Відома на весь світ українська диригентка Оксана Линів, родом із Львівщини, на фестивалі музики Ріхарда Ваґнера в Німеччині була вбрана у футболку з написом Wagner Power, за що її почали нещадно гейтити. Tvoemisto.tv розповідає, що пов’язує ПВК Вагнера з музикою, про ставлення Оксани Линів до німецького композитора і росіян та чому під час війни потрібно розуміти контекст будь-якої події .

У вихідні, що минули, в межах Байройтського фестивалю відбувся фестиваль музики Ріхарда Ваґнера, в якому взяла участь і українська диригентка Оксана Линів. У мережі з’явилося її фото у футболці з написом Wagner Power («Сила Вагнера» – Ред.). За нерозуміння контексту диригентку розкритикували в українському X (Twitter – Ред.).

У коментарях українці розділилися на два табори: одні підтримують автора допису, вважаючи вчинок  Оксани Линів недоречним, другі не розуміють, чому потрібно «викреслити» німецького композитора Ріхарда Ваґнера через російських найманців.

Оксана Линів на фестивалі Ріхарда Ваґнера в Байройті (Фото:@Ukrostap/Twitter)

Зокрема, опублікував фото Оксани Линів український письменник Остап Українець. 

«Це Оксана Линів. Всесвітньо відома українська диригентка, що представляє Україну в світі у футболці Wagner Power. Ви скажете: Ваґнер просто писав музику, її одяг – її справа, тут, очевидно, не про ПВК. Але саме ігнорування контекстів я вважаю певним знаком людожерства», – написав він.

Знайшлося чимало й тих, що виступили на захист диригентки.

«Поширена вада світу – ідіотизм. Зрада – Линів у футболці «Сила Вагнера». Агов! Диригентка на заснованому ним фестивалі. Зараз його творчості й присвяченому. Чи напис на стіні вам, патріотам із полум'яним серцем, ні про що не говорить?! А, ну так – це ж улюблений композитор Гітлера», – зазначив Андрій Солодкий.

Однак не лише цей напис наводить на думку про збройне формування найманців. Кольори футболки  – темно-помаранчевий і чорний – схожі на ті, що використані на емблемі військової компанії: це чорний та червоний.

Прапор ПВК Вагнера

Хто такі «вагнерівці» і чому так називаються

ПВК (приватна військова компанія) Вагнера – це російська військова структура, до складу якої входять найманці. Була створена 2013 року. Брала участь в бойових діях на Донбасі (на боці Росії) та Сирії (на боці режиму Асада, союзника Росії). 

Із ПВК намагаються створити військовий бренд – «оркестр» та «музикантів», популяризують участь у групі, знімають про найманців фільми та присвячують їм пісні. Їхня заробітна плата коливається від 100 до 240 тисяч рублів на місяць. Спецпризначенці отримують більше. Представництва ПВК Вагнера є в понад 10 регіонах Росії, а також на окупованих територіях України – в Криму і Донецькій та Луганській областях. 

Із літа 2022 року Пригожин активізував вербування до ПВК ув'язнених. Як виявилося, саме засуджених за вбивство серед нових найманців у ПВК Вагнера найбільше.

 

«Вагнерівці»

Усі ці роки «вагнерівці» були залучені спецслужбами РФ до бойових дій у Сирії, Лівії, Судані, ЦАР, Мадагаскарі, Україні. Вони причетні до численних воєнних злочинів, зокрема на території нашої держави. Приміром, до збиття військово-транспортного літака ІЛ-76 у червні 2014-го, внаслідок чого загинуло 49 українських десантників.

Читайте також: Віталій Портников: «Вагнер» у Білорусі не для того, аби бавитися у пасочки

На початку повномасштабного вторгнення підрозділи «вагнерівців» знову приїхали воювати до України. Наразі їх найчастіше бачать на Донеччині, поблизу Бахмута. До цього вони були на Луганщині та Харківщині.  

Керівник «вагнерівців» Дмитро Уткін (російський підполковник запасу, 1970 р.н.) має позивний «Вагнер». Саме тому підрозділ був названий так. Дмитро Уткін проявляє відкритий інтерес до Третього Райху. Приблизно в 2013-2014 роках узяв позивний «імені» Ріхарда Ваґнера, улюбленого композитора Адольфа Гітлера. 

 Дмитро Уткін/Досьє

Німецький композитор Ріхард Ваґнер жив у ХІХ столітті та помер за пів століття до того, як Адольф Гітлер прийшов до влади в Німеччині. Але Ваґнер не приховував своїх антисемітських поглядів, і згодом його музику пропагували нацисти. Багато ізраїльтян досі сприймають музику Ваґнера як образу жертв Голокосту.

Оксана Линів, Ріхард Ваґнер і росіяни

Оксана Линів народилася в Бродах, що на Львівщині, у сім’ї музикантів. Навчалася в музичній школі ім. Миколи Лисенка у Львові. Своїм першим оркестром диригувала у віці 16 років. Зараз їй 43 роки.

Вона є засновницею Міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt та Молодіжного симфонічного оркестру України YsOU. Оксана Линів стала першою жінкою на посаді головного диригента опери та філармонійного оркестру в місті Грац (Австрія).

 Оксана Линів

У жовтні 2021 року Муніципальний театр Болоньї повідомив, що Оксана Линів стане його головною диригенткою з січня 2022-го.

Наприкінці липня 2021 року вона стала першою жінкою на посаді диригента Байройтського оперного фестивалю в Німеччині. Тоді ж диригувала «Летючим голландцем» Ріхарда Ваґнера, а серед глядачів була колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель.

Читайте також: Оксана Линів: Українська музична освіта значно краща за західноєвропейську

У грудні 2020-го Оксана Линів одержала німецьку нагороду Oper!Awards і стала найкращою диригенткою року.

На початку повномасштабного вторгнення їй почали приділяти особливу увагу через те, що вона представляє українську музичну спільноту на міжнародній арені. А ще перша жінка-диригентка звернулася до президента рф путіна і пояснила, чому йому ніколи не вдасться нас перемогти.

У квітні 2022 року солістка Львівської опери Людмила Корсун повідомила, що не братиме участі в проєктах, де задіяні росіяни та російська музика. Зокрема, заявила, що її участь в постановці опери «Іоланта» Петра Чайковського, якою керує диригентка Оксана Линів з Львівщини, скасована.

У серпні 2022 року диригентка Оксана Линів виступила в Німеччині на тому ж Байройтському фестивалі з операми Ріхарда Ваґнера під керівництвом російського режисера Дмитра Чернякова. 

«Я дякую керівництву Ваґнерівського фестивалю за підтримку, а режисеру постановки Дмитру Чернякову за проукраїнську позицію. Від початку війни він поряд з іншими відомими митцями виступив із відкритою офіційною позицією засудження війни, що стало також вирішальним для директорки фестивалю Катерини Ваґнер», – написала тоді Оксана Линів. 

Після цього львів’яни в особі Олександра Сирцова зареєстрували петицію про позбавлення Оксани Линів звання Почесної амбасадорки міста Львова. Для розгляду потрібно, щоб вона набрала 500 голосів.

У відповідь на звинувачення представниця Львівщини зазначила, що через війну ми частково втратили зв’язок із реальністю, а сфера класичної музики в світі дуже консервативна, зі сталими принципами. І жодна держава, крім Польщі, не підтримала заборони російського класичного репертуару. Ба більше, каже вона, це суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не відповідає їхнім поглядам про сенс культури та мистецтва і строго засуджується.

«Я як диригентка з України, яка працює і давно визнана за кордоном, маю можливість співпрацювати з усіма найвидатнішими театрами та оркестрами світу, пропонувати і поширювати українські твори, що дуже активно роблю і робила без нічиєї вказівки ще до війни, запрошувати українських солістів та композиторів до співпраці, підтримувати і допомагати українській молоді. Але я не маю повноважень змінювати репертуарну політику інших держав», – пояснила вона тоді.

Чи асоціюється «Вагнер» із композитором

На думку української письменниці Оксани Форостини, ситуація, в якій опинилась Оксана Линів, є очікуваною, передбачуваною. Адже це дуже великий виклик для українців (які поза нашою інформаційною «бульбашкою») щоденно мати на думці такі тригерні теми і пам’ятати, що для більшості українців «Вагнер» – це все-таки про російських найманців. Навіть якщо вбивати у пошуковику Google слово «Вагнер», то першою з’явиться стаття з вікіпедії про ПВК Вагнера і лише після неї – про Ріхарда Ваґнера.

«Це очевидно, що більшість із нас тією чи іншою мірою травмовані, і на це треба зважати. Думаю, що коли ми весь час усередині країни, то адаптуємося до актуальних контекстів і вчимося щодня бути більш чутливими до різних тем. Натомість у інших країнах, особливо поза Польщею та Литвою, ця травма не настільки відчувається. Я, з одного боку, розумію реакцію наших громадян на такий напис на футболці  відомої диригенти, а з другого боку – це дуже великий виклик для українців, які поза нашою інформаційною бульбашкою, щоденно тримати у себе на думці такі тригерні теми. Їм важко пам’ятати те, що може нас зачепити, бо вони в тому не перебувають. Але я не поспішаю засуджувати. Це доволі складне емоційне завдання – одночасно тримати в голові дві картини світу. Хоча мені видається, що людина, яка принаймні читає українські новини за кордоном, мала б розуміти, що одягти футболку з таким написом ризиковано. А нам це просто нагадування, що ми не можемо проєктувати свої змісти на когось», – пояснила Оксана Форостина в коментарі Tvoemisto.tv.

Оксана Форостина/Твоє місто

Письменниця дивується, що більшість гейтить Оксану Линів і не зважає на організаторів міжнародного фестивалю: чому вони не відмовилися від провокативних футболок? 

У Львові в 1994 році почало функціонувати Товариство Ріхарда Ваґнера. Загалом в Україні їх три: у Харкові, Львові та Києві. 2013 рік ЮНЕСКО оголосило Роком Ваґнера, і львівське Товариство відзначило його 200-літній ювілей концертами. Своєрідним музичним експериментом стали твори Ваґнера, виконані на органі.

Тоді ж львівська журналістка Галина Терещук підготувала матеріал про відомого композитора. В ньому мовилося про те, що виконання творів Ваґнера вимагає великої майстерності. Саме опери Ваґнера принесли славу Соломії Крушельницькій. В одному з листів молода ще тоді співачка писала: «Співаючи опери Ваґнера без повного образовання музики і голосу, можна собі дати хрестик на дорогу, бо довше не потягнеш, як два роки. Таким ходом не один співак карк скрутив».

Ріхард Ваґнер

Нема ніяких підтверджень, що німецький композитор Ріхард Ваґнер приїжджав до Львова. Однак його друг, композитор Ференц Ліст, з донькою якого був одружений Ваґнер, побував у Львові та в Хмельницькому.

Музику Ріхарда Ваґнера можна почути в багатьох сучасних фільмах, вона звучить зі світових оперних сцен. 

Наталія Вареник

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

_________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.