Фото: radiotrek

Фото: radiotrek

Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням

1998 0
Верховна Рада розглядає можливість одержання військовозобов'язаними броні від мобілізації за умови, що за них щомісяця сплачуватимуть певну суму податків до бюджету. В мережі тривають дискусії щодо економічного бронювання, однак поки що жодного рішення не ухвалено. Tvoemisto.tv пояснює, що пропонує комітет, скільки підприємств на Львівщині платять працівникам офіційно 35 тисяч гривень та що кажуть нардепи й економіст.

Економічне бронювання: що розглядає комітет

Минулого тижня голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що комітет Верховної Ради розглядає дві моделі економічного бронювання від мобілізації, що передбачає можливість для підприємств резервувати своїх працівників у обмін на відповідну суму податків, сплачених до бюджету.

Перша модель визначає мінімальну заробітну плату, з якої людина, яка отримає «бронь», платитиме податки в сумі 35 тисяч гривень, щоб вистачало на мінімальну заробітну плату для утримання одного бійця. 

Друга модель має визначити квоту від кожної індустрії. Триває обговорення мінімальної суми, яку підприємства можуть платити за кожного заброньованого. Вона може становити 20 тисяч гривень, які треба буде сплачувати щомісяця додатково до податків.

Нардеп вважає, що якась із моделей економічного бронювання все-таки буде запроваджена, але дискусії не припиняються. Зі слів президента України Володимира Зеленського, шестеро працівників на одного військового – саме таким має бути співвідношення цивільних і військових для життєдіяльності української економіки. Також президент зазначив, що механізм економічного бронювання буде реалізований, проте жодних подробиць не повідомив.

За різними оцінкам надходження до бюджету через економічне бронювання можуть становити від 200 до 350 мільярдів гривень на рік.

Яка середня зарплата на Львівщині

У квітні портал Work.ua провів аналіз ринку праці на основі опублікованих пропозицій роботи, в яких роботодавці Львівщини пропонували потенційним кандидатам заробітну плату в розмірі 20 тисяч гривень. У Львівському обласному центрі зайнятості Tvoemisto.tv повідомили, що станом на початок травня у вакансіях, які надійшли до служби, середня заробітна плата становить 13 тисяч 740 гривень. 

Натомість, за даними Tvoemisto.tvза перший квартал 2024 року на Львівщині 513 суб'єктів підприємницької діяльності виплачують працівникам офіційну зарплату в розмірі 35 тисяч гривень.

На запитання журналістки Tvoemisto.tv, які підприємства Львівщини можуть сплатити податок за найманого робітника в сумі 35 тисяч гривень або мінімально 20 тисяч гривень, перший заступник голови Львівської ОВА Андрій Годик відповів, що визначити тут щось складно, особливо якщо розглядати окремі галузі, наприклад сферу послуг, де розмір заробітної плати може коливатися. Все залежить від різноманітних факторів і обставин.

«Розмови про конкретну заробітну плату, окремого працівника і сплачений податок є предметом дискусії. Важливо розуміти, що не можна віддавати перевагу або звільнити конкретну галузь від мобілізації, оскільки це суперечить конституційним принципам. Уряд повинен забезпечити збалансований механізм, який врахує усі інтереси. Це питання є предметом дискусії та обговорення, але, на мою  думку, воно не на часі», – вважає він.

Чи треба запроваджувати економічне бронювання

Член депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» Дмитро Наталуха заявив, що економічне бронювання дасть бізнесу можливість розвитку, а Силам оборони – 200 мільярдів гривень на рік військового збору.

«Концепція економічного бронювання просувається. Вона необхідна для балансу між потребами Сил оборони та економікою. Обидва напрямки важливі. Якщо Сили оборони впадуть – держави не буде. Якщо наша економіка впаде – не буде Сил оборони. Тобто держави не буде», – мовиться в його дописі у Facebook.

Депутат зауважив, що економічне бронювання є реальною потребою бізнесу, який створює товари та послуги, сплачує зарплати і податки, які йдуть на забезпечення Сил оборони.

Наразі жодних рішень щодо економічного бронювання не ухвалили. Але дискусія з цього приводу потрібна, вважає перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко і зазначає, що ідея економічного бронювання – це питання суспільства й соціальної справедливості. Із його слів, є великий запит «у всіх бізнесменів і виробників, промисловості та сфери послуг щодо того, як зберегти свої підприємства за відсутності робочих рук».

Член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Галина Васильченко у коментарі Tvoemisto.tv зазначила, що потрібно напрацювати максимально збалансоване й справедливе рішення, завдяки якому буде проведена ефективна мобілізація для підсилення фронту і водночас заброньовані критично важливі працівники, яким важко знайти заміну. 

«Хоча дискусії про економічне бронювання тривають, наразі нема жодних готових зареєстрованих законопроєктів щодо цього. Від початку повномасштабного вторгнення в Україні діє система бронювання для критично важливих галузей. Всі кошти, які ми як країна збираємо до бюджету у вигляді податків і зборів, скеровуємо на оборону, оплату праці військовослужбовців, закупівлю боєприпасів. Тому працююча економіка і сплата податків надважливі. 

А коли ми розглядаємо питання економічного бронювання, варто говорити про те, як збільшувати нашу економічну спроможність у цілому. Бо завдання держави – знайти механізм, при якому і мобілізація відбувається, і економічний потенціал зберігається», – пояснює вона. 

Галина Васильченко вважає, що в Україні є чимало сфер, які потребують змін. Зокрема, ще не завершена ціла низка реформ, як-от, для прикладу, перезавантаження БЕБ, митниці, податкової, які теж впливають на розвиток економіки.  

Треба почати з тих, що взагалі не платять податки

Економіст Ростислав Слав'юк вважає, що норма про необхідну суму – 35 тисяч гривень податків – не є обґрунтованою, а недостатнє фінансування армії виникає через те, що значна частина населення не сплачує навіть мінімальних податків.

Колаж 24 каналу

«По-перше, це обумовлене тим, що в нашому суспільстві тільки обмежена кількість осіб отримує зарплату такого високого рівня, що дозволить сплачувати таку суму податків. Це  провідні менеджери, керівники банків та представники інших високопосадових категорій, проте їх кількість обмежена. 

Якщо ж говорити про оплату праці загалом, то тут можна виокремити два важливі моменти. Перший – чи сплачує особа податки. В нашій країні чимало тих, котрі не мобілізуються і не мають офіційного працевлаштування. 

Другий момент полягає в тому, що в Україні існує проблема, коли запровадження економічних заходів не завжди призводить до очікуваного результату. Частина фінансів у нашій країні потрапляє до тіньового сектору. Кажу про випадки, коли люди отримують зарплату «на руки» 50-60 тисяч гривень, а офіційно декларують лише 10 тисяч, решта – в тіні».

Із його слів, в Україні поки що не врегульовані питання, пов’язані з оподаткуванням. 

«Якщо ми введемо норму закону, яка прив'яже оподаткування до заробітної плати, то фактично визнаємо, що з семи мільйонів працівників п'ять мільйонів платять податки, а два мільйони не платять. Будуть ті, котрі регулярно сплачують податки, їх і розглядатимуть щодо можливості бронювання. А щодо тих, котрі не сплачують податків, є проблема. І це ключовий момент, який треба врахувати», – пояснює економіст.

На його думку, в нормі закону треба зазначити, що бронювати можуть лише тих, які регулярно сплачують податки, а потім уже розглядати, які саме податки мають бути враховані. 

«Мені здається, те, що зараз запропоноване, є просто необґрунтованим, адже в нас, імовірно, може бути лише 10-20 тисяч людей, які офіційно отримують 35 тисяч гривень зарплати», – коментує Ростислав Слав'юк.

Економіст вважає, що Верховна Рада повинна чітко прописати, що лише платники податків мають право на бронювання: «Я вважаю, що краще було б визначити економічне бронювання тільки для тих, які офіційно зареєстровані як працівники і офіційно сплачують податки, а також встановити меншу суму податків. Не можна допустити, щоб один платник податків брав на себе більше відповідальності, ніж інший».

Антоніна Костик

___________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

 

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!