«У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує

2861 0
Нещодавно міністр цифрової трансформації Михайло Федоров закликав українців долучитися до складання FPV-дронів удома. Чи справді можливо робити це якісно, де брати компоненти, скільки коштує «люта пташка» і кому її збувати, Тvoemisto.tv запитало львівських виробників ударних FPV-дронів.

«Дрон не іграшка»

«Навіщо нам витрачати життя піхотинця, якщо можна запустити дрон?» – запитує волонтер Захар Дмитрів, який п’ять місяців тому вирішив започаткувати виробництво FPV-дронів у нашому місті. Для цього найняв команду з трьох досвідчених інженерів, програміста і пілота, орендував приміщення, пройшов навчання, позичив гроші на складники (компоненти) і розпочав власну справу.

Так з'явилася фірма «Софтфлай», яка виготовила вже понад 300 ударних дронів під назвою Mavka. Зокрема, 58 таких «пташок» полетіли до 125-ї львівської бригади тероборони перед новим роком.

Дрони Mavka

Абревіатура FPV (First Person View) означає «вигляд від першої особи» – коли оператор керує безпілотником з допомогою пульта і бачить місцевість у реальному часі через спеціальні окуляри, ніби він сам сидить усередині безпілотника як пілот. Дрони-камікадзе або дрони-бомбардувальники можуть залітати в окопи, траншеї, вікна будівель, до ворожої техніки, а також уражати цілі на дистанції до 10 кілометрів. Фактично скидати боєприпаси росіянам «за шию». Недарма ударні FPV-дрони прозвали «лютими пташками».

Спочатку Захар Дмитрів замовляв та купував дрони для військових, але терміни постачання розтягувалися до трьох місяців, а фронт так довго чекати не міг.

«Ми зрозуміли, що швидше, простіше й дешевше буде самим їх виготовляти, тим паче що тоді вони будуть якісніші», – розповідає волонтер.

Компоненти замовили в компанії, яка проводила для них навчання. Собівартість становила 280-290 доларів. Обіцяли доставити за два-три тижні (з націнкою), а довелося чекати 2,5 місяця. Команда сиділа без роботи, тож почала шукати компоненти самотужки – замовила невелику партію запчастин, щоб розібратися з характеристиками дальності польоту і вантажопідйомності. Так Захар з командою нарешті вийшов на свій зразок дрона.

Першу партію з 20 дронів інженери складали 12 днів. «Я хотів робити 150 дронів за місяць, а не 50. Можна робити і 200-300, це не проблема. Проблема у фінансах, щоби закупити товар наперед. Що більше в тебе грошей, то кращою буде ціна запчастини. Але ми отримували запити від військових “на вже”, тому я був змушений купувати складники у різних “бариг” в Україні, які завозять їх, продають за завищеними цінами і дуже добре на тому заробляють. Купував усе тут, аби запустити процес, щоби інженери не сиділи без роботи. Для себе порахував, що краще зробити більшу кількість дронів із меншою маржею, 150 «на вже», коли заробіток зводиться ледь не до нуля через компоненти з націнкою від “наших” продавців, аніж я складу 20-30 дронів із більшою маржею. Це все час…» – розповідає Захар Дмитрів. 

Потрібно мати мільйон на справу

Зараз фірма виготовляє 150 дронів за місяць при собівартості 250-270 доларів (9500 – 10 300 тис. грн) за дрон. Тож потрібно мати на руках орієнтовно 1,5 млн грн, щоб запустити ці дрони в серійне виробництво. Зі слів Захара, досить непросто знайти збут. Спочатку вони передавали дрони безкоштовно. Після схвальних відгуків та оцінок почали показувати, як дрони досягають цілей, стукали в різні двері, щоб залучити кошти на виробництво маленьких «камікадзе».

«Я позичав гроші або брав їх під відсоток. Багато хто сумнівався, але я знав, що нам усе вдасться. Коли показав, як літає перший дрон і що він вміє, що це зовсім не дитяча іграшка, а потужна бойова річ, то всі сумніви розвіялися», – ділиться волонтер.

Дрони у фірми «Софтфлай» замовляють військові за підтримки благодійних фондів і волонтерських організацій, які допомагають задовольняти їхні запити. Інженери створюють не тільки семидюймові дрони (оптимальне навантаження – 1,5 кг), але й десятидюймові, які «беруть» по три кілограми.

«Ми спілкуємося з військовими пілотами трьох різних бригад. Обговорюємо з ними технічні моменти, як можна покращити наші «мавки”, що варто врахувати іще. Можна, для прикладу, доставити тепловізійну нічну камеру, але це здорожчить дрон на 500 доларів, на що пілоти кажуть: «Ти нам краще дай три звичайні дрони з денною камерою, аніж із тепловізійною». Тому враховуємо всі побажання і запити», – веде далі Захар Дмитрів.

Саме їхня фірма (з чотирьох виробників дронів у Львові – Ред.) одержала ваучерну підтримку від міської ради на мільйон гривень. Вони очікують повернення (відшкодування) коштів за цією програмою ЛМР, щоб масштабувати виробництво та, відповідно, зменшити ціну “мавки”, налагодивши пряму закупівлю запчастин із Китаю. Зараз один дрон у фірми коштує 13,5 тис. грн без вартості акумулятора (а батарея «потягне» на щонайменше 3,6 тис. грн). Продають, запевняє Захар, виключно із якісними заводськими акумуляторами. До речі, днями волонтер-підприємець мав зустріч із керівництвом одного вітчизняного заводу з приводу виготовлення деяких компонентів, щоб можна було робити їх тут, а не виводити кошти у Китай. Успіх польоту самого дрона, зі слів Захара Дмитріва, на 70-80% залежить від пілота. Звісно, якщо дрон складений якісно. 

Читайте також: «Повернути своє життя». Як відновлюють будинки на Стрийській після прильоту ракет 

«Спочатку копітка праця, потім фаєр-шоу»

Непростий шлях виробництва ударних десятидюймових FPV-дронів подолали й волонтери з фонду «Ейпріл». Вони відправили на фронт вже понад сотню «камікадзе”, розповідає керівник фонду, юрист Юрій Танасійчук. Перші дрони склали у вересні. В жовтні їх тестували у різних умовах та з різним навантаженням. А перші їхні «Громи» поїхали на фронт у листопаді. Понад 80 квадрокоптерів уже відпрацювали бойові завдання. Тепер волонтери відправляють продукцію що два дні.

На виробництві дронів задіяно 10 осіб

«Ми бачили, що уряд і далі нічого не робитиме, тож почали вникати в тему, розібралися з 3D-друком і в травні минулого року почали рухатися в напрямку FPV. Ми не проходили курсів, натомість активно спілкувалися з аеророзвідкою. Нам надіслали інформаційні матеріали, ми набивали собі гулі, тому дуже тішить, коли ти бачиш відео про влучання у ворожу піхоту, бліндажі, техніку. Ті дрони, що ми їх робимо, літають по 10 кілометрів. На останньому відео, яке нам скинула 93 бригада, було влучання за 20 кілометрів, і це поки що найбільший результат. Це умовно відстань від Сихова до Бібрки», – пояснює Юрій Танасійчук.

Волонтер розповідає, що вони купують якісні батареї в Нідерландах, частину модулів і пластик у Чехії, іншу частину на AliExpress, рами ріжуть у своєму робочому приміщенні, карбон отримують із Києва. Ще знайшли інтернет-магазин у Сполучених Штатах, тому планують певні складники замовляти звідти.

На виробництві задіяні десятеро людей, шість із них – дівчата.

«Будемо залучати більше дівчат, бо вони збирають краще, точніше. А ще якщо хлопців мобілізують, то виробництво не зупиниться, дівчата будуть знати, як це робити. Загалом після роботи приходять допомагати 15-18 людей», – каже Юрій Танасійчук.

Собівартість їхнього «Грому» з потужною батареєю становить, із його слів, 19 500 грн, а найдорожчого – 27 500 грн.

«Багато хто економить на батареях, але тоді дрон летить три кілометри і падає. У нас один елемент від батарейки у Нідерландах коштує 5,8 євро це закупівля з доставкою. На один дрон знадобиться 12 таких елементів: 6 євро множимо на 12 і отримуємо 72 євро (майже 3 тис. грнРед). Спайку робимо самі. Це приблизна собівартість тільки батарейного блока. Ставимо собі  за мету, щоб їм залітало «за шию», щоб ми їх нищили на відстані, тому всі наші дрони «заточені» на те, щоби брати до трьох кілограмів вантажу і нести його щонайменше 10 кілометрів», – веде далі Юрій Танасійчук.

Якщо є всі компоненти, дрон можна скласти в середньому за чотири години. Хто має добрі навики, то за 2-2,5 години, каже він.

«Троє людей за день можуть зібрати і прошити 12-14 дронів за умови наявності всіх складників. А якщо організувати роботу конвеєрно, то можна зібрати до 20 дронів за день», – запевняє волонтер.

Можливості фонду – виготовлення 20-30 дронів за місяць, але завдяки запитам від інших волонтерів вдалося скласти їх понад сотню.

«У нас є два варіанти. Або військові та волонтери акумулюють ресурс, скидають нам, ми купуємо компоненти, робимо і відправляємо свою продукцію, або ми акумулюємо власний ресурс. Третього варіанта немає. Ми не хочемо постачати їх на торгові платформи. Хоча було б добре, якби майданчики на кшталт “Розетки” мали такі дрони, щоби військові  могли купити їх у магазині», – пояснює Юрій Танасійчук. 

Читайте також: «Без російських ракет до багатьох не доходило, що Бандера позитивний герой» 

«Народний дрон» добра ідея, але є нюанс

Якщо ти малий виробник, то складність полягає у тому, що гроші на складники потрібні наперед (13-15 тис. грн) і ще до 10 тис. грн на влаштування робочого місця з паяльною станцією. Відтак доведеться постійно шукати нові кошти в оборот, каже Захар Дмитрів.

«Ідея з «народним дроном» мені подобається. Добре, що військові матимуть те, чого потребують. Це наша основна місія – забезпечити їх, бо вони жертвують набагато більше, аніж ми тут. Тільки є нюанс: щоби скласти один дрон, який потім коштуватиме 13-15 тисяч гривень, потрібне робоче місце – паяльна станція, супутні речі. Я на початку робив по 10 замовлень щодня в різних магазинах, бо весь час не вистачало якогось шурупчика, гвинтика, гаєчки… Питання, чи буде цікаво одній людині організувати робоче місце за 8-10 тисяч гривень, щоби потім зробити один дрон. Цікавіше, мабуть, розростатися до рівня виробника», – вважає Захар Дмитрів.

Водночас керівник благодійного фонду «Ейпріл» Юрій Танасійчук каже, що ідея “народних дронів” справді об'єднує людей навколо спільної мети, утім їхня результативність під питанням. Із 10 саморобних дронів, на його думку, в кращому випадку полетить два.

«Не кожна людина зможе сидіти і збирати дрон, адже це доволі монотонна річ, фаєр-шоу ми бачимо вже наприкінці. Складання дрона, його прошивка – це копітка праця. Треба розуміти, як його спаяли, підключили, там маса дрібних речей. Одна помилка – і вилітає цілий модуль або дрон працює некоректно, тоді його треба розбирати, перепаювати. Ми це все проходили», – запевняє волонтер.

На його думку, міністру Федорову варто було б звернутися до відомих виробництв у Одесі, Києві, інших містах, інвестувати в них, давати дотації, субвенції за кожен переданий дрон на фронт, повертати їм затрати, створювати ресурс для розвитку.

«Це матиме в рази кращий ефект, тому що такі виробники інтегрували багато інтелекту в напрацювання нових рішень», – переконаний Юрій Танасійчук.

На його думку, українці можуть масово ринутися на AliExpress по компоненти і збільшать цим попит. У підсумку зростуть ціни, і ті, що вже навчилися збирати дрони, отримають новий «бонус» у вигляді коригування цін на ринку.

Читайте також: Коригування по Яворову, або як у Львові другий рік судять ветерана КДБ 

FPV-асорті

Зібрати дрон самотужки цілком реально, вважає авіаексперт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко, передає ВВС Україна: «Це як конструктор «Збери сам». Твоє завдання трішечки попрацювати паяльником і все це зібрати докупи. Після цього ти все це передаєш професійному програмісту, він ставить програмне забезпечення, якісь складні елементи, проводить тестування. Це значно збільшує темпи виробництва. Тобто кваліфіковані працівники на останньому етапі перевіряють якість збирання. А малокваліфікований персонал може робити ці дрони».

Щоправда, раціональніше було б працювати у форматі невеликих виробництв, а не безпосередньо вдома, зауважив він.

Натомість співробітник аналітичного відділу фонду «Повернись живим» Антон Муравейник вважає, що військові у підсумку отримуватимуть такі собі «франкенштейни»: «Чи можуть вдома зробити нормальний FPV? Напевне, можуть. Але у війська надходять «асорті», і це, напевне, не дуже добре», – каже він.

Утім засновниця проєкту Victory Drones і директорка Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська наголошує, що військовим не так важливо, де виготовлятимуть безпілотники: на державному концерні, в Китаї, на заводі чи на кухні, головне, щоб вони вбивали ворогів.

«FPV-дрон – це такий собі конструктор LEGO. Його складають старшокласники по всьому світу. Ціна стартує від 200-250 доларів і більше. Багато наших випускників складають уже четвертий, пʼятий безпілотник. Хтось скидається грішми з друзями, хтось відкриває збір на картку в соцмережах… Людям не дають робити вибухівку, бо це справа професійних саперів. Їм пропонують збирати FPV-дрони, які дають хороший результат на полі бою», – заявила вона.

Безкоштовно можна пройти двотижневий інженерний онлайн-курс «Народний FPV», на якому навчать, як власноруч зібрати FPV-дрон, щоб спалювати ворожу техніку. А інженери та пілоти протестують виготовлені дрони перед тим, як відправити їх на фронт.

Тому якщо хочете скласти дрон, вам знадобиться 10 компонентів: рама, двигун, стак (польотний контролер + регулятор обертів), відеопередавач, антена до нього, радіоприймач, камера, пропелери, стрепи і батарея. Модифікацій дрона може бути дуже багато. Головне, щоб запчастини були якісні. Орієнтовна вартість усіх компонентів, за розрахунками Victory Drones, 15 тис. грн (340 дол.). Рекомендації щодо компонентів, їхньої приблизної вартості та списку інструментів, необхідних для збирання семидюймового FPV-дрона, можна знайти тут.

 

Христина Гоголь

Фото надали співрозмовники

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

___________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

 


Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!