Фото умовне

Фото умовне

Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA

1751 0
Результати українських учнів – учасників важливого міжнародного дослідження якості освіти PISA засвідчили, що їхні знання гірші, аніж у їхніх однолітків з більш розвинутих країн. Із-поміж 80 країн, які взяли участь у ньому, Україна показала доволі низькі результати. Зокрема, з читацької грамотності наші учні посіли 46 місце. Національна координаторка PISA Тетяна Вакуленко поговорила про результати PISA з львівськими освітянами. Журналістка Tvoemisto.tv розповідає, як директори шкіл Львова спробували пройти декілька завдань із дослідження PISA, чому воно важливе та як узагалі підвищити рівень української освіти.

Освітні лідери 

PISA (Program for International Student Assessment) – це програма міжнародного оцінювання учнів, яка визначає тенденції в результатах різних освітніх програм та чинники, що впливають на навчальні досягнення учнів. Програму PISA започаткувала Організація економічного співробітництва та розвитку в 1997 році, перше дослідження провели у 2000-му. В тестуванні PISA беруть участь школярі від 15 років, адже саме в цьому віці підлітки майже всіх країн світу закінчують базову шкільну освіту. Щодо успішності в математиці та природничих науках у п’ятірку лідерів ввійшли Сингапур, Макао (Китай), Китайський Тайбей, Гонконг та Японія. У читанні стали найкращими Сингапур, Ірландія, Японія, Корея та Китайський Тайбей. Натомість Україна у цих трьох галузях посіла від 39-го по 45 місце. 

Чому важливо не стати людиною, яка пропускає написане дрібним шрифтом у договорі 

Понад 50 львівських директорів та вчителів різних шкіл зібрались, аби почути головні результати дослідження та напрацювати можливі рішення. Директорка Українського центру оцінювання якості освіти, національна координаторка PISA Тетяна Вакуленко розпочала з результатів дослідження та розповіла про особливості його проведення:

«Фактично оцінюється фундамент. Учням, які за підсумками дослідження не досягли базового рівня в кожній галузі, буде надзвичайно складно жити в сучасному світі, бути частиною ринку праці. Якщо говорити про математику, то такі учні часто не бачать у життєвих ситуаціях математичну складову, не здатні утворювати навіть найпростіші математичні моделі та розв’язувати їх. Тобто це ті люди, які в майбутньому реагують на оголошення «Швидкі гроші» та не читають написане дрібним шрифтом у договорі».

Протягом жовтня 2022 року більш ніж 3800 учнів із 164 освітніх закладів України, незважаючи на тривалі повітряні тривоги та постійну небезпеку, пройшли двогодинне тестування з математики, читання, природничо-наукових дисциплін і креативного мислення. Натомість у цьогорічному циклі дослідження PISA провідною галуззю була математика.

Для репрезентативної вибірки для кожної країни-учасниці створюють мікромодель інші країни. Якби країни могли самі обирати школи для участі у дослідженні, то, ймовірно, обрали б найкращі й спотворили загальну картину. Кожна українська школа може ввійти до дослідження PISA, однак на це неможливо вплинути. Важливо уточнити, що третина учасників – це студенти професійних закладів освіти. 

Тетяна Вакуленко переконана, що участь України в дослідженні 2022 року є великим подвигом. У ньому взяли участь школи з 18 регіонів України.

Учні брали участь у ньому в жовтні 2022 року, коли відбулися перші масштабні ракетні атаки по енергетичній інфраструктурі України. Зокрема, в понад десяти київських навчальних закладах дослідження мали проводити 10 жовтня, коли діти просиділи в укриттях понад п’ять годин, а два корпуси Київського університету імені Тараса Шевченка були пошкоджені. Тоді це дослідження перенесли на наступний день, але, очевидно, це вплинуло на психологічний стан учасників і якість виконання завдань. 

Результати міжнародного дослідження PISA неприємно здивували освітян Львівщини – українські учні на декілька років відстають від європейських. Україну порівняли з країнами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), до якої вона хоче потрапити. Нині до ОЕСР входять: Австралія, Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Іспанія, Ісландія, Ірландія, Італія, Канада, Корея, Люксембург, Мексика, Німеччина, Норвегія, Нова Зеландія, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина, США, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Швейцарія, Швеція та Японія. Від цих країн українські учні відстають на 1,5 року в математиці, на 2,5 року в читанні та на майже 2 роки в природничих науках. Насправді Covid-19 вплинув на рівень усіх країн-учасниць, і Україна тут не виняток. Тих, що залишилися на рівні або ж покращили знання, одиниці. Серед них Сингапур. В Україні зниження рівня знань цілком передбачуване, однак не катастрофічне, вважає фахівчиня УЦОЯО.

На жаль, понад 40% українських підлітків не досягають базового рівня знань з читання і математики, тобто це потенційно ті люди, яким буде складно не втрапити у пастки дорослого життя. Натомість менш ніж 2% українських учасників дослідження досягли найвищих результатів. Це здебільшого вихованці ліцеїв та гімназій із міст-мільйонників.

Якщо під час першого для України дослідження PISA в 2018 році шокували результати в математиці, то цього року українські учні вразили поганими результатами в читанні. Натомість зменшилася різниця в читанні між хлопцями та дівчатами, але не завдяки тому, що хлопці почали краще читати, а в дівчат знизився рівень. Дівчата загалом зазнають більших втрат, аніж хлопці в усіх досліджуваних галузях. 

Як зазначила Тетяна Вакуленко, немає лінійного зв’язку між кількістю домашнього завдання та якістю знань. Українські діти вказали, що виконують дуже багато завдань удома. Підлітки, які витрачають чимало часу на домашні завдання, це ті, що мають труднощі у навчанні, стверджує фахівчиня. Тобто час виконання домашнього завдання не вказує на більшу залученість до предмета, а на проблеми з його вивченням. 

Неможливо аналізувати результати PISA, не побачивши завдань. Тому Тетяна Вакуленко запропонувала освітянам пройти по блоку завдань із читання, математики та природничих наук. 

Як шукати інформацію про ігуан, або Про читацьку грамотність українських школярів

Із блоку читацької грамотності директори шкіл та вчителі виконували завдання, сформовані на основі англійського тексту (це лише зразок, в учнів тексти були українською) про Галапагоські острови і тварин, які живуть там. Текст містив чотири вкладки: загальний опис островів, інформація про види тамтешніх тварин, охорону цих видів і волонтерство. Відповіді на питання були у відкритій, а не тестовій формі. Зокрема, були питання про те, чим живляться ігуани або на якому острові ученим вдалося відновити гніздову популяцію гігантських черепах. Також чимало питань змушували учнів вказати на відмінність чи схожість інформації, що далося їм непросто. 

«Тобто коли мовиться про погані результати, це не означає, що українські діти не вміють читати, але спостерігається невміння шукати, аналізувати і правильно використовувати інформацію», – акцентувала Тетяна Вакуленко. 

Загалом серед найголовніших проблем у читанні фахівчиня назвала: 

  • переказування, а не аналіз тексту;
  • узагальнені або моралізаторські відповіді;
  • погану орієнтацію в складноструктурованій інформації;
  • плутанину у фактах і судженнях;
  • нездатність до чіткого формулювання власної думки.

Найбільше вразили освітян завдання з математики, які є нетиповими для української системи освіти, про що вони сказали наприкінці. Запропоноване завдання містило елементи математичного моделювання, в якому потрібно було докладно пояснити розв’язок задачі та самотужки провести експеримент із числами. Тобто в завданні був модуль для обчислення, до якого учасник мусив вписати у потрібні колонки числа, і результат обчислювався автоматично.

Як підсумувала Тетяна Вакуленко, в цьому полягає разюча відмінність між українською освітою та західною: у нас вчать розв’язувати рівняння, а в європейських країнах – складати. 

На її думку, найчастішими помилками українських учасників дослідження під час виконання математичних завдань були:

  • несприйняття нестандартних завдань;
  • недостатні вміння у математичному моделюванні та використанні спеціальних компʼютерних програм;
  • труднощі в обґрунтуванні власної думки математичними розрахунками.

 

Як бути далі, або Реакція Міністерства освіти та науки 

Після презентації результатів дослідження освітяни поділилися своїми думками, як можна покращити якість української освіти. Як повідомила Тетяна Вакуленко, Міністерство освіти та науки вже реагує на них. Зокрема, триває розробка стандарту для професійних ліцеїв із практико-орієнтованим компонентом, де вивчають математичні моделі та інструменти для їх створення. Також обговорюється закупівля іноземних підручників для цього. Але як швидко це буде імплементоване, покаже наступний цикл PISA. 

Від директора однієї з львівських шкіл прозвучало питання, чи не варто міністерству скасувати монополію на складання освітньої програми в Україні. 

«Цього не можна робити в жодному випадку. Під час війни, коли чітко не сформульовані основи самоідентифікації, не можна давати вільність. Ми повинні спочатку сформувати власну систему. Я сама ознайомлювалась із освітньою базою Сингапуру, і там теж є нюанси. Зокрема, наша мова глибинно відрізняється від іноземних. Спочатку нам треба самоідентифікуватися, а вже потім переймати чуже», – вважає директорка однієї з львівських гімназій

Натомість усі розуміють, що в часі війни друкування нових підручників не в пріоритеті, тому варто впроваджувати зміни локально. Зокрема, Тетяна Вакуленко пропонує вчителям виконувати на уроках завдання PISA. Перелік цих завдань можна знайти на сайті.

У коментарі Tvoemisto.tv вона сказала, що Нова українська школа (НУШ) однозначно сприятиме покращенню вміння використовувати знання на практиці, бо має величезний практико-орієнтований компонент. Натомість керівник департаменту освіти і науки ЛОДА Олег Паска переконаний, що НУШ ще потрібно модернізувати.

«Тепер варто приділяти велику увагу в молодших класах не швидкості читання, а якості, розумінню тексту. Але як це зробити? Якщо до реформи НУШ у дітей були чотири години читання і стільки ж годин письма, а тепер є загалом п’ять годин інтегрованого курсу. Нова українська школа дуже добре впливає на демократичні судження людини, розкутість, вміння висловити власну думку, але не на покращення знань. Вважаю, що там є суттєві хиби», – зазначив він у коментарі Tvoemisto.tv.

Водночас освітян із усіх країн світу турбує питання наближення якості освіти, здобутої в селах, до тої, яку здобувають у містах. Але це не лише освітнє питання, а й соціальне. На це, зокрема, впливає рівень матеріальної забезпеченості шкіл і кадрова політика. 

«Вважаю, що міські та сільські вчителі однаково кваліфіковані, але ті, що в селах, часто зобов’язані викладати декілька різних предметів, що розсіює їхню увагу, тому  їм значно важче забезпечити належну якість викладання», – пояснив Олег Паска.

Загалом на якість навчання впливає зміст підручників, стандарти освітньої програми та кваліфікованість учителів, тож цьому потрібно приділити належну увагу, забезпечити фінансування. У Львівській області уже працюють над рекомендаціями до стандарту профільних ліцеїв, що матиме наслідком створення нових підручників, зауважив очільник департаменту освіти і науки.

Реформа середньої освіти в Україні почалася з Львівської області, що передбачає створення академічних та профільних ліцеїв. Станом на сьогодні на Львівщині є дев’ять профільних ліцеїв, а загалом їх має бути 100. 

«Досвід уже сформованих профільних ліцеїв показує, що такий підхід дає кращу якість освіти. Червоноградський ліцей доводить, що діти, які вивчають хімію по шість годин на тиждень, не мають потреби в репетиторах», – підсумував Олег Паска.

Нещодавно до реформи середньої освіти підключився Львів, тож у 2024 році хочуть сформувати перелік навчальних закладів, які планують реорганізувати. Зазначимо, що реформу впроваджують згідно з нормами закону «Про освіту» 2017 року і закону «Про повну загальну середню освіту» 2020 року. Вона передбачає такий поділ: початкова школа (1 4 класи), гімназія (5 9 класи) та ліцей (10 12 класи). Ліцеї будуть академічними та профільними. В академічних поглиблено вивчатимуть предмети, потрібні для вступу до вишу, а в профільних здобуватимуть освіту, орієнтовану на ринок праці та професійний підхід. Тобто випускник одержить набір професійних навичок і зможе піти працювати.

Звісно, змінювати систему освіти варто поступово. У містах можна було б створити пілотні школи з експериментальною навчальною програмою, яка була б більш практично орієнтованою. Ймовірно, результати роботи таких шкіл могли б стати прикладом для змін у системі української освіти. 

Наталія Вареник

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

___________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.


 


Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!