Команді «Тустані» вдається запускати нові культурні і туристичні проєкти. Для цього активно використовують можливості ґрантів. Про цей досвід та про проєкти, що приваблюють туристів, Tvoemisto.tv розповів керівник ГО «Тустань» та перший директор заповідника Василь Рожко.

Тустань – унікальне місце у Карпатах за дві години їзди зі Львова. Потік туристів сюди зростає щороку, а цього літа, за інформацією управління туризму та курортів Львівської ОДА, фортеця стала «туристичним магнітом» Львівщини.

Про ґранти та їх втілення

Зі слів Василя Рожка, у Тустані доволі довга ґрантова історія – 20 реалізованих проєктів. Перший ґрант був у 2010-му.

«Держдепартамент США возив директорів українських музеїв різними музеями Сполучених Штатів. Це була прекрасна можливість навчитися і набратися досвіду. Результатом поїздки став міні-ґрант Посольства США. За отримані кошти ми в Тустані зробили макет, що відтворює давню фортецю на скелях. Він і досі стоїть в музеї. Також закупили обладунки, щоб люди могли фотографуватись у них, луки, арбалети і навіть метальну машину – зменшену копію величезного наступального трибушету», – згадує Василь Рожко.

Василь Рожко

Згодом заповідник став перемагати у конкурсах мікропроєктів від Львівської облради. Торік за отримані на конкурсі кошти відремонтували приміщення школи і облаштували там фондосховище, адміністрацію заповідника та залу для зібрань.

«Сільську школу закрили через малу кількість дітей. Учнів, які були, перевели у школу у Підгородцях. Тож заповідник взяв приміщення – це велика дерев’яна вілла – в оренду. Таким чином і приміщення зберігає свою громадську функцію», – говорить Василь Рожко.

Потім у межах програми ЄС «Креативна Європа» заповідник отримав ґрант на розвиток. Тоді 11 художників створили 12 цікавих арт-об’єктів на території Тустані.

За кошти ґранту Асоціації Єврорегіон «Карпати-Україна» реалізували проєкт «Карпатський публічний простір для дітей ТуСтань» – на території заповідника облаштували дитячий майданчик. Ще планують відремонтувати плебанію музею. Також за допомогою ґранту Обласного екологічного фонду вдалось встановили трап з потужними сходами з північної сторони фортеці.

Дитячий майданчик в Тустані

Бойківське село «Урич»

Заповідник, спільно із іншими учасниками, отримав великий транскордонний ґрант «Світ Карпатських розет», що передбачає заходи із збереження унікальності культури Карпат і фінансується Європейським Союзом.

За кошти цього ґранту у Тустані втілюють абсолютно новий проєкт – бойківське село Урич. Зокрема, ідеться про реконструкцію Хати у Глубокім і пристосування її під центр локальної історії з майстеркласами і публічними заходами, а також про фестиваль Бойє і типові архітектурні проєкти. Проєкт унікальний тим, що не стосується самої середньовічної фортеці. Команда Тустані почала працювати в цьому напрямку ще раніше, зокрема, намагалася відновити і давні ремесла, притаманні бойкам – майстри вчили місцевих жителів гончарству, ткацтву й бондарству завдяки ґранту проєкту Promuseum «Територія можливостей», що реалізували за підтримки МФ «Відродження», МБФ «Україна 3000», ГО «Український центр розвитку музейної справи» і «Платинум банку»).

А для туристів – промаркували маршрут «Бойківське село» за допомогою ґрант «Малі міста – великі враження» від міністерства культури.

Бойківське село Урич виникло пізніше, ніж фортеця. Ідеться про локальну історію типово галицького села з його народними традиціями, історією, товариствами, кооперативами, визвольним рухом. В Уричі збереглося багато традиційних зрубних хат з типовим плануванням: сіни, кімната або дві кімнати, комора.

Читайте також: Гори, казки, сир і вода. Подорож у Тустань, Турку і Східницю

Науковець та дослідник Тустані Михайло Рожко (батько Василя Рожка – ред.) вважав, що бойківська архітектура має зв’язок із традиціями фортеці. Ще у 1980-х Карпатська архітектурно-археологічна експедиція проводила виїзди на Сколівщину у високогірні села і досліджувала та описувала бойківські будівлі. Коли створили заповідник «Тустань», роботу продовжили, адже без збереження Урича неможливим є збереження Тустані – це єдиний ландшафтний комплекс.

Топ-4 проєкти, що стали принадою для відвідувачів Тустані

Проєкт 1. Відпочити на Фестивалі «Ту Стань!». Команда Тустані виграла ґрант Українського культурного фонду (УКФ) для розширення спроможності найбільшого фестивалю «Ту Стань!», що відбувається щорічно з 2006-го року. У межах проєкту УКФ команда, зокрема, впроваджувала Орхуську модель сталості, що передбачає зменшення негативного впливу на довкілля під час проведення заходів. Думали про майбутнє фестивалю і вирішили, що потрібно зробити агенцію, яка би забезпечувала його сталість. Також працювали над стратегією операційної моделі та процесами фестивалю.

«У 2020-му проведенню фестивалю завадив Covid-19. Команда вирішила не ризикувати і змінити формат – провели тиждень живої історії, щоб не скупчувати людей», – говорить Василь Рожко.

«Проєкти від УКФ ми реалізовуємо і цьогоріч: це "Дослідження потенціалу сталого розвитку туристичної дестинації "Тустань" на основі культурної спадщини" та Комунікаційна кампанія “Культурна спадщина для сталого розвитку”. Якщо з дослідженнями все більш-менш зрозуміло, то в проєкті комунікаційної кампанії Тустань отримала комунікаційну стратегію і провела велику інформаційну кампанію: Тустань – доступна дестинація, яка зберігає автентику і є місцем сили, тож підходить для ретриту», – говорить Василь Рожко.

Проєкт 2. Побачити достеменний вигляд фортеці. У музеї «Тустань» можна побачити дивовижну експозицію історії досліджень, археологічних знахідок, а також 3D моделі фортеці, інтерактивні макети, що пояснюють, як будувалася фортеця.

«У музею є також макет фортеці п’ятого періоду, фрагмент в’їзної вежі, звідний міст. Це також вдалося зробити за ґрантові кошти», – каже Василь Рожко.

Читайте також: Львівська ІТ-компанія розробила додаток віртуальної реальності для фортеці Тустань

Проєкт 3. Відчути дух бойківщини у музеї «Хата у Глубокім». Проєкт «Світ Карпатських розет» – це гордість команди Тустань: транскордонний, складний, що передбачав аж 11 партнерів. Для команди він став революційним, бо дозволив порушити тему Бойківщини.

«У межах проєкту вдалось провести реконструкцію “Хати в Глубокім”. Це хата-музей, частково реставрована у 2011-му році, в якій зібрано бойківську спадщину із села Урич. Заповідник не мав змоги купити гонт (спеціальне перекриття), ґрантові ж кошти дозволили перетворити всю будівлю, зокрема, полагодити інженерні комунікації», – розповідає Василь Рожко.

Проєкт 4. Надихнутись дитячим віммельбухом – книгою-квестом. У межах ґранту УКФ спільно зі Софією Рябчук Тустань розробляє та готує до друку дитячу книгу. Це один з перших українських віммельбухів. Він присвячений темі життя фортеці різних періодів, де діти зможуть вивчати, як все відбувалось насправді.

Ілюстрація з віммельбуху

Василь Рожко певен: дорослим теж буде цікавою така книга. У ній є завдання, які можна виконувати вдома, в музеї «Тустань» і на території заповідника. Найближчим часом книга вийде у світ і її можна буде замовити. Про друк згодом повідомлять на сторінці Тустань у фейсбуці.

Читайте також: На Львівщині ремонтують дорогу до заповідника Тустань

Як виграти ґрант

На думку Василя Рожка, передусім потрібно, аби ґрант відповідав загальній меті – треба постійно думати про те велике, що робиш, мати стратегію, актуалізовувати свої цілі.

«Треба зосередитися на тому, що ти можеш. Якщо ґрант не вдався, то його можна доробити, відшліфувати і подати повторно на цю або іншу програму. Ідеально, коли є окрема людина, яка займається ґрантами. Часто це вимагає окремого комунікатора, фінансового директора. Ґрант неможливо написати за ніч. Важливо залучити у команду людей, які втілюватимуть проєкти, пильнуватимуть процес. Потрібно розраховувати на власні сили та ресурси і не сподіватись, що держава все дасть, усім забезпечить. Нині ґранти є джерелом реалізацій задуманого», – зазначає Василь Рожко.

Тетяна Оліярчик

Фото надані заповідником та з відкритих джерел

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.