У кожній родині повинна бути домашня аптечка з необхідними ліками на випадок різних непередбачуваних ситуацій: епідемій, воєнних дій, ядерних або хімічних атак. Які ліки варто мати вдома, а що точно не знадобиться в домашній аптечці, Tvoemisto.tv запитало у головної фельдшерки Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Анни Самковської.

Скажіть, наскільки важливо у воєнний час мати вдома аптечку?

Аптечка – це набір певних лікарських препаратів та виробів медичного призначення, які повинні бути в кожного. Вона необхідна для надання першої медичної допомоги, адже не завжди у будинку є медики. Від того, є аптечка вдома чи немає, часто залежить життя людини. Навіть якщо ви викличете «швидку», певні ліки з аптечки можна буде застосувати.

Що обов’язково має бути в аптечці та чого не варто туди класти?

В аптечці обов’язково має бути електронний термометр. Але раджу стежити за тим, чи заряджені в ньому батарейки. Також варто покласти протигарячкові й протибольові ліки (парацетамол, ібупрофен), сорбенти при харчових отруєннях або діареї (біле вугілля, атоксил), антигістамінні препарати від алергії та препарати, які можна використовувати при травмах і порізах: пластир, бинт, перев’язувальні матеріали. Серед обов’язкових засобів – антисептик, наприклад хлоргексидин, і упаковання одноразових медичних масок (10 штук). Подальше комплектування аптечки залежить від віку людей у родині та їхніх недуг.

Не варто класти туди ртутний термометр, бо він небезпечний, ін’єкційні препарати – різні ампули, а також відмовитися від турнікетів, протиопікових пластирів і пов’язок. Таку допомогу можуть кваліфіковано надавати лише медики.

Тобто ті речі, про які нам часто говорили на початку повномасштабної війни і радили укомплектовувати ними аптечку, зайві?

Вони не зайві, але більшість людей, які не є медиками чи не мають специфічних навиків, не вміє зупиняти кровотечу за допомоги турнікета чи накладати оклюзійні пов’язки.

Якщо у когось з членів сім’ї почалася кровотеча, її можна зупинити паском, шнурком або ж сильно притиснути пальцем. Відтак треба терміново викликати швидку медичну допомогу.

Куди радите складати необхідні ліки: в коробку, сумку чи спеціальну аптечку?

Аптечку можна придбати, від решти речей вона відрізнятиметься кольором або написом. Купувати вже готову, зібрану аптечку, тобто з медичними препаратами, не раджу. В Україні не існує нормативного акта, який чітко регламентує її вміст. Найкраще скласти аптечку самому залежно від потреб чи проблем у членів родини. Наприклад, якщо серед них є такі, що мають хронічні недуги, варто подбати про відповідні препарати, якщо ж проблеми із серцем – то від них.

Головне, щоб аптечка була переносною. В ідеалі це сумка з ручкою. Тому, коли людині стане погано на кухні чи в кімнаті, ви не будете бігти по ліки в незручному упакованні, а принесете сумку, швидко знайдете все необхідне і встигнете надати допомогу.

На кришку переносної сумки-аптечки раджу наклеїти перелік ліків, що  містяться в ній, із зазначенням терміну придатності. Так легше буде дізнатися, коли він закінчується, що варто вийняти з неї і докупити.

Чи потрібно складати окрему аптечку для дітей та людей похилого віку? І якщо так, то що в ній має бути?

Якщо вдома є діти та люди похилого віку, то можна зробити одну аптечку, але більшу, умовно розділивши її на секції: загальні ліки, ліки для дітей, ліки для старших людей.

У відділення для дітей варто покласти вушні краплі, спрей або краплі для носа, сольовий розчин, спринцівку або грушу для клізми, протигарячкові препарати відповідно до віку дитини.

Для осіб похилого віку – тонометр. Якщо, для прикладу, є цукровий діабет, то глюкометр із запасними смужками, а якщо астма – протиастматичні ліки.

Ми говоримо про «тривожну» аптечку, а чи варто мати ще одну – простішу, домашню?

Ні, краще використовувати ліки з аптечки, яку ви вже склали як «тривожну», і в міру використання ліків поповнювати її. Там усе й так є, тож дублювати нема потреби.

В аптечку треба покласти по блістеру різних пігулок, невеликі пляшечки ліків чи їх має бути багато і вистачити надовго?

Ну, наприклад, того ж хлоргексидину вистачить 100 міліграмів. Великих банок ставити не треба. Те саме стосується пігулок і сиропів. Деякі препарати можна покласти в упакованнях, а деякі лише по блістеру.

Ліків у аптечці має вистачити як мінімум на два тижні, як-от від гіпертонії, болю в серці тощо.

Як часто треба поповнювати аптечку?

За потреби. Для цього, як я вже казала, треба на кришку аптечки наклеїти список ліків і термін їхньої придатності. Це дозволить швидше зорієнтуватися, що є, а чого бракує. Якщо термін придатності ліків закінчується за місяць-два, раджу підкреслити їхню назву маркером, аби пам’ятати.

Таку аптечку треба брати зі собою на роботу чи залишати вдома?

Носити її зі собою не потрібно. Кожен роботодавець має забезпечити своїх працівників необхідними ліками.

А як щодо йоду: чи варто його мати?

Йод і зеленка вже вийшли з використання, тепер їх майже не застосовують. Вони не є засобами першої потреби, тож від них варто відмовитися. Хлоргексидину в цьому випадку буде цілком достатньо.

Зараз усе частіше говорять про можливе застосування хімічної чи ядерної зброї. Що потрібно мати на випадок такої загрози?

У аптечці мусять бути таблетки йодиду калію (250 міліграмів). Коли надійде офіційне сповіщення про загрозу радіоактивного зараження, в перші хвилини (до години часу) треба випити ці пігулки. Доза для дорослих становить пів таблетки (175 міліграмів), для дітей від двох до 14 років – 40 міліграмів, а для малюків до двох років – 16 міліграмів.

Які дії мають бути наступними?

Відразу ж варто зачинити всі вікна і двері, бажано герметично, і приготувати дводенний запас їжі та питва. Якщо є можливість, спуститися в укриття. Бажано зробити це в перші 10 хвилин, допоки не випав радіоактивний осад. Взяти зі собою воду в скляній тарі та герметично запаковану їжу і чекати наступних офіційних повідомлень.

Інструкцією, що робити у разі ядерного удару, як підготуватись, що можна і що категорично заборонено робити за умови радіаційної аварії поділилась лікарка-дерматологиня Катерини Бакіко.

Розмовляла Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.