
Фото: Ерам
Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
Після війни кількість ветеранів в Україні і членів їх родин зросте більш ніж у чотири рази – до п’яти мільйонів. Повернутися до звичного життя навіть кваліфікованим спеціалістам, ефективним лідерам та вмотивованим працівникам без підтримки буде важко. «Люди понад усе» – як ключовий пріоритет від перших днів війни й донині застосовують у команді ЕРАМ, яка є однією з найбільших ІТ-компаній Львова та України. Тут не лише дбають про повернення своїх працівників до мирного життя, надаючи їм підтримку, виплачуючи компенсації, а й розробили чіткий план, який допомагає впоратися з викликами і знаходити ефективні рішення для успішної реінтеграції ветеранів.
Тvoemisto.tv зустрілося з директоркою з управління талантами «ЕPАМ Україна», Наталією Колядко та запитало, як війна вплинула на компанію, її корпоративну культуру, з якими труднощами і страхами зіштовхуються ветерани при поверненні з фронту в ІТ-сферу та як компанія уже підтримує колег, які побували на війні.
Читайте також: «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
Скажіть, яка кількість ваших працівників зараз воює, захищає Україну та скільки ветеранів є у ІТ-компанії?
Із 10 тисячі працівників компанії ЕРАМ воюють майже 300. Із фронту повернулися більше 30 із них.
Хто вони – теперішні ветерани, які працюють у ІТ-галузі, що про них кажуть замовники?
Наші ветерани – це різні люди з різною спеціалізацією та різними можливостями. Завдання компанії – досягти безбар’єрності, організувати роботу та навантаження таким чином, щоб ветерани справлялися з поставленими завданнями продуктивно, могли бути собою та мали можливість проявити себе.
Ветеранів не потрібно залишати в соціальній ізоляції, навпаки – завжди підтримувати з ними контакт, залучати до навчання, організовувати гнучкий графік роботи. Має бути баланс зрілості, партнерства, здорових стосунків, тоді професійно зростатимуть усі.
Читайте також: Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
Які труднощі, страхи мають ветерани після повернення з війни до роботи в ІТ?
Незалежно від того, чи є в них посттравматичний стресовий розлад – ПТСР, чи немає, часто ветеранам важко виконувати завдання великого обсягу чи підходити до справи творчо. У війську вони мали чіткі накази, мусили швидко на все реагувати, адже від того залежало їхнє життя.
Також зазвичай ветерани переживають, що вони як спеціалісти можуть втратити кваліфікацію, що їхні компетенції можуть стати неактуальними. Особливо, якщо ми говоримо про ІТ сферу, де все дуже швидко змінюється та розвивається. Тож ветерани просто бояться «випасти» з технологічного контексту. Також є страх утворення прірви між тим, що вони знали раніше, і тим, що знатимуть, коли повернуться.
Як саме підтримуєте своїх працівників, які воюють, і тих, які вже повернулися?
Під час війни ми всі є учнями, які мають вчитися один в одного, як краще діяти. Вважаємо, що спілкуватися, піклуватися про ветеранів треба не після війни, а вже зараз, даючи їм відчуття спокою. Саме тому ми розробили масштабну програму підтримки ветеранів та постійно доповнюємо її. Вона передбачає фінансову підтримку, психологічну та інформаційну допомогу нашим колегам - ветеранам та містить зовнішні соціальні проєкти з нашими партнерами - Міністерством ветеранів, медичними реабілітаційними центрами, громадським ветеранським сектором тощо.
В першу чергу, ми почали проводити вебінари, зустрічі з фахівцями, які знаються на психології військових і ветеранів. Слухаючи їх, ми нарощуємо знання, черпаємо корисні поради для адаптації ветеранів.
Колегам, які на війні, продовжуємо виплачувати компенсацію, тобто підтримуємо їх фінансово в повному обсязі. Також наші працівники – не лише ветерани, а й мобілізовані – мають необмежений безкоштовний доступ до психологічної підтримки від нашого партнера Wellbeing Company. З цією компанією ми співпрацюємо вже понад два роки, тож кожен спеціаліст ЕРАМ при потребі може звернутися до них та анонімно отримати необхідну підтримку.
Близькі ветеранів також можуть отримати послуги сервісу психологічної підтримки. Крім того, діють терапевтичні групи підтримки, для наших колег, чиї рідні перебувають на фронті. В таких групах також можна отримати допомогу кваліфікованих психологів.
Загалом зі своїми працівниками ми завжди у контакті, взаємодіємо з ними аби вони могли дбати про себе та свої сім’ї. Проте до ветеранів у нас особлива увага. Якщо ветерани після повернення із війни, ще не готові приступити до проєктної роботи, даємо їм оплачувану відпустку на відновлення, але не більш ніж 60 днів, щоб таки повернути ветерана у робочу атмосферу та, щоб людина не втрачала соціальний контакт.
Також створили в компанії лист до колеги ветерана, у якому розповідаємо, що відбувалося в компанії, поки його не було, що ми як компанія зробили для нашої перемоги, поки він захищав нас на полі бою. Здавалося б, банальна річ, але вона працює.
Окрім того наші колеги сформували путівник для ветеранок та ветеранів, а також колег, які перебувають на фронті. Він містить перелік існуючих ресурсів на рівні державного сектору, громадських та благодійних організацій, а також безпосередньо в компанії. У ветеранів також є можливість долучитися до підтримки своїх колег ветеранів. У межах довготривалої стратегії компанії щодо створення безбар’єрного середовища у нас триває адаптація офісів.
До речі, саме через таку проактивність в темі реінтеграції військових компанія ЕРАМ потрапила до списку 25 компаній найкращих роботодавців для ветеранів за версією Forbes Україна.
А як компанія ЕРАМ підтримуватиме ветеранів після перемоги?
Робитимемо все те, що й зараз, не чекаючи на допомогу держави. Наприклад, поки в країні думають над обов’язковим відпочинком для ветеранів чи іншими бенефіт-програмами, у нас це вже працює. І ми далі працюємо над розвитком програм для ветеранів і, водночас, працюємо з менеджерами, щоб вони також були обізнані як працювати та адаптовувати ветеранів. Тож в компанії проводяться освітні вебінари з теми реінтеграції військових і колеги можуть ділитися цими записами із своїми рідними та близькими. Із ветеранами в Україні працюватиме кожен, тож кожна компанія вже зараз має задуматися, як краще це зробити.
Чи можуть долучитися до ІТ-компанії ЕРАМ і здобути новий фах ветерани війни, які є новачками в цій галузі?
Тут у нас немає обмежень, адже ми не оцінюємо кандидата за наявністю чи відсутністю досвіду. Однак для того, щоб долучитися, треба мати базові навички та знання англійської мови.
Що пропонує компанія ветеранам – IT-курси, перекваліфікацію, ще щось? Як узагалі відбувається підготовка і навчання?
Наша компанія спільно з Міністерством у справах ветеранів започаткувала проєкт, у фокусі якого освітні ініціативи для ветеранів/ветеранок та членів їхніх родин. Участь у навчальних програмах безкоштовна і має на меті ознайомити українських ветеранів та членів їхніх сімей з кар’єрними можливостями в ІТ, а також допомогти опанувати одну із сучасних професій в межах переходу від військової служби до цивільного життя.Загалом інтеграція ветеранів, спеціалістів різних особливих груп є частиною корпоративної політики ЕРАМ, різноманіття рівності та залучення. Але рівність полягає не в однаковому ставленні, а в тому, щоб різні групи фахівців із різними потребами мали однакові можливості для входження в компанію.
Ольга Шведа
Партнерська публікація
Вибір Твого міста
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України