
Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
Яким має бути харчування домашніх улюбленців
У кожної тварини залежно від віку або породи є різні потреби в харчуванні. В раціоні, зокрема, має бути конкретний вміст білків, насичених та ненасичених жирів, вуглеводів, амінокислот і вітамінів. Тому збалансоване харчування – це правильне поєднання цих компонентів. На додачу важливий питний режим кота чи собаки. Надання доступу до чистої прісної води є ключовим у збалансованому харчуванні, адже вода важлива для всіх фізіологічних процесів в організмі тварини. Збалансоване і якісне харчування також допомагає запобігти хворобам домашнього улюбленця, продовжити йому життя.
Харчування для котів і собак буває різного типу: домашнє (або, як кажуть, зі столу) і повнораціонні корми.
«Продукти, які споживають господарі, можуть недостатньо насичувати організм тварини всіма поживними речовинами, що, натомість, може призвести до всіляких хвороб. Деякі складові людського раціону шкодять тваринам», – наголошує Ігор Параняк.
Повнораціонне харчування може бути у вигляді сухих та вологих кормів, а також додатковим, як-от снеки. Petfood-виробники поділяють корми на чотири класи: стандарт, преміум, преміум +, суперпреміум та холістик. Крім того, індустрія кормів для тварин швидко розвивається, а тенденція до гуманізації тварин сприяє створенню продуктів, ідея яких запозичена з людських страв – напоїв, супів чи соусів.
У різних сегментах кормів відрізняються інгредієнти й сировина, яку використовують для виготовлення корму, та відсоток свіжого м’яса у складі. Преміальний корм відрізняється від стандартного якістю і кількістю сировини. До рецептури кормів стандартного сегмента входять 15 складників, а до суперпреміальних – понад 30-ть. Преміальні та суперпреміальні корми містять більшу частку протеїнів тваринного походження, пробіотики, ягоди, трави і компоненти, які при регулярному споживанні значно покращують якість життя тварини. Зокрема, у рецептурі холістичних кормів використовують лише вишукані високоякісні інгредієнти, наприклад морські протеїни.
Обираючи корм для чотирилапого, важливо зупинитися на повнораціонних лінійках. Також під час підбору харчування необхідно враховувати особливості породи, вік та індивідуальні потреби тварини. Наприклад, на ринку є лінійки повнораціонних кормів для стерилізованих котів чи для тварин з довгою шерстю для профілактики утворення фітобезоарів та легшого виведення шерсті з організму.
Зі слів Ігоря Параняка, якість харчування першочергово вимірюється якістю інгредієнтів, доданих до корму. При виробництві кормів для тварин якість та збереження поживних властивостей продуктів контролюють у 60-ти точках на усіх етапах виготовлення за допомогою певних показників. Ретельно перевіряють якість сировини та її походження у лабораторіях Kormotech, вимірюють рівень жирів, протеїнів, кислоти тощо, а також проводять контроль показників у вже готових раціонах.
«Це все має підлягати міжнародним стандартам якості: FEDIAF (Європейська федерація виробників кормів для тварин) або AAFCO (Американська асоціація контролю за кормами). Наші виробництва відповідають усім нормам українського та європейського законодавства», – запевняє співрозмовник.
Найголовніше у кормі – якісна сировина
Kormotech – найбільший виробник кормів для котів і собак в Україні. Це сімейна компанія з українським корінням, що вже понад 20 років виготовляє високоякісне харчування для домашніх тварин. Виробництва розташовані в Україні та Литві. Компанія успішно експортує до 41 країни продукцію власних брендів і приватних марок партнерів.
У портфоліо компанії є кілька основних брендів: Optimeal, «Club 4 Paws» (Клуб 4 лапи), «Гав!» та «Мяу!». Два останні належать до стандарт-сегмента, «Club 4 Paws» – до преміуму, а корми від Optimeal – до суперпреміуму. У холістик сегменті представлений бренд Optimeal Beauty.
«Нашою особливістю та перевагою є те, що ми виробляємо чимало спеціалізованих кормів. Зокрема, на ринку є лінійки для стерилізованих котів і собак, для котів із довгою шерстю для профілактики утворення фітобезоарів, для кошенят та цуценят, для дорослих тварин, малих або великих порід», – пояснює операційний директор Kormotech.
Ігор Параняк
Найголовніше у кормі – якісна сировина. У Kormotech контроль якості починається з аудиту постачальника сировини. Перед тим, як м’ясо чи риба потраплять на завод, відповідні фахівці їдуть на підприємства постачальника, проводять ретельний аудит, щоб отримати якісну і стабільну в часі сировину.
На кожному підприємстві Kormotech є своя лабораторія, яка здійснює контроль сировини та перевіряє її на наявність поживних речовин. Для виробництва кормів використовують свіже м’ясо різної категорії: курятина, індичка, качатина, кролятина, яловичина та ягнятина. Також до кормів додають багато рибної сировини: лосось, форель, сардина і креветки.
«Інколи люди так не харчуються, як їхні домашні улюбленці», – жартує Ігор Параняк, показуючи форель у морозильній камері на виробництві.
Для покращення засвоєння корисних речовин та збагачення вітамінами до кормів додають чимало незвичних складників: ягоди (лохина, журавлина, чорниці), банани, сорго, сочевицю, льон, теф, нут, овес, амарант, батат, гарбузи, томати та інші.
Частина сировини надходить з українського ринку, частина – з-за кордону. Ягнятину імпортують із Нової Зеландії, рибу (лосось і форель) привозять із Норвегії або Франції, а креветки – з Азії.
«Ми завжди намагаємось якнайбільше використовувати сировину українських постачальників, для нас це пріоритет. Однак, є види деяких ексклюзивних сировин, наприклад ягнятина та морепродукти, які ми імпортуємо», – ділиться операційний директор Kormotech.
Під час виробництва фахівці консультуються з компанією PetfoodSpecialists, яка допомагає створювати й адаптовувати рецептури. Першим консультантом на момент запуску виробництва в Україні був американець. Однак тепер заводи Kormotech мають власний R&D відділ, де нутриціологи розробляють рецептури для всіх лінійок кормів.
При створенні рецептури кормів враховують вік і спосіб життя тварини, тип шерсті, породу, її особливі потреби (гіпоалергенні, стерилізовані, вагітні, активні тощо), а також проблеми зі здоров’ям.
«Наші фахівці спільно з європейськими та американськими експертами розробляють унікальні формули кормів. На кожному етапі ми дотримуємося норм FEDIAF та AAFCO, а також стандартів якості ISO 22 000», – каже Ігор Параняк.
Також українські спеціалісти співпрацюють із провідними європейськими центрами: Нідерландським інститутом харчування тварин DeMongenstond та консалтинговою компанією Panelis. Корм куштують домашні тварини, власники яких мають договори із вказаними організаціями. Фахівці аналізують різні параметри, зокрема смаковитість корму.
Як на Львівщині виробляють корми
Станом на сьогодні Kormotech має три заводи з виробництва харчування для котів і собак в Україні та ЄС. Фабрика вологих кормів потужністю 20 тисяч тонн/рік розташована у Литві. Фабрика з виробництва сухих кормів в Україні, загальною потужністю – 45 тисяч тонн/рік. Також в Україні розвинуте виробництво вологих кормів. Раніше потужність становила 16 тисяч тонн/рік, але здійснили модернізацію та розширення виробництва, і тепер вона сягає 27 тисяч тонн/рік.
На Львівщині на одній території налагоджене виробництво вологого та сухого кормів. Їх виготовляють окремо через абсолютно різні технологічні процеси. Якщо у виготовленні сухих кормів головним процесом є екструзія, з допомогою якої утворюються гранули, то у виготовленні вологих кормів найголовнішим є паровий тунель, у якому готуються шматочки м’яса.
Tvoemisto.tv на власні очі побачило, як виготовляють корм «Club 4 Paws».
На виробництві панує чіткий порядок: між виготовленням різних видів кормів проводять цілковите очищення лінії, щоб уникнути потрапляння сировини з однієї продукції в другу. Є правила, за якими корм для кошенят ніколи не буде виготовлений одразу після корму для собак. А коли виробляють гіпоалергенні корми, також проводять тотальне очищення всієї лінії.
«Так ми можемо бути певні, що перед тим не було виробництва з використанням алергенів. Так ми гарантуємо якість продукції», – зауважує операційний директор.
Виготовлення корму починається з відбору сировини, відтак нутриціологи розробляють рецептуру. Після цього виготовляють пробну партію, яку тестують у лабораторіях.
У виробництві сухих кормів є кілька ключових етапів: збалансування рецептури автоматизованою системою, подрібнення (аж до тонкого помелу), змішування, під час якого додають мікро- та макроелементи. Після цього суміш подають на екструдер, який формує і готує гранули, далі їх осушують. Відтак на гранули «напилюють» необхідну кількість жирів і смакових добавок, а тоді охолоджують і пакують. Пакування на заводі автоматизоване, похибка може становити лише грам.
На одній зміні працюють до 60 людей. Загалом виробництво безперебійне, 24 години на добу. У разі вимкнення світла – надворі стоять величезні генератори.
Поруч розміщений завод вологих кормів, у якому за температури -20 зберігають заморожене м’ясо чи рибу. Сировину доводять до стану емульсії і готують у парових тунелях.
«Це найкращий спосіб безпечного приготування. Після цього нарізаємо сировину на шматочки, з’єднуємо з желе і пакуємо. В упакованнях все це знову стерилізують, аби вологий корм надійно зберігався в пакетах до кінцевого терміну придатності», – каже Ігор Параняк.
Обидва заводи вражають чистотою та кількістю європейського обладнання. Не так давно 50% наявного обладнання для виробництва вологих кормів модернізували, автоматизували ручні процеси. Цього року Kormotech планує збільшити потужності виробництва сухих кормів, розширити складські площі для сировини та модернізувати пакувальні дільниці.
«Незважаючи на війну, плануємо зростати в Україні та на експортних ринках. Наша амбітна мета – до 2028 року ввійти до 30-ки найкращих міжнародних компаній із виробництва кормів для тварин. Також готуємо новий проєкт великої фабрики сухих кормів загальною потужністю 100 тисяч тонн на рік», – підсумував операційний директор Kormotech.
Наталія Вареник
Фото: Твоє місто/unsplash
Повна републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
___________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами