. Розумна російська імператриця збагнула, що тут виростає нова держава, яка має сильну економічну основу. Таких господарств, які розвивала козацька знать, можливо, не було у інших містах Європи. Саме це і було зародком України.
Катерина наказала знищити Січ, виселити козаків на Кубань. Туди прибули на волах тисячі депортованих господарів із реманентом та зброєю.
Стільки років боротьби… Сусід-ворог… Тільки-но почали ставати на ноги – і знову удар. Чому так?
Тому що ми були ще не зрілі. На щастя, Європа розуміє несправедливість і зневажає росію за цей бандитизм. Бо те, що робить росія, то бандитські напади, вона грабує наші землі. Президент росії почав займатися звичайним політичним і військовим розбоєм, і проти цього повстало все цивілізоване людство.
Ви кажете, що ми не були зрілі, щоби протистояти. А що потрібне для цієї зрілості – самоусвідомлення, коріння, дух, виховання еліт?
Внутрішнє виховання, навчання дітей у школах – це потрібне для відбудови України. І відбудовувати її потрібно, як відбудовували Японію після поразки у Другій світовій війні. Треба брати найновіші світові розробки, будувати інноваційні підприємства. Автомобілі не на бензині мають їздити, а на альтернативному паливі, на сонячній енергії.
Ми маємо достатню кількість германію на нашій території, можемо налагодити виробництво фотоелементів, які дадуть нам можливість використання сонячної енергії, для прикладу. Ми маємо розумних людей і людей, які заплатили кров’ю за нашу незалежність.
Читайте також: Люди твого міста: Ігор Юхновський
Так, ми здобули незалежність 31 рік тому. Ми проголосили свою незалежність за статтею Конституції Радянського Союзу, яка гласить, що кожна республіка має на це право. Юридично наша держава створена абсолютно чітко і чесно. Ми провели референдум, на якому понад 90% усього населення Української Радянської Соціалістичної Республіки проголосували за незалежність.
За ці роки ми мали різні уряди, різних президентів – і слабких, і сильних. Янукович, наприклад, панічно боявся Путіна і не міг нормально працювати.
Як ви гадаєте, ми політично зростали увесь цей час? Зробили все належне для виховання сміливої політичної еліти?
Хибно вважати, що в тому, що тепер відбувається, винна лише росія, а не наша лайдакуватість. Ми повинні поставити свою нормальну середню школу, бо це основа держави. Середня школа – найголовніше, на що ми мали звернути увагу. А ми цього не зробили…
Знаєте, історично у світі складається так, що переважно всі держави, які ставали незалежними, закріплювали цю незалежність у війні. Ми думали, що станемо незалежними на основі того, що скористалися таким явищем, як ГКЧП у Радянському Союзі, і проголосили свою незалежність. Але, як виявилося, ця незалежність має скропитися кров’ю, що ми й робимо зараз. Ця війна приносить нам почуття внутрішньої гідності й національної гордості.
Чи думали ви коли-небудь, що розпочнеться повномасштабна війна з росією?
Може, думав, а може, ні. Знаєте, мої домашні – донька, внучка, правнук – жахаються тих злочинів, які російські солдати вчиняють в Україні. Я ж на це реагую спокійно. Так, я був солдатом радянської армії в Другій світовій війні. На війні один є для того, щоби вбити другого. Солдати грабують. Грабунок і вбивства – це війна, без цього її не буває.
Але ж є якісь правила, моральні закони…
Ну, про це тільки говорять, але то так – романтика. Ті правила не дуже стосуються людини, яка бачить перед собою зброю. Вона занадто ризикує. Лише внутрішнє почуття жалю і совісті робить солдата більш совісним, тому я не дивуюся росіянам.
Безумовно, війну треба закінчити. Але ми не можемо цього зробити, поки не виженемо ворога. Вважаю, що ми є оборонцями своєї держави, а отже, наша боротьба свята. Ми захищаємо свої родини, свою землю. Але той захист має бути сильніший, варто психологічно впливати на ворога сильніше.
Читайте також: «До війни ніхто у світі по-справжньому не знав, на що здатні українці», – владика Венедикт
Ось ми вбиваємо багато росіян і далі вбиватимемо. Росіяни ж не жаліють своїх людей. Думаю, якщо ми звертаємося до них із проханням забрати своїх убитих, то вони кажуть «а оні нам нє нужни», чи вважають за краще присипати вапном, аби їхні тіла порозкладалися. Тож варто їх хоронити.
Убитий російський солдат не є нашим ворогом. Вбитого росіянина треба поважати більше, аніж живого. Тому я будував би їм могили на наших кордонах. Може, їх буде багато, може, вони будуть насипом, горбами навколо наших кордонів.
То такий психологічний прийом, щоб нажахати того, хто захоче переступити наш кордон знову?
Так. Це те, чого я не хотів казати.
24 серпня 1991 року. Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності України. На трибуні Ігор Юхновський
Як ви зазвичай відзначаєте День Незалежності, є якась традиція? Ви відіграли вирішальну роль у цій справі, пригадуєте, як це було?
Це для мене дуже велике задоволення. «Народна Рада» організувала незалежність Української держави, і я як її керівник брав у тому режисерську участь, так би мовити. Нам вдалося наполягти і на зібранні позачергової сесії, маючи понад 150 підписів, і проголосувати більшістю за проголошення незалежності. І без комуністів, до речі, цього зробити не вдалося б.
А традиції… Я весь у традиції цієї держави.
Додамо, торк ми публікували спогади 95-річного Ігоря Юхновського, почесного львів’янина, який розповідає про те, як готувалася постанова про проголошення незалежності України, чому комуністи погодились на референдум та чому без Львова тут не обійшлося.
Вікторія Савіцька
Фото: "Твоє місто", Збруч, "Голос України"
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Інтерв'ю Твого міста
- «Хіба ми не можемо виробляти таке на Львівщині? Можемо!» Що з економікою в області
- «Це великий вибух».Володимир Станчишин про підлітків, жорстокість і помилки батьків
- Чому більшість коштів у Львові спрямовують на одні й ті ж лікарні. Інтерв'ю про медицину
- «Було б добре подовжити туди трамвайну колію». Інтерв'ю з керівником «Львівелектротрансу»
- «Ви не самі!» Хто стане новим світовим лідером і чого сподіватися Україні в 2025-му
- Нова база, гроші та простої. Інтерв'ю про АТП у Львові, яке обслуговує більшість маршрутів
- «Будуть нові корпуси». Розмова про лікарню Святого Луки у Львові
- Зміни в медицині Львівщини. Чого очікувати і як працює реформа МСЕК
- «Все, що добре – то львів'яни, а в усіх проблемах винен Садовий». Інтерв'ю з мером
- «Про цей район Львова шириться багато міфів». Інтерв'ю з заступником мера
- Чи будуть у Львові нові автобусні маршрути і куди ще може поїхати трамвай. Інтерв'ю
- Як Львів готується до нових викликів. Інтерв'ю з першим заступником мера
- «Це ж ваш підвал, то хто має створити вам умови?» Інтерв’ю з львівським рятувальником
- Школи Львівщини почали навчання. Які зміни чекають учнів та вчителів
- Як працює львівська «швидка» та яких змін очікувати. Інтерв'ю з директором «екстренки»
- Навіщо Львівському медуніверситету дві лікарні та що зі вступом. Інтерв'ю з ректором
- «Люди хочуть знати, з ким служитимуть». Розмова про вакансії в армії
- Чи вплинула мобілізація на туризм на Львівщині та що обирають туристи
- Бронювання, відстрочка та повноваження ТЦК на Львівщині. Інтерв'ю з керівником апарату ОДА
- Головний патрульний Львівської області: «Червону зону ми не перетнули»
- Павло Шеремета: «Нам потрібні інновації, інакше завтра може не настати»
- Чи спрацює Саміт миру щодо України. Інтерв'ю з послом Швейцарії
- «Ветерани думають, що витягнуть себе, як барон Мюнхгаузен». Інтерв’ю із сексологинею
- Кожна 5-6 пара в Україні безплідна. Інтерв’ю з директоркою перинатального центру
- Які об'єкти на Львівщині пошкодили ракети. Розмова з головною архітекторкою області
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу