
Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
Вперше містобудівні умови та обмеження на нове будівництво готелю з адміністративно-торговими приміщеннями з підземним паркінгом та даховою котельнею на пл.Міцкевича, 9 видали у 2018 році. Тоді й представили громадськості візуалізацію готелю з поверховістю у 22,4 м.
Початкова візуалізація
Пізніше археологічні дослідження довели, що під готелем є мур, тому довелося змінювати містобудівні умови та обмеження. Так, вже в лютому 2020-го виконавчий комітет погодив цей проєкт без будівництва підземного паркінгу, але зі збільшенням висоти будівлі до 25 м. Тоді візуалізацію проєкту не представили та зазначили, що оголосять архітектурний конкурс.
«Це буде пам’яткою архітектури 21 століття – готель в ареалі ЮНЕСКО. Він насправді мав би бути окрасою міста», – казав під час засідання виконавчого комітету 7 лютого 2020 року міський голова Львова Андрій Садовий.
Згодом провели закритий архітектурний конкурс, в якому перемогли варшавські архітектори Kuryłowicz & Associates. Тоді ж головний архітектор Львова Антон Коломєйцев вказав, що архітектори мають представити проєкт громаді, чого натомість так і не сталось. Нову візуалізацію проєкту відтоді можна було побачити лише на сайті Kuryłowicz & Associates.
Причиною цього головний артітектор Львова назвав локдаун. Проєкт так і не представили, однак усі фасади роздрукували у масштабі 1:1.
«Навіть риштування спеціально поставили зі зміщенням, щоб було видно, де буде відступ верхніх поверхів від карнизної лінії. І це все демонструвалось містянам більше двох років. Неодноразово в різних інтерв’ю я підкреслював, що те, як буде виглядати готель, можна вже сьогодні побачити просто на місці будівництва», – зазначив він.
Зауважимо, що цей проєкт зазнавав змін тричі – у 2022 році готелю повернули підземний паркінг, а у липні 2023 року вже остаточно видали МУО, враховуючи підземний паркінг на 40 місць.
Коломєйцев пояснював: «Попередній детальний план території було оскаржено у суді, він втратив чинність. Слід привести у відповідність ці містобудівні умови та обмеження, відповідно, подались на видачу таких містобудівних умов та обмежень».
Нова візуалізація проєкту готелю на площі Міцкевича, 9 представлена лише одним зображенням.
Актуальна візуалізація проєкту від польських архітекторів Kuryłowicz & Associates
Як зазначили польські архітектори в описі до проєкту, основна його ідея полягала в тому, щоб спроєктувати сучасну будівлю таким чином, аби не тільки гармонійно поєднати історичне оточення з більш сучасною архітектурою, але й підкреслити її чудове розташування. Форма предмета проста і однорідна. Лише головний вхід, завдяки спланованому навісу, був більш чітко акцентований. Проєктувальники припускають, що будівля природним чином «закриє» історичну частину львівського Ринку.
«Створюючи фасад будівлі, ми хотіли привернути увагу користувачів до сили природної простоти та водночас посилити враження від краси та історії цього місця. Традиційним львівським елементам на фасаді ми надали сучасної художньої інтерпретації. Споглядаючи історичну містобудівну тканину Львова, можна виділити одну спільну рису, присутню майже у всіх розташованих там спорудах, – зміщення ваги оздоблення у вертикальний бік. Чим вище ми дивимося, тим менше прикрас. Найвишуканіші декоративні елементи та найбільше скління розташовані на першому поверсі, щоб стимулювати взаємодію пішоходів», – йдеться в повідомленні.
Як повідомив у коментарі Tvoemisto.tv директор «Центру розвитку нерухомості» Євген Зінов’єв, в момент появи початкових ескізів було вже відомо, що це лише попередній ескіз і проєкт буде реалізований через архітектурний конкурс.
«Ескіз переможця був представлений громадськості, у тому числі цей візуал показували протягом всього етапу будівництва на паспорті об’єкта на території будівництва. Паспорт є у відкритому доступі», – пояснює забудовник.
Крім того, як обіцяли у «Центрі розвитку нерухомості», у відкритому доступі для мешканців та гостей міста зберегли залишки виявленого під час розкопок історичного муру та фрагментів мощення дороги.
Водночас львів’ян непокоїть освітлення на фасаді верхніх поверхів. Забудовник запевняє, що основним кольором, який буде підсвічувати готель на регулярній основі, є теплий білий. Натомість можливість засвітити будівлю в різні кольори дасть змогу ситуативно відреагувати на знакові події чи у підтримку інших країн. Наразі світильники лише тестують, тому світло часто змінює кольори.
Попереду заплановано ще багато інженерних та інших робіт з внутрішнього оздоблення, тому про точну дату завершення будівництва говорити зарано.
«Сам фасад принципових змін не матиме, і ми сподіваємось, що після завершення цей проєкт поліпшить ситуацію на площі А. Міцкевича та міську когерентність цього простору. Адже донедавна тут була ділянка зруйнованої та демонтованої кам’яниці, яка точно не прикрашала місто», – зазначив забудовник.
Готель і архітектура в центрі Львова
Tvoemisto.tv опублікувало фото готелю без риштування і чимало львів'ян обурилися його виглядом у коментарях:
«Сумно. Чому б сучасний готель не зробити під стиль старого Львова, щоб не псувати загальний ансамбль? Влада змінює обличчя Львова і не в кращу сторону. Нові споруди дисгармоніюють з історичними будівлями, які знаходяться поруч», – написала Люба Кіт.
«Спотворює Львів кожна нова забудова, особливо в історичній частині. Чому львів'ян завжди ставлять перед фактом? Таке враження, що містом керують всі, крім львів'ян. У мене питання: що ми залишимо нашим дітям?» – запитав Степан Кошак.
«В реальності він ще й виглядає таким великим більмом на площі, бо решта забудови зовсім не така монолітна і біла», – зазначила Ольга Боровець.
Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев відреагував на такі обговорення:
«Тепер площа є повноцінною і всі будівлі з південно-східної сторони створюють єдиний просторовий контур, як це має бути з містобудівної точки зору. Пам’ятник Міцкевичу добре читається на нейтральному фоні нового готелю, що, до слова, не дуже працює у випадку «Укрсоцбанку», який по кольору є точно таким самим, як і колона пам’ятника», – написав він на своїй сторінці у Facebook.
Також він звернув увагу на висоту будівлі. Мовляв, з вежі Ратуші можна побачити, що загальна висотність готелю нижча за будівлі «Укрсоцбанку» і значно нижча за будинок Шпрехера:
«Зміщення верхніх поверхів підтримує висотність будівель, до яких він примикає, полегшує силуетність з різних точок зору і при цьому формує єдину з Укрсоцбанком основну карнизну лінію над шостим поверхом. Вважаю цей стрімкий та високий дах Укрсоцбанку поруч жахливим. І вважаю коректним те, що тут архітектори обрали інший підхід, який дає можливість органічно перейти від будинку Шпрехера до будинку банку і при тому зробити це так мінімалістично».
Коломєйцев зазначив, що якщо розглядати будівлю готелю зі сторони Катедри, то видно, що об'єм верхніх поверхів «не порушує гармонійності масштабу площі».
Дещо про історію ділянки та будинків поруч
Ділянка готелю на площі Міцкевича, 9 розташована в межах давнього середньовічного місця. Готель постав на рештках Високого муру, що був першою лінією оборони львівських укріплень.
Загалом, як розповів раніше Tvoemisto.tv директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Олег Осаульчук, Львів мав три лінії оборони, які поступово будували. Тож найстарішою оборонною спорудою і є Високий мур. Археологи досліджували цю ділянку кілька сезонів. Експедицію там проводили ще у 2005-2006 роках, а тоді – в 2015-му і в 2019-му. Уперше рештки Високого муру на площі Міцкевича виявили у 2005-2006 роках. Вони були законсервовані, а в наступні роки НДЦ «Рятівна археологічна служба» повністю розкрив Високий мур і прилеглу до нього бруковану дорогу. Як виявилося, вона мала два рівні: 17-го і 15-го століть. Її, до речі, видно на карті Губера 1777 року, де вона пролягає вздовж Високого муру.
Поштівка 1915 року
Будинок №9 на площі Маріацькій (тепер Міцкевича – ред.) у 1839 році збудував архітектор Вільгельм Шмідт. Будинок став одним із перших на цій площі. Наприкінці XIX століття у партері правого крила будинку був магазин фірми «Рудольф Дітмар» – віденської фабрики нафтових ламп.
У 1990-х будинок №9 почав руйнуватися через просідання ґрунтів. За іншою версією, представники Спілки художників, які працювали у будинку, підрубали несучі мури у підвалах, створивши там майстерні, через що і завалилася сходова клітка. У 1997 році будинок демонтували через аварійність.
Та не лише вигляд готелю бентежить львів’ян. Поруч у 2005 році з’явився будинок «Укрсоцбанку». Раніше на цьому місці була кам’яниця, яка згоріла під час пожежі 1991 року. Під час постмодерного фестивалю «Вивих» обгорілі стіни будинку частково розмалювали, тож він отримав неформальну назву «вивихнутого». Після зведення нового будинку, мешканці неодноразово вказували, що він не вписується у загальний архітектурний ансамбль центральної частини міста.
Через незвичну для історичного центру Львова архітектуру, зокрема, специфічну форму, блискучу плитку на фасаді, львів'яни неформально зневажливо називають його «унітаз».
Також біля готелю на Міцкевича розміщений будинок Шпрехера, перший львівський хмарочос, який має всього 7 поверхів. У 1910 році Шпрехер купив кам’яницю в аварійному стані та доручив архітекторові Фердинанду Касслеру спроєктувати майбутній монументальний шедевр, якого Львів досі не бачив.
Кам’яниця Шпрехера/фотографія 1928-1930 років
А якраз у 1910 році у Львові вирішили заборонити будувати будинки, вищі чотирьох поверхів. Відтак, будівництво супроводжувалось скандальною ситуацією, оскільки проти проекту публічно виступали всі львівські архітектори. На їх думку, дві високі башти могли конкурувати зі силуетом вежі Латинського кафедрального собору. Тоді архітектори вдалися до хитрощів. За всіма документами будівля мала чотири поверхи, однак кам’яниця вийшла вищою. Перший поверх тоді взагалі не рахували, над ним збудували антресолі (насправді повноцінний поверх), а над четвертим вибудували величезну мансарду.
Площа Міцкевича – історична окраса Львова, на якій розміщені будинки із, на перший погляд, непоєднуваною архітектурою. Щодо вигляду забудови точилися гострі дискусії, які не припиняються й зараз.
Читайте також: Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
Те, як львів’яни відреагували на вигляд готелю на площі Міцкевича, 9, свідчить лише про важливість обговорення з мешканцями нової забудови. Особливо, якщо це стосується історичного центру міста. В подальшому і саму ділянку площі, поруч зі згаданим готелем, планують кардинально змінити – зокрема, зробити її пішохідною. Тож львів'яни сподіваються, що в цьому проєкті міська влада дослухається до суспільства.
Головний архітектор Вільнюса Міндаугас Пакалніс під час Lviv Urban Forum, даючи поради щодо будівництва, казав:
«Поважайте контекст, аналізуйте те, що маєте довкола, або якщо потрібно – творчо змініть його. Схеми планування будівель, інтенсивність забудови ділянки повинні відповідати міському контексту або креативно його змінювати».
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
________________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- Пагорб Слави у Львові: як в місті позбуваються радянської «реліквії» і що там може бути
- 9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова