Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою

12120 0
Школи Львівщини з нового навчального року майже повністю перейдуть на очне навчання. Загалом в області освіту здобуватимуть близько 290 тисяч учнів, що орієнтовно стільки ж, як торік. Остаточні цифри будуть відомі не раніше 5 вересня, проте вже зараз, перед початком нового навчального 2023/2024 року, Тvoemisto.tv поспілкувалося з директором департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олегом Паскою і запитало про зміни та нововведення в освітньому процесі на Львівщині.

Онлайн чи офлайн?

Розкажіть, який теперішній стан освіти в області, чого очікувати учням і батькам у новому навчальному році?

Освіта Львівщини демонструє дуже добру динаміку. Ми в трійці лідерів разом з Київщиною і Харківщиною, хоча це лідерство дещо сумне. До війни конкурувати з іншими регіонами ми могли завдяки різноманітним освітнім здобуткам та інноваціям, а зараз через повномасштабне вторгнення й безпекові заходи до нас переїхало чимало людей, тож можемо говорити лише про те, як загально виглядаємо на тлі України. Для прикладу, маємо добрі результати як основної, так і додаткової сесії НМТ. Кожен четвертий учень, який набрав 600 балів (по 200 балів з трьох предметів), як і кожен восьмий учень, який набрав 200 балів – із Львівщини.

Читайте також: Стало відомо, скільки абітурієнтів на Львівщині отримали найвищий бал за НМТ

У пріоритеті – реформування освітньої мережі. Львівщина тут знову ж таки є лідером. Мовиться, зокрема, про чотири головні акценти.

Перший – профілізація школи: в планах створити 100 ліцеїв і над цим уже працюємо. Враховуючи освітній потенціал і рейтинг ЗНО із усіма громадами погодили створення профільних ліцеїв, які повинні запрацювати з 2027 року і де учні зможуть обирати вподобані профілі й поглиблено вивчати ті чи ті предмети. Деякі громади їх уже засновують. Лідерами тут можна назвати Червоноградську і Стрийську громади. Tvoemisto.tv уже розповідало, як функціонує перший на Львівщині профільний ліцей у Червонограді.

Другий акцент – розвиток винахідництва та підприємництва. Реалізуємо різні цікаві проєкти, мета яких – розвиток ініціативи, новаторства, творчого мислення. Область активно долучається до проєктів з розвитку молодіжного підприємництва – навесні завершився великий проєкт, у якому взяло участь понад 500 школярів, було згенеровано понад 100 ідей стартапів. Найцікавіші з них область підтримала фінансово.

Третій акцент – наука, техніка, технології і розвиток позашкілля. Плануємо у кожному з районів області створити сучасні STEM центри.

Цьогоріч чотири STEM буде створено за кошти обласного бюджету. Йдеться про Дрогобицьку, Бродівську, Сокальську та Червоноградську громади, тобто, у кожному з семи районів. Згодом продовжимо роботу в інших громадах. Центри облаштовують на умовах співфінансування з місцевими громадами (5050). На кожен центр загалом буде виділено 1 мільйон гривень.

Разом з тим Дитячий фонд ООН, ЮНІСЕФ, відповідно до конкурсу, виділить кошти на модернізацію Будинків техніки у Стрию та Самборі.

Що стосується Львова, то місто має свої сучасні позашкільні заклади технічного спрямування, у тому числі і приватні.

Читайте також: У Львові відкрили перший Військово-патріотичний центр для школярів 

Четвертий акцент – військово-патріотичне і національно-патріотичне виховання. Ми створюємо спільноти учителів, тобто неформальні об’єднання за фахом, а для учнів розробили маршрути, пов’язані з відомими людьми, історичними постатями та подіями.

Який формат навчання буде в новому навчальному році – онлайн, офлайн чи змішаний, бо минулого начального року було по-різному?

Минулого року завдяки директорам шкіл та управлінням освіти на місцях, засновникам, Львівщина посідала перше місце за кількістю учнів, які навчалися в очному режимі. Кожен пְ’ятий школяр, який навчався в Україні очно, був із Львівщини!

Лише в семи школах області діти навчалися дистанційно. У решти уроки могли проводити в очному та змішаному форматі – тиждень очно, тиждень дистанційно або ж у дві зміни. Це відбувалося тоді, коли одночасно для всіх учасників освітнього процесу не вистачало місць в укриттях.

Велику увагу приділяли дистанційній освіті. Львівщина – одна з лідерів її впровадження. Зокрема, для закладів загальної середньої освіти діє освітній проєкт «Moоdle це про100», де цілі громади можуть перейти на цю платформу. Програму розпочали ще в 2020 році, коли була епідемія коронавірусу. За цей час наші вчителі швидко навчилися працювати дистанційно.

Значна частина вчителів, яких ми підготували в рамках проєкту, з перших днів війни активно долучилися до навчання школярів з окупованих територій та з числа ВПО. Так вже 7 березня 2022 року було створено Українську дистанційну школу. Загалом в Українській дистанційній школі освіту здобували майже 700 учнів. Здебільшого діти з окупованих територій або ті, що виїхали за кордон. Ще у семи згаданих школах дистанційно навчалися до 200 учнів, тобто разом майже тисяча. Цього року дистанційна школа також працюватиме, набір у неї для учнів 1-11 класів триває. Щоб долучитися, можна зайти на сайт або зателефонувати на номер (096) 250 25 19.

Що стосується нового навчального року, то є доручення Львівської обласної військової адміністрації всім розпочати очне навчання, окрім, звісно, дистанційної школи.

Біженці або ті учні з Львівщини, які через війну виїхали за кордон, переживають, чи зможуть навчатися в своїх школах, якщо буде скасоване онлайн-навчання. Чи варто їм перейматися цим?

Їм варто подати документи в дистанційну школу і далі навчатися онлайн. Водночас, українське законодавство і зміни до нього не передбачають заборони дистанційного навчання в своїй школі.

Тобто це означає, що вони в своїх школах можуть навчатися в онлайн-режимі?

Так, якщо є заява батьків, де наведені аргументи, чому обрана віддалена форма навчання. Звісно, в межах громад з метою економії коштів доцільніше буде визначити школи, де впровадять дистанційне навчання. Тоді це спростить роботу і вчителям, і учням. Наприклад, не дуже зручно, коли з цілого класу чи навіть школи онлайн вчаться лише двоє-троє дітей. Це означає, що вчителі повинні з ними додатково займатись, а за це їм мали б доплачувати. Нагадую, що в перший рік повномасштабної війни це відбувалося на бажання самих учителів, тепер це робити складніше.

Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий припустив, що навчання дітям, які одночасно вчаться в закордонних і українських школах, можуть спростити. Чи варто чекати таких «пільг»?

Очевидно, таку відповідь має дати МОН, але я вважаю, що таке послаблення не зовсім доречне. Пригадую історію, яка розгорнулася в США ще на початку минулого століття. Міністерство освіти вирішило спростити програму для учнів, і на вулиці Нью-Йорка вийшли тисячі батьків, які вимагали скасувати це спрощення, бо добре розуміли, що спрощена програма – це певною мірою позбавлення майбутнього багатьох дітей, бо на ринку праці вони стануть менш конкурентоздатними. Через це мер Нью-Йорка навіть втратив посаду.

Ми звикли жаліти дітей. Це неправильно. Ми повинні знання збалансовувати, за потреби вводити інтегровані курси, удосконалювати програми, підручники.

На що порадите звертати увагу батькам, які вагаються, чи повертатися дитині на очне навчання до школи?

По-перше, поцікавитися, чи є належне укриття в цій школі. Кожен батько чи мати має право прийти до навчального закладу і оглянути сховище. Більшість наявних укриттів у школах безпечні, принаймні в них набагато безпечніше, аніж коли дитина під час повітряної тривоги сидітиме вдома на шостому чи дев’ятому поверсі, а батьки у той час будуть на роботі.

По-друге, варто оцінити якість знань під час дистанційного чи очного навчання. Чим більше дітей із класу або школи навчатимуться дистанційно, тим якість дистанційної освіти буде кращою.

Не менш важливо, особливо в умовах більш ніж трирічної «дистанційки», повернутися до офлайн-навчання студентам. Як вони вчитимуться цього навчального року?

Маємо завдання максимально повернути їх до очного навчання. Кожен університет повинен визначитися й запропонувати свої умови. Минулого навчального року процес був цілком налагоджений: перші і п’яті курси, як правило, навчалися в звичному форматі, всі інші мали лекції онлайн, але приходили в аудиторії на практичні чи лабораторні заняття.

Закриття та укриття

Чи є школи у Львівській області, які цього року не відчинять свої двері для учнів?

Так, є школи, які зачинилися торік, і є такі, що не працюватимуть цього року. Зокрема, минулого року припинили діяльність 24 школи і ще стільки ж понизили свій ступінь. Ситуація пов’язана переважно з меншою народжуваністю і, відповідно, недостатньою кількістю учнів у школах. Наприклад, одна із шкіл Львівщини, яка ще кілька десятків років тому приймала 500 дітей, зараз навчає одиниці. Це велика проблема для всієї України, потрібен системний підхід як органів місцевого самоврядування, так і загалом держави до демографічної політики. Нам потрібні програми підтримки багатодітних сімей. Пригадую, як у 2006 – 2010 роках в Україні була державна підтримка народжуваності, внаслідок якої на Львівщині народилося на 20 тисяч дітей більше, аніж очікувалося. Чому б не зробити цього зараз?

Читайте також: Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників

Цього року свої двері не відчинять 34 школи (з них 15 філій) і 27 понизять свій ступінь. Ситуація стосується кожного з семи районів Львівщини. Ще кілька громад мають ухвалити рішення до початку нового навчального року.

Розкажіть, чи всі школи Львівщини мають укриття?

Не всі. Але якщо свого укриття немає, то поблизу повинні бути визначені інші укриття, які можна використовувати в разі тривоги.

А яку кількість укриттів за цей рік відремонтувати, можливо, збудували. Загалом скільки коштів виділили на укриття в школах області?

Цього року є субвенція з державного бюджету на укриття. Міністерство освіти і науки України скерувало Львівщині 29 мільйонів 200 тисяч гривень. Це не надто велика сума, але завдяки співфінансуванню в межах ще трьох мільйонів гривень від місцевих громад вдасться зробити ремонти в укриттях або привести їх до ладу. Про побудову нових шкільних укриттів не мовиться, бо на це коштів не вистачить.

Чи буде великий рейд перед новим навчальним роком і що робити, коли укриття в тій чи тій школі визнають непридатним?

Звісно, перед новим навчальним роком відповідні служби перевірятимуть шкільні укриття і видаватимуть дозволи на їх використання. Якщо відремонтувати шкільні укриття до нового навчального року не вдасться, то навчальні заклади повинні повідомити про інші укриття поблизу. Кожну ситуацію вирішуватимуть громади на місцях.

Зміни і нововведення

Чи забезпечені школи Львівщини підручниками для 5 – 6-х класів, які навчатимуться за програмою НУШ, адже торік були доступні тільки онлайн-підручники?

Відповідно до плану доставки, отриманого від Інституту модернізації змісту освіти, цього року будуть друкувати підручники під замовлення для п’ятих, шостих класів закладів загальної середньої освіти. Чи буде повністю закрито потребу в підручниках поки ще невідомо. 

Станом на сьогодні, від загальної кількості підручників, які друкують на 2023/2024 навчальний рік, до складського приміщення департаменту освіти і науки Львівської ОВА надійшло 63% навчальної літератури для шостих класів. Ресурсний центр уже працює над передачею цих підручників школам області. Друк триває.

Щодо п’ятих класів, то найближчим часом очікуємо підручники з української мови.

Нещодавно міністр освіти України Оксен Лісовий зазначив, що у вересні в школах різних областей замість «Захисту Вітчизни» запровадять дисципліну «Захист України». Львівщина входить у цей пілотний проєкт?

Кошти на створення і влаштування кабінетів «Захисту України» ми скеровуємо вже не перший рік. У Львівській громаді підтримали передусім тих учителів, які стали переможцями обласного конкурсу «Вчитель року», а також громади, які створюють профільні ліцеї. Загалом скерували понад 15 мільйонів 800 тисяч гривень. Із співфінансуванням громад ця сума становить майже 31,6 мільйонів гривень.

У Львові керівник управління освіти Андрій Закалюк анонсував, що з 1 вересня учням у школах можуть заборонити користуватися мобільними телефонами. Чи варто чекати на таке нововведення школам області?

Над цією ідеєю ми думали давно, але вважаю, що будь-які зміни варто робити обережно, виважено, комплексно, без «шаблі над головою». Освіта – річ тонка, де спочатку має бути пошанована гідність учнів, вчителів і батьків.

Ситуація із забороною мобільних телефонів у школах – це, з одного боку, емоційна хвиля, спричинена справедливими проблемами із зором, поставою, неефективним використанням часу. З другого боку, гаджет – це елемент безпеки. Коли батьки відправляють дітей до школи і лунає тривога, то відразу телефонують одні одним. Зрештою, гаджет – це власність дитини або батьків, то чи має право школа його забороняти?

Учнівське самоврядування школи може прописати правила (як, наприклад, зі шкільною формою), які будуть погоджені з іншими учасниками навчального процесу.

Вважаю, що заборона нічого, окрім гарячих дискусій та шкоди, повернення до радянщини, не дасть, тож маємо ідею запропонувати учнівському самоврядуванню, педагогічним радам і батьківським комітетам обговорити це питання на місцях і вже тоді робити чи не робити зміни.

Ключова річ у вихованні дітей – довіра. Це як із відеоспостереженням у школах. Було чимало ініціаторів, які вимагали поставити камери в кожному класі, мовляв, треба бачити, що роблять учителі на уроках. Ми можемо піти далі і запропонувати для початку поставити камери в кожній кімнаті, де вони мешкають, і подивитися на дитину та її поведінку вдома. Але чи збережеться тоді довіра батьків до дитини і навпаки? Звісно, камери відеонагляду мають бути по периметру школи, адже це свідчить про безпеку, але в кожному класі – дасть зворотній ефект. Якщо хочемо мати результат, повинні довіряти дітям і вчителям.

А як щодо уроків парами та неоцінювання з деяких предметів?

Уроки парами вчителі практикували ще у 90-х роках. Це не є щось нове. Зрештою, кожен учитель будує освітній процес по-своєму, але так, щоб він був ефективний. Головне виконати програму, а як це робитиметься, вже його справа. Я проти будь-якого нав’язування, певного стилю викладання тих чи тих предметів.

Найрозумніші – на Львівщині

Поговорімо докладніше про НМТ. За його результатами ми серед лідерів?

Загалом у Львівській області учасниками НМТ стали 23 тисячі 579 випускників, з яких 22 тисячі 907 взяли участь в основній сесії та 672 – у додатковій. За підсумками проведення основної сесії НМТ у Львівській області: 606 результатів із максимальним балом 200, пів сотні абітурієнтів отримали по 400 балів, 12 абітурієнтів склали НМТ на максимальний бал – 600.

За підсумками проведення додаткової сесії НМТ: 400 балів отримала одна учениця зі Львова і 200 з одного предмета 9 учасників із Львівської області. Одним із 200-бальників став учень української дистанційної школи, що свідчить про її якість.

Ще раз нагадаю, що кожен четвертий учень, який склав НМТ на 600 балів, і кожен восьмий учень, який склав НМТ на 200 балів – із Львівщини.

Зараз точаться розмови про те, що НМТ можуть складати й учні 9-х класів. Чи це справді так?

Департамент освіти і науки ЛОВА підтримує ініціативу відновити державну підсумкову атестацію у четвертому і дев’ятому класах. Кінцеве рішення ухвалюватиме МОН. Однак, вважаємо, що перший рік чи два це має бути як експеримент, який не має інших наслідків, окрім як зріз рівня якості освіти у післяковідні і воєнні роки для ухвалення управлінських рішень.

Більше того, ми також за те, щоб збільшити складову для базової школи, аби дев’ятикласники могли обирати профільне навчання. Тоді легше зробити перерозподіл годин і підготувати їх до переходу до профільної школи.

Чи не станеться так, що кількість учнів у 10 – 11-х класах різко скоротиться і класи стануть малокомплектні?

Мережу поступово можна змінювати, це не проблема. Ліцеї ми також створювали, зважаючи на кількість учнів. Попит завжди породжує пропозицію.

На Львівщині всього лиш одна приватна школа, у той час як у Львові їх більш ніж 20. Попит є, бо місць вистачає не всім. Невже від громад області нема запиту на таку освіту?

Так, на Львівщині лиш одна приватна школа – в Ходорові. На відміну від Львова школи в області не переповнені, тому й потреби в приватній освіті як такій нема. Якби в громадах такі запити були, то їх би задовольняли, школи відкривали. Однак, в області також є приватні садки. Як і в обласному центрі, так і області є тенденція до зростання кількості приватних закладів дошкілля.

Читайте також: “Місць немає, нам дуже шкода…” Як у Львові виник бум на приватні школи

Я взагалі за те, щоб в Україні була така система, яка надавала б рівний доступ до освіти всім дітям.

У скількох школах області забезпечене інклюзивне навчання? Чи були випадки, коли дітям відмовляли у навчанні, радили звертатися тільки у спеціалізовані центри.

У дитсадках Львівської області 1406 дітей з інклюзією, у школах 2746, а в профтехосвіті 98 дітей. Відмовити чи не прийняти дітей з інклюзією навчальні заклади не мають права, адже все відбувається згідно з заявою батьків. Якщо є висновок інклюзивно-ресурсного центру, таку дитину беруть у заклад.

Як щодо наявності вчителів у школах. Їх достатньо?

Ні, недостатньо. Особливо не вистачає вчителів фізики, хімії, інформатики, математики, а також англійської мови. Це та категорія освітян, яка не поповнюється, тобто на ці спеціальності не йдуть вчитися або студенти, які закінчують такі факультети, воліють працювати в ІТ, бізнесі, міжнародних організаціях та установах.

Це загальнодержавна проблема, яка полягає у фінансовому забезпеченні вчителів. Державну політику потрібно змінювати вже зараз, бо можемо залишитися без учителів, які здатні навчати дітей точних дисциплін.

Раніше мовилося, що останній день навчання в новому навчальному році припадатиме на 28 червня. Відтепер діти вчитимуться ще й улітку? 

Навчання розпочнеться 1 вересня, а завершитись має не пізніше як 28 червня. Так постановив уряд, зважаючи на те, що не всі школи мають однакові умови для навчання. Ті регіони, що в зоні небезпеки, де часті тривоги, переривання уроків, не мають можливості вчасно чи однаково з іншими завершити освітній процес. Завдання вчителів – виконати програму.

Кожна школа сама вирішує, визначає терміни навчання, його закінчення, зважаючи на канікули, які мають тривати не менш ніж 30 днів упродовж навчального року. Зрештою, освітній процес після завершення освітніх програм у нас може бути побудований у таких формах, як відвідування музеїв, екскурсії тощо. Дата 28 червня означає повне завершення навчального року.

Пригадую, як у минулому навчальному році в багатьох школах були коротші осінні й весняні канікули, натомість довші зимові. Як буде цього року?

Усе залежатиме від безпекової ситуації в країні і на Львівщині зокрема, але цього навчального року ми також рекомендуватимемо збільшити зимові канікули, скоротивши осінні та весняні.

Наостанок розкажіть, до яких викликів у цьому навчальному році нам треба готуватися і яких негайних змін потребує українська освіта?

Перше – варто прискорювати профілізацію освіти. Друге – забезпечити безпекові умови, бо від цього залежить форма освітнього процесу. Третє – дбати про національно-патріотичне виховання: маємо виховувати свідомих освічених українців. Ось виклики і зміни, до яких маємо всі готуватися і які маємо впроваджувати.

Розмовляла Ольга Шведа

Фото: Іван Станіславський/Твоє місто

Колаж: Дмитро Тарадайка

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

___________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!