
Фото: Назар Притула
«Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
Розкажіть, будь ласка, що зараз відбувається на Пластовій, де мають збудувати сміттєпереробний завод? Ще восени там мали почати роботи.
Так, із жовтня підрядник почав роботи, пов’язані з мобілізацією. Облаштовують адміністративно-господарські будівлі на майданчику, офіс інженера проєкту, паркінг, склад та інше. Окрім цього, підрядник веде роботи, пов’язані з геодезичною розбивкою території та забиванням залізобетонних паль по периметру корпусу сміттєпереробного заводу. Після цього почнуть зводити будівлю заводу. А відтак, може, під кінець цього року, буде вже доставка і монтаж обладнання.
Розкажіть докладніше про завод. Все ж таки це буде сміттєпереробний завод чи сортувальна лінія?
Багато хто думає, що це буде лише лінія сортування. А це буде механіко-біологічна обробка відходів. Сміттєпереробний комплекс має бути поділений на дві частини, де відбуватиметься механічна і біологічна обробка. Механічна частина обробки відходів – це набір елементів, обладнання, машин, які відсортовують вторинну сировину, а також готують матеріал до біологічної обробки.
Біологічна обробка відбуватиметься за технологією біосушіння. Вона дозволяє біологічно стабілізувати відходи, і після повної біологічної обробки ми отримаємо матеріал, який можна використовувати як альтернативне паливо, тобто РДФ-паливо. Воно замінює вугілля і газ на цементних заводах. Тож комплекс буде виконувати функцію переробки, і це не лише сортування.
До речі, ця технологія гнучка: дозволяє вносити корективи щодо глибини переробки, зокрема, залежно від кількості та складу відходів.
Після механічної та біологічної обробки відходів ми одержимо вторинну сировину: органіка, ПЕТ, метал, пластик, яку можна використовувати повторно. А також РДФ-паливо, яке можна використовувати на цементних заводах.
Паливо RDF (від «Refuse Derived Fuel» — «тверде відновлене паливо») має вигляд гранул або брикетів, під час спалювання яких виділяється енергія
Ще буде інертна фракція, залишки – біологічно неактивний матеріал, який можна використовувати з певною метою або ж вивозити на полігон, здійснювати захоронення. Він не завдаватиме шкоди довкіллю.
На заводі працюватимуть з усіма видами відходів? Після побудови заводу місто зможе остаточно розв’язати проблему із відходами?
Звичайно. Ця технологія дозволяє повністю переробляти всі відходи, які є у Львові.
Поясніть ситуацію з підрядником. Відомо, що спершу будівництвом заводу мав займатися нідерландсько-литовський консорціум у складі компаній «Waste Treatment Technologies Netherlands B.V» та «Axis», а згодом з’ясувалося, що завод будуватиме польська компанія «Control Process S.A.».
Кошти, які Львівська міськрада залучила – Європейського банку реконструкції та розвитку. Закупівлю почали наприкінці 2018 року, і закінчилася вона торішньої весни. Спершу було багато охочих до цього компаній, але минув час, і у нас, в ЛКП «Зелене місто», було дві пропозиції від нідерландсько-литовського консорціуму і від польської компанії.
Спершу вибрали нідерландсько-литовський консорціум. Компанія отримала повідомлення про те, що була визначена ЄБРР як генеральний підрядник. І після того інша учасниця – польська компанія – подала своє звернення до ЄБРР про те, що не врахувала усіх критеріїв при оцінці пропозицій, а також попросила Банк переглянути висновок, результат тендера.
Читайте також: Як відбувається рекультивація Грибовицького сміттєзвалища. Фото. відео
Весною Банк, отримавши таку інформацію, почав переглядати її. Кожна тендерна процедура супроводжується банківською гарантією і передбачає те, що учасник, виграючи такий конкурс, підпише контракт і виконає свою роботу. А оскільки розгляд листа від польської компанії затягнувся на декілька місяців, то «Зелене місто» було зобов’язане продовжити розгляд тендерних пропозицій і звернулося до двох учасників з приводу того, аби вони продовжили тендерне забезпечення своїх пропозицій, зокрема гарантії. У визначений термін тільки польська компанія офіційно продовжила своє тендерне забезпечення.
Після розгляду документів Банк задовільнив пропозиції польської компанії, повідомив, що вона є переможцем. У травні підписали з нею договір.
Перемогла «Control Process S.A.». Ви колись працювали там, чим ви займалися і чи корисним для вас є цей досвід у комунікації з ними нині?
Так, я працював у цій компанії з 2014 до 2016 року. Прийшов туди як спеціаліст відділу маркетингу, більшість моїх функцій стосувалися комунікації з постачальниками. Згодом я з цією компанією припинив співпрацю і жодних відносин більше з нею не мав. Тепер виконую функції замовника.
Що знаєте про досвід «Control Process S.A», які проєкти вона втілювала, де є заводи такого типу, як будуватимуть у Львові?
Якщо відверто, то в тендері спершу брали участь компанії, які збудували 95 відсотків таких заводів у Європі. Всі були топові. Вимоги були прописані так, що компанії повинні були мати досвід з реалізації подібних об’єктів. А що стосується «Control Process S.A», то в них також є досвід. Технологія механіко-біологічної обробки гнучка і має багато видів. Згадана компанія створила кілька заводів. Один, найбільш подібний до нашого, це завод у польському Ольштині. Без належного досвіду компанію не допустили б до участі в тендері.
Фото із сміттєпереробного комплексу у польському містечку Стальова Воля
З якою кількістю відходів має справлятися наш завод?
Проєктована потужність нашого заводу – 250 тисяч тонн сміття на рік. Це та кількість відходів, які на сьогодні збирають у Львові. Якщо буде потрібна більша потужність, то технологія дозволить її забезпечити. Технологія настільки гнучка, що дозволяє змінювати глибину переробки.
А що таке «глибина переробки»?
Це означає, що ми можемо пришвидшити певні процеси. Зараз маємо 250 тисяч тонн, сміття. Однак місто весь час розширюється. І мовиться тут не лише про Львів, а й про МТГ. Ми готові до того, щоби на якомусь етапі розглянути можливість приймання заводом більшої кількості відходів, аніж запроєктовано. Це не змінить нашого ритму і функціональності.
Як це можливо?
Маємо лінію, яка йде з певною швидкістю, але її можна пришвидшити. Температуру, при якій здійснюється біологічна обробка, можна збільшити. Для біологічної стабілізації нам знадобляться від 8 до 10 днів при температурі 55 – 75 градусів. Можемо збільшити температуру до 90 градусів і вище – так процес пришвидшиться.
Скільки коштів уже скерували на будівництво заводу?
Проєкт реалізують відповідно до вимог ЄБРР. Підрядник отримав авансовий платіж – 10 відсотків від загальної вартості контракту, тобто приблизно 3,6 мільйона євро. Проєкт коштує 36,6 мільйона євро. У контракті передбачено, що ми, замовник, оплачуємо кошти за фактом виконаних робіт, якщо це становить 5 відсотків від загальної вартості контракту.
Читайте також: Сміттєпереробний завод у Львові планують збудувати до серпня 2023 року
Скільки людей працюватимуть на заводі?
Від 130-ти до 155-ти. Коли підрядник збудує комплекс, то впродовж року вестиме нагляд за функціонуванням комплексу, а також нестиме відповідальність за будь-які поломки, за усунення дефектів. Станом на сьогодні підрядник проводитиме навчання майбутнього персоналу. А ми як замовник цього року набиратимемо керівний склад.
І коли комплекс запрацює?
Згідно з контрактом, маємо його запустити до 10 серпня 2023 року.
Чи було коригування проєкту?
Суттєвих коригувань не було.
У нас буде сміттєпереробний завод, який частину відходів перероблятиме сам, і тоді ми матимемо РДФ-паливо. А як щодо відсортованого сміття: чи є де його переробляти?
Цінну ресурсну сировину – органіку, папір, пластик, метал, скло, картон – збиратимемо в окремі бокси і передаватимемо компаніям, заводам, які займаються її переробкою. Немає універсальної компанії, яка переробляє все поспіль…
У Львові є куди це відправляти?
У Львові достатньо підприємств, готових забрати це негайно. Щобільше, до нас із цього ж приводу звертаються підприємства з Одеси, Харкова. І ми на конкурсній основі обиратимемо компанію, якій це збуватимемо. Усе стане зрозумілішим, коли знатимемо об’єми матеріалу.
А що стосується РДФ-палива, то його можна виробляти з цілого складу відходів, які є у Львові, навіть із органічних. Є підписані протоколи про наміри з однією цементною фабрикою, яка готова у нас це забирати. Є контакти з іншими компаніями і заводами, які запевняють, що готові модернізувати свої лінії спалювання, свої котли під використання РДФ-палива.
А з чого виготовлятимуть це паливо, якщо ми більшу частину відходів відсортуємо?
Сортуватимемо пластик, папір, метал, органіку. Якщо картон у загальному контейнері для змішаних відходів, а там багато органіки, то він мокрий, усе впереміш. Його можна відсортувати, але він не буде придатний для якісної переробки. А для РДФ- палива такі відходи придатні. Ми не відсортуємо 100 відсотків паперу і пластику. Якщо й відберемо якусь кількість вторинної сировини, більш ніж 10 відсотків, то це буде велика перемога. У нас культура сортування тільки покращується.
Щодо органіки, то вона становить майже 50 відсотків від усього сміття. Наша компостувальна станція не прийме такої кількості, але на сміттєпереробний комплекс вона може іти, і тут її можна доочистити, щоби вона стала РДФ-паливом.
Яка окупність заводу?
У нас є фінансова модель, яку ми розробили спільно з консультантами, з фахівцями Львівської міськради. Є розрахунки, але змінюється час, змінюються ціни, тому нині спільно з підрядником робитимемо нові розрахунки.
Тобто щось все-таки доведеться вивозити на полігони?
Так. Найкращий метод утилізації відходів – вивезти їх зі Львова десь у «космос». Але будьмо реалістами: у нас не є сміттєспалювальний завод, де 98 відсотків відходів переробляють і спалюють. У нас – переробний завод! Будуть залишки, і баласт цей становитиме до 30 відсотків від загальної кількості сміття. Це дуже мало.
Якщо на нашу територію завезли тонну сміття, то після обробки вивезуть до максимум 30 відсотків біологічно неактивного матеріалу: така собі чорна земля з камінням, залишками кераміки, будівельне сміття… Це на бажання також можна відсортувати й використати, але можна вивезти на полігон, бо воно не матиме ніякого біологічного ефекту.
Розкажіть докладніше, що саме поїде на полігони? Чи нема тим залишкам якогось застосування?
Це таке, як технічний компост (земля впереміш із певною кількістю будівельного сміття, кераміка, каміння). Воно нешкідливе для довкілля. Колись у Польщі такий матеріал застосовували для будівництва доріг, але згодом заборонили.
Якщо у нас буде якісне сортування, чи це стимулюватиме будівництво і розвиток переробних комплексів у Львові?
Звісно. Компанія, яка переробляє папір, очікує отримати сировину хорошої якості на вигідних умовах, регулярно. Якщо комусь вдасться забезпечити такий потік, то це сприятиме розвитку галузі. Коли буде налагоджена система поводження з відходами, їх переробкою, захороненням, то ринок буде розвиватися швидше, аніж зараз.
Але якщо завод може переробити на РДФ-паливо будь-що, навіть несортоване сміття, то навіщо його сортувати?
За рік продукується багато відходів різного складу. Якщо взяти ОСББ, де є можливість сортувати органіку, скло, пластик, ПЕТ, то, звичайно, оплата збору і вивозу його буде менша, і це вигідно, не кажучи вже про екологічний аспект.
Читайте також: Яким буде сміттєпереробний завод у Львові. Приклад Польщі
Довідково
У лютому 2018 року у Львові оголосили тендер на проєкт сміттєпереробного заводу на вул. Пластовій,12. На початку червня міський голова Львова Андрій Садовий підписав угоду з Європейським банком реконструкції і розвитку про надання кредиту на 35 млн євро для будівництва сміттєпереробного комплексу та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. Тендер на будівництво оголосили 9 червня. На перший етап тендеру пропозиції подали 12 компаній. До другого етапу тендеру пройшли 5 компаній. Наприкінці 2018 року міськвиконком погодив проєктування майбутнього комплексу.
Після того, ЄБРР затвердив переможця міжнародного тендеру на будівництво механіко-біологічного комплексу з переробки відходів у Львові. Генеральним підрядником став консорціум компаній WTT Netherlands BV – Axis Industries UAB (Нідерланди, Литва). Згодом ЄБРР переглянув своє рішення через зауваження польської компанії Control Process S.A, яку згодом і оголосили переможцем тендеру.
Компанія Control Process S.A. (Польща) збудувала завод із переробки відходів у Ольштині (Польща), механіко-біологічний комплекс із переробки відходів у Стальовій Волі (Польща), завод із переробки відходів у Люльково (Польща) та механіко-біологічний комплекс із переробки відходів у Тонішево (Польща). Щоправда, ці заводи працюють на міста дещо менші, ніж Львів. Містечко Стальова Воля має близько 65 тисяч населення, а Ольштин 500 тисяч населення.
Завод у Ольштині має потужність до сотні тисяч тонн на рік, у Стальовій Волі до 65 тисяч тонн. Львів же має потребу у переробці щонайменше 240 тонн відходів у рік.
Що стосується консорціуму із двох фірм — WTT (Нідерланди) + Axis (Литва), то компанія WTT збудувала комплекс із переробки комунальних відходів у Лондоні (Велика Британія), а компанія Axis збудувала комплекс у Каунасі (Литва).
Завод у Лондоні має потужність майже 90 тисяч тонн на рік. Проєктування, будівництво, пуско-налагоджувані роботи та введення в експлуатацію механічного комплексу із сортування побутових відходів у місті Лідс (Велика Британія). Потужність заводу – понад 214 тисяч тонн на рік.
Мешканці вулиць, що поблизу вулиці Пластової, свого часу перекривали вулиці, виходили на протести та зверталися до суду, виступаючи проти заводу, оскільки вважають його екологічно небезпечним, хоча проєкт заводу вже пройшов державну експертизу та отримав позитивний висновок Мінекології про його безпечність.
Депутатка Львівської міської ради минулого скликання Юлія Гвоздович, яка мешкає у районі, де будують завод, у коментарі Тvoemisto.tv розповіла, що мешканці все ще не мають певності щодо безпечності сміттєпереробного комплексу для навколишнього середовища, а відсутність комунікації із владою лише підсилює проблему. «Як на мене, питання з комунікацією взагалі не вирішилося. Мешканці навіть реєстрували петицію щодо заводу – вимагали встановити обладнання, аби мати докази про те, що є забруднене повітря навколо, в районі Кривчиць і Знесіння. Їх встановили, вони постійно вказували про завищені показники певних елементів в повітрі, але на це ніхто не реагував, тож про яку довіру можна говорити стосовно того, що побудова заводу не буде шкодити. Тим паче, зараз мешканці пишуть, що цей датчик взагалі вимкнений. Якщо місцева влада, яка будує там сміттєпереробний завод, хоче, щоби мешканці їй довіряли, то критично необхідно реагувати навіть на такі дрібні речі, а реакції немає», – зазначила вона.
Додамо, що на місці Грибовицького сміттєзвалища вирішили створити парк.
Вікторія Савіцька
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Інтерв'ю Твого міста
- Зміни в медицині Львівщини. Чого очікувати і як працює реформа МСЕК
- «Все, що добре – то львів'яни, а в усіх проблемах винен Садовий». Інтерв'ю з мером
- «Про цей район Львова шириться багато міфів». Інтерв'ю з заступником мера
- Чи будуть у Львові нові автобусні маршрути і куди ще може поїхати трамвай. Інтерв'ю
- Як Львів готується до нових викликів. Інтерв'ю з першим заступником мера
- «Це ж ваш підвал, то хто має створити вам умови?» Інтерв’ю з львівським рятувальником
- Школи Львівщини почали навчання. Які зміни чекають учнів та вчителів
- Як працює львівська «швидка» та яких змін очікувати. Інтерв'ю з директором «екстренки»
- Навіщо Львівському медуніверситету дві лікарні та що зі вступом. Інтерв'ю з ректором
- «Люди хочуть знати, з ким служитимуть». Розмова про вакансії в армії
- Чи вплинула мобілізація на туризм на Львівщині та що обирають туристи
- Бронювання, відстрочка та повноваження ТЦК на Львівщині. Інтерв'ю з керівником апарату ОДА
- Головний патрульний Львівської області: «Червону зону ми не перетнули»
- Павло Шеремета: «Нам потрібні інновації, інакше завтра може не настати»
- Чи спрацює Саміт миру щодо України. Інтерв'ю з послом Швейцарії
- «Ветерани думають, що витягнуть себе, як барон Мюнхгаузен». Інтерв’ю із сексологинею
- Кожна 5-6 пара в Україні безплідна. Інтерв’ю з директоркою перинатального центру
- Які об'єкти на Львівщині пошкодили ракети. Розмова з головною архітекторкою області
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину