Фото: Павло Авдокушин

Фото: Павло Авдокушин

Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках

1889 0
Жити без метро – це, звісно, не кінець світу, спитайте у мешканців Троєщини, але із закриттям шести станцій синьої гілки підземки жителі Теремків щодня переживають свій маленький апокаліпсис.

Майже тиждень тому рух поїздів метро на ділянці між станціями «Теремки» – «Деміївська» зупинили. Тоді керівник Київського метрополітену Віктор Брагінський пояснив, що закриття цієї ділянки було неминучим, оскільки в тунелі між станціями «Либідська» і «Деміївська» виявили тріщину, яка може загрожувати перевезенню пасажирів. За попередніми даними на ремонт ділянки знадобиться пів року. У скільки він обійдеться, невідомо. 

Фото: Павло Авдокушин

Аби забезпечити перевезення пасажирів, на час ремонтних робіт столична влада в екстреному порядку організувала рух наземного транспорту – автобусів і тролейбусів. Загалом на лінію, яка дублює закриту ділянку метро, пустили до восьми десятків автобусів і двох десятків тролейбусів. Для цього довелося зняти транспортні одиниці з інших маршрутів, а рух на тролейбусному маршруті №50 «Вулиця Милославська – станція метро «Либідська» взагалі припинити. 

Та попри такі масштабні заходи у понеділок вранці на Теремках був фактично паралізований рух транспорту, утворилися величезні затори. На вході до станції «Либідська» виникли величезні черги з людей. Платформа і вестибюль станції були вщерть заповнені пасажирами.

На додачу Київський метрополітен організував так званий човниковий рух між станціями «Теремки» і «Деміївська». Але й ці заходи не змогли відчутно покращити ситуацію.

Читайте також: Через підтоплення метро у Києві будуть зміни в організації дорожнього руху 

Хто винен, з'ясовують правоохоронці. А що робити, ми обговорили з експертом у галузі транспортного моделювання Дмитром Беспаловим.

Дмитро Беспалов

На його думку, повністю розв'язати транспортне питання Теремків після закриття частини лінії метро неможливо, бо транспортна проблема в Києві є системною. Так склалося, що метрополітен став основним громадським транспортом у столиці, а наземний виконує другорядну роль – лише підвозить пасажирів до станцій метро.

Експерт пояснив, що пропускна здатність метро – більш ніж 30 тисяч пасажирів за годину, тоді як наземний транспорт може забезпечити перевезення до 5 тисяч пасажирів за годину. Водночас організований міською владою човниковий рух між станціями «Теремки» і «Деміївська» зможе компенсувати нестачу транспорту лише частково. Отже, метро зможе забезпечити перевезення, можливо, ще 5 тисяч пасажирів за годину. І це, як припускає Беспалов, разом із дублювальним наземним транспортом у кращому випадку становитиме половину від потреби пасажирів у перевезенні.

Читайте також: У Києві між станціями метро «Теремки»-«Деміївська» запрацює «човниковий» рух поїздів. Розклад 

Насправді за кілька днів практика показала, що наразі човниковий рух не виправдав навіть припущення експерта. Інтервал руху поїздів – 13-17 хвилин, а такий спосіб пересування передбачає зайву пересадку, бо більшість пасажирів прямують до найближчої станції метро «Либідська», тому все одно змушені під’їжджати до неї наземним транспортом. При цьому на цю станцію в години пік припадає величезне навантаження, оскільки вона приймає пасажирів із усього мікрорайону.

Що ж не так із наземним транспортом? У 2015 році Світовий банк разом із компанією Integrated Transport planning Ltd розробив рекомендації з оптимізації та реорганізації громадського транспорту, згідно з якими в Києві мали б поставити на лінії ще до 1000 одиниць автобусів, тролейбусів і трамваїв. Тобто наземного транспорту мало б стати вдвічі більше. 

Зі слів Беспалова, тоді він узяв би на себе майже половину всіх пасажирських перевезень у місті, розвантаживши метрополітен. І в такому випадку наземний транспорт став би своєрідним «бекапом» підземки на випадок такої ситуації, яка спіткала Оболонсько-Теремківську лінію метрополітену.  Але місто повною мірою не реалізувало жодної рекомендації Світового банку.

Натомість дослідження компанії «ПроМобільність» показує, що якщо станом на лютий 2022 року на дороги Києва виходило трохи більше тисячі одиниць наземного транспорту, то після початку повномасштабного вторгнення, за даними станом на вересень 2022 року, на автобусні маршрути виходило лише 36% від колишнього випуску, на тролейбусні – 52%, на трамвайні – 46%. 

Чому такі ситуації повторюватимуться і як їх уникнути

Транспортна Інфраструктура Києва вже є досить зношеною. Наприклад, міст Метро, який зʼєднує два береги столиці червоною гілкою метрополітену зараз зазнає більшого навантаження, ніж планувалося під час проєктування майже 60 років тому. У  липні 2023 року його проінспектували фахівці профільного науково-дослідного інституту «ДерждорНДІ» і з’ясували, що мосту потрібен капітальний ремонт або реконструкція.  

Міст Патона, за висновками фахівців, також перебуває в аварійному стані.

Тріщини в тунелі на відносно недавно збудованій ділянці Оболонсько-Теремківської лінії стали реальністю, що вже казати про інші, старіші лінії підземки. Наприклад, у листопаді 2023 року столичний метрополітен оголосив тендер на проєктування капітального ремонту перегону між станціями «Тараса Шевченка» та «Почайна». І якщо доведеться одночасно закрити ще якийсь тунель та, наприклад, міст, транспортного колапсу не уникнути.

За оцінками фахівців Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), які до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну розробляли проєкт, перебудувати міст метро коштує мінімум 500 млн євро. У таку ж суму оцінюють і ремонт мосту Патона.

Міський бюджет навряд чи зможе забезпечити таке фінансування.

На думку Беспалова, розв'язання цієї проблеми є, але воно вимагатиме непопулярних кроків, як-от створення якісної велоінфраструктури та смуги для громадського транспорту.

До слова, щоб автобуси, які компенсують рух синьої гілки метро, не стояли в заторах, Дептранс КМДА відкрив проїзд смугою для громадського транспорту на Васильківській. Але, як кажуть, щось пішло не так, і наступного дня ця смуга була зайнята припаркованими автомобілями. Інспекції з паркування довелося вживати заходів.

Тож, оскільки Київ не може дозволити собі будівництво нової транспортної інфраструктури, як, наприклад, Берлін, Беспалов вважає, що ми можемо перейняти досвід небагатої Грузії. Зокрема, в Тбілісі організували рух автобусів за системою BRT реверсною смугою, виключивши таким чином можливість паркування автомобілів на смузі громадського транспорту.

Що таке BRT

Система BRT є значно дешевшою за будівництво нової транспортної інфраструктури, але може забезпечити пропускну здатність нарівні з метрополітеном. Це транспортна система, яка включає смуги, зарезервовані для наземного транспорту, моніторинг та керування рухом з можливістю надання автобусам пріоритету на перетинах вулиць і доріг. Система ця передбачає й інші заходи для прискорення посадки та висадки пасажирів, придбання проїзних квитків тощо.

Чи є життя на Теремках без метро

Дмитро Беспалов наполягає, що за нинішніх умов із закриттям метро на Теремки треба використати методи доказового транспортного планування. Тобто необхідно визначити, куди їдуть жителі цього району. Для цього можна використати дані мобільних операторів та соціологію і, виходячи з цих даних, розробити маршрути наземного транспорту. 

Наприклад, ухвалені міською владою рішення спрямовані на те, щоб доставити пасажирів до станції метро «Либідська», що створює велике навантаження на цю станцію. Дослідження мало б допомогти визначити, до яких іще станцій метро можна було пустити наземний транспорт.

Поки що однозначно вдалого вирішення ця проблема, на думку експерта, не має, тому буде розв’язана частково рішеннями міської влади щодо організації руху наземного громадського транспорту, а частково жителями цього району, які будуть змушені адаптуватися до реалій і змінити свої транспортні вподобання. Хтось змінить роботу, а хтось працюватиме віддалено. Тобто район певним чином автономізується, як Троєщина.

Станіслав Нестеренко

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

_________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!