Як розвивати Львівський палац мистецтв

1385 0
Діячі культури відповіли, як наповнити якісним культурним продуктом величезне приміщення у центрі Львова

Львівський палац мистецтв на Коперника, 17 у Львові у перші, найскладніші місяці повномасштабного вторгнення росії відіграв роль головного гуманітарного штабу області. Але загалом ця установа викликала і викликає у людей різні асоціації. Адже тут проводять і Форум видавців, і виставки-ярмарки взуття.

Нещодавно керівник Палацу Мистецтв Юрій Візняк написав заяву на звільнення. Львівська обласна рада призначила в.о. керівника палацу Левка Ваньковича. Поки влада вирішує, що робити далі, ми розпитали представників культурного середовища Львова, як вони бачать подальшу діяльність та трансформацію Палацу Мистецтв.

Юлія Хомчин, директорка ІСК м. Львова, депутатка ЛМР, член комісії культури:

Цей квартал на розі вулиць Коперника-Стефаника є надзвичайно проактивним для молоді та митців. Там є університет імені Івана Франка, вище - Львівська політехніка. На початку Коперника - Інститут стратегії культури, далі буде Офіс молодіжної столиці Європи-2025, Палац Потоцьких, бібліотека Стефаника, Будинок вчених, креативні простори Політехніки на Колесси. І поміж усім цим - Палац мистецтв, з його великим простором на трьох поверхах та актовою залою. Я бачу його такою міждисциплінарною науково-освітньо-культурною установою, що зможе вирватися за межі позиціонування об’єкта обласного комунального майна і стане платформою для зустрічі всіх культурних середовищ та проактивних митців.

Читайте також: Гендиректор Львівського палацу мистецтв звільнився. Кого призначили виконуючим обов’язки 

На мою думку, Львову якраз бракує такого вільного простору для всіх, так би мовити, міжінституційного хабу. Як член міської депутатської комісії культури, я знаю, наскільки актуальним є простір на майстерні від митців. Тому, можливо, ця величезна площа могла б служити і експо-центром, і коворкінгом, з облаштованими майстернями для художників, скульпторів, музикантів. Ці коворкінги можна було б орендувати через відкриті конкурси. Така міждисциплінарна співпраця, думаю, могла б дати чудові мистецькі проєкти, допомогти сформувати Палацу мистецтв власний фонд творів сучасного мистецтва та навіть створити власну нову виставкову галерею. 

Павло Гудімов, колекціонер мистецтва, артменеджер, власник арт-центру Ya Gallery:

Палац мистецтв – один із найбільших в Україні виставкових просторів. І всі проєкти, які я там робив, були мистецькими. І мені хочеться, аби там було багато і безперервно саме мистецтва, якості, різних  кураторських підходів. Але так, щоб це було якісно, сучасно. І, відповідно, щоб вся ця площа працювала, перш за все, на мистецькі проекти.

Якщо є назва “Палац мистецтв”, то це має бути палац мистецтв, а не площа, де проводять комерційні ярмарки взуття, сиру чи текстилю. На мою думку, у Львові бракує музею сучасного мистецтва, який  був би магнітом для нових туристів і нових віянь у місті. Це дуже важливий момент. Все це має бути “омолоджено”. Таких локацій бракує. Те, що стосується приватних інституцій, невеликих галерей, то все працює. Навіть відкриваються нові. З цим все непогано. 

Влодко Кауфман, художник, графік, перформер, автор мистецьких проєктів, арт-куратор арт-центру “Дзиґа”:

Парадоксально, але найбільша біда Палацу мистецтв у тому, що він великий. Друга біда, що він на балансі обласної ради, а відтак дуже важко з ним щось робити при тому убогому фінансуванні. У таких державних чи комунальних структурах на культуру завжди бракує грошей. І те, що в Палаці мистецтв відключають на зиму тепло, працівники йдуть грітися на вулицю - ну, це анекдоти. Якщо навіть на технічне обслуговування такої великої установи бракує грошей, то важко говорити про якісь культурні заходи. А там їх можна проводити мільйон. Проте почати треба з технічного вдосконалення виставкового простору, там бракує світла, панелей… Це приміщення має працювати естетично, а не виглядати, як занедбаний сарай.

На прикладі Jam Factory та “Меркурія” ми бачимо, що справа рухається, якщо за неї береться приватний бізнес. То може варто придумати механізм передачі Палацу мистецтв серйозному інвестору, який вкладатиме у нього серйозні гроші. Бо якого б “золотого” керівника там не поставили, він нічого не зробить без гідного фінансування. Там потрібен серйозний штат фахівців, а фахівцям потрібно платити гідні гроші, а не такі, як найменші пенсії бабусям. За такі гроші хороших фахівців ви не знайдете.

Тому я би радив наразі почати з цікавих проєктів і колаборацій, але шукати інвестора, щоб передати цей об’єкт в управління, оренду або продати. Бо від зміни керівника, навіть із суперконцепціями від геніальних львів’ян, нічого не поміняється. Там потрібні великі фінанси. Бо в іншому випадку цей заклад – як валіза без ручки: важко нести, шкода покинути.

Левко Скоп, мистецтвознавець, художник-реставратор, іконописець, поет, музикант:

Хочеться, аби були нові сучасні виставки, аби були виставки молодих художників. Хочеться, аби був акцент на молоді. Ось зараз у Палаці мистецтв є виставка графіки студентів. Треба ще більше йти у цей напрям.

Було б добре, якби відбулося розширення горизонтів: були виставки митців із Польщі чи з інших держав. У контрасті такі виставки більш разючі. Інакші. Відразу виникають довкола тем мистецтва конфлікти, дискусії. І це на користь. Це важливо: не бути у “своєму соці”.

Львів - специфічне місто, тут такий собі свій “баняк”, “котел”. Не памʼятаю, коли востаннє у нас була якась закордонна виставка. Місто, практично, не має нагоди бачити “інакше” мистецтво. Львів стає сталим: 4 художники – і все навколо них. Також варто зважати на художників зі східних областей України: з Харкова, Донецька, до прикладу. Десь так я бачу це.

Не треба Палацу мистецтв ті ярмарки. Я розумію, що це фінансова складова, від комунального закладу вимагають доходів. Розумію книжковий ярмарок, бо це дотично. Може, владі не треба акцентувати, що має бути дохід від цього закладу. 

Василь Косів, ректор Львівської національної академії мистецтв, доктор мистецтвознавства :

Бачу цю установу максимально динамічною та багатофункційною. Якщо ширше, то потрібне переосмислення самого простору і приміщення. В ідеалі - це реконструкція, бо багато проблем полягають саме у будівлі, яка не пристосована до потреб мистецьких заходів.

Також варто поєднати різні вектори: навчальний, виставковий, освітній, розважальний, для старших, для дітей, для професіоналів, для загальної публіки. Оскільки це комунальна установа - то це певна соціальна місія служити для всіх. Але це також мав би бути осередок, який працює для професійної спільноти. Тому має бути і більш серйозна, інтелектуальна, мистецька атмосфера.

Читайте також: Студенти Відкритої академії презентували у Львові виставку робіт. Фото 

Я б не відкидав якісь вектори, які б не мали бути у палаці. Бо такого плану заклади завжди найкраще діють змішано. Це також можуть бути події, які організовує не палац, але він надає приміщення комусь на певних умовах, якщо це узгоджується зі стратегією. Так впродовж дня чи тижня чергувались би події для різної аудиторії і з різними сенсами.

У Львові бракує хороших виставкових просторів. Не тільки в центрі, а загалом у місті. Це наша велика проблема. Нам бракує просторів, щоб  виставляти сучасне мистецтво. Також бракує майданчика для обговорень, для зустрічей, тренінгів чи обміну думками. Не те, що їх немає. Але їх замало. І палац точно мав би бути таким.

Левко Ванькович, в.о. директора Львівського палацу мистецтв:

Очільник Львівського обласного палацу мистецтв має поєднувати в собі риси доброго господаря і культурного менеджера. У цьому я переконався за кілька крайніх тижнів.

Величезна виставкова площа у центрі Львова, якою є наш палац, сьогодні для культури є надзвичайно потрібна. Проте, щоб бути цікавими, ми маємо дуже швидко змінюватися і змістовно, і технічно. Як комунальна установа області Палац мистецтв намагатиметься об’єднати довкола себе всі середовища: митців, культурних менеджерів, студентів та науковців. Саме тому найближчим часом ми хочемо зібрати широке коло управлінців у галузі культури на стратегічну сесію, щоб спільно продумати концепцію багатофункціонального, багатовекторного культурно-освітнього хабу, яким може стати, на мою думку, Львівський палац мистецтв.

Читайте також: У Львівському палаці мистецтв обрали нового в.о. директора 

Чи потрібні на зміни кошти? Звісно. Проте гроші можна шукати та залучати з різних джерел і тільки тоді, коли ти чітко знаєш, для чого і як їх використаєш, яка в тебе стратегія і куди рухаєшся.

Партнерська публікація

 

___________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.


Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!