«Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН

6345 0
Українська академія друкарства (УАД) невдовзі відзначатиме 95-ліття. Щоправда, у Міністерстві освіти і науки вирішили приєднати заклад до Львівської політехніки в межах модернізації мережі вищих навчальних закладів. Що кажуть у МОН, чому колектив академії проти та які ще виші можуть потрапити під реорганізацію.

«Ми обирали УАД!»

«Бачите ось цю авторську книгу? Її створили в межах спеціальності графічний дизайн і мистецтво книги з черпаного (переробленого) паперу, який проходить через прес і має свою специфічну структуру. А ця книга зроблена з паперу з насіння, що проростає (технологія захисту довкілля). Якщо видати таку книгу чи закладку, то вона «ростиме». Це те, що ми можемо показувати світові. Це потрібно розвивати, а не знищувати», – каже в коментарі Тvoemisto.tv активістка академії Юлія Шепіта.

Юлія Шепіта – випускниця Української академії друкарства, тепер працівниця відділу інформаційного забезпечення УАД. У 2022 році вона брала участь в акції протесту на площі біля оперного театру проти приєднання академії до Львівського національного університету ім. І. Франка. Нещодавно студенти, знову ж таки із соцмереж, дізналися, що академію хочуть реорганізувати, але тепер шляхом приєднання до Львівської політехніки.

«Колись слово старалися зберегти на скельних малюнках, папірусах. І зараз ми боремося за “своє” слово, щоб нам дозволили покращувати сферу книгодруку. Ми можемо тут, в академії, торкатися різного паперу, палітурок, машин. Маємо все, щоб створювати свій продукт, який є нашою культурною ідентичністю», – пояснює Юлія.

На столі в аудиторії лежать аркуші з тисячею підписів за збереження закладу. На урядовому порталі зареєстрували петицію проти приєднання до Політехніки, яка назбирала понад 3380 тисяч підписів із 25 тисяч необхідних. У тексті петиції просять не ліквідовувати автономний навчальний заклад, який спеціалізується на підготовці фахівців з медійних технологій і поліграфії.

Фото студентів-активістів, які виступають проти реорганізації

Також на столі в аудиторії лежать авторські наліпки студентів, на одній із них напис  «Іван Федоров рекомендує УАД (український першодрукар, відповідно до українського правопису тепер пишемо Федоро́вич, - Ред.)».

«Все, що нас оточує, це продукти поліграфії. Прикро, що міністерство ігнорує нашу думку. Все-таки нас багато (в академії навчається 4500 студентів – Ред.) і ми хотіли б, щоб нас почули, щоб нашу думку врахували, щоб усе відбувалося більш чесно та прозоро. Бо коли ми обирали поліграфію, то бачили тут свій розвиток і майбутнє», – каже Юлія Шепіта.

Голова студентського самоврядування Академії друкарства Артем Голіков запевняє, що їхні освітні програми є унікальними, бо мають суто поліграфічне спрямування.

«Нам кажуть, що певні наші спеціальності споріднені з Політехнікою. Але ми – галузевий виш, який працює на покриття потреб усього видавничо-поліграфічного комплексу – від написання текстів, до програмування, обслуговування машин, пакування. Ми зберігаємо профільність усі ці роки. Ми знаємо, що вийдемо звідси поліграфістами. І якщо нас приєднають до Політехніки, то в майбутньому може зникнути ціла ланка фахівців, які спеціалізуються на книгодрукуванні», – обурюються студенти.

Водночас молоді люди запевняють, що розуміють необхідність модернізації мережі навчальних закладів через демографічні та фінансові чинники, але просять робити це прозоро, після аудиту, комунікуючи зі студентами. Вони й досі не розуміють, на яких умовах відбудеться це приєднання.

«Федоров би плакав»

Українська академія друкарства була створена 1930 року в Харкові. У 1945 році вона переїхала до Львова, який вважається колискою книгодрукування, і до 1994 року мала назву «Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова».

Теперішній виконувач обов’язків ректора Богдан Дурняк (очолює виш із 2003 року – Ред.) каже, що спочатку їх запевнили, що академія не потрапляє під план модернізації, але після закритого засідання Спілки ректорів стало відомо, що в березні виш мають приєднати до Львівської політехніки.

Фотофакт із закритого засідання Спілки ректорів

«Це єдиний вищий навчальний заклад в Україні, який готує усіх фахівців, які обслуговують видавничо-поліграфічну, пакувальну галузь, ЗМІ, фахівців образотворчого мистецтва для створення книг, графічного дизайну, обслуговують книжкову та станкову графіку. Всі спеціальності стовідсотково профільного напрямку. Серед наших випускників сім лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка, 28 народних художників, більш ніж 50 заслужених. Наші випускники очолюють великі друкарні», – розповідає професор, доктор технічних наук Богдан Дурняк. У академії, із його слів, тепер працюють 210 викладачів.

Богдан Дурняк очолив академію в 2003 році. Термін його повноважень згідно з контрактом завершився 20 лютого. Тепер він призначений виконувачем обов’язків до виборів нового ректора.

Професор каже, що в закладі навчаються 4500 студентів. Один із критеріїв оптимізації закладів освіти в МОН назвали кількість студентів у виші – не менш ніж 5 тисяч. Хоча раніше оприлюднювали  цифру 3500, запевняє в.о. ректора.

 «Під час війни в нас, очевидно, не зростатиме загальна кількість студентів, багато молоді виїжджає через війну на навчання за кордон. Але в нашої академії є структурний підрозділ – Кримський інститут інформаційно-поліграфічних технологій, у якому до захоплення Криму навчалися 1500 студентів. Тому загалом матимемо 6,5 тисячі студентів. Наш інститут розташований у центрі Сімферополя, має кілька корпусів, він є центром української та кримськотатарської культури. Звісно, можна все оптимізувати, але тоді ми втратимо самобутність навчального закладу», – вважає професор.

 Богдан Дурняк

І додає, що в напрямку поліграфія 80% наукового потенціалу, наявного в Україні, зосереджені саме в Українській академії друкарства: «Це доктори наук, професори і кандидати наук, доценти. Маємо спеціалізовану раду, на якій проводимо захист докторських і кандидатських дисертацій авторів із різних регіонів України. Дисертанти, докторанти працюють у провідних європейських закладах – Варшавській політехніці, Катовицькому університеті, Краківському педагогічному університеті, у вишах Відня, Чехії. До речі, в нашій академії є кафедра менеджменту, де 40%  становлять молоді доктори наук до 45 років, які вже мають наукові школи, монографії, видають навчальні посібники», – каже Богдан Дурняк.

Він переконаний. що навчальний заклад мусить зберігати свою самобутність, наукову школу, міжнародну співпрацю, можливість розвивати освітні програми.

Минулого разу, коли академію хотіли приєднати до ЛНУ ім. І. Франка, напевне, мовилося про територію і майно.

Академії належать два гуртожитки біля головного корпусу на вулиці Під Голоском (там триває масштабна забудова багатоповерхівками – Ред.), спортивний комплекс, корпуси на вул. Підвальній, 17, Личаківській, 3, де готують фахівців для поліграфії. Там розміщені: друкарня, лабораторії, кафедра станкової та книжкової графіки, яку очолює відомий художник-скульптор Сергій Іванов, корпус для графіків-дизайнерів на вул. Винниченка, 12 та корпус-пам’ятка на Коцюбинського, 21, де в Академічному домі свого часу проживав Степан Бандера.

«Усі ці корпуси задіяні, мають багато поліграфічного, пакувального обладнання, спеціальне устаткування для друку», – наголошує професор.

І зауважує, що міністр освіти та науки Оксен Лісовий  нещодавно перебував із візитом у Львові, але жодних зустрічей з ректорами, колективами та студентами вишів не мав, хоча мовиться про об’єднання великого закладу.

«Чому не запросили ректорів? Все відбувається не дуже демократично, необґрунтовано. Суть оптимізації полягає в тому, щоби менші навчальні заклади, які не дають собі ради, в яких фінансування на критичному рівні, змогли виживати. Ми приєднаємося, і нам ніхто нічого не дасть у цих спеціальностях – тільки забере кошти. А студенти що, раби?! Вони обрали спеціальність, навчальний заклад, освітню програму. А як тоді бути з правом на вибір професії?! Має бути цивілізована дискусія. У нас люди десятиліттями працювали в поліграфії. Наша академія є членом трьох міжнародних асоціацій поліграфічного спрямування», – аргументує професор. 

Обіцянки

Жодного викладача не звільнять, а вартість навчання не підвищуватимуть, запевнив ректор НУ «Львівська політехніка» професор Юрій Бобало.

“У разі приєднання жоден працівник цього вишу не буде звільнений. Ба більше, ми забезпечимо додаткові можливості для професійного розвитку науково-педагогічних працівників. Також не зміниться розмір оплати за навчання та проживання для теперішніх студентів. Крім того, варто наголосити, що студенти завершать навчання за тими спеціальностями та освітніми програмами, на які вступали», – стверджує ректор. І водночас додає, що запланована низка зустрічей із викладачами та студентами Української академії друкарства.

Однак професор кафедри інформаційних мультимедійних технологій Української академії друкарства Орест Хамула проти приєднання до Політехніки. Він закінчив академію в 1985 році, а з 1991-го працює в ній. Зараз у виші триває його авторська виставка «Інформація. Еволюція носіїв».

Орест Хамула

«Попри те, що ззовні тиснуть на нас, то ще зсередини колотять… Коли я почав працювати, у Львові було дев’ять вишів, згодом ця кількість зросла до 40-ка… Не ми створювали ці виші! Нехай міністерство думає, що з цим робити. Ми створені в 1930 році. Після приєднання ми просто «розчинимося», – висловив свої побоювання викладач.

 Народна депутатка з Львівщини, секретарка комітету з питань освіти, науки та інновацій ВР Наталя Піпа, коментуючи цю ситуацію, каже, що коли мовиться про об’єднання вишів, то насамперед треба думати про якість освіти, а не про особисті інтереси. «Можу запевнити, що заклади об’єднують не через приміщення», – говорить народна депутатка.

Притім вона нагадує, що система закладів освіти у нашій державі була створена, коли в Україні було 52 мільйони людей, а з початку повномасштабного вторгнення населення зменшилося із 40 до 32 мільйонів.

«Ми не можемо як держава дозволити собі жити за старими правилами. У нас просто немає грошей. Тому мусимо думати про оптимізацію навчальних закладів. Будь-який колектив боїться змін. Більшість закладів, 95% в Україні, не хочуть нічого змінювати, але мусимо дбати про якість» – наголошує Наталія Піпа.

Водночас головна редакторка і співзасновниця «Видавництва Старого Лева» Мар'яна Савка у коментарі Тvoemisto.tv каже, що для них було важливо отримувати кадри з профільного вишу – Української академії друкарства, яка готує фахових редакторів та дизайнерів. 

Із її слів, три з п’яти їхніх відповідальних редакторок – випускниці саме цього навчального закладу. Попередній артдиректор видавництва Назар Гайдучик – також випускник академії. Чимало художників і друкарів, з якими співпрацювало чи співпрацює видавництво, закінчували цей виш.

Що стосується реорганізації закладу, то Мар'яна Савка вважає, що це  поспішне, цілком не виважене рішення: «Замість того, щоб зробити з Академії друкарства класний репутаційний виш, легше його просто знищити і доєднати до іншого. Думаю, після того, як академія приєднається до такого великого університету, як Львівська політехніка, то стане, на жаль, маргінальною його частиною і навряд чи збереже свою унікальність».

На думку видавчині, академія мала свій період розквіту, але, ймовірно, почалися проблеми, пов’язані з менеджментом. Найлегше ліквідувати, хоча варто було б думати стратегічно: якщо академія готує фахівців-друкарів, вони мають отримувати роботу тут. Але у Львові досі немає жодної великої друкарні, яка готувала б книги повного циклу. І це нонсенс! Маємо направду загрозу. Харків, де тепер друкують книжки, бомблять, він потерпає від нескінченних обстрілів. Колапс може статися будь-коли... Невже не можна було облаштувати на заході України друкарню повного циклу, створити велике підприємство?!» – обурюється видавчиня.

Що кажуть у міністерстві

Із фото, що стало доступним після закритого засідання Спілки ректорів, видно, що під «модернізацію мережі ЗВО» можуть потрапити і Львівський національний університет природокористування, і Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. У Львівській ОВА коментувати приєднання вишів відмовляються, мовляв, це прерогатива МОН.

Раніше заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький так пояснював оптимізацію вищих навчальних закладів: «Наявна мережа ЗВО не є оптимальною та ефективною. Найприйнятнішим сценарієм вважаю об’єднання вишів. Найбільш логічно було б, щоби самі керівники закладів у регіонах разом із місцевими адміністраціями запропонували свої рішення. МОН тепер має вибір: нічого не робити і чекати на повну деградацію системи неприйнятний варіант, оновлення «знизу» через переговори між ректорами та оптимізація мережі «зверху» через рішення КМУ. Наразі запропоновано йти другим шляхом через рішучі дії на місцях. Якщо ініціатив відповідно до другого шляху найближчим часом не появиться, доведеться йти третім».

І пояснив, що стереотип, нібито першочерговою метою вищої освіти є підготовка фахівця для конкретної роботи, – це недолік системи освіти, бо цей стереотип походить із часів СРСР, коли освіта «забезпечувала кадрами народне господарство», а це потребувало спеціалізованих вишів (аграрних, медичних, автотранспортних, водних, залізничних, лісотехнічних тощо).

«Мета вищої освіти – виховати суб'єктного громадянина, інтелектуала, критично мислячого професіонала. Це може здійснюватися в закладі, де викладачі більш націлені на наукову діяльність або більш орієнтовані на передавання практичних знань. Для цього вища освіта має забезпечувати вибір дисциплін, викладачів, траєкторії. А цей вибір є ширший, якщо заклад більший. Не спеціалізований, а навпаки широкопрофільний», – вважає Михайло Винницький. І запевняє, що саме тому в ЄС та країнах ОЕСР віддають перевагу університетам, в яких гуманітарії навчаються з технарями та «природничниками».

У відповідь на інформаційний запит Тvoemisto.tv щодо модернізації вищих навчальних закладів області, які планують приєднати до Львівської політехніки, у МОН відповіли, що міністерство наразі «проводить аналітичну та консультаційну роботу щодо розгляду можливості і доцільності об’єднання низки ЗВО», але називати заклади у відомстві відмовляються.

«Наразі жодного проєкту розпорядження Кабінету міністрів України щодо реорганізації закладів вищої освіти у Львівській області, зокрема Української академії друкарства, не існує», мовиться у відповіді.

У разі реорганізації вишів майно приєднаних закладів переходить до правонаступників, студентам обіцяють завершити освітні програми на тих самих умовах, на яких вони вступали.

«Міністерство регулярно проводить консультації з керівниками всіх закладів вищої освіти України, активно працюючи над модернізацією мережі університетів та приведенням її у відповідність до сучасних економічних, демографічних та військових реалій. Ці заходи є необхідними для забезпечення високого рівня якості вищої освіти, враховуючи співвідношення кількості здобувачів освіти до кількості вишів, якість навчання та ефективність використання бюджетних коштів”, – підсумували у відомстві.

Нагадаємо, що два роки тому у Львові ліквідували Університет банківської справи. Цьому вишу на момент початку «реорганізації» належало п’ять корпусів. У підсумку корпуси на просп. Шевченка та на вул. Січових Стрільців «загубилися» – ЛНУ їх не отримав.

А в січні цього року стало відомо, що триповерховий будинок на просп. Шевченка, 9 в історичному центрі продали на аукціоні за 102 млн грн з ПДВ. Пам’ятку архітектури придбала компанія Зіновія Козицького – батька голови ЛОВА Максима Козицького.

Де найбільше вступників

У першій п’ятірці львівських вишів за кількістю зарахованих на денну форму вступників відбулися за два роки значні зміни. Якщо перше і друге місця посідають, як і раніше, НУ «Львівська політехніка» (у відсотковому відносному значенні приріст становить 59%) та Львівський нацуніверситет ім. І. Франка (приріст – 46%), то на третьому, четвертому і п’ятому місцях тепер зовсім інші виші.

У 2023 році їхні місця посіли Львівський нацуніверситет природокористування (піднявся з 8 на 3 місце – приріст 325%), Національний лісотехнічний університет України (піднявся з 11 на 4 місце – 232%) та Українська академія друкарства (піднялася з 13 на 5 місце – 270%).

Зазначимо, що денна форма навчання тепер дає студенту право на відстрочення від мобілізації. Зокрема, цим скористалися десятки тисяч так званих другоосвітників.

Тvoemisto.tv й надалі стежитиме за перебігом «модернізації мережі закладів вищої освіти», за тим, чи не «загубляться» приміщення приєднаних до інших освітніх установ вишів у Львові.

Христина Гоголь

Фото авторки

_____________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.


Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!