
«Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
Yasno – найбільший в Україні покупець і продавець електроенергії та газу, скільки осіб у вас працює та які регіони охоплюєте?
У нашій компанії понад тисячу осіб. Ми обслуговуємо населення в Дніпрі, Києві та на Донеччині, постачаючи їх електроенергією та газом. Якщо говорити про бізнес, то працюємо по всій Україні, охоплюємо майже 120 тисяч клієнтів. У майже кожній області маємо офіси для обслуговування споживачів.
Чи є ваші офіси у Львові або в області?
Так, у Львові працює центр обслуговування клієнтів. Але ми тут ще не маємо споживачів, бо реформа не завершена і населення не може обирати собі постачальника. Сподіваюся, що колись у нас буде вільний ринок і ми зможемо працювати з будь-яким жителем України.
Чи експортуєте ви електроенергію?
Ні, бо ситуація в українській енергетиці складна. Спрямовуємо свою діяльність на локальний український ринок, імпортуємо електроенергію передусім своїм клієнтам під час знеструмлень.
Чи зазнала ваша компанія збитків під час великої війни?
Безперечно зазнала. Працюємо як усі, маємо дуже складну ситуацію, оскільки наші збитки пов'язані з неплатежами через війну. Втрата наших бізнес-клієнтів і об'єктів населення, які мігрують або ж не платять вчасно, призводить до значних фінансових втрат для нас.
Чому виникає дефіцит електроенергії?
Дефіцит електроенергії спричинений тим, що окупанти атакували значну частину генераційних об'єктів, спричинивши їх пошкодження: і теплових, і гідрогенераційних. Постраждали понад 80% генераційних потужностей. Від початку повномасштабного вторгнення ми мали можливість імпортувати електроенергію, і тепер держава та приватні компанії активно це роблять. Однак сумарної генерації та імпорту недостатньо для забезпечення рівня споживання, який маємо. В нас є два варіанти виходу – відновити пошкоджені генераційні потужності або використовувати графіки знеструмлення. Добра новина в тому, що це відбувається більш-менш планово. Але з огляду на перспективу це не на день, а точно до кінця наступного опалювального сезону.
Чому не вдається запобігати аварійним знеструмленням?
Аварійні знеструмлення завжди пов'язані з нагальною ситуацією, коли виникає екстрена поломка чи порушення в роботі мережі. Під час війни такі знеструмлення часто стають наслідком атак або пошкоджень об'єктів. Колегам досить складно це менеджерувати, загалом прогнозувати.
Чи можливий повний блекаут в Україні і скільки він може тривати?
Я завжди кажу, що теоретично все можливе. Однак, враховуючи базовий сценарій, не бачу стовідсоткового блекауту по всій Україні.
Що чекає на українців узимку?
Узимку точно не буде легше. Дефіцит електроенергії буде більшим, оскільки прийдуть холоди і дні стануть коротшими. Тобто дефіцит електроенергії буде не меншим, аніж зараз. А на скільки стане більшим, залежить від обсягу відновлення пошкоджених об'єктів. Про точні цифри можна буде говорити в серпні.
Як нам підготуватися до осінньо-зимового періоду?
Якщо мовиться про населення, то важливо готуватися, беручи до уваги свої житлові умови. Все залежить від конкретної ситуації. Ми повинні розглядати можливості автономності. Маю на увазі сонячні батареї, енергоефективність тощо. І якщо ми всі разом зменшимо споживання електроенергії на 20%, це допоможе зменшити дефіцит, який маємо. Цей аспект часто недооцінений. Наприклад, вимкнення двох лампочок може здатися малозначущим, але якщо це зроблять мільйони людей, це вже значна економія електроенергії.
Із яких країн надходить електроенергія в Україну?
У нас є два типи імпорту. Перший – так звана аварійна допомога, коли наша держава закуповує електроенергію на балансовому рівні в країн, які мають її надлишок. Другий тип імпорту – комерційний. Наприклад, компанія Yasno може купити електроенергію для своїх клієнтів залежно від стану ринку. Тут усе залежить від конкретної ситуації, конкретного дня і навіть години.
Що потрібно зробити державі, щоб урегулювати ситуацію з електропостачанням?
У нас є кілька напрямків. Перший – фізичний, коли потрібно робити дві речі: поширювати можливості фізичного імпорту, тобто розширювати максимальну зону, де ми можемо здійснювати імпорт, та інвестувати гроші і час, щоб зробити цю можливість ще більшою. Другий напрямок – відновлення пошкоджених об'єктів. З економічного погляду я підтримую спрощення умов і підвищення відповідності нашої законодавчої рамки європейським стандартам, оскільки це допоможе нам краще переживати будь-яку кризу.
Як зміниться вартість електроенергії впродовж року?
Якщо мовиться про вартість електроенергії, то вона змінюється щогодини і щомісяця. Україна проводить енергетичну реформу з 2019 року, і зараз ми маємо публічний ринок, де ціна електроенергії залежить від попиту та пропозиції. До обстрілів у 2024-му вартість електроенергії знижувалася, проте під час теперішніх обмежень зросла.
Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко заявив, що Україна відчуватиме дефіцит електроенергії наступні два роки. Чи це так?
Два роки – це значний період планування. Стартуємо з того, де ми є зараз. Наявність дефіциту очевидна. Чи залишиться дефіцит до кінця поточного року? Так, залишиться. Чи буде дефіцит на початку 2025 року? Так, буде. Яким видасться наступне літо, важко прогнозувати, оскільки головним чинником є не прогнози й відновлення, а влучання окупантів. Думаю, дефіцит електроенергії не зникне впродовж цього й наступного років.
Оптимістичний сценарій передбачає, що дефіцит залишиться на тому самому рівні, який маємо тепер, протягом усього року. Я вважаю, що він буде передусім у генерації, тоді нам доведеться пристосувати своє життя до графіків знеструмлення.
Скільки атак було на енергетичну систему України з початку 2024 року?
Російські окупанти здійснили за цей час 29 атак. Били по маневрологічних генераціях, що означає, що навіть якщо генерувальний блок справний, то його можуть відключити, якщо споживання зменшиться.
Наразі майже 85% маневрологічної генерації в Україні пошкоджені. Спостерігається дефіцит у системі енергопостачання, що становить 20–25% від наших потреб. І цей дефіцит буде тривалим. Тому варто очікувати не лише відсутності світла, але й відсутності тепла.
Як підготуватися бізнесу до знеструмлення?
По-перше, стати автономним (можливо, варто розглянути встановлення сонячних батарей, якщо є така можливість). По-друге, використовувати генератори (це залежить від виду бізнесу й моделі виробництва). По-третє, повернутися до енергоефективності (кожен офіс може зменшити споживання електроенергії на 20%).
А ще раджу скласти план, що робити, якщо виникатиме ситуація зі знеструмленням чотири дні поспіль або три чи кілька діб. Що саме потрібно придбати, щоб забезпечити роботу й пристосуватися до будь-якої обставини. Необхідно розуміти, що знеструмлення триватимуть впродовж усього року, їх може бути менше лише у вихідні.
Антоніна Костик
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- Пагорб Слави у Львові: як в місті позбуваються радянської «реліквії» і що там може бути
- 9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи