«Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
Сьогодні, в День Героїв, розповідаємо історію зниклого безвісти 27-річного Михайла «Лемберга». Його мама Олена Чернінька – львів’янка, українська письменниця та журналістка – написала і видала книгу, присвячену синові, який зник безвісти з 19 на 20 травня 2023 року.
«Якби я не написала цю книгу, то почувалася б іще гірше, ніж зараз. Принаймні зараз я знаю, що про мого сина є деяка інформація. Я не уявляю, яке жахливе горе переживають матері, коли їхні сини просто зникають, гинуть, стають зниклими безвісти. Немає дитини, і ніхто нічого не знає про неї. Для матері немає нічого жахливішого, ніж втрата дитини», – вважає вона.

Михайло до початку повномасштабного вторгнення працював бізнес-аналітиком в американській компанії банківської сфери. Одружився за чотири місяці перед великою війною.
«Він мріяв стати пілотом, вступити до авіаційного інституту, але через поганий зір ця мрія не здійснилася. Під час вступу до Львівської політехніки він обрав найскладніший напрямок – IT. Жінка, яка приймала документи, попередила його про складнощі в навчанні, проте він завжди обирав найважчі шляхи і ставив перед собою високі цілі. Михайло був дуже амбітний, вважав, що найскладніший напрямок буде найперспективнішим, оскільки інші можуть втратити з часом актуальність», – веде далі Олена Чернінька.
Із перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну 27-річний львів’янин став на захист України, постійно перебував у найгарячіших точках, ризикував життям, рятував товаришів. Разом із побратимами боронив Бахмут. За два тижні до того, як зник безвісти, його відпустили на п'ять днів до Львова. І за цей приїзд, каже Олена Чернінька, вона бачила його лише двічі:
«У перший день він запросив усіх до себе додому, але був дуже змучений і скоро заснув. Я довго стояла біля його ліжка на колінах, дивилася на нього з годину. Потім поцілувала і пішла. Через два дні він завітав до нас у гості і розповідав історії з поля бою. Перед виходом ми зробили спільну фотографію, і він пішов. Я пам'ятаю, як він ішов: спочатку я виходила на сходовий майданчик і дивилася вниз, махала, хрестила. А потім, поки вони виходили із дружиною із брами, бігла до вікна, відчиняла його і дивилася їм услід. Так було щоразу. Тепер не маю за ким визирати у вікно…»
«Ніщо не віщувало біди»
Письменниця згадує, що у той день операція в Бахмуті закінчувалася. Військових мали вже ось-ось виводити, і жінка була певна, що все буде добре. Про загибель Михайла Олену повідомили 20 травня 2023 року:
«Я пам'ятаю цей день. Ніщо не віщувало біди. Раніше я завжди дивилася на зелений ліхтарик біля його месенджера, але того дня навіть не глянула, була абсолютно спокійна. О 6-й вечора пролунав дзвінок від побратима, який сказав: «Є важлива новина». Я одразу подумала про поранення, не могла уявити нічого іншого. Але ту фразу я запам'ятала: «На жаль, загинув»…
Зі слів Олени Чернінької, це був останній день у Бахмуті.
«Там уже не було що тримати, не було що брати, не було куди відправляти. По суті, найкращих командирів, найкращих розвідників і два фланги піхоти відправили просто у лігво «вагнерівців». Можливо, не перевірили, аеророзвідки не було або просто допустили халатність. Цього не мало статися. Він загинув, але офіційно вважається зниклим безвісти, оскільки тіло неможливо дістати», – пояснює вона.
«Букварик виживання під час війни»
Книга Олени Чернінької «Лемберґ: мамцю, ну не плач» присвячена єдиному сину, який зник безвісти, боронячи Бахмут. Спочатку жінка робила дописи у фейсбуці з гештегом #ЛембергМамцюНуНеПлач, щоби спілкуватись із сином через листування, згадуючи історії з їхнього життя.
«Як тільки я дізналася про зникнення Михайла, то почала писати пости у фейсбуці, а потім склала їх у книгу. Сам процес тривав кілька місяців. У цій книзі я описую Михайла: яким він був у дитинстві, його комунікації, наші спільні історії, його особисті історії, мої рефлексії, мої пошуки сенсу після його зникнення і мій порятунок як мами», – каже жінка та додає, що цю книжку вже назвали «буквариком виживання під час війни».

Олена Чернінька із сином Михайлом
Кожен розділ – окрема історія з елементами болю і гумору, що робить книжку захопливою: «Багато людей, які зіткнулися з війною, читають цю книжку. Вона стає для них помічною, як колись книжка Віктора Франкла «У пошуках справжнього сенсу» після Другої світової війни. І я, коли писала цю книжку, відштовхувалася від творів цього письменника. Зрештою, для нас це третя світова війна, і я думаю, що багато людей читатимуть цю книжку як щось важливе».
Презентація книги вже відбулася у різних містах України.

Також її отримав колишній Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.

Книгу можна придбати у «Видавництві Старого Лева».
Військовий зник безвісти за особливих обставин: куди звертатися
У разі зникнення військового варто звертатися до всіх органів, що займаються пошуком зниклих, та зберігати всі документи, отримані від них.
Куди варто звертатися родичам зниклого захисника, нагадали, зокрема, в Міністерстві юстиції України:
-
ТЦК, СП та військова частина, звідки людину мобілізували (там мають повідомити вас про статус близької людини: полонений чи зниклий безвісти, також тут можна дізнатися останнє місцеперебування військового, обставини зникнення, координати місця зникнення, за якими координатами він був скерований на завдання тощо).
-
Нацполіція (варто написати заяву про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, подати її може будь-яка особа, необов’язково родич).
-
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
-
Об’єднаний центр з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі.
-
Національне інформаційне бюро (тут збирають та обробляють інформацію про осіб, зниклих безвісти, незаконно переміщених, полонених та загиблих).
-
Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
-
Гаряча лінія Червоного Хреста: 0 800 332 656.
Про те, які відомості про зниклого безвісти треба підготувати, а також контакти відповідних органів, центрів і штабів можна дізнатися тут.
Письменниця Олена Чернінька запевняє, що пройшла необхідні процедури, зверталася до всіх:
«Після того, як я відправила всі документи, не було жодної комунікації, адже територія перебуває під окупацією, а москалі не виходять на переговори. Немає жодних офіційних списків або даних від держави чи правоохоронних органів. Якщо ми отримуємо якусь інформацію, то зазвичай через приватні телеграм-канали, де поширюють фотографії для ідентифікації або відео, які потребують аналізу. Однак це лише обмежена кількість інформації, іноді з'являються списки, але це виняток. В нашій країні ще дуже багато залишилося від спадщини радянських часів, і ця спадщина часто проявляється, намагаючись вплинути на нас із різних боків».
Антоніна Костик
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- Як кияни рятуються цієї зими: досвід і практичні лайфхаки
- «Цим треба пишатися». Що мало б змінитися з появою Університетської лікарні у Львові
- «Гра в гарячу картоплю». Як у Львові сварилися через світло
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Трагічна сага фармацевтичної династії. Як у Львові формували аптекарську справу
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- Різдво у Франків. Про столітні страви й традиції з перших вуст
- 100 експонатів української спадщини, які варто встигнути побачити на власні очі
- «Просто почекайте 30 років». Тарас Кицмей про довіру і трансформації, що створили SoftServe
- «Я не Ванга і не Нострадамус». Година питань до Андрія Садового
- На прокладки йде грошей як на новий телефон. Про менструальне табу
- Суперечка року. До чого може привести велика медична реформа у Львові
- Забуті стежки, сучасні курорти і маршрут через вітряки. Куди кличе Львівщина
- «Треба зберегти!». Про давню пам'ятку у Львові з лікерами за столітніми рецептами
- Євген Головаха: в українців сталися дивовижні принципові зміни
- «Цим треба горіти», – Андрій Жолоб про плани на посаді, якої у Львові ще не було
- Відключення світла у Львові. Що нас чекає далі та все, що треба знати
- Про три козацькі чайки, збудовані у Львові, де нема виходу до моря
- Як львів'янам готуватися до зими: що справді може бути з теплом, світлом і газом
- Історія тривалістю 10 років, або Як у Львові досі будують сміттєпереробний завод
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- «Ай-яй-яй, дивіться, що ті самокати творять!» Як у Львові дати раду з електросамокатами
- Радянські сховища, холодні підвали чи «кімнати безпеки»: що зараз з укриттями у Львові
- «Це сколихнуло львів'ян!», або Як місто трансформується в новітній культурний хаб
- Будівельна «карта» України: де на ній Львів, де найбільше будують та в кого найдорожче
- Минуле і майбутнє давнього палацу на Львівщині. Цікаві факти та чи вдасться зберегти
- «Він загинув за мене і за Тебе». Львів попрощався із Андрієм Парубієм
- Таємниці під нами. Що ховає земля давнього Львова і з чого місто починалося насправді
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- «Винні ви! – Ні, ви!» Під стінами Ратуші мерія й поляки сперечалися через сміттєпереробний
- Андрей Шептицький. Helicopter View
- «Маємо вийти мільйонами!» – 17-річний студент на мітингу у Львові. День другий
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- «Не розпалюйте вогонь!» Репортаж із села Сокільники, яке може розростися у місто
- Колись тут був «літній кінотеатр», а в планах – Музей Гідності. Про «Дзвін» у Львові, який згорів
- «Цей хор, цей хор!» Як львівський «Гомін» підкорив інтернет. Інтерв’ю з керівниками
- Непростий хлопець із Левандівки, або «Назарій Гусаков. Частина ІІ»
- Галицькі гади. Які змії водяться у нас та що робити при зустрічі з ними
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Від Химери до Міражу», або Що сталося із колишніми кінотеатрами Львова
- Пагорб Слави у Львові: як в місті позбуваються радянської «реліквії» і що там може бути
- 9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність



