Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни

1777 0
Нещодавно під час запуску потяга зі Львова до Варшави в Раві-Руській влаштували урочистості. Дівчата з танцювального ансамблю вручили коровай очільникові «Укрзалізниці». Люди обурюються, що костюми, в які були зодягнуті танцівниці, є «шароварщиною», а зустріч гостей з короваєм – спадком «совка». Tvoemisto.tv запитало в експертів, чи справді це так, що вони думають про таке дійство в нинішній воєнний час.

У неділю, 15 жовтня, між Львовом та Варшавою почав курсувати новий потяг. Під час урочистого відкриття маршруту на станції в Раві-Руській поїзд зустрів, зокрема, танцювальний ансамбль. Учасниці колективу вручили очільникові «Укрзалізниці» Євгенові Лященку коровай, і кадри цієї події спричинили обурення в соцмережах:  

«Для чого там коровай і дівчата у вишиванках у вінках з танцями? В цирк навіть не треба ходити».

«Тотальна шароварщина... Соромно!»

«Ну та радянщина зі звітними танцями-рушниками і віночками обов'язкова, то точно. Війна-не війна».



Tvoemisto.tv зʼясувало, чи костюми танцювального колективу є українською традицією і хто раніше зустрічав гостей із хлібом-сіллю. 

Костюми – «шароварщина» чи українська традиція

Власниця етногалереї Роксоляна Шимчук вважає, що костюми, в яких зустріли очільника «Укрзалізниці», мають мало спільного зі справжнім українським національним строєм.

«Костюми – «шароварщина». Типовий сценічний одяг українських колективів періоду «совка». Те саме стосується рушників. Але не варто судити строго. Такі образи – не провина, а радше біда тих, що їх створюють чи обирають. Це від незнання. Нас так довго привчали до подібного. На жаль, більшість українців поки що не пізнали істинної краси та глибини українського строю і культури загалом. Але я вірю, що ми все надолужимо», – пояснює дизайнерка.

Схожу думку про костюми має і наукова співробітниця відділу етнології сучасності Інституту народознавства Леся Горошко. Проте вона каже, що хоч одяг і не відповідає питомо українському строю, в цьому не варто шукати зраду: в танцювальних колективів костюми зазвичай театралізовані. 

Водночас Леся Горошко радить не шукати в цій події політичних моментів, порівнюючи дійство з пережитками часів Радянського Союзу:

«Не варто розганяти зраду скрізь. Є питання до етичності цього заходу: вигнати дітей у холодну пору в такому одязі не зовсім доречно. Врешті, тут можна «протягти нитку» з часів Радянського Союзу, коли не цінували людину, а треба було зігнати масовку.  Я не говорила б тут ані про костюми, бо в таких колективах вони завжди стилізовані та мають такий собі стосунок до народності, ані про традиції, ані про «совок». Люди звикли організовувати в такий спосіб подібні події і роблять це».

Традиція зустрічати з хлібом-сіллю 

Під критику потрапив і коровай, який учасниця колективу вручила керівникові «Укрзалізниці». Цю частину події користувачі також загейтили, тому Tvoemisto.tv запитало в заступника директора з наукової роботи Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького Сергія Ципишева, чи є така традиція українською:

«Історична тяглість у цій традиції є. Українці завжди зустрічали поважних гостей найдорожчим, що в них було. А найдорожчим, звісно, були хліб та сіль. Гостю давали скуштувати посолений хліб. Старалися частувати найкращим на противагу тому, що було, скажімо, в Московії, де давали їсти брудний хліб».

Однак такий прояв найвищої поваги є типовим не лише для України. Зі слів Сергія Ципишева, в давні часи у Європі, коли сіль була дорогою, на великих застіллях солили тільки ту їжу, яку подавали на перші, найвищі столи, за якими сиділи найповажніші гості. 

Водночас, на його думку, дискусійним залишається питання, чи такі випадки є доцільними тепер, під час війни: «Можна було ці речі трохи модернізувати, відійти від театральності».

Танець був «Привітальний»

Від часу цієї події минув майже тиждень, а обговорення її в соцмережах не вщухають. Тим часом у Раві-Руській із критикою категорично не погоджуються. Завідувачка відділу культури Рава-Руської міської ради Наталія Чорній не шкодує, що обрала саме такий формат зустрічі поважних гостей:

«Я отримала завдання від Львівської ОВА урочисто зустріти потяг. І ми зробили це урочисто. Танець, який виконали дівчата з колективу, називається «Привітальний», піднесення короваю є частиною рухів цього танцю, тож усе логічно».

А ще пані Наталія каже, що був задум вручити коровай машиністам – польському та українському. Однак у процесі до дівчат вийшов керівник «Укрзалізниці», тож коровай вручили йому. 

Щодо костюмів, то, як каже посадовиця, вони є сценічними: 

«Щодо коментарів про те, що ми зігнали дітей, які танцювали з голими ногами, відповім: дівчатка були в капронових колготах і вийшли на перон за дві хвилини до зустрічі. Вони були вдягнені так, як вимагав сценічний образ. Ми нікого не зганяли. Спочатку хореографу пропонували вивести на танець менше дітей, однак вони самі хотіли брати участь. Для Рави-Руської це подія, історія».

Із таким танцем і в таких костюмах, пригадує вона, колектив «Оксамит» виступав за кордоном, а також зустрічав у Раві-Руській гостей із Латвії. Однак негативних коментарів щодо цього не було взагалі. А тепер ось такими обговореннями хтось намагається просто відволікти увагу людей від набагато важливіших речей.

Головне, що потяг поїхав

Без танцю, звісно, можна було обійтись, але й незручностей він не спричинив, вважає Віктор Гальчинський, член правління ГО «Лінія102.Юа» (громадська організація, яка працює для розвитку транскордонного залізничного сполучення та промоції залізниць в Україні. – Ред.).

«Давні традиції танців на урочистостях справді не завжди добре сприймаються в сучасних динамічних умовах. Заради об'єктивності зазначу, що художня композиція на пероні в Раві-Руській тривала недовго, але мені більше сподобався символічний старт дзвоном на львівському вокзалі. А в Раві-Руській можна було просто коротко згадати історію відновлення маршруту та подякувати тим, завдяки кому цей поїзд нарешті поїхав і тепер став популярний: бачу в системі, що квитки до Варшави продані на п’ять днів наперед».

Нагадаємо, що проєкт запуску потяга Львів – Варшава реалізовували шість місяців. Наразі маршрут працюватиме в пересадковому форматі на станції Рава-Руська. Тут пасажири здійснюватимуть зручну пересадку з поїзда української ширини колії (1520 мм) на поїзд європейської колії (1435 мм) і в зворотному напрямку.

Перевізник пояснює, що розклад руху поїздів розроблений таким чином, щоби без зайвих пересадок охопити залізничним сполученням із Варшавою та Любліном не лише Львів, а й Івано-Франківськ, Стрий, Коломию, Калуш, Моршин, Брюховичі та Жовкву. Пасажири з інших міст України зможуть скористатися пересадкою у Львові.

Тетяна Дзяма

Фото: Рава-Руська міська рада, LOWCOST.UA

___________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

 

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!