«Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
У вівторок, 14 листопада, у Львові майже 2000 осіб вийшли на протест під головний корпус Львівської політехніки. Вони вимагали звільнення Ірини Фаріон та її публічного вибачення. Tvoemisto.tv відвідало цей протест і запитало в учасників про мету їхнього зібрання. Зокрема, чому вони вимагають звільнення Ірини Фаріон та якими будуть дії адміністрації вишу після цієї акції.
Протест під стінами вишу організувала громадська організація «Українські студенти за свободу» (далі ГО УСС). Це молодіжна студентська організація, яка просуває ідеї індивідуальної та економічної свободи в Україні. Активісти поширили анонс протесту в соціальних мережах серед студентів львівських університетів та небайдужих львів’ян.
«Ми, українська молодь, яка готова змінювати те, що нам не подобається. А нам не подобається, коли викладачі говорять неправдоподібні й непотрібні речі про військових, що карма винна в тому, що маріупольці зазнали окупації. Нам не подобається, коли викладачі створюють небезпеку для студентів, які зараз в окупації. Ми не хочемо таке чути від людини, яка має бути прикладом та навчати нас цінностей, показувати приклад того, як відстоювати країну та бути інтелігентною молоддю, як боротися з окупантом. Ми не радикали, ми люди, які відстоюють європейські цінності в Україні. Ми не називаємо людей своєї національності бидломасою чи худобою, тому що розуміємо цінність військових», – сказала голова осередку УСС у Львові Анна-Марія Сенчишин.
Читайте також: «Не несемо відповідальності», – Львівська політехніка про скандал довкола Фаріон
Головним гаслом заходу стало #Фаріoff (за аналогією до Фаріon - Ред.). Він означає заклик студентів до звільнення викладачки з університету.
«Ірина Фаріон мала змогу вибачитися вже багато разів. З моменту її вислову про російськомовних військових минуло чимало часу, вона вже публікувала нові відео та багато дописів. Вона не вибачилася, тому, очевидно, що цього й не станеться. Бачу лише один шлях – її звільнення», – обурюється радник голови ГО УСС Руслан Пасічник, який навчається на другому курсі за спеціальністю менеджмент у Львівській політехніці.
Зі слів поліції, на протест вийшли майже 2000 осіб. Більшість із них студенти Львівської політехніки, однак було й чимало студентів із інших львівських вишів, небайдужих львів’ян та переселенців.
Серед них, зокрема, переселенка з Маріуполя Алефтина Швецова:
«Неодноразово від Ірини Фаріон були образи в бік мого міста Маріуполя. Я прийшла сюди зі своїм сином. В нього на плакаті написано, що він «причина російської агресії» в Україні. І якщо спочатку я сприймала Фаріон як фрика, як людину, яка несповна розуму, то заяви в бік військових мене просто вбили. Я маю чимало російськомовних друзів, які віддали життя за Україну і, зокрема, за Маріуполь. Це не просто зневага, це плювок в обличчя всім їм. Її теза про те, що війна всередині країни важливіша, аніж на “нулі”, також образлива для тих, що зараз боронять наші кордони. Ми маємо розуміти, що вона може таке писати лише тому, що тисячі військових зараз воюють. Бути тут – це громадський обов’язок мене і дитини. Я бачу, що тут зібралися не лише студенти, а й багато львів’ян і переселенців. Так зневажати військових неприпустимо під час війни».
Алефтина з сином
Водночас на безперервні вигуки учасників акції вийшли три проректори університету, які закликали молодь до діалогу та співпраці.
«Львівська політехніка від початку російської агресії висловлює своїми діями власну позицію щодо підтримки воїнів. Своїми інтелектуальними ресурсами, науковими розробками, волонтерством ми підтримуємо воїнів. Водночас ми відкриті до діалогу. Запрошуємо представників громадських організацій до обговорення», – заявила проректорка зі стратегічного розвитку Лілія Жук.
Читайте також: Омбудсмен звернувся до поліції та СБУ через заяви Фаріон
Адміністрація вишу запропонувала представникам громадських організацій пройти для розмови в аудиторію, однак між молоддю почався конфлікт. Більшість студентів вимагали, щоб обговорення відбувалося на вулиці при всіх. Хоча насправді за такої кількості учасників і без мікрофонів зробити це було просто неможливо.
Після шквального обурення та серії несхвальних вигуків про адміністрацію університету присутні все ж визначили представників ГО «Українські студенти за Свободу» та незалежної студентської профспілки «Пряма дія», які ввійшли до ініціативної групи, що розглядатиме питання про звільнення/незвільнення Ірини Фаріон.
Зазначимо, що «Пряма дія» – це незалежна профспілка в Україні, яка об'єднує студентів лівих поглядів. Вона заснована в 2008 році з ініціативи студентів Київського національного університету ім. Т. Шевченка.
Зі слів Лілії Жук, усі звернення, які надходять до Львівської політехніки, можна розділити на дві групи. Серед них є й пропозиції підтримати Ірину Фаріон, тому робоча група мусить докладно вивчити морально-етичні аспекти ситуації і надати висновок.
«Кодекс законів про працю каже нам, що є чітко визначені умови, коли можна звільнити людину. Зараз немає таких підстав. Коли уповноважені органи дадуть свою оцінку діям Ірини Фаріон, Львівська політехніка зможе будувати свої дії», – вважає вона.
«Мій батько загинув на війні»
Чимало студентів вишу відмовляються відвідувати лекції Ірини Фаріон через особисту образу. Серед них і Марта, яка вивчає комп’ютерні науки:
«Мій батько не так давно загинув на війні. Він говорив українською, але багато його побратимів були російськомовними. За час перебування на фронті вони стали ріднею. І оце її висловлювання, що боротьба всередині країни значно важливіша, аніж на «нулі», неможливе. Адже ці люди віддають за нас життя! Як вона у відносно мирному Львові може засуджувати російськомовних військових? Вони там захищають її, а вона каже, що вони не українці. Також мене зачепило те, як вона «Пташку» з «Азовсталі» обізвала повією».
«Азовці» тривалий час охороняли наш Маріуполь. А Фаріон сказала, що вони не є українцями, а маріупольців бомблять за діло. Лише через мову. Звісно, мова – це важливо, але ж не за таких умов. Як військові можуть вчити мову в окопах? Якщо вони боронять Україну, то хай говорять так, як їм зручно. На кожного з них чекає дружина, мати або діти. За їхнє життя потрібно молитися і постійно дякувати за мужність, а вона їх зневажає! Як можна ображати честь і гідність тих, що за нас помирають?!» – обурюється студентка вишу Юлія Казимир.
«Моя родина з півдня України, тому ми розмовляємо переважно суржиком. Мій тато повністю російськомовний, але воює з перших днів повномасштабного вторгнення. Яке вона має право таке про нього писати?! Та він більше українець за багатьох інших. Для мене те, що вона моя викладачка, просто принизливо. Я не знаю, чому можу навчитися в такої людини, яка прямим текстом образила мого батька», – висловлює свою думку Юлія, яка вивчає психологію у Львівській політехніці.
Однак із вимогою звільнення Ірини Фаріон вийшли не лише студенти НУ «Львівська політехніка». Свої плакати та вимоги підготували представники Львівського національного університету ім. І. Франка. Андрій Прохарчук, який навчається на другому курсі факультету міжнародної економіки, має російськомовного 19-річного друга, котрий воює. З його слів, військовослужбовці, які є уродженцями сходу або півдня України, не є меншими патріотами через мову.
«Ми – представники УСС і головні організатори цього протесту. Основна наша вимога – перегляд співпраці університету з Іриною Фаріон. Ми не підтримуємо її наративи проти військових... Дуже легко сидіти в мирному Львові й розказувати, хто і як має поводитися. Ми хочемо донести до адміністрації університету позицію студентства, яке проти «орлиці», яка не сповідається перед «гієнами», – каже він.
Читайте також: Фаріон виклала у соцмережі листування зі студентом з Криму. Окупанти затримали хлопця
Натомість Лука Задвірний, студент Франкового вишу, вважає, що Ірина Фаріон ніколи не зможе зрозуміти тих, що виросли в російськомовному середовищі:
«Студентство має захищати позицію військових незалежно від навчального закладу. Ми є проактивною молоддю і не будемо мовчати. Львівська політехніка відповіла, що заяви в позаробочий час її викладачів не стосуються університету, але, на мою думку, потрібно розрізняти «градус» заяви. Вона каже, що військові, які проливають за неї кров і помирають, не є українцями лише через те, що виросли в російськомовному середовищі. Як галичанка може зрозуміти контекст російськомовних? У багатьох регіонах українська тривалий час була табуйована, засуджувалася суспільством, однак їй цього не зрозуміти».
На думку першокурсника історичного факультету Франкового вишу Івана Красівського, наразі думки студентства з приводу висловлювань Ірини Фаріон розділилися. Попри велику кількість учасників протесту, є певна кількість тих, що підтримують викладачку і виступають проти її звільнення з університету.
Робоча група в складі голів громадських організацій та проректорів засідала годину, але так і не вирішила питання звільнення/незвільнення скандальної викладачки.
Представники НУ «Львівська політехніка» заявили, що створять експертну комісію, яка матиме тиждень на те, щоби проаналізувати порушення Іриною Фаріон морально-етичних норм університету, юридичних актів, принципів академічної доброчесності тощо. До комісії ввійдуть юристи, працівники вишу та представники студентства.
«Ми погодили, що два представники громадської організації будуть присутні під час обговорень як члени комісії. Наступного четверга зберемося ще раз. Мають бути висновки. Ми запросили на цю зустріч Ірину Фаріон, якщо вона, звичайно, захоче приєднатися до нас. Руслан Пасічник буде в складі комісії та зустрічатиметься для напрацювання спільного рішення впродовж тижня. Повторюся: вимога в нас одна – звільнення і публічне вибачення», – наголосила голова ГО УСС Анна-Марія Сенчишин.
Як пояснив проректор з науково-педагогічної роботи Львівської політехніки Олег Давидчак, до обговорення також залучать студентів самої Ірини Фаріон. 23 листопада знову зберуть круглий стіл у тому самому складі. Однак це рішення не задовольнило студентство, тільки ще більше обурило. Всі почали скандувати «Ганьба! Нічого не змінилося!».
Учасники акції зосталися незадоволені перемовинами та домовилися зустрітися під стінами університету 24 листопада, якщо Ірину Фаріон так і не звільнять з вишу.
Для довідки
Ірина Фаріон має наукове звання доктора філологічних наук. Вона майже 30 років викладає у «Львівській політехніці». Ще у 2013 році було документально підтверджено, що на початках своєї наукової діяльності Фаріон була членкинею комсомолу та компартії.
Фаріон згодом підтвердила, що була комуністкою, але, буцім, лише, щоб «руйнувати їх (комуністів - Ред.) зсередини». Політичну діяльність розпочала у партії «Свобода». З 2006 року була депутаткою Львівської облради. До парламенту пройшла у 2012 році.
Впізнаваною серед сонму інших «радикальних» політиків Ірину Фаріон зробили її скандальні заяви на захист української мови.
Показовим став її виступ-дебют в одному з дитячих садків Львова у 2010 році. Тоді вона розкритикувала імена дітей за їх російське походження. Не Міша, а Михайлик, казала «свободівка», звертаючись до вихователів і дітей. Натомість Альонкам вона порадила «виїжджати до Московії».
Вже у парламенті Фаріон, за незнання української, натякнула на розумову відсталість тодішнього прем'єра Миколи Азарова. З поміж іншого, Фаріон згодом закликала не давати роботу і освіту тим, хто не говорить українською.
А в 2023-му заявила, що російська окупація Маріуполя і її наслідки з десятками тисяч загиблих мешканців під час російського вторгнення – це вислід того, що люди не голосували за «притомні» політичні сили.
Наталія Вареник
Фото: Твоє місто
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
_________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House