Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів

2088 0
Яким є цьогорічний сезон фруктів, звідки до нас везуть полуниці, черешні та абрикоси, як формується ціна на ягоди та фрукти, журналістка Тvoemisto.tv дізнавалася в продавців з ринку «Шувар».

«Торгівля погіршилася»

«Раніше до мене черги були такі, що аж спина ставала мокрою. Тепер торгівля млява, жвавішає хіба по вихідних… Ви бачите ціну на валюту, на світло, на пальне? Додайте дорогу, ризики, війну. Товар дорогий, багато постійних клієнтів виїхали. І річ не в тім, що люди перестали їсти фрукти», – розповідає пані Оля, яка з чоловіком Юрієм уже понад 20 років має свій павільйон із фруктами та овочами на «Шуварі».

До них ходять як постійні клієнти, так і нові. На прилавках фруктів та ягід до кольору до вибору. «Немає Херсона, Мелітополя... Почалася війна – почалися проблеми. Є товар закарпатський. Ціни ставлять які хочуть, бо вже нема тієї конкуренції», – пояснює продавчиня.

Із її слів, до війни черешні були мелітопольські – гарні, соковиті, за прийнятну ціну. Тепер їх везуть із Закарпаття, Чернівців, Молдови, мінімальні партії завозять із Запоріжжя та Миколаєва.

Жінка розповідає, що на Закарпатті є великі парники із садовими суницями. Полуниці також завжди починають завозити звідти. Є вже і з нашого регіону, зокрема з Бишкова на Жовківщині, з Волині. За тиждень із закарпатськими полуницями можна буде «прощатися». 

На запитання про те, як формується ціна ягід, пані Оля відповідає, що спочатку визначають середню, відтак оцінюють товар, його вигляд. 

Лохина на «Шуварі» й далі по 500 гривень за кілограм. Колись її привозили з Перу, Чилі, тепер завозять тепличну з Волині та Чернівців. Львівська лохина, кажуть продавці, буде дешевша.

«Проблем з імпортом немає, якщо «працює» кордон. Хлопці зараз не їдуть, бо блокпостів багато», – каже ще одна продавчиня на ринку.

Повз прилавок іде жінка, каже, купувала суниці для сина. За пів літра заплатила 200 гривень. І поки несла додому, з них зробилося «варення». «З'їли цю смакоту за кілька хвилин, а 200 гривень як не було», – усміхається вона. 

Продавці погоджуються, що лісові суниці дорогі. Зазвичай їх привозять із Тернопільської області, з Почаєва, тому вони й коштують 380 гривень за літрову банку. 

Полуницями вже, можна сказати, об’їлися, черешні ще трохи «скубають». Тепер починається сезон абрикосів, персиків і нектаринів. Абрикоси почали завозити з Одеси, Молдови, персики поки що зазвичай імпортні, але невдовзі їх також привозитимуть із Одеси.

З баштанними буде проблема. Наразі кавуни завозять із Туреччини та Греції. «На нашому півдні були великі площі. Там, де росли баштанні, тривають бойові дії. Торік одесити тричі заїжджали з кавунами. Дині привозили з Азербайджану. Росіяни не тільки захопили Мелітополь, а ще й усі сади нищать. Варвари! А звідти прибував прекрасний товар: вишні, черешні, абрикоси, персики. Про все це можемо тепер забути», – сумно мовить пані Оля.

На прилавках «Шувару» вже з’явилися чорниці з Волині за ціною 150–180 гривень за кілограм. Малина поки що парникова, по 360 гривень. Вишні також недешеві – 130 гривень за кілограм.

«Нектарини все ще привозять з Іспанії та Туреччини. Наших, великих і гарних, поки немає, а якщо і є, то наче абрикоси: кістка і шкірка», – каже пані Оля.

Яблука залишилися торішні, від 35 до 45 гривень за кілограм. Грушки також торішні, з Чернівців. 

Виноград везуть із Перу, Чилі, Південної Африки і продають по 300 гривень за кілограм, «бо здалеку».

У фруктовій галереї торгового комплексу «Шувар» не дуже людно. Купують небагато. Старші пані з візочками. Біля терміналу стоять вантажівки, в самому терміналі «свіжих овочів та фруктів» гори ящиків, покупців не так багато, як було. Колись на «Шуварі» навіть буси чергували, розвозили людей із торбами, тепер такого не побачиш. 

Тетяна теж має прилавок із фруктами та овочами. Пропонує жінці полуниці: «Беріть! Це «Румба». Дуже солодкі, львівські». Каже, торгівля не надто жвава: «Нема кому довозити. Товар є, нема на що нарікати, але торгівля тяжка, менше хлопців, менше заїздів на «Шувар», тому й попит знизився”, – бідкається вона.

Малина і суниці в пані Тетяни з Почаєва (Тернопільська область), чорниці з Рахова (Закарпаття), сливки та інжир з Іспанії, смородина з Львівщини. Грушки також поки що з Іспанії, по 150 гривень за кілограм, пізніше везтимуть із Чернівців. Яблука та абрикоси теж із Чернівців.

Великі чернівецькі черешні тут по 200 гривень, менші, в ящику, по 100. Полуниці по 100 гривень, банани з Південної Африки по 80 гривень. Персики по 150 гривень, нектарини з Іспанії, апельсини з Єгипту та Іспанії. Чорниці продають по 150 гривень за кілограм.

“Сезон ненайкращий”

Цьогорічний  фруктовий сезон ненайкращий. Насамперед через погодні умови, вважає експерт аграрного ринку Іван Стефанишин: «Весною були серйозні перепади температури, теперішня погода також не сприяє високій продуктивності рослин. Якщо взяти групу зерняткових, до якої належать яблука, то в них масове скидання цвіту. Зараз сухо, нема достатньої кількості вологи, і це ставить під загрозу цьогорічний урожай саме зерняткових. Що стосується кісточкових, вишні-черешні, то тут такої проблеми немає. Щоправда, бракуватиме цього року сливок».

Співрозмовник пояснює, що рослина має певні параметри оптимального розвитку, наприклад 25 градусів тепла. Якщо ж температура підвищується, рослина починає скидати певну частину продуктивних органів, тому що це для неї стресова ситуація. Це стосується як фруктів, так і зернових культур. Тому матимемо спад урожаю зернових, зокрема пшениці.

Щоби цьому запобігти, необхідно внести певні корективи в технологію вирощування культур, запровадити обов'язкове поливання.

Фруктам при перепадах температури можна давати так звані антистресові препарати, щоб були менші втрати врожаю. Є дуже серйозні втрати серед зерняткових, особливо яблук, розповідає експерт: «Треба мудро використовувати наявний матеріально-технічний ресурс, а також народні методи й рекомендації». 

Якщо говорити про народні методи, то в боротьбі зі шкідниками та хворобами на ягідниках та інших культурах можна застосовувати кропиву звичайну або ж настоянку хвоща польового, радить Іван Стефанишин. Для цього її розбавляють один до десяти. Помічним є і розчин питної соди з додаванням господарського мила. Однак обробляти рослини варто за відсутності прямих сонячних променів. 

Якщо ж говорити про кущові ягідники, то на них можна спостерігати дрібні плоди, краще розвивається хіба що аґрус. «Що стосується смородини і малини, то тут ягоди трохи дрібніші. Також буде зниження продуктивності. Там, де були умови для вирощування, у вологих місцях, де нема інтенсивного сонячного випромінювання, там урожай буде трохи кращий, а там, де площі на сонці, буде зменшення продуктивності. Йде похолодання з дощами, додасться вологи, але вона не вирішить усіх проблем», – коментує Іван Стефанишин.

Не варто очікувати зниження цін?

Із першого червня ціни на вітчизняні фрукти і ягоди – абрикоси, полуниці, черешні, вишні знизилися. «Черешні вже можна купити по 70 гривень за кілограм, полуниці – по 40 гривень, абрикоси – по 80 гривень. Залежно від того, для чого вони вам потрібні: щоби просто посмакувати чи зробити з них інший продукт. Що вища температура, то коротший вегетаційний період у рослин, тому не варто чекати, що ціни й далі повзтимуть униз», – каже експерт.

І додає, що весь імпорт цього року дорогий через дуже складну логістику в умовах війни. Це стосується як фруктів, так і овочів. 

Кавуни наразі завозять імпортні, по 27–35 гривень за кілограм. Абрикоси вже збирають у Чернівцях, Вінниці, Одесі та Миколаєві. Лохина почала дешевшати (можна знайти за 400 гривень). В міру того як триватиме її збір, ціна коливатиметься в межах 150–200 гривень.

«Львівщина може більше»

Що стосується нашого регіону, то тут вирощують переважно зерняткові та яблука різних сортів. Грушок в Україні, зі слів співрозмовника, мало, тому що їх важко зберігати, великі втрати. Також на Львівщині не дуже практикують вирощування сливок. Є певні райони у Вінниці, Чернівцях та частково на Закарпатті. Загалом площі кісточкових (персики, нектарини, абрикоси, черешні та вишні. – Ред.) зменшуються. Зокрема, різко зменшилися площі під персиковими та абрикосовими деревами на півдні. Для вирощування вишень маємо специфічні райони в Рівненській області та на Волині. 

Водночас на Львівщині також вирощують персики й нектарини. Є господарства в Мостиському районі, є домовленості про їх реалізацію через супермаркети, пояснює співрозмовник.

«Настає зміна клімату, тому збільшуються можливості вирощування деяких видів продукції на Львівщині, про які раніше ніхто й не думав. Тому нам варто збільшувати площі кісточкових, зокрема черешень та вишень», – наголошує Іван Стефанишин.

Також на Львівщині є велике господарство в Жовківському районі, у селі Бишків, із плантаціями суниць. «Вони проходять шокове заморожування, відтак їх експортують до країн Європи», – каже він. 

Львівщині важко з експортом через конкуренцію з поляками, які серйозно займаються вирощуванням фруктів та овочів. Загалом Україна, зі слів експерта, імпортує фруктів та овочів на майже мільярд доларів щороку (банани, горіхи, тепличні овочі тощо).

На питання, як формується сьогоднішня ціна фруктів та чому черешні на одному ринку по 200 гривень, а на другому по 100, Іван Стефанишин пояснює: «Імпортні черешні важко відрізнити від наших, тому інколи на цьому спекулюють. Для українців виробництва  – проблема. Люди, які вирощують продукцію, не враховують у вартість продукту свою працю, нарахування на заробітну плату і багато чого іншого. Є питання домовленості про так звану планку ціни на певні види продукції. Але сказати, що це необ'єктивно, я не можу”, – веде далі експерт. 

У боротьбу з ринками вступили супермаркети, вважає Іван Стефанишин, які завозять великі партії ягідних культур. Зараз на їхніх полицях багато персиків і абрикосів за акційними цінами: «Є можливість купити в супермаркеті фрукти дешевше, не витрачаючи часу на переїзди, нерви і так далі. Пропозиція в супермаркетах велика. Не пам'ятаю, щоб так інтенсивно раніше було з овочами та ягідними культурами, фруктами. Звісно, якщо гуртова партія, то краще їхати на «Шувар»: можна зекономити велику суму грошей, особливо якщо берете товар для переробки. Але якщо потрібно сьогодні на сьогодні, то краще шукати зручний варіант поруч із домом».

Найбільша проблема – фінансовий ресурс

Щоби збільшувати площі для вирощування фруктів і ягід, треба мати людей, бажання і фінансовий ресурс. «Тепер найбільшою проблемою є гроші, фінансовий ресурс. А ще, як кажуть фермери, погодні умови. Але не людський ресурс, як дехто думає. Якщо така ситуація триватиме, то і людський ресурс вийде на перші місця. Є багато вакансій, але люди не йдуть працювати через різні обставини», – пояснює Іван Стефанишин.

Щодо програм підтримки фермерів, то їх достатньо, вважає експерт. На Львівщині кілька років фінансують коштом області й коштом державного бюджету програми підтримки тепличних господарств, зокрема садівництва та ягідництва. Але люди не до кінця знають про ці можливості. Тому, каже експерт, при ОТГ має бути спеціаліст із розвитку аграрного бізнесу: 

«Система порушена, управління агропромисловим комплексом у районах фактично немає. Залишилися одна особа, якій рук не вистачає. При ОТГ мав би бути спеціаліст із розвитку аграрного бізнесу, але його немає, тому не всі володіють інформацією», – підсумував він. 

Докладніше про програми в галузі садівництва можна дізнатися в департаменті агропромислового розвитку ЛОВА.

Загалом, вважають експерти, влітку ціни на фрукти й овочі можуть змінюватися під впливом кількох чинників – урожайності, попиту та пропозиції, логістики та енергетичних витрат.

Христина Гоголь

Фото авторки

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

___________________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!