Фото з відкритих джерел

Фото з відкритих джерел

Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!

5507 0
Україна має перейти на 12-річну систему освіти. У Державній службі якості освіти заговорили про можливі зміни вже у 2024 році. Тvoemisto.tv з’ясувало, коли насправді запровадять 12-річну систему освіти, хто зі школярів потрапить під реформу, що змінилося в початковій та базовій середній освіті та чого чекати від старшої профільної.

Чи варто поспішати

«Мій син пішов до школи у сім років, і майже два місяці ми думали, що він вчитиметься 11 років. Ті, що приводили дітей у класи з шести років, де навчання відбувалося за системою НУШ, знали, що вони можуть вчитися довше та за іншою програмою. Тому не бачу потреби в 12-річному навчанні», – каже львівʼянка Тетяна, у якої двоє синів. 

Як зазначив Тvoemisto.tv ексзаступник міністра освіти і науки України, багаторічний очільник управління освіти Львова та Львівської області, директор Львівського інституту післядипломної педагогічної освіти Павло Хобзей, згідно із законом «Про освіту», Україна має перейти на трирічну старшу профільну школу (десятий, одинадцятий і дванадцятий класи) з 2027 року. Швидше як з 2024-го цього не відбудеться. Отже, 12 років будуть навчатися ті, які зараз вчаться у шостому класі, тобто ті, що у 2018 році вперше стартували за програмою НУШ.

Розмови про перехід на 12-річку з 2024 року почали точитися після рекомендацій окремих посадовців, які пропонували запровадити профільну освіту набагато швидше. Але, зі слів начальниці відділу дошкільної, загальної середньої освіти та позашкільної роботи департаменту освіти Львівської ОВА Ірини Сислюк, маємо розуміти, що спочатку епідемія коронавірусу, а тепер війна стали причиною багатьох інших викликів, пов’язаних із фінансуванням, реформуванням, друкуванням підручників, тож впроваджувати реформування в прискореному темпі зараз недоцільно.

Нагадаємо, що надолужити втрачене через роки карантину та повномасштабної війни шляхом продовження терміну шкільного навчання на один рік уже з 2024-го запропонував голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак.

«Можна розглядати безліч методів і методик компенсації освітніх втрат. Але ми маємо реформу НУШ і ми задекларували в законодавстві, що перейдемо на 12-річну профільну систему в 2027-му. Тому я переконаний, що ми маємо унікальний шанс перейти на неї раніше в 2024 році. Це вирішить всі наші питання», – зазначив він.

Фінансувати терміновий перехід, з його слів, могли б донори.

Після цього дискусії продовжилися, бо заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко в ефірі загальнонаціонального телемарафону «Єдині новини» заявив, що МОН вивчає думку експертного середовища, батьків та дітей, аби вже з 2024 року перейти на 12-річну систему навчання, яка має низку переваг, зокрема допоможе покращити якість освіти й інтегрувати українську освіту в освітні програми Європейського Союзу.

«12-річка є євроінтеграційним кроком, тому що більшість країн Євросоюзу (ми робили дослідження серед 38 країн Європи, не лише членів ЄС), а саме 19 мають 12-річну систему навчання, 17 – 13-річну, навіть є країни з 14-річною і 15-річною повною загальною середньою освітою», – сказав Андрій Вітренко, додавши, що 11-річне шкільне навчання тепер є лише в росії та білорусі.

Проте у МОН майже відразу заявили, що поки не можна говорити про якесь прискорення переходу на 12-річне навчання, оскільки освітній процес повинен бути безперервним і послідовним. Окрім того, такий перехід потребує значних фінансових ресурсів, яких у бюджеті не передбачили.

24 квітня на своїй сторінці у фейсбуці міністр освіти і науки Оксен Лісовий оприлюднив коментар: «Перехід на 12-річну систему шкільної освіти запланований у законі на 2027 рік. Він має відбутися в межах реформи Нової української школи. По-перше, для такого переходу необхідно мати затверджений державний стандарт про профільну старшу школу. Зараз він лише розробляється. По-друге, перехід вимагатиме чималих коштів, які нині у бюджеті не передбачені. Тому такі зміни на 2024 рік зараз не плануються. Окрім того, на мою думку, ми не можемо говорити про прискорення переходу на 12-річну школу як основного інструмента для подолання освітніх втрат. Для цього потрібні більш комплексні рішення, пошуком яких вже займаємося з командою».

Отже, наразі діти вчитимуться 11 років, а новація розпочнеться  аж у 2027-му, що й передбачене реформою НУШ.

Загалом, згідно із законом, повна середня освіта тепер складається з:

·     початкової освіти – з першого по четвертий клас;

·     базової освіти – з п’ятого по дев’ятий клас;

·     старшої профільної школи – з десятого по дванадцятий клас або ж навчання в закладі професійної освіти чи закладі фахової передвищої освіти (коледж).

Реформа початкової школи: з чого все почалося

Масштабна освітня реформа в Україні бере початок у 2017 році. Згідно зі згаданим законом «Про освіту», який регулює основні засади нової освітньої системи, перехід на 12-річну систему шкільної освіти має відбутися в 2027 році як частина реформи НУШ (Нової української школи – Ред.). У 2018 році Кабмін затвердив новий Державний стандарт початкової освіти. Із 2018/2019 навчального року за цим стандартом почали навчання першокласники по всій Україні. Уже зараз за новими навчальними програмами і відповідно до Державного стандарту початкової школи, який відповідає реформі початкової освіти, навчаються всі початкові класи (від першого по четвертий).

«Усі ті, що вступили до школи в 2018 році і пізніше, а це перші – п’яті, а тепер ще й шості класи, вчитимуться 12 років. Але якщо дитина зараз ходить у дев’ятий клас (а також восьмий чи сьомий, окрім пілотних), то вона навчатиметься за колишньою системою, тобто 11 років», – пояснює Ірина Сислюк.

Головна ідея НУШ, як уже писало Тvoemisto.tv, це компетентнісне навчання. Це означає, що учні не просто здобуватимуть знання, а вчитимуться використовувати їх на практиці, опановуватимуть навички. Школа має сформувати ядро знань, на яке накладатиметься вміння користуватися цими знаннями, цінностями і навичками. Відповідно до програми Нової української школи навчання проводять із ранковими колами, інтегрованими уроками, у форматі гри, з формувальним оцінюванням тощо.

Середня освіта – одні вчаться, другі тестують

Пілот НУШ в базовій освіті стартував у 2021 році. Під пілотування потрапили п’яті класи в понад 138 школах всієї України. Старт НУШ у всіх п’ятих класах відбувся у 2022 році. Отож цього року за новими освітніми програмами, відповідно до Державного стандарту базової освіти, почали вчитися шості класи.

Також цього року триває пілотування нового стандарту (за програмою НУШ) у сьомих класах деяких шкіл. Із 138 шкіл по Україні сім – на Львівщині. Це, зокрема, ліцей №66 м. Львова (ліцей з початковою школою та гімназією); школа №99 м. Львова (ліцей з початковою школою та гімназією); ліцей №2 в Дрогобичі (ліцей з початковою школою та гімназією); Золочівський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів «Школа радості» (гімназія з дошкільним відділенням та початковою школою); Бродівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 (ліцей з початковою школою та гімназією); Сокальський ліцей №3 І-ІІІ ступенів (ліцей з початковою школою та гімназією); ліцей «Надія» м. Львова (ліцей з гімназією).

«Саме ці сім шкіл випереджають решту шкіл на рік, які в сьомих одинадцятих класах працюють за старим стандартом», – пояснює Павло Хобзей.

А Ірина Сислюк уточнила, що перелік шкіл-учасниць пілотування базової середньої освіти майже не змінюється. Спочатку пілотною була приватна школа КМДШ, яка тепер називається «МрійДій», але вже вийшла з пілоту. Також торік припинила пілотування початкова школа «Малюк».

Проблемною залишається ситуація з підручниками для деяких класів, які вчаться за програмою НУШ у середній ланці. Якщо учні шостих класів друковані підручники вже отримали, то цього не скажеш про п’яті. Як зазначила народна депутатка з Львівщини Наталія Піпа, у Міносвіти немає достатнього фінансування для того, щоб додрукувати всі потрібні підручники.

«Пятий клас має математику, природу, більшість має українську мову, але не всі, це залежить від автора. Бюджетних коштів поки що не вистачає. Знадобиться майже 553 мільйони гривень, щоб надрукувати всі підручники для пятого класу!» написала Наталія Піпа.

Профільна середня освіта – старт не за горами

У профільній середній освіті реформування має розпочатися з 1 вересня 2027 року. Зі слів Павла Хобзея, Міністерство освіти і науки України також розглядає варіант пілотування трирічної профільної старшої школи (десяті, одинадцяті та дванадцяті класи). Це може відбутися в певних школах у 2026 році, щоб уже в 2027-му впровадити зміни в усіх школах країни.

«Пілотування завжди відбувається на бажання педагогічного колективу та за згоди батьків. Пілотування старшої профільної школи складніше, ніж пілотування в початковій освіті чи базовій. Відмінність полягає у тому, що тривалість навчання за новим стандартом у початковій школі та базовій така сама, як і за старим стандартом. Профільна старша школа за новим стандартом триватиме три роки, а за старим – лише два. Не всі батьки захочуть, щоб їхні діти на рік довше вчилися в школі, а не вступали відразу після одинадцятого класу у виші», – пояснює освітянин.

І веде далі: є бачення, що перед тим, як учні переходитимуть до старшої профільної школи у 2027 році, вони мусять пройти ДПА у вигляді ЗНО. Але це аж ніяк не стосується цьогорічних дев’ятикласників.

«Наразі Український центр оцінювання якості освіти не готовий до цього, бо ще не вибраний ні формат оцінювання, ні предмети, які можуть бути  винесені на ДПА після дев’ятого класу. На це потрібні великі кошти, які наразі не виділені. Сподіваємося, що питання фінансування буде вирішене в наступні роки, і у 2027 році вдасться провести після закінчення базової освіти ДПА у вигляді зовнішнього незалежного оцінювання», – каже Павло Хобзей.

Для старшої профільної освіти є дві траєкторії: після дев’ятого класу підліток зможе піти у професійний коледж чи заклад фахової передвищої освіти для здобування повної середньої освіти й оволодіння певною професією або продовжити навчання в академічному ліцеї для здобування повної середньої освіти й підготуватися до продовження навчання у закладах вищої освіти.

В академічних ліцеях учні зможуть обирати бажані профільні предмети для поглибленого вивчення, на які виділятимуть більше годин у тижні. Наприклад, більше уроків фізики і математики чи хімії та біології, вивчення іноземних мов тощо.

Павло Хобзей пояснює, що для організації профільної старшої школи необхідно провести зміни в шкільній мережі. Громади мусять визначитися, які заклади освіти найближчим часом стануть ліцеями, а які не набиратимуть десяті класи. В ідеалі базову освіту мають давати одні школи, а старшу профільну – другі.

«Для того, щоб учні могли вибирати профіль, потрібно мати значно більшу їх кількість, скажімо, в десятому класі, щоби фінансово забезпечити цей вибір. Під час ухвалення закону «Про повну загальну середню освіту» була норма, що академічний ліцей повинен мати не менш ніж чотири класи на паралелі. Потім цю норму змінили на два класи, у яких мусить бути забезпечене навчання за трьома профілями. Проте зараз чимало шкіл мають один клас на паралелі, тому забезпечити вибір профілю учням нереально. В більшості шкіл практикують безглузде багатопредметне навчання, яке призводить до того, що учні не ходять на уроки, а відвідують репетиторів, які готують їх до ЗНО», – каже співрозмовник.

Як наголосила Ірина Сислюк, відповідно до закону про вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти, затвердити план трансформації мережі потрібно до 1 вересня 2024 року. В департаменті освіти і науки ЛОВА вирішили підійти до цього питання ґрунтовно і вже розпочали реформування старшої школи та вступу у профільні класи. Тобто із серпня 2021 року почали роботу з підготовки і трансформації мережі закладів освіти в ліцеї (заклади третього рівня, які й повинні здійснювати підготовку старшокласників). 15 липня 2021 року був ухвалений закон про внесення змін до деяких законодавчих актів саме щодо реформування ліцеїв. Цим законом дозволено створювати ліцеї, в структурі яких може бути початкова школа (І рівень) та гімназія (ІІ рівень).

Щоби вивчити освітню мережу Львівщини і визначитися щодо закладів, які можуть бути ліцеями, в серпні департамент створив робочу групу, яка проаналізувала стан і перспективи розвитку освітньої галузі в територіальних громадах, наявну мережу шкіл та оцінила її педагогічну доцільність і економічність. Для цього були підготовлені листи в органи управління освіти територіальних громад із рекомендаціями щодо трансформації  ЗЗСО в ліцеї, відбулися зустрічі з керівниками відділів освіти та закладів освіти, під час яких обговорили питання ефективних підходів у формуванні якісної мережі ліцеїв та розробили перспективний план розвитку їх мережі.

У серпні 2022 року розпорядженням голови Львівської ОВА був затверджений перелік прогнозованої мережі ліцеїв.

«До 2027 року на Львівщині їх має бути сотня: 3 наукові ліцеї, 15 ліцеїв ІІІ рівня (десятий дванадцятий класи), 14 ліцеїв І-ІІІ рівнів і 68 – ІІ-ІІІ рівнів. Але це стосується лише навчальних закладів Львівської області. Львів наразі не надав департаменту освіти і науки Львівської ОВА переліку готових трансформуватися», – запевняє освітянка і наголошує, що подані цифри не остаточні, ще можуть змінюватися й коригуватися.

На думку Ірини Сислюк, для якісної профільної освіти найкраще підходить ліцей ІІІ рівня. В такому ліцеї можна створити декілька профілів, з яких учні оберуть собі той, який їм підходить відповідно до потреб, можливостей і здібностей. Саме такі ліцеї даватимуть найбільш ґрунтовну підготовку учням для вступу у виші.

Водночас є кілька міст в Україні, які вже запровадили зміну мережі в старших класах. Зокрема, за реформу старшої школи на Львівщині активно взялися в Червонограді. Реорганізувавши мережу, вибрали один заклад, де навчаються учні десятих і одинадцятих класів з усього міста. Це Червоноградський академічний ліцей. В інших гімназіях дають тільки базову освіту. Діти вчаться до дев’ятого класу включно, і таке рішення освітяни вважають правильним.

Цим шляхом, як каже Ірина Сислюк, пішла і Стрийська міська територіальна громада. Також у цьому році Львівською обласною радою ухвалене рішення про створення наукових ліцеїв на базі львівської та винниківської санаторних шкіл: Львівський науковий ліцей ім. Богдана-Ігоря Антонича, Винниківський науковий ліцей. Триває процедура створення Обласного наукового ліцею в Дрогобичі. 

Наостанок варто зазначити, що, зі слів освітян, переваг 12-річна освіта має чимало. Насамперед це стосується значно кращого навчального рівня підготовки за тим профілем, до якого учень має здібності та бажання. Також учні, які підуть у десятий, одинадцятий і дванадцятий класи, зможуть вибирати профіль з докладнішим вивченням бажаних предметів і поглиблюватимуть знання, які знадобляться їм у обраній професії. А помилившись у виборі чи переоцінивши свої можливості, завжди зможуть перейти, наприклад, в одинадцятий клас, у інший клас з іншим профілем. Серед решти переваг системи зменшення кількості предметів у старшій школі або скорочення кількості годин викладання непрофільних дисциплін; зменшення батьківських витрат на репетиторство та додаткові платні освітні послуги; можливість ширшого вибору для дитини; ефективне використання фінансування: спрямування коштів, які раніше використовували на утримання більшої кількості неефективних закладів, на реальні потреби шкіл нового типу.

До теми

Найбільш поширені міфи про реформу старшої школи, на думку працівників Центру спільних дій

Міф 1. Реформу освіти зараз нема сенсу продовжувати, бо після війни її згорнуть.

Насправді реформа почалася ще в 2017 році. Спочатку мовилося про зміни в початковій школі, в яку прийшла концепція НУШ із ранковими колами, інтегрованими уроками, навчанням у форматі гри, формувальним оцінюванням тощо. Тож реформа старшої школи – це логічне продовження процесу, який запустили в країні ще шість років тому, закріплена в законодавстві.

Міф 2. Реформу проводять, щоби позакривати школи.

Це не так. Батьків та вчителів лякає і ображає формулювання «понизити ступінь школи», хоча насправді мовиться про те, щоби кожна дитина громади здобула доступну та якісну шкільну освіту. У старшій профільній школі учні матимуть кращу освіту, щоби згодом легко вступити у бажаний виш. Саме громада вирішує, скільки гімназій та ліцеїв їй потрібно і де їх краще розташувати.

Міф 3. Реформа вигідна лише обласним центрам і столиці.

Навпаки, завдяки реформі менші громади можуть забезпечити дітей кращою шкільною освітою та успішно конкурувати з великими містами.

Міф 4. Влада ухвалить вигідні для себе рішення, а людей ніхто не питатиме.

Аби цього не сталося, на всіх етапах ухвалення рішень місцевому самоврядуванню варто прислухатися до думки батьків, учителів та дітей. Адже реформа передусім має задовольнити їхні потреби. Для цього місцевій владі потрібно проводити в громадах опитування, публічні консультації та обговорення.

Експерти кажуть, що деякі громади намагаються відтермінувати початок реформи до 1 вересня 2027 року. Звісно, ніхто не зобов'язує починати профільне навчання негайно, але що раніше це зробити, то менше проблем виникатиме.

Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

___________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.


Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!