«Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
Багато підприємиць уже не перший раз беруть участь у форумі та чесно признаються, що для них він – велика підтримка і натхнення.
VI Форум бізнес-мережі сільських жінок присвятили питанням провадження бізнесу, зокрема, виробництва, переробки та маркетингу продукції в умовах війни, безпеки та розвитку сільських жінок, підвищення економічної спроможності та відновлення й налагодження наявного бізнесу у випадках його втрати чи релокації.
«Глибоко шаную вашу силу і незламність», - посол Канади
До роботи форуму долучилася пані Поважний посол Канади в Україні Наталія Цмоць, яка переконана, що за сільськими жінками – майбутнє України.
«Із перших днів незалежності України Канада надає всебічну підтримку. Роль жінок у розвитку та захисті країни надзвичайно важлива. Українці борються на фронті, забезпечують надійний тил, жінки піклуються про дітей: лікують, навчають та годують. Сільським жінкам доводиться долати додаткові труднощі під час війни, коли чоловіки у війську. Ви ведете господарство, приймаєте переселенців і тяжко працюєте, щоби підтримати свої сім’ї та всю Україну. Я глибоко шаную вашу силу й незламність. Ваше єднання важливе під час цього форуму, в громадських мережах та організаціях. Важкі виклики завжди легше долати разом. Саме тому Канада підтримує громадський рух українських жінок, захист їхніх прав і активну участь в ухваленні рішень та економічній діяльності, особливо в аграрній промисловості», – зазначила вона.
Наталія Цмоць
Канадські та міжнародні партнери, зокрема організація «Socodevi», діляться з українськими підприємцями знаннями з маркетингу та менеджменту. «Socodevi» допомагає фермеркам придбати невелике обладнання, отримати доступ до мікрофінансування, налагодити виробничі процеси і створити фермерські кооперативи.
«Ви справді дуже важко працюєте, і ми це бачимо. Канадський досвід фермерства та кооперації успішно застосовують в Україні. Канада й надалі підтримуватиме розвиток агросектору в Україні, особливо в контексті європейської інтеграції. Ми готові підтримати ваші зусилля для виходу на європейський ринок. Наша допомога включатиме й гуманітарне розмінування, підтримку ментального здоров’я і створення економічних можливостей для осіб, які постраждали від наслідків війни. Росія мусить бути притягнена до відповідальності за те зло, яке вона вчинила. Канада над цим працює», – додала Наталія Цмоць.
ЄС – це не лише великі можливості, але й виклики
Водночас під час Форуму бізнес-мережі сільських жінок був підписаний меморандум співпраці з Українським жіночим конгресом.
«Чого тільки наші жінки в Україні не пережили: і кріпацтво, і голод, і страх, і війни. Наші працюючі жінки – це наш актив і капітал. Я буваю в прифронтових регіонах. І найбільше дивує те, що навкруги можуть бути обстріли, але земля засіяна, на тебе дивляться соняшники. Це говорить про нашу філософію: попри все, земля не може пустувати. Від Жіночого конгресу хочу подякувати за вашу відданість праці. Ми на початку нашого шляху в євроінтеграції, і це точно буде бійня. Треба буде вигризати свої інтереси. Тому нам усім треба об’єднуватися, бути голосними. Європейський Союз – це великі можливості, але й великі виклики, особливо в сільському господарстві», – наголосила Марія Іонова, співзасновниця Українського жіночого конгресу.
Марія Іонова
Цього року у форумі взяли участь 86 виробниць молока, зерна, овочів, крафтової продукції, а також активісток, які об’єднали навколо себе в організації та кооперативи інших жінок і чоловіків.
«Ми підтримували наших виробниць і впродовж процесу евакуації з-під обстрілів, – розповідає голова правління бізнес-мережі сільських жінок Софія Буртак. – Також є жінки, які релокували свій бізнес і змогли відновити виробництво продукції в іншому регіоні. Під одним дахом зібралися представниці аграрного сектору з 23 областей України, також є релоковані з Криму».
Софія Буртак
Мета бізнес-мережі – допомагати й реагувати на проблеми жінок. Чимало з них допомагають війську продукцією. Також це знайомство підприємиць для адвокації та впливу на ухвалення рішень.
«Ми стараємося проблеми сільських жінок, які часто не висвітлюють, доносити до органів місцевого самоврядування та до парламентських комітетів. Водночас нам важливо сприяти розвитку підприємництва на тих територіях, які для цього придатні. Навіть попри це чимало жінок провадять бізнес у місцях, поруч із якими тривають обстріли. Зокрема, козярство. Стараємося допомагати так, щоб не наражати жінок на небезпеку. Завжди обговорюємо з ними можливість релокації», – пояснює Софія Буртак.
Водночас на виставці-ярмарку свою продукцію представили понад 30 жінок з різних регіонів України. На столах можна побачити домашній сир, джеми, мед, олію, випічку. Для всіх жінок це є справою їхнього життя, яка дарує енергію і дозволяє заробити.
«Ми – сільгоспвиробники з Дніпропетровської області. Вирощуємо соняшник та пшеницю. Зараз хочемо запустити переробку насіння для виробництва олії. Щойно на початковому етапі. Бізнес-мережа підтримала нас олійним пресом. Виготовлятимемо сиродавлену олію. Тільки завдяки цій мережі ми почали це виробництво. Вона допомогла нам розробити логотип і підтримуватиме на подальших етапах», – каже Аліна Скрипник.
Аліна Скрипник
Унікальні продукти від сільських жінок
На ярмарку можна побачити чимало унікальних українських продуктів, як-от бичківський медяник, який привезла до Львова Марія Чорій із Закарпаття. Жінка каже, що це унікальна випічка, якої нема ніде, окрім як у селищі Великий Бичків.
Є такий весільний обряд, коли молодята розривають медяник. Існує повір'я, що той, хто відірве більший шматок, довше житиме. Також за традицією жінки несли медяник як запрошення на весілля. Цей традиційний хліб не тільки смачний, але й вражає своєю філігранністю, нагадуючи гуцульську вишиванку. Випікання медяника – дуже кропітка робота, не в усіх вистачає на це терпцю. До складу медяника входять 16 і більше інгредієнтів, але основою, звісно ж, є мед. Розпис може зайняти до восьми годин навіть у найвправнішої майстрині.
Марія Чорій
Чимало жінок займаються виготовленням молочної продукції, а саме натуральних сирів. Наприклад, Олена Щербакова у Запорізькій області має власну ферму, де виготовляє з молока молоді та витримані сири:
«На виставці представлені козячі тверді сири і плавлені сирки. Торік я брала участь у грантовій програмі і виграла вакууматор та аналізатор молока, який допомагає визначити його якість. Це неабияк допомогло у виробництві».
Олена Щербакова
Із кожним роком обсяги продажу українського меду за кордон збільшуються на декілька десятків у відсотковому відношенні. Україна стала незмінним лідером його виробництва в Європі. Однак чомусь досі є упередження, що це не жіноча справа, обурюється бджолярка Тетяна Сенчук, яка представила кілька видів меду. Особливе місце займає питний мед за родинним рецептом. Це, по суті, вино на меді з додаванням трав.
«Найбільше я люблю наші свічки з натурального воску. Також ми виготовляємо та продаємо на фронт лікувальні мазі з прополісом і какао-олією для загоєння ран. З 2014 року хлопці в гарячих точках використовують цю природну мазь», – запевняє вона.
Тетяна Сенчук
Бізнес, започаткований під час війни
Власне виробництво сублімованої їжі швидкого приготування допомогло Олені Хатмулінній з Донеччини не опустити рук через початок повномасштабного вторгнення й допомогти братові на фронті. У Тернополі жінка почала виробляти сублімовану їжу швидкого приготування без консервантів, яка швидко перетворюється на повноцінну страву, і передавати її на схід.
«У грудні минулого року я отримала грант на обладнання. Бізнес-мережа допомогла мені розробити етикетку та запустити виробництво продукту. Завдяки спеціалізованому обладнанню, ми почали виготовляти супи-пюре, які розчиняються у воді. Дуже допомогли не лише грантові кошти, а й навчання з просування бізнесу», – розповідає вона.
Щоправда, Олена не зупиняється на досягнутому – планує розводити перепілок на Хмельниччині, на що цього року отримала ще одну грантову допомогу.
Коли мовиться про сільську продукцію, то, зазвичай, згадуються молоко, яйця, м’ясо, різні овочі та фрукти.
Однак Олена Брунько з Київщини знайшла для себе інше захоплення – виробництво шоколаду і лавандового гідролату (лавандової води, яка чудово заспокоює шкіру, усуває почервоніння та сприяє загоєнню ран, – Ред.). Жінка має домашню шоколадну мініфабрику та невелике лавандове поле біля Києва.
«Ці два мої бізнеси почалися під час війни, і для мене це стало передусім продухлиною, а вже потім можливістю заробити. Приїжджаю на форум, щоб одержати натхнення від інших жінок», – признається вона.
У межах цьогорічного форуму гранти на обладнання отримали 14 фермерок. Сфери використання різняться: від кондитерських виробів та шоколаду до олії та зерна. І якщо в минулі роки давали допомогу стартаперкам, то цього року її отримали ті, що вже довели своє зацікавлення в провадженні бізнесу.
Ольга Кадікова отримала грант на обладнання для створення фотографій, однак вона також підприємиця. Жінка посадила в Кіровоградський області горіховий сад. Тепер там ростуть пекани, фундуки і мигдаль. Це бізнес на тривалу перспективу, адже врожай і, відповідно, заробіток можна буде отримати тільки через вісім років.
«Теплиця, взагалі вирощування зелені – дуже кропіткий процес, тому вирішили посадити те, що буде на цій території добре рости й не потребуватиме постійного догляду. Поки мої горіхи ростуть, займаюся хобі – фотографією. Можу допомогти розвиватися сільським жінкам з допомогою фотографій. Презентую їх та їхню продукцію через креативні світлини», – пояснює Ольга.
На Львівщині фермерські турботи лягли на плечі жінок
Як повідомила директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА Тетяна Гетьман, Львівщина є унікальним регіоном в секторі аграрного розвитку. На 800 000 га землі вирощують чимало продукції, майже 40% населення області є сільським. На Львівщині понад 280 тисяч особистих селянських господарств. Також це регіон-рекордсмен за кількістю сімейних ферм. Станом на сьогодні їх є 135. П’ятдесят із них створили під час війни. 40% сімейних ферм займаються тваринництвом.
Тетяна Гетьман (праворуч)
«Тобто ці звичайні сільські сім’ї перетворили рутинну справу на бізнес. Тут є чим пишатись. Аграрний сектор другий рік поспіль зіткнувся з нетиповими викликами. Є проблеми з експортом, падіння цін на сировину, зростання вартості ресурсів. Треба з цим усім давати собі раду, і жінкам насправді вдається це найкраще. Жінки в сільськогосподарському бізнесі вирізняються креативністю та кращою адаптивністю. Вони більш відкриті до нового досвіду. Коли чоловіки пішли воювати за країну, бізнеси, розпочаті ними, лягли на плечі жінок. Крім того, жінки тепер є частиною спільноти, на яку поклали серйозне завдання – збереження продовольчої безпеки», – вважає Тетяна Гетьман.
Наталія Вареник
Фото: Іван Станіславський/Твоє місто
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
_____________________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- «Я ненавиджу центр Львова», – ветеран війни про адаптацію військових
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- «Прийду до побратимів на могили, скажу, що перемогли»
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- «Люди на війні роблять дива, приїдуть до Львова, а тут «йой, все пропало»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- Обіцяв сину повернутися. Історія художника-ветерана
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- Ростислав Антимис: «Зробіть рік контракту, люди бояться рабства»
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- «Наша перемога залежить від реформи армії», – Юрко Вовкогон
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Із передової в офіс? Що потрібно ветеранам, щоби повернутися до роботи
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку