«Люди можуть мати жвавий громадський простір поруч – просто на вулиці. Коли будуєте вулиці, створюйте життя на них. Зробіть їх зручними передусім для пішоходів, тоді для велосипедистів, тоді для громадського транспорту, а для автомобільного в останню чергу», – радив колишній головний архітектор Вільнюса Міндаугас Пакалніс під час Lviv Urban Forum. Tvoemisto.tv вирішило дослідити, чи дотримано таких засад у Львові під час забудови вулиць Садової, Кульпарківської та Петлюри.

Район, про який мовитиметься, в минулому столітті був німецькою колонією та приміським робітничим поселенням. У 1860-х роках тут викопали рів, де пролягає залізнична колія, яку тоді вважали межею Львова. До цього місця простягалися міські лани, Кульпарків тоді вважали селом, тож зелені було чимало.

Відтоді ситуація із зеленими зонами в мікрорайоні значно змінилася. Зараз найближчими для мешканців мікрорайону є невеликий сквер на розі вулиць Петлюри та Садової, навпроти ринку, а також два більші, з дитячими майданчиками, на Коновальця, біля кінцевої зупинки трамвая №2, куди можна пройти аварійними сходами і на вулицю Героїв УПА. До найближчого парку на Виговського – 25 хвилин пішки від перехрестя Садова – Кульпарківська.

Цікаво, що на території психіатричної лікарні є один із витоків Полтви. Потічок тече вздовж колії, наповнює Піскові озера та слугує одним із основних наповнювачів цих озер. Якщо його забудують, озера можуть висохнути.

Читайте також: «Зберегти історичне середовище». Як змінюються львівські Байки і Кастелівка

З 2015 року район почав обростати багатоповерхівками. Наразі формується з трьох масштабних житлових центрів – «Парус City», «Парус Парк» на Кульпарківській та Safe Town на Садовій.

Так на вулиці Кульпарківській «замайорів» синьо-білий житловий комплекс «Парус Парк», а з 2018 року навпроти, в колишніх приміщеннях заводу «Кінескоп», почали влаштовувати офісні приміщення. Історик та краєзнавець Микола Майданський розповідає, що наприкінці XIX століття  теперішня вулиця Героїв УПА теж була робітничим кварталом. У радянський час тут почали будувати різні підприємства, зокрема «Кінескоп», та будинки для працівників і їхніх родин.

ЖК «Парус Парк»

Водночас на стадії інтенсивного будівництва перебуває ЖК «Парус City», що на Кульпарківській, 93. Це багатоповерховий житловий комплекс бізнес-класу площею 6,5 га. Житло планують доповнити офісним центром, обіцяють влаштувати дитячий садок.

ЖК «Парус City»

Головний архітектор Державного інституту проєктування міст «Містопроект» Юрій Столярова вважає, що з усіх цих вулиць найкраще розвинута інфраструктура на Садовій. На ній функціонує ринок «Новий», ТЦ Sadova та головний європейський офіс компанії SoftServe. Колись на цьому місці були цегельні. У 60-х роках ХХ століття їх засипали і звели там складські приміщення та гаражі. Тепер цією вулицею пролягають велосмуги з обох боків та створені місця для паркування автомобілів. Є озеленення вздовж дороги, охайні тротуари.

Офіс SoftServe

На куті вулиці Садової, на Кульпарківській, 96, ТзОВ «Тібет» і ТзОВ «Львівська інвестиційна компанія» у 2021 році почали будувати багатоквартирний житловий комплекс Safe Town із вбудованою автостоянкою та громадськими приміщеннями. Комплекс складатиметься із семи секцій будинків до 16 поверхів, у яких буде близько 300 квартир.

«У цьому ЖК передбачене приміщення площею до 500 метрів квадратних під спеціалізований навчальний заклад, однак вони ще мусять разом із містом визначитися, що це має бути. Вірогідно, там облаштують дитячу музичну школу. Також передбачений дошкільний приватний навчальний заклад», – розповідає Юрій Столяров.

ЖК Safe Town

Зазначимо, що, за даними платформи Youcontrol, керівником ТзОВ «Тібет» є Петро Петрушевський, співзасновником цієї компанії був теперішній депутат ЛМР від «Європейської солідарності» Остап Доскіч. Зараз він є заступником директора у ТОВ «Тібет». Інша компанія, ТзОВ «Львівська інвестиційна компанія», належить Назару Бербеці й Тарасу Дідику. Назар Бербека також є депутатом ЛМР від «Європейської солідарності».

Новий торговий центр дав сильний поштовх розвитку не лише вулиці Садової, а й усього мікрорайону, тому стає щораз привабливішим для мешкання.

«ТЦ Sodova суттєво змінив можливість якісного проведення часу в громадському просторі. Навкруги багато офісних приміщень і будинків, але досить мало місця для відпочинку чи задоволення інших потреб. Також навколо нього облаштували невеликий громадський простір, де приємно проводити дозвілля. Туди відразу почали ходити люди», – веде далі Юрій Столяров. 

ТЦ Sodova

Як зміниться район

«Любінське сяйво» на перетині вулиць Садової та Петлюри – єдиний ринок у мікрорайоні. Його планують зробити комунальним, перенести на ділянку неподалік, де вже звели торговий центр, а на площі хочуть організувати громадський простір.

Вигляд ринку «Любінське сяйво» станом на зараз

Сучасний критий комунальний ринок на Садовій – Петлюри зведуть коштом приватного інвестора, а саме ТОВ «Спецбудмонтажпроект». Ринок залишиться у власності міста, сюди після закінчення будівництва переїдуть підприємці з «Любінського сяйва». 

Читайте також: Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри - Садової

Візуалізація майбутнього ринку

Завдяки активній модернізації простору дійшла черга й до ділянки колишніх складів «Сільмашу». До детального плану території в межах вулиць Кульпарківської, Садової, Петлюри, Любінської та залізничної колії пропонують внести зміни. Зокрема, на розі Любінської та залізничної колії планують звести багатофункціональну громадську будівлю, три житлові квартали, школу та коворкінг-центр.

Ділянка, яку планують забудувати

У згаданих трьох кварталах зможуть мешкати майже 2200 людей. Під будинками розмістять підземні паркінги, а це 800-900 паркомісць.

Також поруч із житловими кварталами забудовник готовий віддати близько 0,6 га під школу, де зможуть навчатися до 350 дітей.

«У проєкті ми пропонували біля школи звести коворкінг. Однак, зважаючи на позицію головного архітектора міста, вирішили його забрати, натомість організувати відкритий озеленений громадський простір у вигляді скверу. Це чудова ідея, адже діти зможуть там бігати під час перерви. Це рішення додає «громадськості» і площі, і житловим будинкам, і школі. Але ми не відмовляємося від ідеї коворкінгу й того, що учні старших класів зможуть там займатися, тому його облаштують на першому поверсі одного з будинків», – додав Юрій Столяров, який розробляв ці зміни до ДПТ.

Візуалізація ДП ДІПМ «Містопроект»

Імовірно, три житлові комплекси та школу зводитиме компанія «Інтергал-Буд» екснардепа від «Партії регіонів» Володимира Зубика. 

Кульпарківська стоїть у заторах

Із одного боку, нові ЖК, офіси та навчальні заклади вдихають нове життя у розвиток кварталу, а з другого – створюють додаткове навантаження на транспортну систему міста. Інтенсивна забудова неабияк впливає на транспортні потоки в районі, у якому вже чимало транспортних проблем. Кульпарківська є однією з радіальних вулиць Львова на зразок Городоцької, Шевченка, Стрийської, Зеленої. Тож не дивно, що вона повністю завантажена, пояснив у коментарі >;Tvoemisto.tv екскерівник відділу транспортного планування та моделювання ЛКП «Львівавтодор» Роман Зубачик.

«У нас радіально-кільцева схема планування міста, але, на жаль, вона ще не завершена. Тобто в нас, по суті, немає всіх сформованих кілець. Велика частка транспорту припадає саме на ці радіальні вулиці, зокрема на Кульпарківську», – вважає він.

Найбільше транспортне навантаження припадає саме на ділянку від Наукової до Героїв УПА. Там дуже часто утворюються затори. Ускладнює ситуацію й організація дорожнього руху, яка розвивалася еволюційним шляхом.

Наприклад, на перехресті вулиць Наукової та Кульпарківської організований рух по колу, а вже на наступному (Кульпарківська – Щирецька) є перехрестя, проїзд яким регулюється світлофором. Далі наступне кільце – на перехресті вулиць Кульпарківської, Володимира Великого та Виговського, після якого знову світлофор – на перехресті Кульпарківської та Перфецького.

«Якщо світлофор формує в транспортному потоці певну періодичність, тобто автомобілі від перехрестя до перехрестя прибувають, скажімо, групами, то при появі кільця між двома світлофорами вона руйнується. В підсумку отримуємо те, що можемо спостерігати на Кульпарківській: пропускна здатність перехресть уже давно вичерпалася, вся вулиця в заторах», – пояснює Роман Зубачик.

Читайте також: У Львові планують реорганізувати рух на найбільш проблемних перехрестях. Перелік

Натомість, на думку фахівця, кільце не є панацеєю для розв’язання всіх транспортних проблем. У випадку з вулицею Кульпарківською насамперед потрібно відрегулювати роботу світлофорів.

«Ми б тоді дозовано пропускали транспорт у центральну частину міста. Наприклад, перший світлофор на Кульпарківській пропускає стільки транспорту, скільки може проїхати на наступному, без утворення значних черг із автомобілів, які досягали б попереднього світлофора. Ось таке глобальне рішення, щоб зменшити навантаження на вулицю Кульпарківську й нівелювати оці регулярні затори, які утворюються, особливо у вранішні пікові години», – зазначив Роман Зубачик.

Тобто ситуацію на Кульпарківській можна було б виправити шляхом встановлення додаткових «розумних» світлофорів, роботу яких потрібно фахово відрегулювати. Мовиться, щоправда, про чималі кошти, які у час повномасштабного вторгнення доцільніше скеровувати на допомогу війську.

Наталія Вареник

Фото: Твоє місто

_____________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.