
Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
Кілька років тому площа Двірцева у Львові змінила вигляд. Деякі рішення справді виправдані, проте залишаються питання доступності на зупинках до всіх видів громадського транспорту та, звісно ж, інклюзивності самого вокзалу. Оновлений вокзал, згідно з представленим проєктом, матиме ліфти, доступний вхід, перони, також керівництво залізниці працює над питанням встановлення ескалаторів, яке поки що вирішити неможливо.
«Як потрапити в будівлю вокзалу з площі? Зробити це можна через головний вхід лише по сходах, тому я би почав (реконструкцію, – Ред.) саме з цього, а тоді втілював рішення з перонами, ліфтами тощо», – сказав координатор програми Національної асамблеї людей з інвалідністю України «Безбар’єрна Україна» Ярослав Грибальський під час презентації проєкту реконструкції вокзалу 31 травня.
Сходи з головного входу вокзалу
На сайті «Укрзалізниці» зазначено, що для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення на вокзалах і станціях АТ «Укрзалізниця» створені належні умови для безперешкодного доступу до об’єктів залізничної інфраструктури: «облаштування місць та кімнат відпочинку, залів очікування, туалетних кімнат, квиткових кас, пандусів, кнопок виклику чергових працівників, камер схову, місць для паркування і забезпечення засобами навігації та орієнтування можна переглянути на інтерактивній мапі, перейшовши за посиланням».
Читайте також: Як планують змінити залізничний вокзал у Львові
Потрапити в будівлю залізничного вокзалу у Львові через головний вхід справді можна лише по сходах. Праворуч від нього за декілька метрів розташований ще один вхід, уже з пандусом, але при головному вході відповідного ознакування немає. Люди з валізами чи дитячими візками, не знаючи про пандус, самотужки підіймаються сходинками. Дуже важко тим, що на милицях, протезах, на колісних кріслах, із дитячими візками.
Вхід з пандусом
Водночас одразу при головному вході праворуч висить табличка з написом «Кнопка для виклику персоналу». Якщо є потреба, можна викликати когось на допомогу. Щоправда, на вокзалі просять попередити про це за годину до відправлення поїзда. Для цього треба звернутися до адміністратора в касу №26, що одразу при вході праворуч, або ж заповнити заявку на сайті.
Кнопка для виклику персоналу при головному вході
Знаки про укриття, ліфт і медпункт при головному вході
Вочевидь, про це знають не всі, але якщо виникає нагальна потреба допомогти людині добратися до поїзда, на поміч прийдуть або волонтери, або персонал залізниці, розповідає Tvoemisto.tv волонтер проєкту UZ Warming Centers Андріян Мозола, який від початку повномасштабного вторгнення допомагає тут людям, які не можуть обійтися без помочі сторонніх:
«Проблема є. Вже стільки часу не можуть зробити пандус при головному вході. Я волонтерю тут від початку повномасштабного вторгнення. З іншими волонтерами ходжу і перевіряю, чи потрібна комусь допомога. Часто люди з інвалідністю просять допомоги в перехожих. Добре було б зробити краще ознакування, адже навіть про один ліфт, який тут є, знають далеко не всі».
До слова, щоби потрапити до цього ліфта, треба пройти чи проїхати ліворуч від головного входу 15–20 метрів. Веде він, зі слів волонтера, на перший перон. Недалеко від ліфта є медпункт, на ньому – таблиця з локаціями об'єктів вокзалу для осіб з інвалідністю. Однак розташована вона теж подалі від головного входу.
Схема розташування об'єктів вокзалу для осіб з інвалідністю
Ліфт
Ще однією проблемою, вважає волонтер, є сходи, які ведуть від приміщення вокзалу до платформ. Вони стрімкі, ними неможливо пересуватися самотужки, наприклад на колісному кріслі.
«Укрзалізниця» розглядає питання ескалаторів, але складність їх встановлення на залізничному вокзалі полягає в тому, що будівля є пам’яткою архітектури. Існують ДБН (державні будівельні норми), які встановлюють відповідні нормативи: яка ширина повинна бути, щоб можна було встановити ескалатори, крім того, має бути відповідний прохід. Проте ідею з ескалаторами не відхиляють, працюватимуть над нею далі.
Сходи, які ведуть до платформ
Порівняно з Києвом, веде далі Андріян Мозола, наш залізничний вокзал гірше облаштований для людей з інвалідністю. Для прикладу, на головному вокзалі столиці від листопада 2023 року працюють нові ліфти для маломобільних людей. Розташовані вони на першому пероні, який є ключовим для найпопулярніших поїздів, і забезпечують легкий доступ до конкорса, який слугує переходом над коліями між Центральним та Південним вокзалами. Також тут є ескалатори, а перша платформа на одному рівні з поїздами.

Ескалатори на вокзалі у Києві / Фото: «ТиКиїв», Ігор Кузнєцов
До слова, «Укрзалізниця» обрала саме Львів одним із перших міст для втілення такого проєкту, бо через тутешній вокзал проходить чверть усього пасажиропотоку. Про це сказав голова правління акціонерного товариства «Укрзалізниця» Євген Лященко під час презентації проєкту реконструкції 31 травня. Паралельно над доступністю працюють у Києві.
Із його слів, покращення доступності – це не тільки про людей на колісних кріслах чи людей з інвалідністю. Це і про матерів з дітьми, і про людей з валізами, і про людей старшого віку. Всі вони потребують комфортного обслуговування.
Читайте також: Як виглядала площа Двірцева в минулому
«Безбар'єрність має бути такою, яку ви навіть не помічатимете. Ми починали з проєктів, пов'язаних із рухомим складом та з нерухомою інфраструктурою. Більшість наших об'єктів нерухомого майна є пам'ятками культурної або історичної спадщини. Отже, це не просто щось перебудувати. Як сказано в законодавстві, це має бути реставрація», – пояснює керівник проєкту «Безбарʼєрна залізниця» Ярема Дуль.
Цього року впродовж кількох наступних місяців на вокзалах із найбільшим пасажиропотоком планують встановити 18 підіймальних платформ. Договір уже підписаний, триває постачання обладнання. Підіймальні платформи, які допомагатимуть людям потрапляти на перони, будуть і в одному з тунелів львівського вокзалу до моменту реконструкції.
Крім того, в межах реконструкції планують зробити доступним і головний вхід. Тут також перебудують високі перони, зокрема підвищать три з п'яти на один метр 10 сантиметрів. Ця висота відповідає стандартній висоті платформи сучасних поїздів, що має спростити посадку і висадку пасажирів.
Також на вокзалі встановлять ліфти, щоб маломобільні категорії людей могли безперешкодно дістатися до потягів: по три ліфти для кожного перону, створять нові кімнати відпочинку та реставрують тунелі. Цього року планують розробити проєктно-кошторисну документацію. У Львівській міськраді кажуть, що повну реконструкцію вокзалу зможуть розпочати в 2025 році. До цього необхідно оголосити тендер, виготовити проєкт і отримати всі дозволи на проведення робіт.
Переглянути повну презентацію проєкту можна за посиланням.
Водночас Ярема Дуль пояснює, що доступність потрібна не лише людям на колісних кріслах, наводячи приклад одного з проєктів, започаткованих «УЗ» торік: спеціальні планшети, на яких встановлена програма для пасажирів із вадами слуху. Програма дозволяє спілкуватися співробітникам вокзалу з пасажирами за допомогою української жестової мови. Для цього працівник звертається до перекладача через відеозв'язок, забезпечуючи комфортне спілкування без будь-яких бар'єрів. Таке практикують, зокрема, у Львові та Києві. Для цього треба звернутися в інформаційну зону, розташовану в головному залі.
Скористатися замовленням сервісів онлайн можна на сайті залізниці: є послуга із замовлення спеціального вагона, вокзального помічника, квитків для військовослужбовців тощо. Докладніше тут.
Додамо, що «Укрзалізниця» разом із експертами напрацьовує концепцію проєкту та шукає фінансування, сподіваючись залучити для втілення ідеї грантові кошти. Для реалізації за попередніми розрахунками знадобиться від трьох до п’яти років. І матиме вона кілька черг, щоби вокзал не припиняв приймати пасажирів.
Читайте також: Як виглядає з висоти площа Двірцева у Львові після реконструкції. Відео
Нагадаємо, що реконструкція самої площі Двірцевої біля залізничного вокзалу Львова та ремонт вулиці Чернівецької тривали протягом 2019–2020 років. У підсумку площа стала пішохідною, трамвайні платформи змістили ближче до вокзалу, облаштували нові безбар’єрні зупинки, а також створили громадський простір із фонтаном та рослинами.
Зупинки біля будівлі вокзалу справді стали безбар'єрними. Щоправда, це працює не з усім громадським транспортом, бо добратися сюди можна як новими низькопідлоговими трамваями «Електрон», так і старішими вагонами зі сходинками. Можливо, місту варто звернути на це увагу й створити, наприклад, покращені графіки курсування громадського транспорту, щоби можна було довідатися, коли саме та який транспорт прибуває. Тоді комфортне пересування до і з вокзалу стало б доступним абсолютно всім.
Софія Шавранська
Фото: Твоє місто
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
_____________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська