“Наскільки такі кроки виважені, судити не беруся. Мабуть, у МОЗ були свої міркування, оскільки серед обґрунтувань мовилося і про зловживання, і про перескерування коштів. Переформатувати роботу було неважко, бо педіатрів небагато. Усе вирішили досить швидко й ефективно”, – запевняє вона.

Коли і чи взагалі відбудуться зміни у львівських медичних закладах, які надають первинну медичну допомогу, невідомо. Та оскільки Львів є чи не єдиним містом, де первинка дотепер не відділена від інших видів медичної допомоги, цілком імовірно, що такого роз’єднання не уникнути. Це може відбутися уже з 2025 року.

Розвантажити вторинку

Керівниця управління охорони здоров’я ЛМР Марта Матюшко запевняє: навіть якщо вимога роз’єднання закладів, які надають первинну допомогу, торкнеться Львова, закривати чи об’єднувати поліклініки ніхто не має наміру. Основна мета – перетворити їх на якісні центри надання медичних послуг, де пацієнтів забезпечуватимуть максимальною діагностикою.

“Перебуваючи в лікарнях Першого або Другого ТМО, кожен із нас, мабуть, не раз бачив, як велика кількість людей, не госпіталізованих, чекають під кабінетами на консультацію лікаря. Причини різні, серед них – це хороший спеціаліст, його рекомендували, про нього багато чули, йому довіряють і так далі. Але ці люди забирають робочий час у лікаря, який має здійснювати обхід, готуватися чи вже робить операцію. Тоді чекати під кабінетом доводиться ще довше. Лікар витрачає свій час, а заклад охорони здоров’я за це нічого не отримує. Можливо, тим людям і не потрібно було їхати з іншого кінця міста до цього лікаря, якби таку саму кваліфіковану консультацію вони отримали в клініко-діагностичному центрі поблизу дому. Ось над цим ми й працюємо, шукаючи шляхи виходу та покращення роботи наших поліклінік”, – пояснює Марта Матюшко.

Вимоги НСЗУ, зі слів співрозмовниці, чіткі – позбутися всіх домовленостей  та кругової поруки між пацієнтами і лікарем. Адже сімейні лікарі в поліклініці можуть виписувати пацієнтові скерування відразу до кількох вузьких спеціалістів.

“Були випадки, коли лікар за один прийом виписував скерування до невролога, оториноларинголога, гастроентеролога. Людина ходить до спеціалістів, а держава платить за візити. В підсумку кожен із цих спеціалістів пише “здоровий”, що відображається в єдиній системі. Питання, навіщо було ходити? Сімейний лікар має сам оцінити стан пацієнта, його здоров’я і лише в разі потреби скерувати до інших спеціалістів, – додає вона. – У НСЗУ кажуть, що коли спеціалісти працюватимуть як різні юридичні особи, вдасться уникнути адміністративного впливу та внутрішнього зловживання”.

Щоби напрацювати різні варіанти роботи сімейних лікарів та вузьких спеціалістів, при Львівській міськраді створили спеціальну робочу групу, перше засідання якої вже відбулося. Керівницею групи є заступниця міського голови з гуманітарних питань Ірина Кулинич, до її складу також входять представники кожної фракції депутатського корпусу ЛМР, керівники Першого і Другого ТМО та деяких поліклінік Львова.

Голова постійної комісії охорони здоров’я Львівської міської ради Валерій Веремчук каже, що наразі в державі ще дозволено поліклінікам функціонувати в тому вигляді, який є, тобто коли сімейні лікарі та вузькі спеціалісти працюють як одна юридична особа. 

“Маємо ще трохи часу, щоби подумати, як реорганізувати надання послуг первинної допомоги для львів’ян задля їх зручності. Щоб новостворені установи не «тягнули» коштів із бюджету громади, а були ефективними у фінансовому плані, – пояснює Валерій Веремчук. – Три роки тому ми вже мали реформу лікарень у ТМО. Тоді теж було багато сумнівів, недовіри, але результат виправдав себе: заклади охорони здоров’я стали сучаснішими, розширили свої послуги, зуміли залучити найкращих лікарів. Тепер маємо нагоду реорганізувати поліклініки. Хочемо, щоб сімейні лікарі не просто видавали довідки, але й якісно виконували всю необхідну діагностику, проводили лікування, щоби пацієнти не бігали по лікарнях чи приватних медустановах”.

ПМД чи клініко-діагностичні центри