
«У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
Історія будівлі
Як розповіла Tvoemisto.tv екскурсоводка Тетяна Казанцева, до 1921 року є мало відомостей про цю будівлю на вул. Коперника, 42, у 1921 році відбулася її серйозна перебудова, тому говорити про вигляд палацу до цього часу складно. За зазначеною адресою був розташований заміський палац графів Бєльських, які мали ще один палац на площі Галицькій.
Палац Бєльських/Юзеф Едер, 1860-1871 р.
Однак Іван Багенський перебудував палац у стилі неокласицизму. До того будівля була швейцарського стилю: з круглими вікнами і верандою.
У 1939 – 1941 роках та в 1944-му графській родині залишили одну половину будинку, в другій розмістилася організація Спілки письменників УРСР. Також тут були редакції, а саме органу цієї спілки – щомісячника «Література і мистецтво» та польського щомісячника «Нове віднокренгі» («Нові обрії» – Ред.). В 1950-х роках палац став гуртожитком кредитно-фінансового технікуму.
З повоєнних часів тут був Обласний міжсоюзний будинок самодіяльної творчості та Будинок вчителя. Від 1958 року в цьому приміщенні давав вистави Польський народний театр, а з 1985-го облаштували Педагогічний музей.
Водночас відомо, що Іван Багенський займався реконструкцією палацу в 1950 – 1960 роках.
Теперішній вигляд Будинку вчителя
Чим займаються у Будинку вчителя
Будинок вчителя – це будівля в самому серці Львова, між двома найбільшими львівськими університетами. На трьох історичних поверхах тут розмістилися бібліотека, Педагогічний музей, дитячі гуртки, Польський народний театр і Мала академія наук. Всього тут працюють до 20 осіб, не враховуючи керівників мистецьких колективів.
Як розповіли Tvoemisto.tv в Будинку вчителя, колектив організував роботу з відновлення історичної памʼяті, національно-патріотичного виховання, перспектив розвитку країни. На цю тему проводять онлайн-лекції, семінари та зустрічі. Наприклад, у межах національно-патріотичного виховання молоді Львівський обласний будинок вчителя організував презентацію нової книги історика Миколи Посівнича «Степан Бандера. Провідник української ідеї».
Також у Будинку вчителя проводять цикл освітянських діалогів. Як зазначила керівниця відділу українознавства Ганна Войтів, вони постійно вдосконалюють форми і методи роботи з підвищення професійного рівня освітян та поглиблення методичних знань. З цією метою регулярно організовують науково-практичні конференції, читають лекції на тему інноваційних технологій і нестандартних прийомів у педагогічному процесі.
Tvoemisto.tv поспілкувалося з кількома колишніми працівниками Будинку вчителя.
Співкерівниця фольклорної студії «Джерельце» Наталія каже, що за чотири роки роботи в ньому (2017 – 2020) вона жодного разу не бачила заходів для вчителів:
«Загалом я бачила мало працівників самого закладу. Лише бухгалтера, секретарку і, звісно, керівників гуртків. Тільки один раз бачила директора і навіть не мала з ним розмови. За роки своєї роботи я не бачила жодного офлайн-заходу для вчителів. У працівників навіть немає спільного чата чи корпоративних заходів».
На першому поверсі будівлі є бібліотека та колишня художня студія, в якій триває ремонт.
Художня майстерня
У бібліотеці на пів ставки працює завідувачка музейного відділу Віра Романчак. Сама бібліотека має три приміщення та величезний вибір літератури.
Пані Віра стверджує, що бібліотеку може відвідувати будь-хто. Однак колишня працівниця Будинку вчителя, керівниця художньої майстерні була свідком ситуації, коли двох студенток туди не впустили у робочий час:
«Прийшли дівчата з університету і запитали, чи є тут бібліотека, і тоді я покликала пані Марію. Вона їм некоректно відповіла, що бібліотека не працює, і взагалі, чого вони сюди прийшли».
А ще на другому поверсі є чимала музейна зала, в якій проводять виставки освітян. Це, зокрема, «Писанковий розмай», «Різдвяна свічка» та «Мамина світлиця». Останню виставку організували в музейній залі. Також на постійній основі там створена експозиція історії розвитку освіти Львівщини з найдавніших часів. Завідувачка музейного відділу Віра Романчак стверджує, що виставки ці популярні, що їх відвідують учителі та учні.
Однак, на думку керівниці колишньої художньої майстерні, музейна кімната не виконує жодних функцій:
«Там могли б займатися діти. Також можна було б розчистити захаращене подвір’я і проводити там дитячі пленери чи літні табори. Просто цього треба прагнути».
Музейна кімната
У Будинку вчителя діють 10 художніх колективів та гуртків, які туляться в одній репетиційній залі. Хорова капела вчителів «Заграва» та фольклорна студія «Джерельце» ділять одне приміщення, в якому стоїть старе фортепіано, з двома танцювальними колективами.
Велика репетиційна зала
«Моя дитина ходила в зразкову студію «Джерельце», якою керувала Світлана Костянтинівна, яка померла. Вона була старшого віку, бо ніхто з молодших не хотів працювати на 0,25% ставки. Скільки дітей вона не залучала б, до неї постійно були претензії, що їх замало. Загалом в адміністрації було жахливе ставлення до керівників гуртків», – пояснює колишня працівниця закладу.
Із розповідей колишніх працівниць, вони своїми зусиллями та батьківським коштом намагались обладнати класи для занять дітей:
«У той час, коли я там працювала, протікав дах. Ми з батьками своїми силами намагалися створити бодай якісь умови. Коли було холодно, ставили обігрівачі. Від закладу не було допомоги».
Раніше тут функціонувала дзеркальна зала, яку зачинили через дірявий дах. Його вже відремонтували, однак в аудиторії ще тривають роботи.
Також у приміщенні функціонує єдиний в Україні Польський народний театр. Народна хорова капела працює у Львівському обласному Будинку вчителя з 1956 року, даючи концерти в області та за її межами. Серед акторів театру більшість є заслуженими діячами польської культури.
На другому поверсі – велика актова зала. Як нас запевнили в адміністрації, у ній відбувається чимало подій, як-от виступи Польського театру, відомих митців, різні конференції.
Актова зала
На третьому поверсі в п’яти класах розмістилася Мала академія наук. Також є невеличкий клас для вокального ансамблю, у якому навіть немає музичного інструмента. Цікаво, що кабінет директора втричі більший за цей навчальний клас.
Клас вокального ансамблю та директор Будинку вчителя - Володимир Парубій
Багато кімнат просто зачинені. Керівництво пояснило, що це технічні приміщення.
Будинок вчителя для вчителів чи для дітей?
Нещодавно в Будинку вчителя провели засідання депутатської комісії обласної ради з освіти. В її членів виникло чимало зауважень до використання цього простору.
«Будинок вчителя викликав змішані відчуття – більше суму, ніж радості, більше сорому, ніж задоволення, більше роздратування, ніж гордості. Тут є все для того, щоб стати підмогою для освітянського середовища, простором для цікавих ідей та розвитку потенціалу школярів і вчителів. Є працівники, які хочуть і можуть працювати, є традиції, на які можна опертися, є достатньо простору для втілення цього. Очевидно, бракує коштів, щоб довести цю прекрасну будівлю, колишній палац Бєльських, до ладу. Але найбільше бракує міцної управлінської руки! І це найважливіше!» – написала у Facebook голова комісії Парасковія Дворянин.
До Львівської ОВА надійшло звернення від відомих науковців, зокрема академіка Ігоря Юхновського. Як відповів Tvoemisto.tv керівник департаменту освіти і науки Олег Паска, після цих звернень та засідання комісії Малій академії наук планують надати більше приміщення.
«Вона тулиться на третьому поверсі. Була спільна нарада департаменту і комісії, і ми побачили, що є можливості розширити діяльність МАН. Департамент уже видав наказ, який я підписав, про переміщення бібліотеки з Будинку вчителя в Науково-педагогічну бібліотеку, що логічно. Перед тим ми перемістили бібліотеку Львівського обласного інституту післядипломної освіти теж туди. Тому буде ще одне приміщення і ще одне на третьому поверсі. Крім того, є ідеї щодо створення єдиного центру педагогічних інновацій чи розвитку на базі двох закладів: Будинку вчителя та Науково-педагогічної бібліотеки. Діяльність цього центру перенесуть у приміщення бібліотеки, а приміщення Будинку вчителя в перспективі обласній раді пропонують віддати МАН. Звісно, таке рішення має ухвалювати власник, але департамент освіти думає над тим, щоби підготувати відповідний проєкт рішення й надіслати його комісії. Наразі вивчаємо це питання», – пояснив він.
Однак гуртки не планують закривати, працівників Будинку вчителя не звільнятимуть – просто реорганізують їхню роботу. Водночас колектив закладу проти таких нововведень, бо, мовляв, усі зауваження комісії облради неправдиві, цей простір є єдиним осередком розвитку вчительства у Львові і більше потрібен учителям, аніж дітям.
«Приходила комісія. Вимагають від нас дати більше класів для занять дітей. А де їх узяти? Нема більше тих класів. Тут є Польський театр, Мала академія. Наші працівники займають всього три кабінети. Нас усіх хочуть перевести в Науково-педагогічну бібліотеку. Що ми до неї маємо? Ми існуємо75 років, жодна влада не заявляла про ліквідацію Будинку вчителя. І в час війни, замість того, щоб констатувати нашу роботу і волонтерство, об’єднати людей заради перемоги, почалися постійні нападки. Коштів не виділяють, оргтехніку так само. Мене це дивує, таке враження, що вони живуть в паралельному світі», – обурюється директор Будинку вчителя Володимир Парубій.
Володимир Парубій
Зі слів колишньої керівниці художньої студії, це місце могло б стати центром дитячої творчості, адже таких у Львові не вистачає. Вона запевняє, що директор ніколи не був зацікавлений в тому, щоб там працювали дитячі гуртки. Натомість директор департаменту освіти і науки ЛОВА Олег Паска запевняє, що в будівлі облаштують Малу академію наук.
«Саме приміщення в плачевному стані уже вісім років. Спочатку воно не мало такого вигляду, а зараз – це жах. Дуже прикро, що в середмісті така будівля стоїть пусткою. Найперше тут потрібно змінити керівника, запросити приватні студії, щоб діти могли відвідувати танцювальні та мистецькі гуртки. Там є все для цього: великий актовий зал і два класи для занять», – поділилася своїми думками колишня керівниця художньої студії.
Водночас головний бухгалтер Петро Ківенко чи не найбільше відстоює Будинок вчителя:
«Не може Мала академія замінити вчителів. Ніяк. У Львові й без того багато закладів із гуртками, кожна школа їх має. Мала академія – це репетиторство. А хто подбає про вчителя? Ми працюємо з учителями з далеких сіл Львівської області. Вони не мають де подітися. Один вчитель у селі викладає три предмети. З ким він там порадиться? А тут пані Віра чи пані Ганна щось нове йому розкажуть. Приходять до нас і з передових гімназій. Це ж важливо. В Україні всього три Будинки вчителя: у Львові, Києві та Харкові. І цей хочуть закрити. Хто буде вчити тих учнів, як не буде кому вчити учителів? Нам не виділяли коштів на це приміщення, тільки в останній рік почали».
Як запевнив Олег Паска, департамент освіти і науки ОВА за цей рік виділив 3,5 млн гривень на ремонт будівлі. Критичні проблеми вирішили, але роботи ще багато.
Водночас журналістам Tvoemisto.tv вручили понад 20 наперед роздрукованих схвальних відгуків працівників, заслужених артистів, військових та митців про діяльність Будинку вчителя.
Варто сказати, що попередньо всі ці відгуки від сторінки Львівського обласного Будинку вчителя написали в коментарях до допису депутатки Парасковії Дворянин у Facebook.
Львівський обласний будинок вчителя справді має занедбаний вигляд. Таке велике приміщення могло б стати чудовим осередком розвитку і вчителів, і дітей. Однак для цього, очевидно, необхідно напрацювати спільну візію розвитку його простору та зробити капітальний ремонт, на що знадобиться чимало коштів.
Наталія Вареник
Фото: Іван Станіславський/Твоє місто
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
_____________________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН